Охорона праці пожежна безпека: Охорона праці і пожежна безпека |
Пожежна безпека — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ручна кнопка пожежної тривогиПоже́жна безпе́ка — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Спричинити пожежу та вибух на підприємстві можуть: порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» тощо
Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти, горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.
Відповідальність за стан пожежної безпеки[ред. | ред. код]
За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.
На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона
- Контроль за станом пожежної безпеки
- Розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства
- Проводить розслідування і облік пожеж
- Організовує протипожежну профілактику
- Проводить перевірку нових об’єктів щодо відповідності протипожежним нормам, на підставі протипожежної декларації, наданої суб’єктом.
Галузь науки і техніки, що комплексно займається виявленням і вивченням процесів, закономірностей, чинників виникнення пожеж та їх попередження, динаміки пожеж у конкретних умовах, небезпечних факторів пожеж, розробленням методів і засобів протипожежного захисту для зниження пожежної небезпеки, методів гасіння й ліквідації пожеж.
Напрямки досліджень:
- Дослідження закономірностей горіння в умовах пожеж та чинників їх виникнення.
- Динаміка розвитку пожеж у конкретних умовах.
- Дослідження щодо запобігання утворення горючого середовища, а також щодо запобігання утворення в ньому джерел запалювання.
- Небезпечні фактори пожеж.
- Створення й пошук оптимальних методів і засобів протипожежного захисту та систем забезпечення пожежної безпеки.
- Автоматизація технологічних та оперативно-тактичних процесів у системах забезпечення пожежної безпеки об’єктів.
- Методи визначення характеристик пожежної техніки, автоматики, сигналізації, інших виробів і систем протипожежного захисту.
- Методи і засоби випробування горючих матеріалів, вогнегасних речовин, засобів захисту від небезпечних факторів пожеж, а також методів та засобів контролю й діагностики зразків пожежної техніки, автоматики, сигналізації та інших засобів, пристроїв і систем протипожежного захисту.
- Дослідження з проблем підвищення надійності та ефективності засобів і обладнання пожежної безпеки об’єктів.
«Про пожежну безпеку» (Закон України)[ред. | ред. код]
«Про пожежну безпеку» — Закон України, що визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Прийнятий 17 грудня 1993 р. Зокрема визначає обов’язки підприємств, установ та організацій, державних органів та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки. Вказує, що забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Втратив чинність 1 липня 2013 року з введенням у дію Кодексу цивільного захисту України.[1]
- Ліпинський В. В. Правове забезпечення пожежної безпеки в Україні: монографія. / за заг. ред. С. В. Пєткова — К. : Дакор, 2011.
- Організація пожежно-профілактичної роботи : навч. посіб. / О. В. Міллер, О. М. Парубок, А. І. Харчук ; М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобил. катастрофи, Львів. держ. ун-т безпеки життєдіяльності. – Л. : ЛДУ БЖД, 2009. – 392 с. : іл. – Бібліогр.: с. 236-240 (85 назв). – ISBN 97-966-655-202-3
- Основи охорони праці : підруч. / В. Ц. Жидецький. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 336 с. — ISBN 966-8013-11-5
Щомісячний журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Чому варто обрати саме журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»
Наш журнал на сьогодні є провідним виданням галузі. Ставлячи за мету надати якісну консультативно-інформаційну підтримку спеціалістам, зайнятим у галузі охорони праці та пожежної безпеки, щодо широкого кола професійних питань, ми постійно публікуємо найбільш цікаві та актуальні для фахівців матеріали.
Ексклюзивна інформація, яка публікується у нашому виданні, допоможе вам завжди знайти правильне рішення з широкого спектру питань охорони праці та пожежної безпеки. Це справжня скарбниця корисної інформації. Кожен номер містить історії успіху українських компаній, досвід і поради провідних експертів. До того ж, журнал є постійним учасником, співорганізатором та організатором профільних виставок та заходів.
А вже з 2020 року журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» розпочне публікацію серії спеціальних випусків, які будуть доступні як у наборі із журналом, так і окремо.
Спеціальні випуски будуть виходити щоквартально, а за наповненням стануть справжніми підручниками з вузькопрофільною інформацією.
Зокрема, у I кварталі «Нещасні випадки: розслідуємо за новим порядком» ми розглянемо найбільш поширені нещасні випадки та порядок їх розслідування, дамо актуальні роз’яснення щодо нового Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, а також зразки документації. Крім того, будуть наведені процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій та повний перелік підстав, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом. Цей спеціальний випуск стане у нагоді на будь-якому виробництві і в офісі кожного підприємства.
У II кварталі «Навчання з охорони праці» вийде з друку посібник з навчання з питань охорони праці. Системне та систематичне підвищення рівня знань працівників з питань охорони праці — основа виробничої безпеки та санітарії, необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам. Наші експерти на питаннях: навчання з питань охорони праці: організація, види, періодичність, порядок проведення; сучасні технології у навчанні з питань ОП; організація навчання на підприємстві.
У III кварталі «Пожежна безпека підприємства» спецвипуск буде присвячений пожежній безпеці підприємства. Ми зберемо найактуальнішу інформацію з усіх питань ПБ — від планування до необхідних технічних засобів. Не залишиться поза увагою і юридичне підґрунтя: якими законодавчими та нормативно-правовими актами необхідно керуватися. Провідні фахівці дадуть рекомендації щодо розробки і впровадження регламентів гасіння пожеж, евакуації та порятунку з місць пожежі й задимлення. Буде наведено зразок чек-листа для підприємств щодо пожежної безпеки, поради щодо підготовки документів з пожежної безпеки до перевірки ДСНС України.
У IV кварталі «Оцінка ризиків на виробництві»: ідентифікація небезпек та оцінка ризиків; моніторинг рівня ризику та визначення неприпустимого ризику: методи оцінки ризиків; міжнародний стандарт OHSAS 18001; впровадження системи управління професійними ризиками на підприємстві; зразки документації; покрокова інструкція з проведення оцінки виробничих ризиків на підприємстві.
Основні вимоги пожежної безпеки на об’єктах із масовим перебуванням людей
На жаль, останнім часом в Україні та й в усьому світі збільшилась кількість пожеж на об’єктах із масовим перебуванням людей. Резонансні надзвичайні події, що трапились у російському Кемерові та в різних містах України — Хмельницькому, Одесі, Чернівцях та ін., вкотре підтвердили, яку небезпеку приховує стихійний вогонь і що при незадовільному протипожежному захисті можливі масові людські жертви, а також величезні матеріальні втрати.
На пожежі в торговельному центрі «Зимова вишня» у Кемерові за офіційними даними загинуло щонайменше 64 людини, 41 з них — діти; з палаючого гуртожитку Хмельницького торговельно-економічного коледжу рятувальники евакуювали за допомогою механічних драбин 27 студентів та шляхами евакуації — 77; у місті Часів Яр Донецької області при загорянні дитячого садка врятували 93 малюків і 32 дорослих; пожежа на території дитячого оздоровчого комплексу «Вікторія» в Одесі влітку забрала життя трьох дівчаток.
Тези:
- На що потрібно звернути увагу адміністрації об’єктів із масовим перебуванням людей
- Про первинні засоби пожежогасіння
- Як забезпечити надійний протипожежний захист
28 березня поточного року Кабінет Міністрів України доручив Міністерству внутрішніх с прав України, Державній службі з надзвичайних ситуацій, спільно з іншими органами влади, розпочати масштабну перевірку пожежної безпеки торговельних центрів, кінотеатрів, шкіл, дитсадків та інших місць масового перебування людей.
До основних порушень, які можуть створити загрозу життю та здоров’ю людей у разі пожежі, належать:
- використання в конструкціях і оздобленні приміщень легкозаймистих небезпечних матеріалів з високою димоутворювальною здатністю і токсичністю, що може призвести до швидкого поширення вогню і загибелі людей;
- нехтування обробленням горючих конструкцій вогнезахисними сумішами;
- захаращення евакуаційних шляхів і виходів, що може ускладнити рух людей до безпечної зони;
- відсутність або несправність систем протипожежного захисту, які забезпечують своєчасне оповіщення про пожежу, управління евакуацією, обмеження поширення вогню.
Важливо!
Блокування або відсутність під’їздів до будівель, джерел протипожежного водопостачання, або відсутність самих джерел ускладнюють роботу пожежно-рятувальних підрозділів.
Для забезпечення надійного протипожежного захисту необхідно пильно контролювати:
- здійснення безпечної експлуатації електротехнічного та інженерного обладнання, засобів зв’язку;
- дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення вогневих та будівельно-монтажних робіт;
- забезпечення об’єкта первинними засобами пожежогасіння та системами протипожежного захисту.
На що варто насамперед звернути увагу адміністрації об’єктів із масовим перебуванням людей.
Вимоги до території:
- Територія навколо будівлі повинна регулярно прибиратися, а сміття вивозитися.
- На території закладу забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.
- Протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, індивідуальних гаражів.
Важливо!
Необхідно забезпечити освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежногообладнання, входів до будинків та споруд.
Стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 м від в’їзних воріт на територію об’єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та інвентарю забороняється.
Територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Кольори сигнальні і знаки безпеки».
Вимоги до приміщень:
- На видних місцях біля телефонів необхідно вивісити таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.
- Необхідно на видному м ісці розмістити плани евакуації людей на випадок пожежі, а також інструкцію з пожежної безпеки. Інструкція визначає дії персоналу для безпечної та швидкої евакуації людей. Для об’єктів з перебуванням людей уночі інструкція повинна також передбачати дії персоналу у нічний час. Не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.
- Розміщення меблів і обладнання у приміщеннях не повинно перешкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежогасіння.
- Дерев’яні та інші легкозаймисті конструкції всередині й зовні будівлі мають піддаватися вогнезахисній обробці за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів. У разі виявлення пошкодження просочення варто провести заходи щодо його відновлення.
Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив не підлягає відновленню або закінчився термін його експлуатації, варто виконати повторну вог незахисну обробку.
Використовувати легкозаймисті будівельні матеріали (пластиковувагонку, вініловий сайдінг) для оздоблення приміщень не варто.
Штучні килимові покриття, які не виділяють під час горіння токсичних речовин та мають помірну димоутворювальну здатність, дозволяється розстеляти за умови наклеювання їх на незаймисту основу. Роботи, пов’язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисною обробкою, виконуються організаціями, які мають ліцензію на такий вид робіт.
Усі будівлі та приміщення закладів із масовим перебуванням людей мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, зокрема:
- вогнегасниками,
- ящиками з піском,
- бочками з водою,
- покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини,
- пожежними відрами,
- совковими лопатами,
- пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Важливо!
Кількість вогнегасників визначається окремо для кожного поверху та приміщення закладу, але не менше двох переносних вогнегасників на поверсі. Вогнегасники маютьбути сертифіковані в Україні з наявним паспортом заводу-виробника.
Місця встановлення вогнегасників повинні бути легкодоступними та помітними, при цьому необхідно забезпечити захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних і нагрівальних приладів.
Пожежні щити, інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.
Об’єкти з масовим перебуванням людей мають бути обладнані системами протипожежного захисту, зокрема установками пожежної сигналізації, автоматичними системами пожежогасіння, а також системами оповіщення та управління евакуацією людей.
Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі й подавання сигналу тривоги з метою вжиття необхід них заходів (евакуації людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, запуску систем димо- та тепловидалення тощо). На великих об’єктах варто передбачити управління системами протипожежного захисту з приміщення пожежного поста (диспетчерської або іншого спеціального приміщення з цілодобовим перебуванням чергового персоналу). Це приміщення має бути площею не менше 15 м2 та розташоване на першому або цокольному поверхах будівель.
Важливо!
Усі компоненти систем пожежної сигналізації (приймально-контрольні пожежні прилади і датчики) мають бути сертифікованими в Україні відповідно до чинних стандартів,технічних умов, документації заводів-виробників.
Для оповіщення можуть бути використані:
- внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі;
- спеціально змонтовані мережі мовлення;
- дзвінки та інші звукові сигнали.
Система оповіщення повинна вмикатися автоматично при надходженні сигналу від автоматичних установок пожежної сигналізації або пожежогасіння. Допускається дистанційне, ручне, місцеве вмикання систем оповіщення. Місця розташування кнопок ручного вмикання систем оповіщення — «тривожних» кнопок мають бути позначені на планах евакуації людей у разі пожежі.
В інструкції до планів евакуації зазвичай міститься інформація про те, хто має право вмикати «тривожні» кнопки.
Порядок дії чергового персоналу поста охорони при спрацьовуванні системи оповіщення має бути викладено в інструкції, що розміщується на посту охорони.
Важливо!
Проектування, монтаж і обслуговування систем протипожежного захисту здійснюютьспеціалізовані організації з відповідними ліцензіями.
У разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації евакуація відвідувачів та персоналу закладу здійснюється за допомогою евакуаційних шляхів та виходів.
Ігнорування вимог до утримання евакуаційних шляхів і виходів у належному стані може призвести до затримки під час евакуації людей та нещасних випадків. Таким чином, у комплексі протипожежних заходів неабияка увага має приділятися стану евакуаційних шляхів і виходів, підготовці планів евакуації та їх практичному відпрацюванню.
Кількість та розміри евакуаційних виходів і з коридорів на сходові клітки, а також ширину маршів сходів, інші вимоги до шляхів евакуації варто приймати згідно з ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» та ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», іншими будівельними нормами за видами будинків та споруд.
Під час розрахунку евакуаційних проходів у приміщеннях із масовим перебуванням людей варто передбачати не менше 0,2 м2 площі шляху евакуації на кожну людину.
Килими, килимові доріжки й інше покриття повинні прикріплюватися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність.
Здебільшого загоряння виникають через користува ння на об’єктах електроприладами, електропроводкою, яка перебуває в незадовільному стані, порушення правил експлуатації електротехнічних, електронагрівальних приладів та устаткування.
Загоряння кабелів і дротів часто виникає внаслідо к перегріву від коротких замикань між жилами кабелів. Короткі замикання спричиняє неправильний монтаж або експлуатація електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури може спровокувати займання ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, розташованих поряд. Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів або при зниженні напруги в мережі. Збільшення місцевих перехідних опорів з’являється внаслідок окислення або недостатньо щільного з’єднання контактів електричних приладів. Іскріння, що виникає при цьому, також може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти.
Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами. Замірювання опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися один раз на два роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ (наказ Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» від 25 липня 2006 р. № 258).
Основні вимоги до влаштування та експлуатації електро обладнання та електромережі
Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією).
Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок заборонено.
Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2.
У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.
Відстань від кабелів та ізольованих дротів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.
Застосування електричних опалювальних приладі в у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.
Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м2, мобільних (інвентарних) будівель можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елеме нтами. Такі радіатори та електропанелі мають бути облаштовані справним індивідуальним електрозахистом і т ерморегулятором.
Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші аналогічні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
Важливо!
Під час прийняття на роботу до закладу з масовим перебуванням людей працівникимають проходити інструктаж із пожежної безпеки.
Усі працівники повинні вміти користуватися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), первинними засобами пожежогасіння і знати свої обов’язки у разі надзвичайної ситуації.
Для працівників охорони має бути розроблена інструкція, в якій визначаються їх обов’язки щодо контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об’єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.
Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» №5, 2018
Автор – Світлана Трошина, заступник начальника відділу ППР ДПТ України
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
Вимоги пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт
При організації виробничого процесу велику пожежну небезпеку становлять вогневі роботи. Це виробничі операції, пов’язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням або нагріванням деталей до температур, здатних викликати спалахування матеріалів і конструкцій (газове зварювання, плазмове зварювання, газова різка, електродугове зварювання, пайка, механічна обробка металу з виділенням іскр тощо)
На основі статистичних даних можна зробити висновок, що через порушення правил пожежної безпеки під час проведення різних вогневих робіт (електрогазозварювання, різка металу, паяльні роботи тощо) трапляється від 10 до 12 % виробничих пожеж.
Безпека при виконанні вогневих робіт здебільшого залежить від рівня професійної майстерності працівника, його знань та дотримання ним правил безпеки праці. Тому відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444, особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму). Працівники, які безпосередньо зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) — навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Інструктажі та перевірка знань проводяться у порядку, визначеному підприємством на основі вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту.
Вимоги під час підготовки до вогневих робіт
Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417, під час підготовки до проведення вогневих робіт необхідно дотримуватися таких загальних вимог:
1. Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов’язаних із нагріванням деталей до температур, здатних викликати займання матеріалів та конструкцій, можуть бути постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цього цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках, а також тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будинках, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об’єктів при проведенні монтажних робіт.
2. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями власника підприємства. Огороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів.
3. Керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобов’язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт, форма якого наведена у Додатку 1. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони наряди-допуски на виконання тимчасових вогневих робіт повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням відомчою пожежною охороною відповідного контролю.
4. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою).
Вид та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння і вказуються в наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.
5. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
6. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку місць, де проводилися вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.
7. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у вибухопожежобезпечний стан до початку цих робіт.
8. Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці:
Висота точки зварювання над рівнем підлоги, м | 0–2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | Понад 10 |
Мінімальний радіус зони, м | 5 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
9. Розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і за необхідності политі водою.
10. Щоб уникнути потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.
11. Приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт мають бути провентильовані.
12. Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.
13. Місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будинках і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути огороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Щоб запобігти розлітанню розпечених часток, цей зазор повинен бути огороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1 х 1 мм.
14. Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях має бути встановлений контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.
15. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальну апаратуру необхідно відключати від електромережі, шланги від’єднувати і звільняти від горючих рідин та газів, а у паяльних лампах тиск має бути повністю знижений. Після закінчення робіт усю апаратуру й устаткування слід прибрати в спеціально відведені приміщення (місця).
16. Якщо організовуються постійні місця проведення вогневих робіт більше ніж на десяти постах (зварювальні, різальні майстерні), має бути передбачене централізоване електро- та газопостачання.
17. У зварювальній майстерні за наявності не більше десяти зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні бути огороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні.
18. Вогневі роботи дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід огороджувати захисним екраном.
Забороняється:
— приступати до роботи при несправній апаратурі;
— розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
— допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
— зварювати, різати або паяти свіжопофарбовані конструкції та вироби до повного висихання фарби;
— виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ГР;
— зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;
— допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами;
— виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;
— здійснювати вогневі роботи на елементах будинків, виготовлених із металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.
Бланк наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт ви зможете знайти в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» № 1, с. 20
Світлана Трошина,
заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України
| Завжди актуальні матеріали в журналі «Охорона праці і пожежна безпека» | Придбати видання |
Протипожежний режим підприємства: хто і за що відповідає
Забезпечення протипожежного режиму потребує від керівництва кожної організації та підприємства реалізацію низки організаційних та інших заходів, призначених для запобігання виникненню пожеж у приміщеннях, спорудах, об’єктах підприємств.
Загальні положення
Перш за все, протипожежний режим підприємства слід розуміти як комплекс заходів, які повинні бути реалізовані підприємством для забезпечення нормального протипожежного стану підприємства.
Нормативну базу цього питання становлять Кодексу цивільного захисту України (глава 13) та Правила пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС від 31.12.2014 № 1417.
Згідно з цими правилами, керівник будь-якого підприємства України зобов’язаний встановити протипожежний режим. Нормативне визначення цього поняття наявне в ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», згідно з яким протипожежний режим — це комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконування робіт та експлуатування об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.
Що включає цей комплекс заходів? Нормативний перелік визначає низку обставин та особливостей, врегулювання яких забезпечує протипожежну безпеку на підприємстві.
Це і визначення порядку утримання шляхів евакуації, спеціальних місць для куріння, правил проїзду та стоянки авто, особливостей застосування відкритого вогню, порядку огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи, організації експлуатації та обслуговування засобів протипожежного захисту, проведення планово-попереджувальних ремонтів і оглядів електроустановок, визначення порядку дій у разі виникнення пожежі тощо.
Тобто іншими словами, керівник підприємства зобов’язаний видати спеціальні накази, затвердити положення, порядки та інші документи, у яких потрібно врегулювати всі питання, які входять до обсягу заходів, які становлять протипожежний режим підприємства.
Хто відповідає за пожежну безпеку на підприємстві?
Як зазначалось вище, оскільки забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об’єктів, то уся відповідальність за забезпечення пожежної безпеки на підприємстві покладається на його власника та керівника (п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).
Водночас Правила пожежної безпеки в Україні визначають, що керівник підприємства повинен призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Тобто такий відповідальний призначається окремо за кожен із зазначених об’єктів підприємства та загальний — за все підприємство.
Відповідальних осіб (особу) призначають наказом по підприємству. Їх в обов’язковому порядку ознайомлюють з даним наказом під підпис. У кожному приміщенні повинна також розіщуватись табличка з прізвищем, ім’ям, по батькові та телефоном відповідального за пожежну безпеку в конкретному приміщенні.
Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ.
Що стосується спеціальних вимог (щодо стажу роботи, освіти, віку, статі тощо) до таких осіб, то слід зазначити, що діюче законодавство таких вимог не регламентує. Водночас спікер зазначив, що виконання даної роботи потребує мінімального досвіду робіт із питань пожежної безпеки, деяких технічних знань та вмінь, навичок роботи з комп’ютером, знання державної мови.
Також, згідно із законодавством, відповідальний з пожежної безпеки підлягає обов’язковому проходженню навчання у навчальному центрі не рідше ніж один раз на три роки.
Інструкції та інструктажі з пожежної безпеки
На кожному підприємстві також повинні бути розроблені та затверджені інструкції з пожежної безпеки, які закріплюють основні положення протипожежного режиму в кожному приміщенні чи на об’єкті підприємства. Право затверджувати дані акти має керівник підприємства або будь-яка інша делегована ним посадова особа.
Правила з пожежної безпеки закріплюють низку вимог до згаданих інструкцій та визначають їх структуру і основні розділи. Так, зокрема, інструкції повинні містити інформацію про категорію (А, Б, В, Г, Д) приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій), вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів, визначати спеціальні місця для куріння та вимоги до них, порядок утримання та прибирання приміщень, робочих місць, спецодягу, порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт, обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі тощо.
Інструкції вивчають під час протипожежних інструктажів, навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, виробничого навчання і вивішують на видимих місцях.
Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки. Факт проведення інструктажів фіксується у спеціальному журналі, який має бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою підприємства та підписом керівника.
Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26.06.2013 № 444.
Періодичність проведення інструктажів встановлюється керівником підприємства, однак повинна становити не рідше одного разу в рік. Інструктажі проводяться працівником, який пройшов навчання з пожежної безпеки в навчальному центрі.
Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).
Місця для куріння
Як повідомив спікер, керівник підприємства своїм розпорядчим документом повинен визначити спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. У таких місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».
Такі спеціальні місця для куріння повинні займати сумарну площу не більше 10% загальної площі відповідної споруди чи приміщення, мають бути обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.
Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється. У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». Перелік місць, де куріння заборонено взагалі, визначено Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
План евакуації
Ще одним документом, який розробляється майже на кожному підприємстві, є план евакуації. Додатково до нього на об’єктах з масовим перебуванням людей повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція по евакуації на випадок пожежі, за якою не рідше 1 разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.
Спікер зазначив, що згідно із законодавством план евакуації розробляється та має бути вивішений на видних місцях, зокрема, на об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають 2 поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових — більше 50 осіб.
Спеціальних вимог до змісту та форми плану евакуації немає (раніше діяли ГОСТ СРСР), єдині вимоги, які залишились діючими, стосуються розробки плану евакуації з об’єктів ринку.
Вогнегасники
Що стосується вогнегасників, то спікер зазначив, що на будь-якому підприємстві повинні бути вогнегасники. Починаючи з 2018 року, порядок експлуатації, повірки та заправки вогнегасників регулюється Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом МВС від 15.01.2018 № 25.
Будинки і приміщення різного призначення мають бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками відповідно до цих Правил. Будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше 2 переносних вогнегасників (з масою заряду — 5 кг і більше). Приміщення, у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносними газовими вогнегасниками не менше ніж 1 вогнегасник на приміщення. Інші норми необхідної наявності вогнегасників на різних типах підприємств визначені вищезгаданими Правилами.
Є різні види вогнегасників: водяний (ВВ), водопінний (ВВП), газовий, вуглекислотний (ВВК), порошковий (ВП), пристрій вогнегасний водопінний аерозольний (ВВПА). Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах (для ВВПА — в грамах), що міститься в його корпусі.
Що потрібно перевіряти при купівлі вогнегасників? Слід розуміти, що разом з вогнегасником на підприємстві має зберігатись пакет документів, що до нього додається, а саме: сертифікат відповідності, інструкція з експлуатації та паспорт на кожний вогнегасник.
Особі, відповідальній за пожежну безпеку, необхідно обов’язково провести огляд вогнегасників перед розміщенням їх на об’єкті, зокрема перевірити цілісність пломб на запірних пристроях, наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень на корпусах вогнегасників, положення стрілок індикаторів тиску закачних вогнегасників та наявність у маркуванні та в експлуатаційній документації відомостей про виробника, дату виготовлення (продажу) і технічного обслуговування.
Після проведення огляду вогнегасникам присвоюються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації. Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, має вести журнал обліку вогнегасників. Спікер зазначив, що огляд вогнегасників при їх експлуатації здійснює особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, не рідше 1 разу на місяць.
Як бачимо, законодавство встановлює низку вимог до реалізації заходів, що входять до складу протипожежного режиму. Ці вимоги розповсюджуються і на осіб, які відповідальні за пожежну безпеку на підприємстві, так і до самих приміщень та спеціальних засобів протипожежного захисту. Слід розуміти, що в кінцевому висновку відповідальність за забезпечення належного протипожежного режиму на підприємстві несе керівник, тому саме його скоординовані та комплексні заходи можуть запобігти виникненню пожеж на підприємстві.
Джерело: Українське право
Пожежна безпека та охорона праці
Завдання і функції управління охороною праці
Під охороною праці розуміється система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи (ст. 1 ФЗ «Про основи охорони праці в РФ «). Ці заходи мають на меті створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності різними засобами. У залежності від останніх, охорону праці розрізняють в широкому і вузькому сенсі слова. У широкому понятті охорона праці — це система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи.
На федеральному рівні в галузі умов і охорони праці Мінпраці:
здійснює державне управління охороною праці, координує роботу федеральних органів виконавчої влади у цій галузі;
розробляє федеральні програми поліпшення умов і охорони праці;
представляє в Уряд Російської Федерації щорічні доповіді про стан умов і охорони праці та заходи щодо їх поліпшення;
розробляє міжгалузеві правила та організаційно-методичні документи з охорони праці;
розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму економічної зацікавленості роботодавців у поліпшенні умов і охорони праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань;
здійснює організаційно-методичне керівництво Державною експертизою умов праці Російської Федерації, організовує вибіркову експертизу відповідності проектів на будівництво та реконструкцію об’єктів вимогам умов і охорони праці;
організовує роботу з атестації робочих місць, а також організовує і проводить у взаємодії з Державним комітетом Російської Федерації по стандартизації і метрології, іншими федеральними органами виконавчої влади та органами виконавчої влади з праці суб’єктів Російської Федерації сертифікацію робіт з охорони праці в організаціях;
розробляє пропозиції про форми державного сприяння виробникам і споживачам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
проводить роботу з удосконалення системи надання пільг і компенсацій працівникам, зайнятим на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
представляє за погодженням з Міністерством охорони здоров’я Російської Федерації пропозиції до Уряду Російської Федерації про перелік важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці осіб, які не досягли 18-річного віку;
організовує навчання та перевірку знань працівників у галузі умов і охорони праці;
розробляє пропозиції щодо вдосконалення державного управління умовами та охороною праці, державного регулювання робочого часу і часу відпочинку для окремих категорій працівників;
Ті ж функції виконують органи з праці суб’єктів федерації чи органи місцевого самоврядування, якщо такі функції на них покладені. На відміну від Міністерства органи по праці ближче до безпосередніх працівникам і роботодавцям, що і вносить основні відмінності.
Крім перерахованих функцій, всі федеральні органи виконавчої влади, яким надано право здійснювати окремі функції нормативно-правового регулювання, спеціальні дозвільні, наглядові та контрольні функції у сфері охорони праці, зобов’язані погоджувати прийняті ними вимоги охорони праці, а також координувати свою діяльність з Мінпраці Росії
Основна Завдання міжвідомчої комісії з охорони праці — це координація спільних дій і здійснення єдиної державної політики в галузі охорони праці, забезпечення взаємодії федеральних органів виконавчої влади, органів державного нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці, об’єднань професійних спілок та об’єднань роботодавців щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань, координація діяльності федеральних органів виконавчої влади, що здійснюють розробку та реалізацію заходів з охорони праці, підготовку нормативних правових актів з охорони праці. Координація міжрегіональних, міжгалузевих та міжнародних проектів з охорони праці.
Профілактичні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві
Під системою пожежної безпеки розуміється (ГОСТ 12.1.004, дод. 1) комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на (рис. 2.1) запобігання пожежі та збитків від неї.
ГОСТ 12.1.033 наводить основні поняття та їх визначення у галузі пожежної безпеки.
В основі забезпечення пожежної безпеки підприємства лежать, перш за все, організаційні заходи, які потім реалізуються технічно за чітко розробленим планом протипожежного захисту об’єкта (відповідно з технічними завданнями, наказами та інструкціями про заходи пожежної безпеки на підприємстві).
ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА — комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.
Пожежно-профілактичні заходи спрямовані на забезпечення пожежної безпеки.
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА — стан об’єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Об’єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі, у тому числі їх вторинних прояві на необхідному рівні (рис. 2.2). Необхідний рівень забезпечення пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем [21} повинен бути не менше 0,999999 запобігання впливу небезпечних факторів на рік у розрахунку на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей має бути не більше 10 «6 впливу небезпечних факторів пожежі , що перевищують гранично допустимі значення, в Рік у розрахунку на кожну людину.
СИСТЕМА ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ — комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.
Система протипожежного захисту — сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.
Організаційні заходи включають в себе розробку заходів (правил) пожежної безпеки на підприємстві (наказів, інструкцій, положень і т.п.).
У загальному випадку під правилами пожежної безпеки розуміється:
ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ — комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об’єкта.
При розробці профілактичних заходів заздалегідь вивчається протипожежний стан об’єкта.
Протипожежний стан об’єкта-стан об’єкта, що характеризується кількістю пожеж та збитком від них, кількістю загорянь, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовності пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної агітації та пропаганди.
Організаційні заходи встановлюють протипожежний режим на підприємстві.
Протипожежний режим — комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об’єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.
Наглядовими функціями на підприємствах наділені особи, призначені наказом керівника, а також добровільні пожежні.
ПОЖЕЖНИЙ НАГЛЯД — функція пожежної охорони, яка полягає у здійсненні контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки об’єктів та підвищення ефективності боротьби з пожежами.
Задача 1
Провести аналіз виробничого травматизму на хлібокомбінаті «Схід» за 2007 рік, використовуючи статистичний та економічний методи, якщо за даний звітний період середньооблікова кількість працюючих ьсоставіло — Р людина, а число врахованих випадків, які спричинили втрату працездатності (на 1000 працюючих) — N постраждалих осіб, в тому числі з летальним результатом — Nл чоловік; Т — загальна кількість робочих днів, втрачених в врахованих випадках; середня заробітна плата постраждалих (ЗП) склала Х рублів.
Перерахувати методи аналізу виробничого травматизму; вказати їх сутність, мету і основні завдання. Практичне застосування даних методів. Доцільність проведення аналізу виробничого травматизму
Вихідні дані
Р = 62750 чол
=406 чел
Охорона праці — Вікіпедія
Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) — це:
- Система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини під час трудової діяльності;
- Чинна (що діє на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів) система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, які забезпечують збереження здоров’я і працездатність людини під час праці.
- Дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні норми і правила тощо.
Загальний нагляд за додержанням норм охорони праці покладено на прокуратуру, спеціальний — на професійні спілки. Контроль за безпекою праці здійснюють також, державні й відомчі спеціалізовані інспекції (Держгіртехнагляд, Держенергонагляд, тощо).
Див. також: Охорона і безпека праці в гірничій промисловості України.
[1] Кількість смертельних нівечень, під час виконання професійних обов’язків, у США з 1992 по 2014 рік. Примітка: Статистичні дані за 2001 рік не враховують смерті, пов’язані з терактами 11 вересня.Дослідження і дотримання безпеки та гігієни праці, є відносно недавнім явищем. Оскільки робітничі рухи, виникли у відповідь на стурбованість працівників, через вплив промислової революції, здоров’я робітників, почало розглядатися як питання пов’язане з працею.
Для прикладу, у Великій Британії, фабричні закони початку дев’ятнадцятого століття (з 1802 року), виникли через побоювання з приводу поганого здоров’я дітей, які працювали на бавовняних фабриках: Закон 1833 року, утворив спеціальну професійну інспекцію заводу. Початкові повноваження інспекції, полягали в обмеженні робочого часу в текстильній промисловості для дітей та молоді (започатковані для запобігання хронічній надмірній роботі, яка визначалася як провідна, що веде до погіршення здоров’я та нівечень, і непрямим чином, до великої кількості нещасних випадків). Проте, за наказом фабричної інспекції від 1844 року, додатковий акт, який передбачав подібні обмеження на час роботи жінок у текстильній промисловості, ввів вимогу щодо охорони машин (але тільки в текстильній галузі та лише в тих областях, до яких міг бути доступ жінок або дітей).
1840 року, Королівська комісія опублікувала власні висновки про стан справ працівників гірничодобувної промисловості, які документально підтвердили жахливо небезпечне становище, у якому вони повинні були працювати, та велику частоту нещасних випадків. Ця комісія спричинила громадське обурення, у підсумку якого, було прийнято Закон про копальні від 1842 року. Цей акт встановив інспекцію для кар’єрів і вугільних шахт, що призвело до багатьох переслідувань порушників, та підвищення рівня безпеки, а до 1850 року, інспектори вже мали змогу входити та перевіряти приміщення на свій розсуд.
Отто фон Бісмарк, 1883 року, вперше ввів Законодавство про соціальне страхування та 1884 року, перший Закон про відшкодування працівникам — єдиний такого роду, у західному світі. Подібні акти пізніше також, з’являються в інших країнах, частково у відповідь на робітничі хвилювання.
Щодо радянських часів, то 1936 року, 16-а партійна конференція ВКП (б), яка прийняла програму розвитку СРСР (Україна — одна з засновниць ООН, до 1991 року, на правах союзної держави, входила до складу Радянського Союзу) на багато років, у частині вдосконалення системи надання медичної допомоги населенню країни, у першому пункті постанови, присвяченого цій темі, прописала потребу вирішення завдання ліквідації професійних захворювань, а у другому — різкого зниження виробничого травматизму. І почалася «боротьба». Виробничий травматизм 1937 року відносно 1936 року, на більшості підприємств знизився на 43-55%. Дані про первинно поставлені діагнози «професійне захворювання» та «виробничий травматизм», стали таємними. Від п’ятирічки до п’ятирічки загальна кількість первинно поставлених діагнозів «професійне захворювання», скорочувалася на 23-25%.
Вперше за багато років, під час перебудови (1987 року) у СРСР, було оприлюднено дані про первинно поставлені діагнози «професійна хвороба» за 1985 рік. Вони виявилися досить приголомшливими — 12 700 випадків. Але цього-ж року, діагноз з профзахворювань у США, було поставлено більш ніж в 137 000 випадках. До того-ж окремі фірми (наприклад, Форд, Крайслер, тощо) були оштрафовані на багато мільйонів доларів за приховування окремих випадків професійних уражень. Таким чином, поставлене ВКП (б) завдання про «боротьбу» з професійними хворобами, було так би мовити, «вирішено».
Охорона праці — це система правил і заходів, які забезпечують безпечну роботу на даному виробництві. При роботі на металорізальному верстаті необхідно передбачити ряд вимог, які б дозволили працівнику виконувати поставлене перед ним завдання в умовах, які передбаченні конструкторськими документами.
Основними заходами, які зменшують або попереджають травматизм при роботі на дільниці є автоматизація або механізація технологічного процесу.
Крім цього на верстатах встановлюють захисні кожухи на вузлах, які передбачають крутні моменти. Всі захисні кожухи з внутрішнього боку, фарбуються в жовтий колір (сигнальний), а ззовні, наноситься знак безпеки за ГОСТ 12.4.025-86 (рівнобічний трикутник жовтого кольору з вершиною доверху, в чорній рамці і знаком оклику посередині). Під знаком встановлено таблицю з написом «При ввімкненому верстаті не відкривати».
Для орієнтовної оцінки шуму приймають показник, який називається «рівнем шуму» і вимірюється за шкалою «А» шумоміра. Допустимий рівень шуму в приміщеннях, в тому числі і цехах холодної обробки по СН 245-79 становить 71-90 Дб.
Основними заходами, які захищають працівників від шкідливих дій шуму і вібрацій, є установка верстата на віброопори.
Правильне визначення площі дільниці, визначає правильну організацію робочого місця згідно з науковою організацією праці. Завдяки цьому, зменшується утома робітників і знижується ймовірність травматизму.
Кожне робоче місце обладнане інструментальною тумбочкою і дерев’яною підставкою, а для видалення стружки з верстата, застосовують спеціальні вмонтовані у верстат шнекові і магнітні транспортери, а на свердлильних верстатах — спеціальні гачки і щітки.
В цеху застосовується комбіноване освітлення. Освітленість на підлозі при загальному освітленні, повинна бути не менше 150 лк для ламп розжарення (з 2010-х років, повсюдно замінюються на світлодіодні лампи та світильники) та не менше 150 лк для люмінесцентних ламп, незалежно від місцевого освітлення.
Як лікувально-профілактичні заходи передбачено попередній та поточний (не рідше одного разу на рік) медогляди працівників цеху, заборону допуску до вібраційних робіт осіб, молодших 18 років та таких, що мають відповідні проти покази в стані здоров’я, лікувальну гімнастику та масаж рук.
Заходи, спрямовані на підвищення рівня техніки безпеки[ред. | ред. код]
Перед початком роботи на проєктованій ділянці, треба перевірити справність устаткування, пристосувань і інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Перевірити правильність складування заготівель і напівфабрикатів. Під час роботи, необхідно виконувати всі правила використання технологічного устаткування, дотримуватися правил безпечної експлуатації транспортних засобів, тари та вантажо-підіймальних механізмів, дотримуватися вказівок про безпечне утримання робочого місця. Під час надзвичайних подій, треба неухильно виконувати всі правила, що регламентують поведінку персоналу під час виникнення аварій і пригод, які можуть призвести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи, повинно бути вимкнено все електроустаткування, проведено прибирання відходів виробництва та інші заходи, що підтримують безпеку на ділянці. Ділянка має бути оснащена необхідними попереджувальними плакатами, обладнання повинно мати відповідне забарвлення, повинна бути виконана розмітка проїжджої частини,
|
|
ПП БЕЗПЕКА ПРАЦІ | Оформление дозволів и лицензий. Разработка посібників и технолгічних карт з охорони праці
Для детского детального ознаймления с темою яка вас цікавить — натисніть на відповідний розділ нижний.
Наші послуги
Друковичное видение
ПП «Безпека праці» надає услуги в сфері охорони праці та реалізує власні друковані видання через магазины «Основа» та «Інтепроф» більше 10 років.
| 1 | Готуємо пакет документов с охорони праці на пiдприємствi | От 5 000 грн. |
| 2 | Готуємо пакет документов и отримуємо дозвіл Держпраці | От 5 000 грн. |
| 3 | Готуємо и реструємо в Держпраці Декларацію | От 5 000 грн. |
| 4 | Консультация для питань-розробок и внедрение международного стандарта ISO 45001-2018 | Від 1000 грн. |
| 1 | Практичні посібники інженера з охорони праці (4 томи) | 300 грн. |
| 2 | Практичний посібник «Трудовой договор и цивільно-правовой договор» | 100 грн. |
| 3 | Плакат для безпечної эксплуатации вантажопідіймальних кранов (12 шт.) | 270 грн. |
| 4 | Збірники інструкцій с охорони праці (2 томи — 98 інструкцій на будівельному пiдприємствi) | 300 грн. |
| 5 | Технологічні карти на 24 види робіт | 150 грн. |
| 6 | ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і будівельна безпека в будівництві» | 270 грн. |
| 1 | Практичний посібник «Трудовой договор и цивільно-правовой договор» | 500 грн. |
| 4 | Збірник інструкцій з охорони праці (2 томи — 98 інструкцій на будівельному пiдприємствi) | 1500 грн. |
| 5 | Практичний посібник інженера з охорони праці | 2000 грн. |
Охоронне агентство Безпека ЛТД. Охоронні послуги в Киеве і області.
Услуги охоронного агентства — запору безпеки и нормальної роботи будь-якого бізнесу! Проникновение сторонних осіб, займання, рейдерские защиты и иншні форс-мажорні ситуації можуть відбутися в найнесподіваніший момент. Статистика показу, по 7 из 10 бизнесменов звертаються до нас больше после того, как фірмі были завдано матеріальной шкоди через недостатню безпеку.
Рівень злочинності з роками зроста — сохраниться від можливих ризиков своїми силами просто неможливо.«Безпека ЛТД» с 1992 года гаранту цілодобову безпредметы житловых и промислових будівель в Ки вві — от невеликих офісів до великих торгових и офісних центровів. Пультова охорона, засоби пожежної безпеки, установка технічних засобів — все ці послуги виконуються професіоналами, що гарантує абсолютную безпеку об’єкта, незалежно від його площі или архітектури!
Пультова, фізична і протипожежна безпека в Києві — працюємо 24/7!
Это впрыскивающее оборудование, предназначенное для оперативного реагирования и роботы по обслуживанию.У роботі ми використовумо технічні засоби и системи, чтобы импортуються з-за кордону — безперебійність і точність таких пристроїв не зрівняються с десятками комитетов охоронців «на півставки», які патруіюють. Охватывающие послуги в «Безпека ЛТД» — комплекс заходов и технических заслонок, спрямовки на безпеку об’ктів и физических осіб, які перебувають на них. Спектр наших послуг дозволяет вам вибрати спосіб в режиме охорони — само собою, всі послуги можна комбінувати, гарантуючи максимум безпеки під час-якої форс-мажорної ситуації!
- Фізична охорона.Супровід будь-яких вантажів, охорона об’єктів и масових заходов.
- Пультова охорона. Безпека житловых и комерційних об’ктів, «тривожні кнопки» и цілодобовий GPS-моніторинг автомобилей.
- Пожежна безпека. Системи автономного оповіщення, пультова охорона, проект и встановление «розумних» протипожежних систем.
- Монтаж систем автономної охорони, відеоспостереження, контролю доступу и других технических засобів безпеки.
Якими б видами охоронних послуг ви не скористалися, ми гарантуємо дотримання умов и термінів договору.Ніяких «підводних каменів» на кшталт відсутності вільних охоронців, «сліпих зон», помилкових спрацьовувань и вже тим більше службової недбалостів — працюємо на совість!
Охоронне агентство «Безпека ЛТД» — гарант безпеки вашего бізнесу!
Ми не ведемо порівнянь с любым іншим агентством Києва — в питаннях безпеки немає місця конкуренции. «Безпека ЛТД» працює с об’єктами будь-яких рівнів ризику: якщо в є представителем малого бизнеса, володі великте великою комерційною мережею, наше агентство мітинги и масові заходи або просто убівітіїдівіте — хоцбёйпечідіте свете.Ретельний аналіз ризиків, монтаж технічних засобів и систем, підбір и оснащняу — запору абсолютно безпеки! На дополнительном оборудовании до стандартных охоронних устройств (напрокат, физическая или пультовая охрана офісів, банк или магазинів) ми пропону установкумо установку и обслуживание заслонки протипожежної безпеки. Швидкий виїзд за сигналом «тривожної кнопки», злагоджена взамодія с МВС и ДСНС, сучасне оснащена персоналом і кращі технічні засоби — причини, через які нашому охоронному агентству Київ довіряюни тисячі.Укладайте договір про співпрацю, забезпечтеся надійною охороною и забудьте про будь-які ризики, пов’язані с безпекою!
.
Комментариев нет