Економіка підприємства: Економіка підприємства

Економіка підприємства: Економіка підприємства

Економіка підприємства

Економіка підприємства – це:

1. Сукупність суспільно-виробничих і організаційно-технічних факторів, що визначають ефективність праці трудового колективу, використання засобів виробництва, матеріальних і фінансових ресурсів у процесі його виробничо-господарської діяльності.
2. Наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств та методи їх господарювання в умовах соціальне орієнтованої ринкової економіки економіка підприємства досліджує форми вияву та дії загальних економічних законів у системі відносин, що складаються у сфері функціонування основної економічно та юридичне незалежної ланки національної економіки – підприємства, в його діяльності, спрямовані на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг тощо відповідно до власних виробничих планів та договірних зобов’язань і на умовах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоуправління. Основу системи цих відносин становлять відносини власності. Вони характеризують форму привласнення життєвих благ та способи поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва і формують основні риси всієї сукупності організаційних, техніко-економічних та інших відносин у діяльності підприємства. Виявляючись у формі економічних інтересів, ці відносини є основними спонукальними мотивами суспільне необхідної виробничої діяльності людей, мають об’єктивний характер. Спільність інтересів і цілей такої діяльності зумовлює можливість і необхідність узгодження дій трудового колективу підприємства як єдиного цілого. Пізнання й усвідомлення використання об’єктивних економічних законів робить можливим цілеспрямоване вдосконалення системи виробничих відносин у таких трьох напрямах: 1) за рахунок розвитку власного виробництва внаслідок його оптимальної диверсифікації, впровадження новітньої техніки, технологи, наукових ідей тощо, 2) внаслідок удосконалення конкретних форм господарювання, через які й реалізується система виробничих відносин, 3) із впровадженням досконалішого й ефективнішого господарського законодавства. Необхідність удосконалення системи виробничих відносин у діяльності підприємства зумовлює розвиток економічної науки, у т.ч. економіки підприємства. Вона відокремилася від науки «Економіка промисловості» і сформувалася як самостійна наукова дисципліна через значне ускладнення сучасного виробництва і необхідність вивчення проблем економічної діяльності саме підприємств як головного суб’єкта виробничої діяльності.

Предмет економіки підприємства – дослідження специфічних закономірностей розвитку підприємств, форм і методів управління ними, раціонального поєднання всіх елементів виробничого процесу для найефективнішого їх використання. Економіка підприємства охоплює весь комплекс проблем господарської діяльності підприємств – від маркетингових досліджень, планування роботи й організації управління всіма сферами діяльності підприємства до визначення форм і методів вимірювання й оцінки результатів функціонування як підприємства загалом, так і кожного з його структурних підрозділів. Особлива увага в економіці підприємства повинна приділятися розробці методологічних підходів до визначення економічної ефективності інвестицій, зокрема впровадження нової техніки і технологи, використання всіх ресурсів підприємства, пошукам і обґрунтуванню найдоцільніших напрямів розвитку підприємств, розробці їх маркетингових програм, пошукам нових ринків збуту і ринкових ніш, питанням соціального розвитку їх колективів тощо. Конкретні завдання виробничого і соціального розвитку підприємства можуть визначатися відповідними техніко-економічними показниками державних замовлень та внутрішніх планів. Наукова розробка систем цих показників та методологічного забезпечення їх впровадження й використання в економічній роботі на підприємствах – предмет відповідних галузевих економічних наук.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА — підручник

ВСТУП

РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  ТЕМА 1. ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Підприємство як економічний суб’єкт

1.2. Правові основи функціонування підприємств в Україні

1.3. Класифікація підприємств

1.4. Види й організаційно-правові форми об’єднань підприємств

  ТЕМА 2. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

2.1. Соціально-економічна природа бізнесу

2.2. Підприємництво як сучасна форма господарювання

2.3. Організаційні форми підприємницької діяльності

  2.4. Основні форми комерційних підприємств в економічно розвинутих країнах

  2.4.1. Особливості організації підприємницької діяльності в США

  2.4.2. Особливості організації підприємницької діяльності в Японії

  2.4.3. Сучасні форми підприємницької діяльності в Росії

  ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І РОЗВИТОК ВЛАСНОЇ СПРАВИ

3.1. Початковий етап створення власного підприємства

3.2. Документальне оформлення підприємницької діяльності

3.3. Керування створеним підприємством

3.4. Припинення діяльності підприємств бізнесу

  ТЕМА 4. МАЛИЙ БІЗНЕС — ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

4.1. Значення і види малого підприємництва

4.2. Економічна діяльність малого підприємства

4.3. Державна підтримка малого бізнесу

4.4. Проблеми малого бізнесу в Україні та шляхи їх подолання

  ТЕМА 5. ЕТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА

5.1. Культура підприємництва

5.2. Ділова і фахова етика

5.3. Організаційно-правові основи підприємництва

5.4. Правове регулювання підприємництва

  ТЕМА 6. ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ. ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

6.1. Призначення, цілі й завдання бізнес-плану

  6.2. Зміст і структура бізнес-плану

  6.2.1. Титульний аркуш

  6.2.2. Зміст бізнес-плану

  6.2.3. Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї

  6.2.4. Загальна характеристика фірми

  6.2.5. Дослідження ринку продукції та послуг

  6.2.6. План і стратегія маркетингу

  6.2.7. План виробництва продукції

  6.2.8. Організаційно-юридичний план

  6.2.9. Фінансовий план

  6.2.10. Оцінювання і страхування ризику

  6.2.11. Додатки

  ТЕМА 7. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства

7.2. Макросередовище функціонування та його основні чинники

7.3. Ринкове середовище господарювання підприємства

  ТЕМА 8. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

8.1. Поняття і сутність системи управління підприємством

8.2. Функції управління підприємством

8.3. Методи управління діяльністю підприємства

8.4. Організаційні структури управління підприємством

8.5. Корпоративне управління

РОЗДІЛ ІІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

  ТЕМА 9. ПЕРСОНАЛ НА ПІДПРИЄМСТВІ

9.1. Персонал підприємства: класифікація, структура

9.2. Визначення чисельності персоналу

9.3. Кадрова політика

9.4. Продуктивність праці

  ТЕМА 10. ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

10.1. Поняття, склад та структура основних виробничих фондів підприємства

10.2. Облік та оцінювання основних фондів

10.3. Знос основних фондів та його види

10.4. Амортизація основних фондів

10.5. Показники ефективності використання основних фондів

  ТЕМА 11. ОБОРОТНІ ФОНДИ ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА

11.1. Поняття та джерела формування оборотних коштів

11.2. Склад і структура оборотних фондів

11.3. Нормування витрат матеріальних ресурсів

11.4. Оцінювання та основні напрями поліпшення використання оборотних фондів

11.5. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів та прискорення їхнього обороту

  ТЕМА 12. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

12.1. Система матеріально-технічного забезпечення виробництва

12.2. Логістика в системі організації матеріально-технічного забезпечення

12.3. Аналіз логістичних витрат підприємства

  ТЕМА 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА АКТИВИ

13.1. Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства

13.2. Поняття та класифікація нематеріальних активів підприємства

13.3. Оцінювання нематеріальних активів

13.4. Амортизація нематеріальних активів

13.5. Правовий захист та ефективність використання нематеріальних активів підприємства

  ТЕМА 14. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

14.1. Формування фінансових ресурсів підприємства

14.2. Фінансовий ринок та його структура

14.3. Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу в ринковій економіці

14.4. Фінансово-кредитний механізм інвестиційної сфери в умовах ринкової економіки

14.5. Відносини підприємства з комерційними банками

14.6. Терміни кредитування

14.7. Визначення фінансового стану підприємства

14.8. Платоспроможність і ліквідність

14.9. Прогнозування фінансового стану підприємства

  ТЕМА 15. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

15.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності

15.2. Класифікація інвестицій

15.3. Структура і планування капітальних вкладень

  15.4. Оцінювання економічної ефективності інвестицій

  15.4.1. Показники економічної ефективності інвестицій

  15.4.2. Абсолютна економічна ефективність інвестицій

  15.4.3. Порівняльна економічна ефективність інвестицій

15.5. Врахування фактора часу під час оцінювання економічної ефективності інвестицій

15.6. Комерційна ефективність інвестицій

  ТЕМА 16. ЛІЗИНГ — ДЖЕРЕЛО ІНВЕСТИЦІЙ

16.1. Економічна сутність лізингу

16.2. Види та форми лізингу

16.3. Права та обов’язки суб’єктів лізингу

16.4. Лізингові платежі

РОЗДІЛ ІІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  ТЕМА 17. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

17.1. Характеристика інновацій та інноваційної діяльності

17.2. Інноваційні процеси

17.3. Науково-технічний та організаційний прогрес

17.4. Економічна ефективність технічних та організаційних нововведень

17.5. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності

  ТЕМА 18. ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОПЧНА БАЗА ВИРОБНИЦТВА

18.1. Сутність і зміст технічної підготовки виробництва

  18.2. Організація технічної підготовки виробництва

  18.2.1. Організація науково-дослідних робіт

  18.2.2. Організація дослідно-конструкторських робіт

  18.2.3. Технологічна підготовка виробництва

  18.2.4. Організація освоєння виробництва нової техніки

  18.2.5. Організаційна підготовка виробництва

18.3. Стандартизація й уніфікація у проектно-конструкторській роботі

18.4. Роль патентної та науково-технічної інформації в організації науково-дослідної роботи

  ТЕМА 19. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

19.1. Виробничий процес, його різновиди і структура

19.2. Наукові принципи організації виробничого процесу

19.3. Форма організації виробництва як характеристика просторово-часової структури виробничого процесу

19.4. Загальна характеристика методів організації виробництва

19.5. Виробничий цикл, його характеристика та структура

19.6. Типи виробництва, їхні техніко-економічні особливості

19.7. Види руху деталей

19.8. Потокове виробництво

РОЗДІЛ ІV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

  ТЕМА 20. ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

20.1. Сутність прогнозування і планування на підприємстві

20.2. Основні етапи стратегічного планування на підприємстві

20.3. Тактичне і оперативне планування діяльності підприємства

20.4. Методи і принципи державного регулювання діяльності підприємства

  ТЕМА 21. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ПІДПРИЄМСТВА

21.1. Виробнича програма, сутність, основні поняття

21.2. Основні показники виробничої програми

21.3. Планування виробничої програми

21.4. Виробнича потужність, її місце і роль у виробничій програмі діяльності

  ТЕМА 22. МОТИВАЦІЯ І ОПЛАТА ПРАЦІ

  22.1. Мотивація праці

  22.1.1. Змістовні концепції мотивації

  22.1.2. Процесуальні концепції мотивації

  22.1.3. Види, фактори та методи мотивації праці

22.2. Сутність, функції та принципи заробітної плати

22.3. Тарифна система оплати праці робітників

22.4. Форми і системи оплати праці

22.5. Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців

22.6. Планування фонду оплати праці

РОЗДІЛ V РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

  ТЕМА 23. ВИРОБНИЦТВО, ЯКІСТЬ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПОСЛУГ

23.1. Продукція, її класифікація і вимірники обсягу

23.2. Якість продукції (послуг) як економічна категорія

23.3. Стандартизація та сертифікація продукції

  ТЕМА 24. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА, СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

24.1. Класифікація витрат підприємства

24.2. Поняття про собівартість виготовленої продукції та її види

24.3. Кошторис витрат і калькуляція собівартості підприємства

24.4. Планування та аналіз собівартості виготовленої продукції

24.5. Показники собівартості виготовленої продукції

24.6. Ціноутворення на підприємстві

  ТЕМА 25. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

25.1. Характеристика фінансової діяльності підприємства

25.2. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

25.3. Оцінювання фінансового стану підприємства

25.4. Фінансово-економічна ефективність діяльності підприємства

  ТЕМА 26. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

26.1. Поняття про економічну безпеку підприємства та її визначення

26.2. Методи оцінювання рівня економічної безпеки підприємства

26.3. Напрями організації економічної безпеки на підприємстві

  ТЕМА 27. РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ І САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

27.1. Сутнісна характеристика процесу реструктуризації підприємств. Види реструктуризації

27.2. Процес і процедура реструктуризації

27.3. Ефективність реструктуризації підприємств

27.4. Санація (фінансове оздоровлення) підприємства

  ТЕМА 28. БАНКРУТСТВО ТА ЛІКВІДАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

28.1. Поняття про банкрутство та причини його виникнення

28.2. Процедура визначення боржника банкрутом

28.3. Ліквідація збанкрутілих підприємств

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

визначення термінів. Реферат – Освіта.UA

У рефераті розкрито ряд понять та термінів які використовуються при вивченні курсу «Економіка підприємства»

Підприємство — це самостійний господарюючий, статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Точка беззбитковості — це досягнення обсягу виробництва (реалізації), при якому сума доходу дорівнює сумі поточних витрат.

Точка ліквідації — це досягнення такого обсягу виробництва (реалізації), при якому сума доходу дорівнює сумі постійних витрат.

Зона збитковості — це такий обсяг діяльності, при якому доходи підприємства нижчі за його поточні витрати.

Зона прибутковості — це такий обсяг діяльності, при якому доходи підприємства вищі за його поточні витрати.

Планування — це цілеспрямована діяльність держави, органів управління, суб’єктів ринку з розроблення перспектив соціально-економічного розвитку країни, регіону, галузі, підприємств усіх форм власності.

Стратегія — це генеральна комплексна програма діяльності підприємства, яка визначає головні цілі та задачі підприємства; напрями його діяльності; необхідні ресурси для досягнення поставлених цілей та порядок їх використання.

Стратегічне планування — це процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню цілей та напрямів діяльності підприємства.

     

Виробнича програма — це система планових показників виробництва за обсягом, асортиментом та якістю продукції. Виробнича програма визначає: обсяг випуску продукції, номенклатуру та асортимент продукції, кількісні та якісні показники виробництва, обсяги робіт промислового характеру, які заплановані до виконання на підприємстві, обсяги реалізованої продукції протягом планового періоду.

Продукція — матеріально-речовий та інформаційний продукт, утворений у процесі виробництва; результат праці.

Товарна продукція (ТП) — характеризує обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації стороннім підприємствам, а також робіт та послуг промислового характеру, що виконані для сторонніх підприємств.

Валова продукція (ВП) — характеризує загальний обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за певний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах.

Валовий оборот (ВО) — характеризує загальний обсяг продукції, робіт, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації стороннім підприємствам) за певний (плановий) період.

Чиста продукція підприємства — характеризує додаткову (нову) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період (ЧП).

Нормативна продуктивність — це мінімальна кількість продукції встановленої якості, що виготовляється за одиницю часу, при застосуванні новітніх технологій, використанні передової техніки, організації виробництва та праці.

Прогресивна трудомісткість відображає — максимальні витрати часу на виготовлення виробу, при використанні новітніх технологій, передової техніки, організації виробництва та праці.

Виробництво — це процес взаємодії людини, предметів і засобів праці та пристосування їх до задоволення тих чи інших потреб.

Підприємство — це комбінація основних видів ресурсів для виробництва певного виду продукції.

Діяльність підприємства — це безперервно поновлюваний процес руху вартості факторів виробництва.

Потенціал — це сукупність ресурсів і можливостей підприємства, які можуть бути використані для досягнення обраних цілей.

Трудові ресурси (персонал підприємства) — це частина працездатного населення, що за своїми якостями — вік, фізичні та освітні дані тощо відповідає сфері діяльності підприємства.

Матеріально технічне забезпечення — забезпечення виробництва різноманітними матеріально-технічними ресурсами (сировиною, матеріалами, паливом, енергією, комплектувальними виробами тощо), які необхідні для випуску продукції.

Виробничі запаси — основна частина матеріальних запасів підприємства, яка є предметом та засобом праці, що поступили на підприємство) але ще не залучені у виробничий процес.

Незавершене виробництво — це предмети праці, що знаходяться у стадії доробки у цехах та на виробничих дільницях. Незавершене виробництво займає друге місце в обсязі матеріальних запасів підприємства.

Нормативний виробничий запас — такий обсяг запасів, визначений у натуральному чи вартісному вимірі, який дозволяє у повному обсязі забезпечувати технологічні та технічні потреби виробництва при досягненні мінімальних сукупних витрат по їх управлінню.

Мінімальний запас матеріальних цінностей, що постійно повинен знаходитись на складах підприємства; складається з транспортного, підготовчого, технічного, страхового (резервного) запасів.

Підготовчий запас — визначається часом, необхідним для підготовки матеріальних ресурсів до використання у виробництві (розкрій матеріалів, сушіння деревини тощо). Норма підготовчого запасу встановлюється на базі хронометражу технології виробництва.

Технологічний запас — складається з виробничих запасів, необхідних для підтримки технологічного режиму (наприклад, для заповнення труб та проміжних резервуарів хімічних установок). Норма технологічного запасу визначається залежно від технологічних вимог та розміру первинних запасів сировини та матеріалів для початку виробничого процесу.

Транспортний запас — створюється на період часу знаходження матеріальних ресурсів у дорозі після їх оплати та включає час на транспортування, розвантаження, перевірку, реєстрацію сировини, що поступила, а також час з моменту оплати вантажу до його фактичного відвантаження.

Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацювання.

Первісна вартість — це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Визначається як сума оптової ціни даного виду основних фондів, витрат на його транспортування й установку на місці використання.

Відновлена вартість — це вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва

Дооцінена вартість — це реальна вартість основних фондів ще не перенесена на вартість виготовленої продукції.

Залишкова вартість — Визначається як різниця між первісною (відновленою, дооціненою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів (амортизації).

Ліквідаційна вартість – це вартість основних фондів, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов’язані з процесом їх ліквідації (продажу).

Амортизована вартість — це вартість спрацювання основних фондів. Визначається як різниця між первісною (дооціненою) вартістю основних фондів і їх ліквідаційною вартістю.

Балансова вартість — це вартість на початок розрахункового року.

Середньорічна вартість основних фондів — визначається на підставі первісної вартості з урахуванням введення в дію та вибуття протягом звітного року.

Фізичне (матеріальне) спрацювання або фізичний знос — поступова втрата основними фондами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості.

Економічне спрацювання — зменшення реальної вартості основних фондів за рахунок втрати споживної вартості.

Техніко-економічне старіння або моральний знос — це процес знецінення діючих основних фондів до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.

Амортизація — це процес перенесення вартості основних фондів на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування.

Амортизаційні відрахування — грошовий вираз вартості основних фондів, що перенесена на вартість продукції.

Методи розрахунку:

1. Показників руху основних фондів:

• абсолютний приріст — визначається як різниця між наявними основними фондами на кінець і початок періоду.
• темп приросту — розраховується як співвідношення абсолютного приросту основних фондів до їх вартості на кінець періоду.
• коефіцієнт оновлення — питома вага нових основних фондів, які надійшли за період, що аналізується, в загальній їх кількості на кінець періоду.
• коефіцієнт вибуття — розраховується як співвідношення вартості основних фондів, які вибули за період, що аналізується, до вартості основних фондів на початок періоду.

2. Показників технічного стану основних фондів:

• коефіцієнт придатності — розраховується як співвідношення залишкової вартості основних фондів до їх первісної вартості.
• коефіцієнт спрацювання — розраховується як співвідношення суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних фондів.

Методи розрахунку показників ефективності використання основних фондів.

Узагальнюючі показники:

• Фондовіддача — відношення обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних фондів.
• Фондомісткість — відношення середньорічної вартості основних фондів до обсягу випуску продукції.
• Фондоозброєність — відношення середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності працюючих.
• Рентабельність — відношення обсягу прибутку підприємства до середньорічної вартості основних фондів.

Коефіцієнти:

• Змінності роботи устаткування відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування.
• Напруженості використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі).
• Інтенсивності навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
• Ефективності використання устаткування – відношення фактично відпрацьованого часу до календарного фонду часу роботи обладнання.
• Інтегральний — добуток коефіцієнтів інтенсивного навантаження і ефективного використання устаткування.

Трудові ресурси (кадри, персонал) підприємства — це сукупність робітників різних професійно-кваліфікаційних груп, що зайняті на підприємстві та входять у його обліковий склад.

Продуктивність праці — ефективність трудових витрат; і здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Трудомісткість продукції — це витрати робочого часу на виробництво (виготовлення) одиниці продукції у натуральному виразі по всій номенклатурі продукції, що випускається.

Мотивація праці — це процес стимулювання робітника або групи працюючих до діяльності, що спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення їх власних потреб та інтересів.

Оплата праці — це обчислена в грошовій формі частина доходу підприємства, яку за трудовим договором (або контрактом) власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Мінімальна заробітна плата — це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватися оплата за фактично виконану найманим працівником повну місячну (денну, годинну) норму праці (робочого часу).

Науково-технічний прогрес (НТП) — безперервний процес впровадження нової техніки і технології, організації виробництва і праці на підставі досягнень і реалізації наукових знань.

НТП > НТР.

Науково-технічна революція (НТР) — це вища ступінь НТП, що визначає корінні зміни в науці, техніці, які суттєво впливають на суспільне виробництво.

Витрати — обсяг спожитих виробничих факторів (матеріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні.

Поточні витрати — це сукупність затрат живої та уречевленої праці, що виражені у грошовій формі, на здійснення поточної господарської діяльності підприємства (виробничої, реалізаційної, фінансової, іншої).

Виробнича собівартість продукції — це грошове відображення поточних витрат підприємства на виробництво продукції (робіт, послуг).

Кошторис виробництва — це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період, незалежно від того, відносяться вони до собівартості продукції в цьому періоді чи ні.

Оцінка запасів за методом «ФІФО» базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом «ЛІФО» базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство. Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття) оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишків запасів на складі на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка матеріальних цінностей за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлюються на підприємстві з урахуванням нормального рівня використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Калькулювання — процес обчислення собівартості окремих виробів по статтях витрат.

Об’єкт калькулювання — це продукція, вироби, роботи, послуги, собівартість яких обчислюється.

Калькуляційна одиниця — кількісна одиниця виміру об’єкта.

Фінансові результати діяльності — це основні фінансові показники, які складаються з доходів та прибутків, отриманих від усіх видів господарської діяльності підприємства.

Дохід — це результат здійснення усіх видів діяльності підприємства за певний період часу при використанні наявних ресурсів, враховуючи фінансово-господарські ризики.

Доходи підприємства — це джерело розвитку його діяльності.

Дохід за НСБО — визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Валовий дохід — це загальна сума доходу, що отримує підприємство від всіх видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, за певний проміжок часу.

Чистий дохід — є різницею між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входять до ціни товару.

Необхідний дохід — це доход, який дозволяє підприємству фінансувати всі заплановані поточні витрати, обов’язкові платежі та отримати цільовий прибуток.

Можливий дохід — це доход, який може отримати підприємство при наявних виробничих потужностях, можливому обсязі реалізації продукції при наявній кон’юнктурі ринку.

13.05.2011

Підручники

Підприємництво, торгівля та біржова діяльність Підприємництво, торгівля та біржова діяльність: підручник / за заг. ред. д.е.н., проф. І. М. Сотник, д.е.н., проф. Л. М. Таранюка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2018. – 572 с.   Книга містить  матеріали, що забезпечують формування основних фахових компетентностей бакалаврів та магістрів зі спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». У підручнику викладено теоретичні положення, організаційно-економічне та методичне забезпечення діяльності суб’єктів підприємництва, торгівлі і біржової діяльності. Досліджено питання антикризового управління та трансформацій у підприємництві. Розглянуто сучасні тенденції розвитку бізнесу з урахуванням європейського вектору розвитку. Розкрито економічні аспекти соціальних відносин, логістики, ціноутворення, бізнес-планування, маркетингової діяльності, управління витратами, стратегічного планування в підприємницькій та торговельній сферах. Присвячено увагу моделюванню бізнес-процесів та їх змінам у підприємницькій діяльності, організаційній культурі та етиці в бізнесі.                                                                                    Крім студентства, підручник  буде також  корисним для викладачів економічних спеціальностей та інших фахівців з питань забезпечення ефективної роботи суб’єктів підприємництва, торгівлі та біржової діяльності.  Детальніше…   Економіка енергетики Економіка енергетики: підручник / За ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника, д.е.н., проф. І.М. Сотник. – Суми: Університетська книга, 2015. – 378 с.   У підручнику розглянуто основні фактори енергетичного виробництва, шляхи їх ефективного використання, механізми формування собівартості енергетичної продукції та питання її ціноутворення. Приділено увагу техніко-економічному обґрунтуванню господарських заходів в енергетиці, надійності і якості енергопостачання, проблемам планування та прогнозування макроенергетичних показників, формування структури державного управління енергетичною галуззю, розвитку «зеленої» енергетики. Аналізуються особливості функціонування енергетичного комплексу України та розвинених країн на сучасному етапі економічного розвитку.    Підручник призначений для підготовки студентів енергетичних спеціальностей, а також може бути корисним для викладачів та інших фахівців з питань економіки енергетики. Детальніше…   Економіка розвитку Мельник Л. Г. Экономика развития [Текст] : учебник / Л.Г. Мельник. — Сумы: Университетская книга, 2013. — 784 с. У підручнику на основі сучасної синергетичної теорії розглядаються фундаментальні основи функціонування, самоорганізації та розвитку економічних систем. Особлива увага приділяється динаміці економічних процесів, трансформаційним переходам, дії зворотних зв’язків,  конвертації матеріальних, інформаційних та синергетичних факторів. Досліджуються умови сталого прогресивного розвитку соціально-економічних, еколого-економічних та технічних систем. Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, наукових працівників, державних службовців, бізнесменів, а також усім тим, хто цікавиться проблемами сучасної економічної теорії і практики. Детальніше…   Економіка підприємства Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. д.е.н.,проф. Л. Г. Мельника. — Суми : Університетська книга, 2012. — 864 с. У підручнику розглянуто сучасні актуальні процеси розвитку підприємств: правові засади власності, інтелектуальний капітал, мережеві структури, конкурентну політику, трансформацію та реструктуризацію підприємств; проаналізовано інструментарій, що забезпечує порівнянну вартісну оцінку витрат і результатів діяльності; приділено увагу питанням пошуку і реалізації найбільш ефективних напрямів розвитку підприємства в умовах невизначеності. Для викладачів і студентів економічних спеціальностей, для тих, хто вивчає економічні дисципліни на неекономічних спеціальностях, для фахівців і керівників підприємств. Детальніше…   Стійкий розвиток: теорія, методологія, практика Устойчивое развитие: теория, методология, практика: учебник / под ред. проф. Л. Г. Мельника. — Сумы: Университетская книга, 2009. — 1216 с. У підручнику, що підготовлений ученими й викладачами 19 країн, розглядаються теоретичні й практичні питання формування стійкого розвитку. Розкриваються змістовні основи й різні форми подачі матеріалу для забезпечення дисциплін зі стійкого розвитку. Детальніше…   Бізнес-адміністрування: магістерський курс Бізнес-адміністрування: магістерський курс: Підручник / За ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника, д.е.н., проф. C. M. Ілляшенка та к.е.н., доц. І. М. Сотник. — Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2008. — 896 с. Підручник складено відповідно до навчального плану підготовки магістрів зі спеціальності «Бізнес-адміністрування». Основну увагу приділено дослідженню факторів внутрішнього та зовнішнього середовища фірм, шляхів ефективного використання наявних резервів та ресурсів, маркетингових, виробничих, правових, інвестиційних, інноваційних та інших аспектів підприємницької діяльності в транзитивній економіці тощо. Подано тлумачення спеціальних термінів та понять, розкрито найважливіші закономірності та взаємозв’язки в розвитку механізмів управління підприємницькою діяльністю. Розглянуто особливості інноваційного розвитку та екологізації бізнесу в Україні та розвинених країнах на сучасному етапі. Підручник призначений для підготовки магістрів зі спеціальності «Бізнес-адміністрування», також буде корисним для викладачів та інших фахівців з питань управління бізнесом. Детальніше…   Соціально-економічний потенціал сталого розвитку За ред. професора Л. Г. Мельника та професора Л. Хенса (Бельгія). — Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. У підручнику, підготовленому вченими 15 країн, розглядається інструментарій (теоретичні положення та методи практичної реалізації), який може бути мобілізований для створення реальних передумов сталого розвитку. Підручник побудований так, щоб увести читача в коло проблем управління процесами забезпечення стабільності й змінюваності компонентів триєдиної системної сутності: «людина — біосфера — економіка». Для викладачів і студентів усіх спеціальностей. Книга також може використовуватися науковцями, фахівцями підприємств і установ, учасниками неурядових організацій. Детальніше…   Екологiчна економiка: Пiдручник Мельник Л. Г. Екологiчна економiка: Пiдручник. — 3-тє вид., випр. i допов. — Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2006. — 367 с. Пiдручник є базовим для забезпечення еколого-економiчних дисциплiн у вищих навчальних закладах України. На вiдмiну вiд традицiйного навчального матерiалу циклу економiки природокористування, сконцентрованого на розв’язаннi екологiчних проблем у межах iснуючої виробничої системи, пропонований пiдручник має на метi формування принципово нових напрямкiв трансформацiї економiки на основi екологiзацiї життєвого циклу продукцiї. Крiм теоретичних положень, читач знайде фактичнi i нормативнi матерiали сучасного екологiчного законодавства України. Пiдручник має глосарiй. Для викладачiв i студентiв рiзних спецiальностей; буде також корисним для спецiалiстiв в якостi довiдника. Детальніше…   Основи стiйкого розвитку. Практикум Основи стiйкого розвитку. Практикум / За заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника. — Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2005. — 352с. Гриф надано Мiнiстерством освiти i науки України. Лист № 14/18.2—1183 вiд 26.05.05. У посiбнику на прикладi процесiв i явищ у природi i суспiльствi розглядаються закономiрностi розвитку вiдкритих стацiонарних систем, а також взаємозв’язки енергетичної та iнформацiйної характеристик трансформацiйних процесiв. Формулюються передумови прогресивного розвитку природних i суспiльних систем. Аналiзуються поняття «стiйкий розвиток соцiально-економiчних систем», базовi принципи, методи та iнструментарiй забезпечення стiйкого розвитку суспiльних систем. Для викладачiв, студентiв i аспiрантiв вищих навчальних закладiв рiзних рiвнiв акредитацiї. Детальніше…   Основи екологiї. Екологічна економiка та управлiння природокористуванням Основи екологiї. Екологічна економiка та управлiння природокористуванням: Пiдручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника та к.е.н., проф. М. К. Шапочки. — Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2005. — 759 с. Матерiал, викладений у пiдручнику, присвячений основоположним аспектам екологiї довкiлля. У книзi розглянуто загальнi питання екологiї, основнi законодавчi засади природокористування в Українi; наведено економiчнi механiзми i принципи управлiння у природокористуваннi; проаналiзовано iнструментарiй економiчної оцiнки природних ресурсiв; дослiджено економiчну природу i вплив на екосистеми екологiчних ризикiв; запропоновано ефективнi напрями удосконалення механiзмiв i iнструментiв у природокористуваннi в нових умовах господарювання. Для викладачiв i студентiв усiх спецiальностей. Книга може бути використана спецiалiстами та фахiвцями неурядових органiзацiй екологiчного напряму. Детальніше…   Екологiчна економiка Мельник Л. Г. Екологiчна економiка: Пiдручник. — 2-ге вид., випр. i доп. — Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2003. — 348с. Книга призначена як базовий пiдручник для забезпечення еколого-економiчних дисциплiн у вузах України. На вiдмiну вiд традицiйного навчального матерiалу циклу економiки природокористування, сконцентрованого на розв’язаннi екологiчних проблем в межах iснуючої виробничої системи, пропонований пiдручник має на метi формування принципово нових напрямкiв трансформацiї економiки на основi екологiзацiї життєвого циклу продукцiї. Крiм теоретичних положень, читач знайде фактичнi i нормативнi матерiали сучасного екологiчного законодавства України. Пiдручник має глосарiй. Призначений для викладачiв i студентiв рiзних спецiальностей; пiдручник буде також корисним для спецiалiстiв як довiдник. Детальніше…   Екологiчна економiка Мельник Л. Г. Экологическая экономика: Учебник. — Сумы: Издательство «Университетская книга», 2001. — 350 с. Книга призначена як базовий пiдручник для забезпечення еколого-економiчних дисциплiн у вузах України. На вiдмiну вiд традицiйного навчального матерiалу циклу економiки природокористування, сконцентрованого на розв’язаннi екологiчних проблем в межах iснуючої виробничої системи, запропонований пiдручник має на метi формування принципово нових напрямкiв трансформацiї економiки на основi екологiзацiї життєвого циклу продукцiї. Крiм теоретичних положень, читач знайде фактичнi i нормативнi матерiали сучасного екологiчного законодавства України. Пiдручник має глосарiй. Призначений для викладачiв i студентiв рiзних спецiальностей, пiдручник буде також корисним для спецiалiстiв як довiдник. Детальніше…

Економіка підприємства

МІНІСТЕРСТВО освіти І науки України

Одеський державний економічний університет

Практикум

для студентів ІІ курсу денної форми навчання

спеціальності «Банківська справа»

ОДЕСА ОДЕУ 2011

Міністерство освіти І науки України

Одеський державний економічний університет

Економіка підприємства

Практикум

для студентів ІІ курсу денної форми навчання

спеціальності «Банківська справа»

Затверджено

на засіданні кафедри

економіки підприємства

Протокол № 8 від 04.01.2011 р.

ОДЕСА ОДЕУ 2011

Економіки підприємства. Практикум для студентів ІІ курсу денної форми навчання спеціальності «Банківська справа». (Уклад. О.П. Горлова, А.Т. Никифоренко, С.М. Цуркан.—Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2011 р. — 66 с.)

Укладачі: А.Т. Никифоренко, доцент

О.П. Горлова, ст. викладач

С.М. Цуркан, викладач

Рецензенти: О.П. Русєва, канд.екон.наук., доцент

(зовнішній рецензент)

Т.М. Гамма, канд.екон.наук., доцент

О.С. Літвінов, канд.екон.наук., доцент

Коректор:

ВСТУП

«Економіка підприємства» є базовою загальноекономічною дисципліною і тому її ціль охоплює опанування всіх ключових розділів прикладної економіки, організації та ефективності господарювання на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва – підприємства.

Задачі вивчення дисципліни полягають у пізнанні теорії та практики господарювання, особливостей формування і використання виробничого потенціалу, взаємодії усіх видів ресурсів, організації та ефективності виробничої та інших видів діяльності підприємства, оволодіння теоретичними основами та набуття практичних навичок для раціональної організації основного та допоміжного виробництва, здійснення техніко-економічних розрахунків щодо розробки поточних та оперативно-календарних планів підприємств.

Предметом економіки підприємства є закономірності формування і функціонування підприємства як конкурентоздатного, високопродуктивного і високоприбуткового суб’єкта господарювання.

Мета вивчення дисципліни

«Економіка підприємства» є базовою загально економічною дисципліною і тому її мета охоплює опанування всіх ключових розділів прикладної економіки, організації та ефективності господарювання на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва – підприємства.

Задачі вивчення дисципліни полягають у пізнання теорії та практики господарювання, особливостей формування і використання виробничого потенціалу, взаємодії усіх видів ресурсів, організації ефективності господарської та інших видів діяльності підприємства, оволодіння теоретичними основами та набуття практичних навичок для раціональної організації основного та допоміжного виробництва, здійснення техніко-економічних розрахунків щодо розробки поточних та оперативно-календарних планів підприємств.

Знання, вміння, навички, які здобуде студент після вивчення дисципліни:

• знання про системний устрій, структуру підприємства та тенденції розвитку усіх сторін діяльності підприємства;

• володіння спеціальною економічною термінологією;

• навички самостійного опрацювання нових знань та сучасних освітніх технологій;

• навички самостійної роботи з нормативно-правовою документацією щодо функціонування підприємств;

• вміння розраховувати, оцінювати та аналізувати основні показники діяльність підприємства, самостійно робити відповідні висновки щодо динаміки показників;

• навички щодо рішення економічних проблем.

Перевод по учебнику — Стр. 1112 Экономические системы

Задача по базе: Курсовая работа на тему Особенности перевода текстов политически, справка о переводе Жабарова К.А.07092020.pdf, Глава 2. Архитектура систем управления базами данных.pdf, часча стрелочные переводы.docx, 1. Теория перевода и ее место среди филологических наук.docx, Сравнение западной и восточной иерархических систем.doc, методич. для КЗ по стр..docx, Форма_ Дополнительное соглашение о переводе на дистанционную.doc, Письменный перевод, стоматологи.docx, англ без перевода.docx Стр . 11-12 Экономические системы Экономика — это система управления и использования ресурсов. Хотя экономические системы различаются от страны к стране, некоторые системы очень похожи друг на друга, и их можно разделить на четыре группы: традиционная экономика рыночная экономика командная экономика смешанная экономика. В традиционных экономиках люди живут в соответствии с обычаями старости.Эти экономики часто описываются как экономики натурального хозяйства, потому что то, что производится, в большинстве случаев составляет немногим больше минимума, необходимого для выживания. Изолированные деревни в Африке и Азии и кочевые бедуинские племена являются примерами традиционной экономики. Рыночная экономика — это экономика, в которой люди могут свободно покупать то, что они хотят, и продавать то, что они производят. Цены определяются рыночными силами спроса и предложения. Командная экономика названа так потому, что правительство имеет власть управлять экономическими ресурсами страны.Именно правительство решает, что производить, как это производить и для кого производить. Эти экономики обычно описываются как страны с централизованно планируемой экономикой. Большинство стран реального мира — это смешанные экономики. В смешанной экономике есть как государственный, так и частный сектор. Некоторые предприятия принадлежат государству, а некоторые находятся в частной собственности. Экономические системы Экономика — это система управления и использования ресурсов. Хотя экономические системы в разных странах различаются, некоторые из систем очень похожи друг на друга, и они могут быть разделены на четыре группы: рынок, традиционная экономика страны, командная экономика, смешанная экономика.В традиционной экономике люди живут в соответствии со старыми обычаями. Эти страны часто используют натуральное хозяйство, потому что то, что происходит, в большинстве случаев, составляет чуть больше, чем минимум, необходимое для выживания. Деревня в Африке и Азии и кочевые племена бедуинов — традиционные традиционные экономики. При рыночной экономике значительная свобода для людей, которые покупают то, что они хотят, и продают то, что они производят. Цены рыночными силами от спроса и предложения.Командная экономика называется так потому, что правительство имеет право управлять экономическими ресурсами страны. Это правительство, которое должно быть произведено, это должно быть произведено. Эта экономика, как правило, описывается как централизованно планируемая экономика. Большинство реальной экономики является смешанной. Смешанная экономика имеет как общественную, так и частную часть. Некоторые предприятия являются собственностью государства, а некоторые находятся в частной собственности. Стр . 16 Экономика Российской Федерации Экономика России занимает двенадцатое место в мире по номинальной стоимости и седьмое место по паритету покупательной способности (ППС). Россия богата природным газом, нефтью, углем и драгоценными металлами. Он также богат сельским хозяйством. После распада Советского Союза Россия претерпела значительные изменения, перейдя от глобальной изолированной экономики с централизованным планированием к более рыночной и глобально интегрированной экономике.Экономические реформы 1990-х годов приватизировали большую часть промышленности, за заметными исключениями в энергетическом и оборонном секторах. Быстрый процесс приватизации оставил высокую концентрацию долевого участия. Защита прав собственности по-прежнему слабая, а частный сектор остается объектом серьезного государственного вмешательства. Основными секторами экономики являются промышленность, телекоммуникации, сельское хозяйство, торговля, информационные технологии, нанотехнологии и транспорт. Основные отрасли промышленности включают нефть, газ, уголь, химическую промышленность и металлы; машиностроение, оборонная промышленность, судостроение, товары длительного пользования, текстиль, продукты питания, ремесла. Экономика Российской Федерации Экономика России является двенадцатой по величине экономикой в ​​мире по номинальной стоимости и седьмой по величине по паритету покупательной способности (PPP). Россия имеет обилие природного газа, нефти, угля и драгоценных металлов. Также она богата в сельском хозяйстве. Россия претерпела значительные изменения с момента распада Советского Союза, переходя от глобально-изолированной, централизованно-плановой экономики к более рыночной и глобально интегрированной экономике.Экономические реформы в 1990-х годах приватизированную часть промышленности, с исключениями в части энергетики и обороной. Стремительный процесс приватизации остался в долевой собственности высоко концентрированной. Защита прав собственности все еще слаба и частная часть используется интенсивного вмешательства государства. Основными отраслями экономики являются промышленность, телекоммуникации, сельское хозяйство, торговля, информационные технологии, нано технологии и транспорт.Основные отрасли промышленности включают в себя: нефть, газ, уголь, химикаты и металлах; машиностроение, оборонную промышленность, судостроение, потребительские товары, текстиль, продукты питания, ремесло. Стр . 20-21 Промышленность и сельское хозяйство Великобритании В прошлом английское промышленное процветание зависело от нескольких важных продуктов, таких как текстиль, уголь и тяжелое машиностроение. Сейчас в Великобритании существует множество отраслей, например: тяжелая и легкая, химическая, авиационная, электрическая, автомобильная и многие другие отрасли.Соединенное Королевство считается одним из крупнейших мировых производителей. Сейчас высокотехнологичные отрасли более развиты, чем тяжелое машиностроение. В тяжелом машиностроении и других традиционных отраслях наблюдается некоторый спад. Отдельные направления традиционно отличаются разным типом производств. Например, Ньюкасл известен угольной промышленностью, а графство Ланкашир — текстильной промышленностью. Мидлендс или центральные графства Англии славятся производством машин, угля, автомобилей и химикатов.В последнее время региональные отраслевые различия стали менее очевидными, так как в разных частях страны строится все больше и больше новых заводов. Говоря о городах Соединенного Королевства, в первую очередь следует упомянуть Лондон, столицу Великобритании. Это большой порт на Темзе, крупный торговый, промышленный и финансовый центр. Лидс — центр швейной промышленности по производству шерстяных изделий. Глазго — крупный порт на реке Клайд, где развито судостроение.Ливерпуль на реке Мерси — мукомольный и инженерный центр. Бирмингем — центр черной металлургии. Манчестер славится производством текстиля. Три четверти земель Соединенного Королевства отведены под сельское хозяйство. Около двух процентов населения Соединенного Королевства занято в сельском хозяйстве, но урожайность английских ферм и пастбищ очень высока. Пшеница, ячмень, овес и картофель — самые важные выращиваемые культуры. Овцы, крупный рогатый скот и свиньи — самые многочисленные виды домашнего скота.Овцы являются источником как шерсти для текстильной промышленности, так и баранины для пищевой промышленности. Баранина — самое любимое английское мясо. Промышленность и сельское хозяйство Великобритании В прошлом английское промышленное процветание опиралось на несколько важных продуктов, таких как текстиль, уголь и тяжелая техника. Теперь Великобритания имеет большое количество областей, например: тяжелая и легкая промышленность, химическая, самолеты, электрическая, автомобильная промышленность.Великобритания считается одной из мировых промышленных стран. Теперь высокотехнологичные отрасли более развиты, чем тяжелое машиностроение. Тяжелое машиностроение и другие отрасли потерпели упадок. Некоторые районы традиционно признаны для различных видов промышленности. Например, Ньюкасл славится угольной промышленностью, в графстве Ланкашир — своей текстильной промышленностью. Мидлендс, или центральные графства Англии, славятся производством механизмов, угля, автомобилей и химических веществ.В последнее время региональные промышленные стали менее явными, так как в разных частях строятся все новые и новые заводы. Говоря о городе Великобритании первое упоминание, быть сделано из Лондона, столицы Великобритании. Это большой порт на реке Темзе, крупный торговый, промышленный и финансовый центр. Лидс является центром швейной промышленности производства шерстяных изделий. Глазго является крупным портом на реке Клайд, где развита судостроительная промышленность. Ливерпуль на реке Мерси занимается фрезерованием муки и является инженерным центром.Бирмингем является центром производства железа и стали. Манчестер славится производством текстиля. Три четверти земли Соединенного Королевства посвящены сельскому хозяйству. Около двух процентов населения Соединенного Королевства заняты в сельском хозяйстве, но доходы от английских ферм и пастбищ очень высоки. Пшеница, ячмень, овес и картофель наиболее важными выращиваемыми культурами. Овцы, рогатый скот и свиньи самыми многочисленными видами скота. Овцы является шерсти для текстильной промышленности, а баранина для пищевой промышленности.Баранина является лучшим английским мясом. Стр . 26-27 Экономика США Соединенные Штаты Америки — высокоразвитая индустриальная страна. В Штатах развито судостроение, электроника, автомобилестроение, авиастроение, космические исследования. Каждый регион Соединенных Штатов имеет свои собственные характеристики из-за различий в климате, ландшафте и географическом положении. Великие озера, Атлантическое побережье, Пенсильвания, Нью-Джерси — крупнейшие промышленные регионы страны.В Соединенных Штатах много полезных ископаемых или ресурсов, таких как уголь, золото, серебро, медь, свинец и цинк. Юг, особенно Техас, богат нефтью. Угольные месторождения Пенсильвании богаты углем. Есть много угольных шахт. Иллинойс, Айова и Небраска — самый богатый сельскохозяйственный регион Америки, известный как Кукурузный пояс. Земля плодородная и хорошо орошаемая. Здесь выращивают в основном кукурузу и пшеницу. Здесь также выращивают много домашнего скота. Есть много площадок для выращивания фруктов. Например, калифорнийские апельсины, грейпфруты, лимоны, а также другие фрукты, вина и овощи отправляются по всем Штатам и в другие части мира.Наиболее важными культурами, выращиваемыми в Штатах, являются также табак, соевые бобы, арахис, виноград и многие другие. Здесь много больших и современных городов, но большая часть страны состоит из открытых земель, усеянных сельскими домами и небольшими городками. Обычный средний город в любой части Соединенных Штатов имеет свою главную улицу с такими же типами магазинов, где продаются одни и те же товары. Многие жилые районы Америки имеют похожий вид. Что касается больших городов, то их центры и районы очень похожи.Даунтаун — это скопление небоскребов, имитирующих нью-йоркских гигантов. Нью-Йорк — первый по величине город США. Его население составляет более двенадцати миллионов человек, включая пригороды. Это финансовый и рекламный бизнес-центр. Это также самый крупный морской порт на реке Гудзон. Здесь также развита промышленность товаров народного потребления. Чикаго с населением более трех с половиной миллионов человек является вторым по величине городом США. Он занимается пшеницей и другими зерновыми, переработкой и производством мяса крупного рогатого скота.Другие крупные города — это Хьюстон, центр нефтепереработки и космических исследований НАСА, Новый Орлеан, центр хлопковой промышленности, Лос-Анджелес с Голливудом, Филадельфия, торговый центр судоходства, Детройт, ведущий в мире производитель автомобилей, и многие другие. Экономика США Соединенные Штаты Америки являются высокоразвитой промышленной страной. Судостроение, электроника, автомобильная промышленность, авиационная промышленность, космические исследования высокоразвиты в Штатах.Каждый регион США имеет особенности из-за различий в климате, ландшафте и географическом положении. Великие озера, Атлантическое побережье, Пенсильвания, Нью-Джерси крупнейшие промышленные регионы страны. В Соединенных Штатах много полезных ископаемых и ресурсов, таких как уголь, золото, серебро, медь, свинец и цинк. Юг, особенно в Техасе, богат нефтью. Шахты Пенсильвании богаты углем. Создано множество угольных шахт. Иллинойс, Айова, Небраска славятся богатством сельского хозяйства Америки и известны как «кукурузного пояс».Земля плодородная и хорошо поливаема. Они выращивают в основном кукурузу и пшеницу. Многие сельскохозяйственные животные также здесь выводятся. В области много. Например, Калифорния богата апельсинами, грейпфрутами, лимонами, а также другие фруктами; вино и овощи поставляются по всему государству и другим частям мира. Наиболее важными культурами, выращиваемыми в Штатах, также являются: табак, соевые в зернах, арахис, виноград и многие другие. Существует много больших и современных городов, но отличное соотношение потребителей страны из открытой земли, усеянной фермерскими домами и небольшими городами.Обычный средний город, в любой части США, имеет свою главную улицу с теми же типами магазинов, продающих те же продукты. Жильцы имеют многие области, как правило, подобный взгляд. Что касается крупных городов — их центры или центры города очень похожи. Центр является пучком небоскребов имитирующих нью-йоркских гигантов. Нью-Йорк является первым по величине города США. Его население насчитывает более двенадцати миллионов человек, включая пригороды. Это финансовый и рекламный бизнес-центр.Это также большой морской порт на реке Гудзон. Промышленные потребительские товары здесь хорошо развиты. Чикаго с населением более трех с половиной млн. человек является вторым по величине города в США. Речь идет о пшенице и других зерновых, скота переработки мяса и производства. Другие крупные города: Хьюстон — нефтеперерабатывающий и НАСА центр космических исследований, Новый Орлеан — хлопчатобумажный промышленный центр, Лос-Анджелес с Голливудом и Филадельфией — судоходные торговые центры, Детройт — ведущий мировой производитель автомобилей и многого другого. Стр . 39-40 Экономика — что это такое Многие слова, используемые экономистами, нам хорошо знакомы. Мы знаем, что экономисты говорят и пишут на такие темы, как деньги, цены, заработная плата, занятость, налоги, экспорт и импорт, заработок и расходы. Каждый день в газетах, по радио и телевидению упоминается о той или иной экономической проблеме. Экономика — это наука и часть нашей повседневной жизни, потому что: • мы живем в экономической системе; • каждый день участвуем в экономической деятельности; • мы знакомы со словами, используемыми экономистами.Экономика — это экономия, то есть «максимальное использование того, что у нас есть». Для человека это означает использование своих способностей и расходование доходов таким образом, чтобы приносить наибольшее удовлетворение или выгоду. Для сообщества в целом это означает использование навыков и энергии людей, земли, зданий, оборудования и других экономических ресурсов для достижения наивысшего уровня жизни. Экономика — о чем идет речь Многие из слов, используемых экономистами, очень хорошо знакомы нам.Мы знаем, что экономисты говорят и пишут о таких темах как деньги, цены, заработная плата, занятость, налоги, экспорт и импорт, заработок и расходы. Каждый день экономические проблемы возникают в газетах, на телевидении и телевидении. Экономика является частью нашей повседневной жизни: • мы принимаем участие в экономической системе • мы знакомы со своими словами, используемыми экономистами. Экономика идет об экономии, то есть, «что делает почти все, что у нас есть».Для человека это означает использование своих способностей и тратить свой доход таким образом, что дает наибольшее использование удовлетворения или выгоду. Это означает использование силы народа и энергии. Стр . 47 Значение дефицита Одно из больших преимуществ телевидения состоит в том, что оно позволяет нам увидеть, как живут люди в остальном мире.Мы видим, что в некоторых частях мира, таких как Западная Европа и Северная Америка, люди в целом состоятельны. На фотографиях из других частей света, таких как Африка и Азия, показаны миллионы людей, живущих в нищете. Поэтому кажется очень странным, что экономисты говорят, что дефицит — это всемирная проблема, что это характерно для всех обществ. Эту загадку можно объяснить, посмотрев на то, как слово «город-шрам» используется в экономике. Когда экономисты говорят, что чего-то мало, они не имеют в виду, что это редко или что доступно лишь очень небольшое количество.Они просто означают, что его недостаточно, чтобы полностью удовлетворить потребности каждого. Когда это слово используется таким образом, верно сказать, что дефицит существует во всех странах, как в богатых, так и в бедных. Во всех из них люди хотят больше товаров и услуг, чем они могут получить. Именно потому, что их потребности не полностью удовлетворены, люди повсюду работают и требуют все более высокого уровня жизни. Почему так много потребностей остается неудовлетворенным, несмотря на огромный рост производства товаров и услуг в наше время? Важная причина в том, что наши желания не ограничены.Они всегда растут и меняются. Как часто мы слышим комментарии «Вы никогда не будете удовлетворены» и «Чем больше у вас есть, тем больше вы хотите»? Проблема в том, что наши потребности, кажется, растут так же или даже быстрее, чем наша способность производить товары и услуги. Таким образом, основная проблема экономики состоит в том, что экономические ресурсы — земля, рабочая сила, материалы, топливо, фабрики, машины и т. Д. — ограничены в предложении, но потребности людей кажутся безграничными. Смысл дефицита Одним из главных преимуществ телевидения является то, что оно позволяет нам увидеть, как живут люди во всем мире.В некоторых частях мира в Европе и Северной Америке наблюдаются люди, как правило, в достатке. Фотографии из других частей мира, таких как Африка и Азия, показывают миллионы людей, живущих в бедности. Это кажется очень странным, потому что экономисты говорят, что дефицит является проблемой во всем мире, что это черта всех обществ. Эта головоломка объясняется глядя на то, как слово «дефицит» используется в экономике. Когда экономисты говорят, что чего-то не хватает, это не означает, что это редко или, что только очень небольшое количество доступно.Это просто означает, что этого не достаточно, чтобы удовлетворить потребности каждого. Когда слово используется таким образом, это правда, сказать, что дефицит существует во всех странах, богатых и бедных. Во всех из них люди хотят больше товаров и услуг, чем они могут получить. Именно потому, что они не в полной мере соответствуют тем, что люди во всем мире работают, и требуют все более высоких стандартов жизни. Почему так много желаний остается неудовлетворенными, несмотря на огромные увеличения производства товаров и услуг в наше время? Важной причиной является то, что наши желания не ограничиваются.Они всегда растут и изменяются. Как часто мы слышим комментарии: «Вы никогда не удовлетворены» и «Чем больше вы имеете, тем больше вы хотите?» Проблема в том, что наши потребности, кажется, растут так быстро, как наши производственные товары и услуги. Основная проблема экономики, следовательно, в том, что экономические ресурсы — земля, труд, материалы, топливо, заводы, машины, Е, С — ограничены в поставках, но хотят, чтобы люди быть неограниченным.

.

Профиль британской промышленности и экономики

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 8Следующая ⇒

Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии — официальное название государства, расположенного на Британских островах. Британские острова наслаждаются смесью разрозненных культур и стилей жизни. Следовательно, британское общество в целом не имеет единой культурной идентичности.

Великобритания имеет чрезвычайно независимую, развитую и международную торговую экономику.Как и во всех европейских странах, его экономическая система представляет собой смесь частных и государственных предприятий. Государственный сектор включает национализированные отрасли и общественные услуги, предоставляемые местным и центральным правительством, и в нем занято около одной трети национальной рабочей силы. Таким образом, две трети экономики приходится на частный сектор.

Государственный сектор состоит из малых частных предприятий, принадлежащих физическим лицам; «Публичные» компании, акции которых продаются широкой публике через Фондовую биржу; и более крупные частные компании, акции которых не предлагаются для продажи населению.Частные компании важны для национальной экономики, потому что они генерируют 50% рабочей силы. Около 10% экономики контролируется иностранными частными корпорациями, в которых занято 10% рабочей силы.

Британские отрасли промышленности можно разделить на три основные группы:

а. Первичные отрасли, обеспечивающие сырьем и продуктами питания с суши и с моря (энергоресурсы, сельское хозяйство) — 13%.

г. Обрабатывающие производства, производящие готовую продукцию из сырья (электроника, авиакосмическая промышленность, химия) — 22%.

г. Сфера услуг (банковское дело, бизнес, вычислительная техника, туризм) — 65%.

Среди основных тенденций британской экономики были:

а. Спад в тяжелой промышленности.

г. Рост морской нефтегазовой отрасли.

г. Бурное развитие электронной промышленности.

г. Постоянный рост в сфере услуг.

Чтобы сделать британскую экономику более эффективной, правительство пытается стимулировать инновации в промышленности; поощрять конкуренцию; снизить налоги; продвигать экспорт и работать для всемирной свободной торговли.

Следует отметить, что британская промышленность ежегодно собирает около 120 000 миллионов фунтов стерлингов. Тяжелая промышленность включает добычу угля, машиностроение, производство автомобилей, кораблей и самолетов, а также сталелитейное и химическое производство. Легкая промышленность включает производство мелкой электроники и товаров для дома.

Великобритания обладает крупнейшими энергетическими ресурсами в Европе и является крупным мировым производителем нефти, природного газа и угля. Успешно добывая нефть и газ в Северном море, Британия стала самодостаточной в энергетике.Около 80% морской добычи нефти и газа доставляется на берег по подводным трубопроводам. К наиболее перспективным энергетическим технологиям относится ветровая, приливная и солнечная энергия.

Соединенное Королевство имеет относительно ограниченные запасы экономически ценных минеральных ресурсов: железной руды, олова, которое обеспечивает около половины внутреннего спроса, и цинка. Имеются достаточные запасы неметаллических минералов, включая песок и гравий, известняк, доломит, мел, сланец, глину и глинистый сланец, каолин (китайскую глина), гипс и т. Д.Песок, гравий, известняк и другие щебень добываются для использования в строительстве.

Соединенное Королевство необычно даже среди западноевропейских стран тем, что небольшая доля занятого населения (около 2 процентов) занята в сельском хозяйстве. Наиболее важными сельскохозяйственными культурами являются пшеница, ячмень, овес, сахарная свекла, картофель и рапс. Основную продукцию животноводства получают от крупного рогатого скота и телят, овец и ягнят, свиней и птицы. Кроме того, рыбная промышленность Соединенного Королевства в настоящее время удовлетворяет только половину общего спроса страны.Наиболее важными видами выловленной рыбы являются треска, пикша, а также омары, крабы и устрицы. Значительно расширилось рыбоводство в устье — в основном форель и лосось.

В целом Великобритания — это место, которое сильно влияет на отношение иностранцев к этой стране.

Прочтите текст еще раз и попробуйте заполнить пробелы по памяти.

1. Эксплуатируя нефть и газ, Великобритания превратилась в… в энергетику.

2. Для некоторых страна была «… мира».

3. Энергетические ресурсы и сельское хозяйство — отрасли… промышленности.

4. Олово составляет около половины….

5. Разведение форели и лосося имеет… значительно.

6. Британская промышленность… около 120 000 миллионов фунтов стерлингов в год.

7. Чтобы быть экономически эффективным, Великобритания пытается стимулировать… промышленность и продвигать экспорт.

8.Основные… производные от крупного рогатого скота и телят, птицы и тому подобное.

9. Рост … и … промышленности был основной тенденцией британской экономики.

10. Иностранные частные корпорации… 10% рабочей силы.

Ответьте на следующие вопросы, используя информацию из текста. При необходимости используйте дополнительный материал.

1. Чем была Великобритания для разных людей?

2. Чем пользуются Британские острова?

3.Как вы можете охарактеризовать экономическую систему Великобритании?

4. Из чего состоит государственный сектор?

5. Почему частные компании так важны для национальной экономики?

6. Какие отрасли есть в Великобритании?

7. Каковы основные тенденции британской экономики?

8. Какие меры принимает Великобритания для улучшения своей экономики?

9. Как вы можете охарактеризовать два основных вида британской промышленности?

10.Какие энергетические технологии в Британии наиболее перспективны?

11. Какими минеральными ресурсами богата Британия?

12. Каковы основные черты британского сельского хозяйства?

Расскажите об экономике и промышленности Великобритании (150-200 слов). Вышеупомянутые вопросы и дополнительные материалы могут вам помочь.

Дополнительный материал

Структура экономики Великобритании

Как и во всех европейских странах, экономическая система в Великобритании представляет собой смесь частных и государственных предприятий.С 1945 по 1980 год общая тенденция заключалась в том, чтобы государство получило все больший контроль. Были национализированы различные отрасли промышленности, особенно связанные с производством и распределением энергии. Так же были и различные виды транспортных и коммуникационных услуг (а также, конечно, предоставление образования, социального обеспечения и здравоохранения).

С 1980 года тенденция пошла в обратном направлении. Правительство 1980-х годов проводит политику «позволить рыночной силе править» (что означало минимальное ограничение свободы бизнеса).Государственные компании были преобразованы в компании, принадлежащие физическим лицам (которые стали акционерами). С 1980 года было приватизировано большое количество компаний, таких как British Airways, British Gas, British Petroleum, British Steel и British Telecom, а также предприятия водоснабжения и электроснабжения. Государственная программа приватизации оказала большое влияние на владение акциями. В 1992 году акциями владели более одной пятой взрослого населения Великобритании по сравнению с одним из тринадцати в 1979 году.

В настоящее время государственный сектор (который включает национализированные отрасли и общественные услуги, предоставляемые местным и центральным правительством) составляет одну треть всех товаров и услуг в экономике, и в нем занято около одной трети национальной рабочей силы.Две трети экономики находится в частном секторе, хотя эта цифра будет увеличиваться по мере расширения приватизации.

Государственный сектор состоит из малых частных предприятий, принадлежащих физическим лицам; «Публичные» компании, акции которых продаются широкой публике через Фондовую биржу; и более крупные частные компании, акции которых не предлагаются для продажи населению. Большинство компаний в Великобритании — частные, и большинство из них — малые или средние. Они важны для национальной экономики, поскольку генерируют 50 процентов рабочей силы.Около 10 процентов экономики контролируется иностранными частными корпорациями, в которых занято 10 процентов рабочей силы.

Два параллельных события затронули Великобританию немного больше, чем большинство других европейских стран. Один из них — это рост в сфере услуг, в отличие от обрабатывающей. Другой — увеличение доли людей в белых воротничках в отличие от людей, работающих вручную.

Наблюдается некоторый рост числа людей, работающих в школах и больницах, в социальных службах, полиции и в органах государственного управления.Но больше всего выросли в сфере финансов, банковского дела и страхования, а также других услуг, включая право, рекламу, общественное питание и развлечения.

Еще одним недавним изменением стал рост самозанятости, увеличилось количество людей, работающих на себя. На малых предприятиях занято более трети рабочей силы частного сектора, и на их долю приходится одна шестая всего оборота. Правительство предоставляет финансовую помощь и рекомендации для решения проблем, с которыми сталкиваются небольшие компании.

США

Ровень а

.