Про наукову та науково технічну діяльність: Про внесення змін до Закону У…
Про внесення змін до Закону У…
ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо уточнення деяких положень
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25) такі зміни:
1. У статті 1:
пункти 7 і 11 викласти в такій редакції:
«7) докторант — вчений, який проходить підготовку в докторантурі наукової установи (закладу вищої освіти) для здобуття наукового ступеня доктора наук»;
«11) молодий вчений — вчений віком до 35 років включно, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років включно, який має науковий ступінь доктора наук»;
пункт 29 після слів «прикладних наукових» доповнити словом «досліджень».
2. Частину п’яту статті 6 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі неможливості забезпечення проведення наукових досліджень наявними штатними працівниками за рішенням вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради державної наукової установи (закладу вищої освіти) вакантні посади наукових працівників цієї наукової установи (закладу вищої освіти) можуть заміщуватися науковими працівниками відповідної цим посадам кваліфікації за строковими трудовими договорами до проведення конкурсного заміщення цих посад, але не більше ніж на шість місяців».
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
3. В абзаці другому частини другої статті 7 слово «галузевих» замінити словами «національних галузевих».
4. Абзац третій частини першої статті 8 виключити.
5. В абзаці дванадцятому частини четвертої статті 9 слово «сім» замінити словом «п’ять».
6. Частину першу статті 10 викласти в такій редакції:
«1. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи в частині виключних повноважень, визначених цією статтею, та виконує консультативно-дорадчі функції щодо інших питань наукової і науково-технічної діяльності наукової установи».
7. У статті 17:
у другому реченні пункту 1 частини другої слова «Національною радою з питань науки і технологій» замінити словами «Національною радою України з питань розвитку науки і технологій»;
в абзаці першому частини п’ятої слово «галузевих» замінити словами «національних галузевих»;
у другому реченні абзацу першого частини восьмої слова «половини кількості» замінити словами «половини загального складу», а слова «які беруть участь у сесії» виключити;
абзац перший частини тринадцятої викласти в такій редакції:
8. У частинах другій та шостій статті 18 слова «їхнього майна» замінити словами «їх майнового комплексу».
9. У частині третій статті 19 слова «Вищі навчальні заклади» замінити словами «Заклади вищої освіти».
10. Пункт 1 частини сьомої статті 22 після слова «оприлюднює» доповнити словом «кваліфікаційні».
11. Частину другу статті 25 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Галузеві регіональні наукові центри створюються національними галузевими академіями наук спільно з центральними органами виконавчої влади та за участю або за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади».
12. У частині другій статті 28 слово «є» замінити словами «може бути».
13. У частині першій статті 31:
у пункті 8 слова «відповідальний секретар» замінити словами «секретар відповідальний», а слова «секретаря відповідального головного редактора» — словами «секретаря відповідального, головного редактора»;
пункт 18 виключити.
14. У статті 33:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Науковим відрядженням вважається відрядження наукового (науково-педагогічного) працівника, аспіранта, ад’юнкта, докторанта на певний строк для проведення наукової або науково-педагогічної роботи, участі в наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, наукових школах, наукових експедиціях поза місцем його основної роботи (для аспірантів, ад’юнктів, докторантів — поза місцем навчання) за наявності запрошення сторони, що приймає, або направлення установи, в якій працює (навчається) вчений»;
абзац другий частини четвертої виключити.
15. Друге речення пункту 2 частини першої статті 35 виключити.
16. У статті 36:
назву викласти в такій редакції:
«Стаття 36. Оплата і стимулювання праці (навчання) вчених»;
у частині першій:
абзац другий доповнити другим реченням такого змісту: «Аспірантам, ад’юнктам і докторантам, зарахованим на навчання за державним замовленням, призначається стипендія в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України»;
абзац третій доповнити словами «та за роботу за сумісництвом — на умовах трудового договору»;
в абзаці першому частини другої слова «подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні» замінити словами і цифрами «одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року»;
абзац восьмий частини третьої викласти в такій редакції:
«Вчені мають право в робочий час здійснювати з дозволу керівника наукової установи науково-педагогічну діяльність у закладах вищої освіти не за місцем основної роботи обсягом до 240 годин протягом навчального року із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи».
17. Пункт 8 частини першої статті 41 викласти в такій редакції:
«8) затверджує порядок використання коштів Національного фонду досліджень України на основі пропозицій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, а також затверджує порядок конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень України проектів з виконання наукових досліджень і розробок».
18. Абзац третій частини першої статті 48 після слів «Державний бюджет України» доповнити словами «окремим рядком».
19. У частині сьомій статті 49 слово «Наглядовою» замінити словом «наглядовою».
20. Пункт 4 частини другої статті 51 викласти в такій редакції:
«4) наукове стажування наукових, науково-педагогічних працівників, аспірантів, ад’юнктів, докторантів, у тому числі за кордоном».
21. У статті 58:
у пункті 3 частини третьої слово «запиту» замінити словом «заявки»;
у частині четвертій слова «конкурсних пропозицій» замінити словами «заявок на участь у конкурсі»;
у частині п’ятій слова «в Інтернеті» замінити словами «на його офіційному веб-сайті».
22. У тексті Закону слова «вищий навчальний заклад» у всіх відмінках та числах замінити словами «заклад вищої освіти» у відповідному відмінку та числі.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім абзацу четвертого пункту 1 розділу I цього Закону, який вводиться в дію з 1 січня 2021 року, та абзацу сьомого пункту 16 розділу I, який вводиться в дію з 1 січня 2023 року.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону, у тому числі абзацу сьомого пункту 16 розділу I;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук України та їх підвідомчими структурами їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України | В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ |
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015) — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» — Закон України, прийнятий 26 листопада 2015 року на заміну попередньому Закону, що діяв з 1991 року[1].
Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для їх провадження, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.
Закон складається з шести розділів та 66 статей:
- Розділ I. Загальні положення
- Розділ III. Державні гарантії соціально-правового статусу вчених, наукових працівників
- Розділ IV. Повноваження суб’єктів державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності
- Розділ V. Форми і методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічній діяльності
- Розділ VI. Прикінцеві та перехідні положення.
Закон містить визначення багатьох термінів з галузі наукової і науково-технічної діяльності, зокрема: вчений, грант, Європейський дослідницький простір, молодий вчений, наукова діяльність, наукова експедиція, наукове видавництво, наукове видання, науковий працівник, науковий результат, науково-технічна діяльність, фундаментальні наукові дослідження та ін.
Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності визнаються наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.
Законом утворені два нових органи:
Закон зберігає систему Національної академії наук та національних галузевих академій наук, але істотно демократизує процедури обрання їх керівництва, вперше надає право голосу не лише академікам і членам-кореспондентам, а й представникам колективів наукових установ[2].
ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 № 848-VIII (ЗУ Про науково-технічну діяльність)
Скачать бесплатно Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 № 848-VIII
Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 № 848-VIII Зміст
Чинний зі змінами. Перевірено 08.07.2019
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
Стаття 2. Мета і завдання
Стаття 3. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність
Р о з д і л II
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 4. Суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 5. Вчений
Стаття 6. Науковий працівник
Стаття 7. Наукова установа
Стаття 8. Державні наукові установи
Стаття 9. Керівник наукової установи
Стаття 10. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи
Стаття 11. Державна атестація наукових установ
Стаття 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави
Стаття 13. Центри колективного користування науковим обладнанням
Стаття 14. Національний науковий центр
Стаття 15. Державна ключова лабораторія
Стаття 16. Державний реєстр наукових об’єктів, що становлять національне надбання
Стаття 17. Національна академія наук України
Стаття 18. Національні галузеві академії наук
Стаття 19. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти
Стаття 20. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
Стаття 21. Науковий та Адміністративний комітети Національної ради України з питань розвитку науки і технологій
Стаття 22. Ідентифікаційний комітет з питань науки
Стаття 23. Громадські наукові організації
Стаття 24. Рада молодих вчених
Стаття 25. Регіональні наукові центри
Стаття 26. Залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності
Розділ III
ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВЧЕНИХ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ
Стаття 27. Підготовка наукових кадрів та підвищення їхньої кваліфікації
Стаття 28. Наукові ступені і вчені звання
Стаття 29. Атестація наукових працівників
Стаття 30. Правовий режим наукового і науково-технічного (прикладного) результату
Стаття 31. Посади наукових працівників
Стаття 32. Посади науково-педагогічних працівників
Стаття 33. Наукове відрядження
Стаття 34. Наукове стажування
Стаття 35. Стаж наукової роботи
Стаття 36. Оплата і стимулювання праці наукового працівника
Стаття 37. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників
Стаття 38. Соціальний захист наукового працівника
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 39. Повноваження Верховної Ради України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 40. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 41. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 42. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 43. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 44. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Розділ V
ФОРМИ І МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ У НАУКОВІЙ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 45. Цілі та напрями державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 46. Основні принципи державного управління та регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 47. Фінансово-кредитні та податкові інструменти державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 48. Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 49. Статус та завдання Національного фонду досліджень України
Стаття 50. Основні принципи та засади діяльності Національного фонду досліджень України
Стаття 51. Види та напрями грантової підтримки Національного фонду досліджень України
Стаття 52. Органи управління Національного фонду досліджень України
Стаття 53. Наглядова рада Національного фонду досліджень України
Стаття 54. Наукова рада Національного фонду досліджень України
Стаття 55. Голова Національного фонду досліджень України
Стаття 56. Державні цільові наукові та науково-технічні програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 57. Державне замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію
Стаття 58. Конкурсний відбір наукових і науково-технічних робіт
Стаття 59. Грантова підтримка наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету
Стаття 60. Участь державних наукових установ, державних вищих навчальних закладів у створенні господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності
Стаття 61. Забезпечення розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності
Стаття 62. Наукова і науково-технічна експертиза
Стаття 63. Система науково-технічної інформації
Стаття 64. Набуття, охорона та захист прав інтелектуальної власності
Стаття 65. Стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація у науковій і науково-технічній діяльності
Стаття 66. Державна підтримка міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва
Прикінцеві положення
Ст. 1 ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність Основні терміни та їх визначення від 26.11.2015 № 848-VIII Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність Стаття 1 (ЗУ Про науково-технічну діяльність) Коментар
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
1) ад’юнкт — вчений, який проводить наукові дослідження у рамках підготовки в ад’юнктурі вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії;
2) аспірант — вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у вищому навчальному закладі/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії;
3) виробничо-орієнтована (галузева) наукова установа — наукова установа, науково-технічний результат діяльності якої призначений для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на підприємствах і в установах;
4) вчений — фізична особа, яка проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні (прикладні) результати;
5) грант — фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту;
6) державна дослідницька інфраструктура — об’єднання наукових установ та (або) вищих навчальних закладів державної форми власності, що створюється з метою оптимального використання їхніх ресурсів (кадрів, матеріалів, устаткування, обчислювальних ресурсів та зберігання банків даних і знань) та координації їх ефективного використання для проведення наукових, науково-технічних досліджень і науково-технічних розробок на найвищому рівні, а також забезпечення спільного проведення заходів щодо якісної підготовки фахівців у відповідних галузях знань;
7) докторант — науковий або науково-педагогічний працівник, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в докторантурі у вищому навчальному закладі (науковій установі) для здобуття ступеня доктора наук;
8) дослідне виробництво — структурний підрозділ наукової установи, університету, академії, інституту або юридична особа, основною діяльністю якого є виготовлення та апробація дослідних зразків, корисних моделей, нових продуктів, технологічних процесів, надання відповідних послуг, пов’язаних з цією діяльністю, тощо;
9) дослідницька інфраструктура — сукупність засобів, ресурсів та пов’язаних з ними послуг, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень на найвищому рівні, що охоплює найважливіші об’єкти наукового устаткування та обладнання або набори приладів, ресурси, що базуються на знаннях (колекції, архіви, депозитарії або банки даних наукової інформації), інфраструктуру, засновану на технології комунікацій (грід, комп’ютери, програмне забезпечення і мережевий зв’язок), та інші структури унікального характеру. Дослідницькі інфраструктури можуть бути локально розташованими, віртуальними або розподіленими (організована мережа ресурсів), державними або приватними. Дослідницькі інфраструктури можуть входити до міжнародних мереж;
10) Європейський дослідницький простір — система програм та політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень і розробок держав — учасниць Європейського Союзу та асоційованих членів з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників;
11) молодий вчений — вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі;
12) наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
13) наукова експедиція — організаційна форма наукових досліджень, що передбачає подорож, поїздку, відрядження наукового працівника (групи наукових працівників) з метою здобуття емпіричних відомостей для отримання практичного досвіду та подальших теоретичних узагальнень у відповідній галузі наук;
14) наукова (науково-технічна) продукція — науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації;
15) наукова (науково-технічна) робота — наукові дослідження
Наукова і науково-технічна діяльність
⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 26Следующая ⇒
Розвиток науки і техніки є визначальним чинником розвитку національної економіки, підвищення добробуту громадян країни. Цілеспрямована політика використання досягнень вітчизняної і світової науки і техніки дає можливість повніше задовольняти соціальні, економічні, культурні і інші потреби суспільства. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується підвищеним попитом на знання і переходом до формування економіки знань. Такий перехід відрізняється появою нових досягнень науки і техніки і їх швидке поширення практично у всіх галузях, включаючи сфери організації і управління, а також значними структурними зрушеннями в результаті зростання інноваційної активності, глобалізації наукових і технологічних знань.
Національна науково-технічна політика – це політика держави по формуванню умов, сприятливих для ефективного науково-технічного розвитку країни, що включає методи регулювання державою науково-технічної сфери.
Про необхідність сталого науково-технологічного прогресу економіки України свідчить ряд документів, прийнятих на всіх рівнях державної влади. Так, в 1999 р. Кабінет Міністрів розробив Концепцію науково-технологічного і інноваційного розвитку України, а в 2002 р. – Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 – 2011 р. Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. затверджена Стратегія економічного і соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004 – 2005 р., де передбачені перехід до інноваційної моделі економіки і розгортання наукомісткого високотехнологічного виробництва. Уряд України підтвердив курс на таку модель програмою на 2007 р. і Бюджетною декларацією цілей і завдань бюджету на 2008 р.
Розвиток науки і техніки в Україні регулюють Господарський кодекс України, Закон України від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків», Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності» від 16.01.2003 р., Закон «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р., Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 р., постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2002 р. № 1106 «Про заходи по підтримці інноваційно-інвестиційних проектів», Закон вiд 03.12.2009 № 1748-VI Про внесення зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закон України вiд 25.06.2009 № 1563-VI «Про наукові парки», і інші законодавчі акти.
Основні напрями науково-технічної політики:
1. Розвиток і підтримка фундаментальної, прикладної науки, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт.
2. Стимулювання НТП, поширення прогресивних науково-технічних тенденцій і процесів.
3. Стратегічний науковий і технологічний прорив.
4. Підтримка інноваційної діяльності в економіці.
5. Суспільна мотивація і підтримка інтелектуальної праці.
Фундаментальні наукові дослідження – це теоретична або експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язку.
Прикладні наукові дослідження – це наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.
Методи впливу на науково-технічний розвиток економіки розділяються на дві групи: адміністративні і економічні методи.
До методів адміністративного регулювання відносяться:
1. Початковим етапом формування науково-технічної політики є встановлення державних пріоритетів розвитку науки і техніки. Вони визначаються на основі аналізу перспективних напрямів розвитку економіки, розвитку наукових досліджень і стану національного науково-технічного потенціалу. Вони являють собою основу науково-технічної політики і вносяться у відповідні законодавчі акти держави. Для збору пропозицій про пріоритети в науці і техніці щорічно проводяться спеціальні конференції, публічні обговорення результатів прогнозно-аналітичної роботи.
2. Державні цільові і науково-технічні програми є одним з методів планування науково-технічного розвитку в промисловості. Це документ, у якому визначаються певні ресурси, виконавці і терміни здійснення комплексу заходів, спрямовані на вирішення науково-технічних проблем. В умовах ринкової економіки вони мають частіше індикативний характер, оскільки включають планові завдання державним організаціям, державні замовлення приватним науково-дослідним установам і проектним організаціям, а також прогнози розвитку наукових досліджень і проектних робіт у приватному секторі економіки. В останні десятиліття практично всі країни-лідери здійснюють прогнози науково-технологічного розвитку. Сьогодні більш ніж в 40 країнах виконуються загальнонаціональні програми прогнозно-аналітичні дослідження. Їх результати не тільки використовуються для встановлення пріоритетів при розподілі бюджетних коштів, але і служать також орієнтиром для приватного сектора у формуванні їм власних стратегій. Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку виступає держава.
3. Державне замовлення в науково-технічній сфері забезпечує економічно вигідні умови для участі наукових, дослідницьких і проектних організацій у розвитку фундаментальних досліджень, розробці і освоєнні принципово нових технологій і видів продукції. Державне замовлення складається відповідно до державних науково-технічних програм на договірній основі. Воно забезпечується фінансуванням, підтримується матеріально-технічними ресурсами і надається виконавцям на конкурсній основі.
4. Державна науково-технічна експертиза проводиться з метою забезпечення наукової обґрунтованості структури і змісту пріоритетних напрямів і програм розвитку науки і техніки, визначення соціально-економічних і екологічних наслідків науково-технічної діяльності, аналізу ефективності використання науково-технічного потенціалу, визначення рівня досліджень і їх результатів. Висновки державної експертизи використовуються також для обґрунтування доцільності надання податкових і кредитних пільг.
5. Бюджетне фінансування науково-технічної діяльності. Фінансування за рахунок бюджетних коштів здійснюється як:
— базове фінансування. Спрямовано на забезпечення фундаментальних досліджень; досліджень пов’язаних із забезпеченням національної безпеки; розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності; збереження наукових об’єктів, що складають національне багатство; підготовка наукових кадрів.
Для підтримки фундаментальних досліджень створюється спеціальний державний фонд.
— цільове фінансування. Воно здійснюється в основному на конкурсній основі і припускає фінансування науково-технічних програм і окремих розробок, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; забезпечення проведення найбільш важливих прикладних науково-технічних розробок, виконуваних по держзамовленню; проектів виконуваних у рамках міжнародного науково-технічного співробітництва.
Із світового досвіду відомо, що до 50 % видатків на НДДКР повинні фінансуватися за рахунок державних коштів, оскільки істотна частина науково-дослідних робіт носить фундаментальний характер і її не можливо відразу комерціалізувати. У структурі фінансування наукової діяльності в Україні перше місце займають наукові розробки, на які доводиться приблизно 49 % усього фінансування, 22 % направляються на фундаментальні дослідження, 17 % – на прикладні і 12 % – на наукові послуги. Така структура фінансування в цілому відповідає загальносвітовим стандартам і сучасним потребам розвитку економіки країни.
У цілому, для вдосконалення системи фінансового забезпечення української науки доцільно:
— підсилити конкуренцію в сфері бюджетного фінансування НДДКР шляхом збільшення частки, що розподіляється на конкурсних основах. Це дозволить підвищити ефективність використання виділених державою коштів і поліпшити наукові результати;
— знизити податкове навантаження на виконання НДДКР шляхом скасування ПДВ для дослідження і робіт, здійснюваних на госпдоговірних началах, що підвищить зацікавленість у науковій діяльності в Україні;
— сприяти створенню системи перерозподілу ризиків від проведення НДДКР шляхом законодавчого регулювання секьюритізації активів фінансових установ, вкладених у цінні папери наукових і високотехнологічних компаній.
6. Формування розвитку кадрового потенціалу науки.
7. Державна політика в сфері патентів і ліцензій. Вона спрямована на регулювання відносин, пов’язаних зі знаходженням і використанням прав на об’єкти інтелектуальної власності.
8. Державна стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація в науково-технічній діяльності.
До методів економічного регулювання відносяться:
1. Державна податкова політика повинна створювати сприятливі умови для прискорення науково-технічного прогресу. Із цією метою в податковому законодавстві передбачається диференціація податкових ставок і митних зборів, спрямована на збільшення власних інвестиційних ресурсів науково-дослідних організацій, підприємств і об’єднань, які проводять роботи по пріоритетним напрямам НТП.
2. Стимулююча фінансово-кредитна політика. Складається в наданні державою кредитних ресурсів на пільгових умовах тим комерційним банкам, що кредитують виконання робіт по пріоритетним напрямам НТП.
3. Гнучка амортизаційна політика. Науково-дослідним, дослідно-конструкторським, проектно-технологічним організаціям, підприємствам і об’єднанням, які ведуть роботи по пріоритетним напрямам НТП і створюють інноваційний продукт, дається право самостійне визначати метод нарахування амортизації. Законодавство в цьому випадку передбачає застосування одного з альтернативних методів нарахування амортизації: рівномірне або прискорене.
4. Важливим методом державної політики в сфері НТП є підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва. Поліпшенню ситуації в сфері міжнародної наукової діяльності в Україні повинна сприяти реалізація ряду наступних заходів:
— розробка і прийняття державної програми розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва;
— урегулювання питань, пов’язаних зі створенням науково-інтелектуальних комплексів при вузах і наукових установах;
— забезпечення сприятливої системи державного регулювання міжнародних наукових досліджень, особливо технологічного характеру, за замовленням іноземних фірм;
— розробка системи сприяння участі вітчизняних учених у міжнародних грантах;
— створення передумов для інтеграції у світовий простір вітчизняної науки і створення шляхом активізації наукових досліджень у вузах, організації дослідницьких університетів, наукова школа яких буде відома закордоном.
Читайте также:
Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 № 1977-XII ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність
Статья 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними…
Статья 2. Мета і завдання
Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов’язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів…
Статья 3. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність
Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої…
Статья 4. Суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності
Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV…
Статья 5. Вчений
Вчений є основним суб’єктом наукової і науково-технічної діяльності.
Вчений має право:
обирати форми, напрями і засоби наукової і науково-технічної діяльності відповідно до…
Статья 6. Науковий працівник
Науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову,…
Статья 7. Наукова установа
Наукова установа діє на підставі статуту (положення), що затверджується в установленому порядку.
Управління науковою установою здійснює її керівник.
Керівник наукової установи,…
Статья 8. Державні наукові установи
Державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності.
Державні наукові установи створюються, реорганізуються та ліквідуються у порядку, встановленому…
Статья 9. Права і обов’язки керівника наукової установи
Керівник наукової установи:
вирішує питання її діяльності відповідно до статутних завдань;
представляє наукову установу в органах державної влади та органах місцевого…
Статья 10. Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи
Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи є колегіальним дорадчим органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи.
Кількісний склад…
Статья 11. Державна атестація наукових установ
З метою оцінки ефективності діяльності наукових установ, відповідності одержуваних ними результатів державним науково-технічним пріоритетам та завданням науково-технічного розвитку, а також з…
Статья 12. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави
Для надання державної підтримки науковим установам усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ,…
Статья 13. Національний науковий центр
Статус національного наукового центру може бути надано науковій установі, вищому навчальному закладу IV рівня акредитації (об’єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладів IV рівня…
Статья 14. Державний реєстр наукових об’єктів, що становлять національне надбання
З метою збереження унікальних наукових об’єктів: колекцій, інформаційних фондів, дослідних установок та обладнання, а також заповідників і дендропарків, наукових полігонів тощо, які мають…
Статья 15. Національна академія наук України та національні галузеві академії наук
Національна академія наук України та національні галузеві академії наук — Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія…
Статья 16. Наукова і науково-технічна діяльність у системі вищої освіти
Наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою частиною навчального процесу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Наукова і науково-технічна діяльність у…
Статья 17. Громадські наукові організації
Громадські наукові організації є об’єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну…
Статья 18. Взаємовідносини органів державної влади і громадських наукових організацій
Органи державної влади можуть залучати громадські наукові організації за їхньою згодою до участі у підготовці та реалізації рішень стосовно наукової і науково-технічної діяльності, наукової і…
Статья 19. Підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації
Основними формами підготовки наукових кадрів є аспірантура та докторантура. Порядок вступу та навчання в аспірантурі та докторантурі встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наукові…
Статья 20. Наукові ступені і вчені звання
Вчені мають право на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора.
Присудження наукових ступенів…
Статья 21. Атестація наукових працівників
Атестація наукових працівників провадиться в наукових установах не рідше одного разу на п’ять років з метою:
оцінки рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності…
Статья 22. Правовий режим наукового і науково-технічного результату
Правовий режим наукового і науково-технічного результату як об’єкта права інтелектуальної власності визначається законами України.
Статья 22-1. Посади наукових працівників
Посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є:
керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор,…
Статья 22-2. Посади науково-педагогічних працівників
Посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначаються відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про вищу освіту» ( 2984-14…
Статья 22-3. Стаж наукової роботи
До стажу наукової роботи зараховується:
час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 22-1 цього Закону;
час роботи на посадах науково-педагогічних працівників…
Статья 23. Оплата і стимулювання праці наукового працівника
Оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижу професії наукового працівника, стимулювати…
Статья 24. Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника
{ Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту «г» пункту 1 статті 26 Закону України…
Статья 25. Повноваження Верховної Ради України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Верховна Рада України:
здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
визначає основні засади і напрями державної політики у сфері наукової і…
Статья 26. Повноваження Президента України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Президент України відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України:
утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні…
Статья 27. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади:
забезпечує проведення науково-технічної політики держави;
подає Верховній Раді України пропозиції…
Статья 28. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки:
розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України;
забезпечує…
Статья 29. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень:
здійснюють управління у сфері наукової та інноваційної діяльності і відповідають за рівень науково-технічного розвитку…
Статья 30. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади щодо наукової та науково-технічної діяльності відповідно до їх…
Статья 31. Цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності
Основними цілями державної політики у науковій і науково-технічній діяльності є:
примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних…
Статья 32. Основні принципи державного управління та регулювання у науковій і науково-технічній діяльності
При здійсненні державного управління та регулювання науковою діяльністю держава керується принципами:
органічної єдності науково-технічного, економічного, соціального та духовного…
Статья 33. Фінансово-кредитні та податкові важелі державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Держава застосовує фінансово-кредитні та податкові важелі для створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення наукової і науково-технічної діяльності відповідно до…
Статья 34. Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності
Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, власних або залучених коштів підприємств, установ та організацій,…
Статья 35. Державний фонд фундаментальних досліджень
Для підтримки фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що провадяться науковими установами, вищими навчальними закладами, вченими, створюється…
Статья 36. Державні цільові наукові та науково-технічні програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності
Державні цільові наукові та науково-технічні програми є основним засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки шляхом концентрації науково-технічного потенціалу держави для…
Статья 37. Державне замовлення на науково-технічну продукцію
Державне замовлення на науково-технічну продукцію щорічно формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки, і центральним органом…
Статья 38. Державний інноваційний фонд
З метою фінансового забезпечення проведення державної політики у науковій і науково-технічній діяльності і заходів, спрямованих на розвиток та використання досягнень науки в Україні,…
Статья 39. Забезпечення розвитку кадрового потенціалу науки
З метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу суспільства, розвитку та поширення наукової і технічної культури, розвитку новаторства, сприяння творчості працівників наукової та…
Статья 40. Наукова і науково-технічна експертиза
Наукова і науково-технічна експертиза є невід’ємним елементом державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності і проводиться відповідно до Закону України…
Статья 41. Система науково-технічної інформації
Для забезпечення розвитку науки і сприяння науково-технічній творчості держава створює систему науково-технічної інформації, функціонування і розвиток якої регулюється законодавством України.
Статья 42. Захист права інтелектуальної власності
Захист права інтелектуальної власності забезпечується відповідно до законів та інших нормативно-правових актів органами державної влади України.
У разі порушення права інтелектуальної…
Статья 43. Стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація у науковій і науково-технічній діяльності
Стандартизація, метрологічне забезпечення і сертифікація у науковій і науково-технічній діяльності здійснюється відповідно до законодавства України.
Статья 44. Державна підтримка міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва
Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності вільних та рівноправних відносин з науковими та науково-технічними…
главных научных новостей — ScienceDaily
28 октября 2020 г. — За почти два столетия с тех пор, как 98,6 градуса по Фаренгейту (37,0 градуса Цельсия) были установлены в качестве стандартной «нормальной» температуры тела, она использовалась как мера, по которой лихорадка …
27 октября 2020 г. — Новое исследование показывает, что, когда летучие мыши-вампиры чувствуют себя плохо, они социально дистанцируются от своих одноклассников — никаких рекомендаций в области общественного здравоохранения…
26 октября 2020 года — Стратосферная обсерватория инфракрасной астрономии НАСА (SOFIA) впервые подтвердила наличие воды на освещенной солнцем поверхности Луны. Это открытие указывает на то, что вода может быть распределена …
23 октября 2020 г .— Через два дня после приземления на астероид Бенну команда миссии НАСА OSIRIS-REx получила в четверг, октябрь.22, изображения, подтверждающие, что космический корабль собрал более чем достаточно материала для удовлетворения …
22 октября 2020 г. — Люди рождаются с частью мозга, которая настроена на восприимчивость к словам и буквам, что при рождении закладывает основу для обучения людей чтению, говорится в новом исследовании. Анализируем …
21 октября 2020 г. — Новые радиоизображения с ALMA впервые показывают прямое влияние вулканической активности на атмосферу луны Юпитера…
21 октября 2020 г. — Спустя три десятилетия после того, как астроном Карл Саган предположил, что «Вояджер-1» сделает снимок Земли с расстояния в миллиарды миль — в результате получился культовый снимок «Бледно-голубая точка» — теперь два астронома …
21 октября 2020 г. — Первый анализ осадочного бурового керна, представляющего 1 миллион лет экологической истории в Восточноафриканской рифтовой долине, показывает, что в то же время первые люди отказывались от старых инструментов…
20 октября 2020 г. — НАСА «Происхождение, спектральная интерпретация, идентификация ресурсов, безопасность», космический корабль Regolith Explorer (OSIRIS-REx) развернул свою роботизированную руку во вторник, и впервые для агентства ненадолго …
20 октября 2020 г. — Исследователи связали область мозга с тем, что они называют нейронной поляризацией, что позволило заглянуть в партизанский мозг за несколько недель до того, что, возможно, является наиболее значимым U.С. …
16 октября 2020 г. — Тонкие тканевые трансплантаты и гибкая электроника находят множество применений для заживления ран, регенеративной медицины и биочувствительности. Новое устройство, вдохновленное присосой осьминога, быстро передает …
16 октября 2020 г. — Новаторский метод, который точно фиксирует, как горы изгибаются под действием капель дождя, помог решить давнюю научную проблему…
16 октября 2020 г. — Исследователи выявили ряд «тихих» мутаций примерно в 30 000 букв генетического кода вируса COVID-19, которые помогли ему процветать после того, как он покинул летучие мыши и …
15 октября 2020 г. — Давно обсуждаемая теория о локальных магнитных пятнах Луны предполагает, что они являются результатом процессов намагничивания, вызванных ударами массивных тел о поверхность Луны.Новое исследование …
14 октября 2020 г. — Исследователи раскрыли потенциальные механизмы исцеляющей силы внеклеточных везикул и продемонстрировали их способность не только восстанавливать клетки после сердечного приступа, но и сохранять клетки …
14 октября 2020 г. — Исследователи предложили новый метод обнаружения темной материи, загадочного материала космоса, который ускользнул от обнаружения…
14 октября 2020 г. — В то время как продолжающаяся пандемия коронавируса продолжает угрожать миллионам жизней во всем мире, в первой половине 2020 года наблюдалось беспрецедентное снижение выбросов углекислого газа — больше, чем в течение …
12 октября 2020 г. — Астрономы заметили редкую вспышку света от звезды, разрываемой на части сверхмассивной черной дырой.Это явление, известное как приливный срыв, является ближайшей такой вспышкой, зарегистрированной к …
8 октября 2020 г. — Фиговое дерево баньян Ficus microcarpa славится своими воздушными корнями, которые прорастают из веток и в конечном итоге достигают почвы. Дерево также имеет уникальные отношения с осой, которая одновременно эволюционировала …
7 октября 2020 г. — Согласно новому крупному исследованию, рост выбросов закиси азота ставит под угрозу климатические цели Парижского соглашения.Растущее использование азотных удобрений в производстве продуктов питания во всем мире …
среда, 28 октября 2020 г.
Вторник, 27 октября 2020 г.
26 октября 2020 г., понедельник
пятница, 23 октября 2020 г.
Четверг, 22 октября 2020 г.
Среда, 21 октября 2020 г.
20 октября 2020 г., вторник
пятница, 16 октября 2020 г.
Четверг, 15 октября 2020 г.
среда, 14 октября 2020 г.
12 октября 2020 г., понедельник
Четверг, 8 октября 2020 г.
7 октября 2020 г., среда
6 октября 2020 г., вторник
понедельник, 5 октября 2020 г.
2 октября 2020 г., пятница
Четверг, 1 октября 2020 г.
Среда, 30 сентября 2020 г.
29 сентября 2020 г., вторник
понедельник, 28 сентября 2020 г.
Четверг, 24 сентября 2020 г.
Понедельник, 21 сентября 2020 г.
Понедельник, 14 сентября 2020 г.
Четверг, 10 сентября 2020 г.
9 сентября 2020 г., среда
8 сентября 2020 г., вторник
Четверг, 3 сентября 2020 г.
2 сентября 2020 г., среда
вторник, 1 сентября 2020 г.
31 августа 2020 г., понедельник
Четверг, 27 августа 2020 г.
среда, 26 августа 2020 г.
25 августа 2020 г., вторник
24 августа 2020 г., понедельник
пятница, 21 августа 2020 г.
18 августа 2020 г., вторник
понедельник, 17 августа 2020 г.
Четверг, 13 августа 2020 г.
среда, 12 августа 2020 г.
11 августа 2020 г., вторник
10 августа 2020 г., понедельник
Понедельник, 3 августа 2020 г.
2 августа 2020 г., воскресенье
31 июля 2020 г., пятница
Четверг, 30 июля 2020 г.
среда, 29 июля 2020 г.
27 июля 2020 г., понедельник
пятница, 24 июля 2020 г.
Четверг, 23 июля 2020 г.
Наука и технологии
Технология — это
важная часть нашей жизни.Мы используем компьютеры и другие
электрооборудование на работе и в доме. Однако некоторые люди
полагаем, что мы слишком полагаемся на машины, и что чем больше
технологии улучшаются, люди становятся ленивее и слабее. Некоторые люди
говорят, что технические устройства приносят больше вреда, чем пользы. Однако,
другие думают, что невозможно жить без компьютеров или
мобильные телефоны в наши дни. мобильный
телефоны стали очень популярными в наши дни. Однако некоторые
люди говорят, что их использование должно быть ограничено. Большинство людей
используются для отправки электронной почты и SMS-сообщений. Но другие по-прежнему
предпочитают традиционные бумажные письма или телефонные звонки. Интернет
произвела революцию в образе жизни и работы людей. Однако некоторые
люди думают, что у него больше недостатков, чем преимуществ. Интернет
знакомства становятся все более популярными. Однако многие люди
говорят, что знакомство с людьми в Интернете опасно. Разное социальное
сети вызвали большой интерес у пользователей Интернета.
Однако некоторые говорят, что у них много недостатков. Искусственный
разведка в настоящее время выполняет довольно много работы. Однако,
многие люди беспокоятся о том, что компьютеры делают то же самое
что люди могут делать. человек имеют
иное отношение к клонированию. Некоторые из них думают, что клонирование
открывает новые возможности, а другие уверены, что это
морально неприемлемо. Большой
Адронный коллайдер (LHC), крупнейший в мире ускоритель частиц,
ожидается, что продвинет понимание человечеством самых глубоких
законы природы. Однако многих людей беспокоит его
существование. Использование
Полиграф до сих пор остается спорным. Некоторые думают, что
этот прибор помогает обнаружить ложь, а другие уверены, что
Доказательства на полиграфе недостоверны. Некоторые люди
думаю, что наука играет важнейшую роль в
развитие нашей цивилизации; другие считают, что наш мир
было бы невозможно без поэзии. Некоторые люди
думают, что наука не имеет ничего общего с религией, а
другие убеждены, что это не так. » . 150. « .. 2011. |
вопросов для разговора по ESL — наука и технологии (I-TESL-J)
вопросов для разговора по ESL — наука и технологии (I-TESL-J) Часть разговорных вопросов для ESL Classroom.- Что такое технология?
- Что такое наука?
- В чем разница между наукой и техникой?
- Какие из величайших технологических достижений?
- Каковы преимущества техники?
- Какие недостатки техники?
- Какое, на ваш взгляд, наибольшее технологическое изобретение? Зачем?
- Какие три изобретения вы считаете наиболее важными или интересными с 1850 года?
- Как вы думаете, следует клонировать домашних животных? Почему или почему нет?
- Как вы думаете, следует ли разрешить людям клонировать людей или органы людей? Зачем?
- Что вы думаете о ГМО (генетически модифицированных организмах) овощей?
- Лучше использовать натуральную пищу, хотя она может не производить так много, или следует использовать ГМО-культуры?
- Что вы думаете о сельскохозяйственных животных с ГМО?
- Вы бы съели свинину от ГМО коровы?
- Готовы ли вы платить больше за действительно экологически чистые продукты?
- Как вы думаете, для чего следует использовать роботов?
- Как вы думаете, роботы вызовут безработицу (потерю рабочих мест) в будущем или заставят работать больше? Зачем?
- Считаете ли вы, что чрезмерное использование сотовых телефонов вредит нашему физическому или психическому здоровью? Зачем?
- Если бы вы могли скопировать свой мозг для будущих поколений, не так ли?
- Чем, по вашему мнению, личное общение отличается от общения с помощью компьютеров?
- Какие социальные изменения внесли сотовые телефоны?
- Какие плюсы и минусы в использовании компьютеров?
- Как вы думаете, чтобы остановить глобальное потепление, нужно ограничить или изменить количество поездок на автомобиле?
- Какие местные способы сокращения отходов и загрязнения окружающей среды или экономии энергии вы видели?
- Какие изменения вы заметили в своей жизни в лучшую или худшую сторону?
- Как вы думаете, современные технологии уменьшают или увеличивают стресс? Зачем?
- Как вы думаете, следует ли тратить деньги на исследование космоса или их лучше потратить на помощь людям на Земле? Зачем?
- Что вы думаете о детях, играющих в жестокие видеоигры или компьютерные программы?
- Что, по вашему мнению, следует делать людям, которые распространяют вирусы, устраивают розыгрыши или рассылают спам в Интернете?
- Как часто вы покупаете вещи в Интернете?
- Беспокоитесь ли вы о краже личных данных или номере кредитной карты при покупке вещей в Интернете или избегаете покупки вещей в Интернете из-за этого беспокойства?
- Вы пользовались чатом?
- Вы когда-нибудь пользовались голосовым чатом?
- Что вы думаете об этом?
- Использовали ли вы Интернет, чтобы учить английский или читать или говорить по-английски?
- Каковы плюсы и минусы (плюсы и минусы) улучшения вашего английского через Интернет, а не с учителем?
- Слышали ли вы о Большом адронном коллайдере?
- Если да, то что вы об этом знаете?
- У вас есть смартфон?
- Можете ли вы выйти в Интернет на своем телефоне?
- Если да, то как часто вы им пользуетесь?
- Как часто вы проверяете электронную почту?
- Вы пользователь Mac или ПК? Какие отличия?
- Что, по вашему мнению, означает программное обеспечение с открытым исходным кодом?
- Что вы знаете о программном обеспечении? Для чего можно использовать программное обеспечение?
- Вы пользователь Facebook, Mixi или Myspace?
- Если нет, есть ли в вашей стране подобные веб-сайты?
- У Facebook часто возникают проблемы из-за не очень хороших настроек конфиденциальности.Вы думаете, что это действительно большая проблема?
- Сколько частной информации о себе вы готовы поделиться в Интернете?
- Довольны ли вы идеей искусственного интеллекта (который могут думать роботы)?
- Какие научно-фантастические фильмы вы смотрели?
- Как вы думаете, возможно ли то, что вы видели в этих фильмах?
- Какой у вас был любимый предмет естественных наук?
- Биология? Физика? Химия? Зачем?
- Вы помните какие-нибудь интересные, веселые или опасные лабораторные эксперименты, которые вы проводили в школе?
- Как вы думаете, верен ли стереотип «сумасшедшего ученого»?
- Пугает ли вас потенциал науки изменить мир?
- Как наука изменит мир в следующие 100 лет?
- Какие изменения вы бы хотели, чтобы наука внесла в мир?
- Как вы думаете, когда-нибудь наука найдет способ заставить людей жить вечно? Если да, как вы думаете, это будет хорошо или плохо?
- Как технический прогресс повлиял на нашу жизнь?
- Считаете ли вы, что технический прогресс — это всегда хорошо?
- Или иногда они могут быть плохими и вредными?
- Как технический прогресс повлиял на коммуникацию / как мы получаем новости / медицина / образование?
- Как технический прогресс повлиял на нашу жизнь?
- Считаете ли вы, что технический прогресс — это всегда хорошо?
- Или иногда они могут быть плохими и вредными?
- Как технологический прогресс повлиял на коммуникацию / как мы получаем новости / медицина / образование?
- Считаете ли вы, что парам следует разрешить выбирать пол или другие характеристики своего ребенка, например цвет глаз? Почему или почему нет?
Если вы можете придумать еще один хороший вопрос для этого списка, добавьте его.
http://iteslj.org/questions/ Спасибо Скотту Броннеру, который предложил эту тему и отправил первые 26 вопросов.
Copyright © 1997-2006 Интернет-журнал TESL
U.S. GAO — Technology & Science
GAO предоставляет Конгрессу тщательный и сбалансированный анализ технологических и научных разработок, которые влияют на наше общество, окружающую среду и экономику. Чтобы расширить наши возможности для этого, в январе 2019 года мы создали команду по науке, оценке технологий и аналитике.Наша новая команда расширит нашу поддержку Конгресса на:
- Проведение оценки технологий и оказание технических услуг
- Аудит научно-технических программ и инициатив для оказания помощи в надзоре за федеральными инвестициями в исследования, разработки и передовое производство
- Сбор и использование передового опыта в области инженерных наук, включая оценку стоимости, графика и технологической готовности
- Создание лаборатории инноваций в области аудита для изучения, пилотирования и развертывания новых расширенных аналитических возможностей, проведения исследований в области обеспечения безопасности информации и изучения новых технологий, которые повлияют на будущую практику аудита
Для более подробного ознакомления с новой командой см. План и график, отправленные в Конгресс (PDF, 32 страницы).В этом документе резюмируются актуальные тенденции, объясняется структура новой команды, а также описываются операции группы и области, которые она будет охватывать. Кроме того, наша команда по информационным технологиям и кибербезопасности продолжит работу над научными и технологическими проблемами, связанными с кибербезопасностью.
Обзор науки и техники
Команда по науке, оценке технологий и аналитике публикует «Обзор науки и техники», двухстраничные краткие руководства для политиков и общественности. Каждый «Обзор» дает обзор новых достижений в области науки и технологий, возможностей и проблем, которые они создают, а также соответствующего политического контекста.Наши прожекторы включают:
Посмотреть все наши прожекторы.
Главный научный сотрудник GAO проверяет профилактику заболеваний технологии в фирме в Менло-Парк, Калифорния
Оценка технологий
GAO опубликовало ряд технологических оценок существующих и новых технологий.Мы также продолжаем предоставлять основанный на фактах анализ, чтобы помочь политикам в вопросах конфиденциальности и безопасности, связанных с технологиями, а также в управлении федеральными инвестициями в технологии и науку. В октябре 2020 года мы учредили Совет Polaris, орган междисциплинарных экспертов по политике в области науки и технологий, чтобы консультировать нас по возникающим проблемам науки и технологий, с которыми сталкивается Конгресс и страна.
Наши оценки технологий объясняют последствия, которые определенные технологии будут иметь для федерального правительства — и для общества в целом.
- Экономическая конкурентоспособность. Наша работа охватывала ряд тем, включая искусственный интеллект, связь и Интернет вещей, инновации в области анализа данных, химические инновации и 3D-печать.
- Энергия и окружающая среда. Мы рассказывали о таких темах, как защита электросети, решение проблемы нехватки пресной воды в муниципалитетах, сокращение использования пресной воды для охлаждения ТЭЦ и климатическая инженерия.
- Здравоохранение. Мы оценили возможность быстрой диагностики инфекционных заболеваний, влияние нанопроизводства на здоровье человека и использование искусственного интеллекта при открытии и разработке лекарств. В настоящее время мы изучаем технологии искусственного интеллекта для улучшения ухода за пациентами.
- Национальная безопасность. Мы изучили технологии обнаружения взрывчатых веществ для защиты пассажирских поездов, биометрию для обеспечения безопасности границ и использование судебных алгоритмов правоохранительными органами.
Ознакомьтесь со всеми нашими оценками технологий.
Мы также разрабатываем руководства по передовой практике, такие как руководство по оценке технологической готовности и руководство по оценке Agile.
Кибербезопасность
Федеральные агентства и важнейшие инфраструктуры страны, такие как энергетика, транспортные системы, коммуникации и финансовые услуги, зависят от кибер-информационных систем и электронных данных для выполнения операций, а также для обработки, обслуживания и передачи важной информации.Наша работа в области кибербезопасности включает:
- Защита критически важной инфраструктуры. Мы работаем над тем, как защитить критически важную инфраструктуру страны, включая финансовые рынки, телекоммуникации, национальную систему воздушного пространства, электросеть и сектор нефте- и газопроводов.
- Федеральные информационные системы. Мы оцениваем кибербезопасность ключевых федеральных агентств, таких как Налоговая служба и Министерство внутренней безопасности.
- Конфиденциальность. Мы оцениваем федеральные усилия по обеспечению конфиденциальности людей в ответ на новые технологии (такие как Интернет вещей и искусственный интеллект), сбор и использование личной информации в частном секторе через социальные сети и конфиденциальность в государственных программах (например, , федеральная помощь студентам и Medicare).
Управление федеральными программами в области технологий и науки
Мы оцениваем управление и координацию федеральных исследований и разработок, включая инвестиции в научное оборудование (например, телескопы и исследовательские суда) и новые технологии (например, синтетическая биология и квантовые вычисления).
Оборона. Мы проводим оценку технологической готовности и общего выполнения проекта для сложных систем вооружений, таких как подводная лодка с баллистическими ракетами класса Columbia, военные космические системы и технологии безопасности границ.
Космос. Мы оцениваем федеральные военные и гражданские спутниковые программы и усилия по поддержке и надзору за телекоммуникациями в общественных интересах.
Энергия и окружающая среда. Мы оцениваем разрабатываемые и внедряемые технологии в различных сферах деятельности, включая возобновляемые источники энергии, гражданскую ядерную энергетику и очистку территорий от опасных отходов.
Ядерная. Мы оцениваем программы, инфраструктуру, технологическую готовность и операции по обслуживанию и управлению ядерным оружием и ракетами, а также самолетами и кораблями, предназначенными для их перевозки и доставки.
Здравоохранение. Мы оцениваем новые технологии для новых инфекционных заболеваний, такие как технологии, которые могут одновременно тестировать на множественные инфекционные заболевания в месте оказания помощи пациенту или рядом с ним, а также влияние новых технологий на здоровье человека, профилактику заболеваний и оказание медицинской помощи.
Наука и инновации. Мы оцениваем программы по продвижению инноваций (такие как федеральная поддержка передовых производственных институтов), а также федеральную политику и финансирование защиты интеллектуальной собственности.
Мы также определили в нашем Стратегическом плане: пять новых технологий и научных достижений, которые потенциально могут изменить общество. Мы учтем эти факторы в нашей будущей работе.
Удобный для печати PDF
Доступный TXT
Читать ГАО-18-396СП
Узнайте больше о конкретных проблемных областях на наших связанных ключевых страницах.
ГруппаGAO по науке, оценке технологий и аналитике управляет постоянной программой оценки технологий и оценкой программ и политики США в области науки и инноваций.
Группа информационных технологий и кибербезопасности GAO руководит оценкой кибербезопасности.
.
Комментариев нет