Спортивна класифікація: Про затвердження Положення про …
Стаття 42. Єдина спортивна класифікація України. Спортивні звання та спортивні розряди
Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину спортивну класифікацію України з урахуванням пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій.
{Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
В Україні присвоюються такі спортивні звання:
заслужений тренер України;
заслужений майстер спорту України;
майстер спорту України міжнародного класу;
гросмейстер України;
майстер спорту України.
Спортсменам, які виконали кваліфікаційні вимоги, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, видає посвідчення про присвоєння відповідного спортивного звання.
{Частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Спортсмени, яким присвоєні спортивні звання, є спортсменами вищої категорії.
В Україні присвоюються такі спортивні розряди:
кандидат у майстри спорту України;
перший розряд;
другий розряд;
третій розряд;
перший юнацький розряд;
другий юнацький розряд;
третій юнацький розряд.
Спортсменам, які виконали спортивні розряди, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, видається посвідчення про присвоєння відповідного спортивного розряду в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.
{Частина шоста статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 42. Єдина спортивна класифікація України. Спортивні звання та спортивні розряди
Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину спортивну класифікацію України з урахуванням пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій.
{Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
В Україні присвоюються такі спортивні звання:
заслужений тренер України;
заслужений майстер спорту України;
майстер спорту України міжнародного класу;
гросмейстер України;
майстер спорту України.
Спортсменам, які виконали кваліфікаційні вимоги, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, видає посвідчення про присвоєння відповідного спортивного звання.
{Частина третя статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Спортсмени, яким присвоєні спортивні звання, є спортсменами вищої категорії.
В Україні присвоюються такі спортивні розряди:
кандидат у майстри спорту України;
перший розряд;
другий розряд;
третій розряд;
перший юнацький розряд;
другий юнацький розряд;
третій юнацький розряд.
Спортсменам, які виконали спортивні розряди, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, видається посвідчення про присвоєння відповідного спортивного розряду в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.
{Частина шоста статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 42. Єдина спортивна класифікація України. Спортивні звання та спортивні розряди
Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину спортивну класифікацію України з урахуванням пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій. В Україні присвоюються такі спортивні звання: заслужений тренер України; заслужений майстер спорту України; майстер спорту України міжнародного класу; гросмейстер України; майстер спорту України. Спортсменам, які виконали кваліфікаційні вимоги, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України , центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту видає посвідчення про присвоєння відповідного спортивного звання. Спортсмени, яким присвоєні спортивні звання, є спортсменами вищої категорії. В Україні присвоюються такі спортивні розряди: кандидат у майстри спорту України; перший розряд; другий розряд; третій розряд; перший юнацький розряд; другий юнацький розряд; третій юнацький розряд. Спортсменам, які виконали спортивні розряди, передбачені Єдиною спортивною класифікацією України, видається посвідчення про присвоєння відповідного спортивного розряду в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.
Стаття 43. Гарантії підвищення спортивної майстерності
Спортсменам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях, надається за місцем роботи відпустка для підготовки та участі в цих змаганнях у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Спортсмени вищої категорії підлягають обов’язковому страхуванню в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. Для видатних, молодих та перспективних спортсменів, їх тренерів держава може встановлювати відповідні стипендії. Спортсменам, які посіли призові місця на офіційних міжнародних змаганнях, та їх тренерам встановлюються грошові винагороди у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Спортсменам, які посіли призові місця на Олімпійських іграх, Всесвітніх та Європейських іграх з неолімпійських видів спорту, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням інтелекту, чемпіонатах світу або Європи, та їх тренерам можуть надаватися соціально-побутові та інші заохочення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44. Спортивні відзнаки і нагороди, спортивна символіка
До спортивних відзнак належать нагрудні значки, що свідчать про рівень спортивної і суддівської кваліфікації, а також спортивні медалі, якими відзначаються спортсмени, їх тренери та інші фахівці у сфері фізичної культури і спорту. Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту затверджує зразки нагрудних значків, що свідчать про рівень спортивної і суддівської кваліфікації, а також встановлює перелік спортивних нагород для переможців і рекордсменів всеукраїнських спортивних змагань. За видатні спортивні досягнення і значний вклад у розвиток фізичної культури і спорту спортсмени, їх тренери та інші фахівці у сфері фізичної культури і спорту можуть бути відзначені державними нагородами. Порядок використання спортивної символіки здійснюється відповідно до закону.
Розділ V. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ, КАДРОВЕ, ФІНАНСОВЕ ТА ІНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
Стаття 45. Організаційне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів
Організація підготовки та проведення фізкультурно-оздоровчого заходу або спортивного змагання здійснюється відповідно до положення про такий фізкультурно-оздоровчий захід або таке спортивне змагання, що затверджується відповідно організаторами фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів. Статус та назву чемпіонату і Кубка можуть мати лише офіційні спортивні змагання. Офіційні фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи — спортивні заходи, включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів районів, міст, селищ та сіл . Порядок складання календарних планів, а також вимоги до змісту положення про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. Міжнародні спортивні змагання проводяться організаторами спортивних заходів на території України за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту з урахуванням пропозицій відповідної спортивної федерації із статусом національної спортивної федерації, відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, на території яких планується проведення цих змагань. Ці міжнародні спортивні змагання включаються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України. Спортивні змагання не визнаються та не можуть визначатися як міжнародні, у тому числі в рекламі та інформаційних повідомленнях, без включення їх до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України. Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів мають право на використання назви таких заходів та їх символіки відповідно до закону. Реклама в місцях проведення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів здійснюється організаторами цих заходів відповідно до закону. Організатори спортивних заходів можуть визначати виробників, товари яких обов’язково використовуються суб’єктами фізичної культури і спорту під час проведення відповідних заходів. Право на висвітлення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів шляхом трансляції зображення та/або звуку заходу будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, а також шляхом здійснення запису зазначеної трансляції та/або фотографування заходу належить організаторам фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів відповідно до закону. Вирішення спорів, що виникають між суб’єктами у сфері фізичної культури і спорту, здійснюється відповідно до закону постійно діючим спортивним третейським судом.
Види сучасного спорту — Фізична культура
Види сучасного спорту
Сучасний спорт підрозділяється на масовий, спорт вищих досягнень і професійний спорт.
Масовий спорт — складова частина спорту, основним змістом якого є раціональне використання людиною рухової діяльності як фактору підготовки до життєвої практики, оптимізації свого фізичного стану і розвитку.
Масовий спорт дає можливість мільйонам людей удосконалювати свої фізичні якості та рухові можливості, зміцнювати здоров’я і продовжувати творче довголіття, а значить, протистояти небажаним впливам на організм сучасного виробництва та умов повсякденного життя.
Мета занять різними видами масового спорту — зміцнити здоров’я, поліпшити фізичний розвиток, підготовленість та активно відпочити. Це пов’язано з вирішенням ряду приватних завдань: підвищити функціональні можливості окремих систем організму, скорегувати фізичний розвиток і статура, підвищити загальну і професійну працездатність, оволодіти життєво необхідними вміннями і навичками, приємно і корисно провести дозвілля, досягти фізичної досконалості.
До елементів масового спорту значна частина молоді долучається ще в шкільні роки, а в деяких видах спорту — у дошкільному віці. Саме масовий спорт має найбільше поширення у студентських колективах.
Особливості масового спорту визначаються тим, що спортивна діяльність будується залежно від іншої діяльності, домінуючою в житті (навчальної, трудової), і тому займає підпорядковане місце в індивідуальному виборі способу життя; витрати часу і сил на спортивні заняття досить жорстко обмежені, що об’єктивно стримує і рівень спортивних досягнень.
Нині діюча програма з навчальної дисципліни «Фізична культура» для студентів вищих навчальних закладів дозволяє практично кожному студенту долучитися до масового спорту. Це можна зробити як у навчальний, так і в неучебное час.
Спорт вищих досягнень — складова частина спорту, яка представляє систему організованої підготовки спортсменів високої кваліфікації та проведення змагань з метою досягнення максимальних результатів.
Мета спорту вищих досягнень принципово відрізняється від мети масового. Це досягнення максимально можливих спортивних результатів або перемог на найбільших спортивних змаганнях.
Спорт вищих досягнень передбачає систематичні, багаторічні, цілеспрямовані тренування і змагання, в процесі яких вирішуються завдання досягнення максимальних результатів.
Діяльність у сфері спорту вищих досягнень перетворюється в основну на багато років, і дуже часто такі спортсмени стають «професіоналами». Це напрямок спортивного руху по самій природі своїй — доля небагатьох. Спортсмени такого рівня складають всього лише соті частки відсотка від загального числа займаються спортом. Спорт вищих досягнень торує шлях до спортивних вершин, роблячи їх в якійсь мірі доступнішою для багатьох, озброюючи масовий спорт передовим досвідом.
Спорт вищих досягнень характеризується постійним прогресивним зростанням рівня спортивних результатів і встановленням все нових і нових, іноді феноменальних, рекордів рекордів століття».
Високі результати досягаються інтенсифікацією навчально-тренувального процесу. Відомо, що спортивний успіх — це талант, помножений на працю, працю до самозречення, до самопожертви. Дійсно, навантаження провідних спортсменів світу в підготовчому періоді становить, наприклад, у бігунів — до 500 км, лижників до 1000 км на місяць; плавців — до 20 км в день; важкоатлети вимірюють навантаження тоннами; велосипедисти мають до 365 тренувальних днів у році; в спортивних іграх — до 100 матчів у рік і т. д.
Такі навантаження неминуче призводять до швидкої змінності поколінь, омолодженню деяких видів спорту (жіноча спортивна гімнастика, фігурне катання, жіноче плавання). Звідси виникає проблема пошуку талантів, набору і відбору, роботи зі спортивним резервом (спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи олімпійського резерву).
Професійний спорт — підприємницька діяльність, метою якої є задоволення інтересів професійних спортивних організацій, спортсменів, які обрали спорт своєю професією, і глядачів. Спортсмен-професіонал — спортсмен, для якого заняття спортом є основним видом діяльності і який отримує в відповідності з контрактом заробітну плату та інше грошове винагороду за підготовку до спортивних змагань і участь у них.
Для оцінки досягнутих в будь-якому виді спорту результатів розроблена Єдина всеросійська спортивна класифікація (ЕВСК). Вона є нормативним документом, що визначає вимоги, умови та порядок присвоєння спортивних звань та розрядів в Російській Федерації. Структура ЕВСК передбачає присвоєння III, II, I юнацьких розрядів, III, II, I розрядів і розряд «кандидат у майстри спорту (КМС). Спортивних звань в ЕВСК два — майстер спорту Росії (МС) і майстер спорту Росії міжнародного класу (МСМК). За особливо видатні спортивні досягнення спортсмену присвоєно звання «Заслужений майстер спорту Росії». Для присвоєння розрядів і звань в одних видах спорту необхідно виконати розрядні нормативи і вимоги, в інших — тільки розрядні вимоги. Вони встановлюються з урахуванням особливостей розвитку виду спорту, іола та віку спортсменів. Розрядні нормативи виражені в мірах довжини, ваги і часу, а розрядні вимоги — в очках, балах, зайнятому місці на змаганнях, кількості перемог над суперником, досягненні певного рейтингу. В діючу ЕВСК періодично вносяться корективи у зв’язку з прогресивними змінами в рівні підготовки спортсменів, модернізацією спортивного інвентарю, підвищенням якості спортивних споруд та змагальних трас.
Спорт вищих досягнень характерний високим рівнем медико-біологічного забезпечення: це мережа лікарсько-фізкультурних диспансерів, інститутів травматології, постійно діють комплексні наукові групи, групи допінг-контролю й ін. Одержала розвиток використання понад 30 видів нетрадиційних стимулюючих анаболічних засобів гормонального характеру, виготовлених на основі чоловічих гормонів, які, як правило, сприяють нарощуванню м’язової маси і розвивають силові показники.
Великі резервні можливості людського організму можуть розкриватися за допомогою спеціальних прийомів психологічної підготовки спортсмена.
В цілому спорт вищих досягнень немислимий без використання сучасних досягнень людського суспільства, що застосовуються в науці і техніці, сучасних технологій і матеріалознавства, медицини і фармакології, кібернетики і біомеханіки, психології та педагогіки і т. д.
Класифікація, систематика, термінологія в спортивних видах боротьби
Львівський державний УНІВЕРСИТЕТ фізичної культури
Кафедра атлетичних видів спорту
лекція з дисципліни „Теорія і методика обраного виду спорту
для студентів ІІ курсу
Обговорена і затверджена
на засіданні кафедри АВС
“__” серпня 20__р., № _
Зав.кафедрою АВС
к.н.ф.в. і с._________ Ф.І.Загура
Львів
20__
План
Класифікація, систематика і термінологія в науці, та різних сферах людської діяльності.
Створення класифікації техніки спортивної боротьби.
Класифікація видів боротьби.
Основні терміни техніки боротьби.
Класифікація рівнів спортивної майстерності борців.
Класифікація вікових груп.
Класифікація вагових категорій.
Класифікація спортивних змагань.
Класифікація суддів.
Класифікація тренерсько-викладацьких кадрів.
Спортивна боротьба являє собою складний вид спорту. Складність цього виду спорту полягає у наявності різних видів спортивної боротьби. Учбово-тренувальний процес ставить нас перед необхідністю прагнути упорядкованого розподілу багагочисельності об’єктів техніки та тактики, вправ, ступені спортивної класифікації борців за ваговими категоріями і віковими групами.
Процес та результат такого впорядкування називається класифікацією та систематикою, необхідність в якій відчувають учбові заклади, наукові працівники і спортивна практика.
Класифікація – це розподіл багаточисельності об’єктів /у даному випадку техніки боротьби — прийомів/ на класи за найбільш істотними ознаками: кидки, переводи, звалювання, перевороти і тн. Класифікація — латинське слово, яке складається з двох частин: classis — розряд та pacene — робити. Класифікація вживається у двох значеннях — як процес розподілу на класи та як результат розподілу, що виражений у схемах.
Простим прикладом класифікування у спортивній боротьбі може бути розподіл усіх борців за ваговими категоріями /48-130 кг/ або за спортивними результатами /від новачка до мсмк/. Мета класифікації у першому випадку — розподіл борців на такі групи, в середині яких вони могли б змагатися поміж собою у рівних умовах. При цьому як єдину ознаку взяти як особисту вагу спортсмена.
Можна було б розподілити борців на групи за іншими ознаками — комплексний показник — зріст, вага та фізичні якості, але здійснити це більш складно і разом з тим не має в цьому необхідності, оскільки класифікація борців тільки за ваговими категоріями достатньо задовільняє запити практики.
Цей приклад показує якими можливостями володіють класифікатори
і як важливо для практики обрати найкращу єдину ознаку для поділу усього різнобічча у класи.
Систематика — від грецького sistematikos складене із частин.
Систематика або систематизування — це процес впорядкованого розподілу, об’єктів, здійснюваний за схожістю притаманних їм ознак. На відміну від класифікації при систематизуванні об’єкти порівнюються, в основному, поміж собою… Прикладом систематики та її значення для розвитку науки є періодична система Менделєєва /привести приклад/.
Систематика прийомів боротьби — це встановлення зв’язку та взаємозалежності між різними групами прийомів і розподіл їх у певній послідовності за отупінню важкості, складності, структури і т.д.
У боротьбі класифікація та систематика не можливі без попереднього визначення специфічних понять на основі загальної мови. Таким чином мовою виявляється термінологія.
Термінологія боротьби — це сукупність термінів, якими користуються спеціалісти в науково-педагогічній та спортивній роботі.
На сьогодні теорія класифікації спортивної боротьби в цілому розвинута недостатньо — ми маємо тільки класифікацію основних прийомів боротьби /немає класифікації захистів, контрприйомів, захапів/. І ще ми не маємо наукових підстав класифікації загальнорозвиваючих та спеціальних вправ. Покладений тільки початок створення класифікації тактики боротьби /роботи А.М.Ленца/. Історія створення класифікації, систематики та термінології спортивної боротьби показує, що це довготривалий та важкий процес. Одна із перших спроб класифікувати техніку класичної боротьби була здійснена французькими фахівцями зі спортивної боротьби ще у 1928 році… А відтак у 1940 році цю спробу здійснили Г.В.Гончаров та М.М.Сорокін. Всі прийоми греко-римської боротьби ці автори розділили на чотири групи.
1 — передній, боковий та задній пояс;
2 — кидки через стегно;
3 – напіввуплеси
4 — суплеси.
Прийоми боротьби у партері розподілялися на дві групи.
1 — перевороти;
2 — кидки.
Головною помилкою цієї класифікації було те, що не було вибрано єдиної ознаки. Терміни були не зрозумілі і не відображали різнобічних дій борців. Ця класифікація не могла задовольнити запити спеціалістів.
Техніку боротьби самбо вперше класифікував З.Ощепков. Але в зв’язку з тим, що він у 1938 році був репресований та знищений, то класифікація техніки боротьби самбо вперше вийшла у 1949 році під редакцією його учня А.А. Харлампієва. В цій класифікації усі прийоми розподілялися на боротьбу «стоячи» і «лежачи” а кожний з цих розділів мав у собі 3 групи:
Боротьба стоячи: а/кидки в основному руками, б/кидки в основному ногами, в/кидки в основному тулубом.
Боротьба лежачи: а/утримання, б/перевертання та завалювання, в/больові прийоми.
У 1951 році М.М.Сорокіним був запропонований проект єдиної для всіх 3-х видів боротьби класифікації техніки. Вона являла собою:
1. «Національна спортивна класифікація».
Це нормативні документ, який видається на Олімпійський цикл і забезпечує єдину систему оцінки рівня спортивної майстерності і спортивних досягнень і встановлює нормативи і вимоги для привласнення спортивних розрядів і звань, а також норми, згідно яким спортсмен може бути позбавлений спортивного звання.
У класифікації визначаються умови і вікові обмеження для привласнення спортивних розрядів (III, II, I – юнацькі; III, II, I – дорослі; КМС) і звань (МС, МСМК), їх підтвердження, має рацію і обов’язки спортсменів.
2. «Державні тесті і нормативи оцінки фізичної підготовленності населення Україні».
Тест – пробне завдання, досліджень, випробування.
«Норма» — певна величина, прийнята за уніфікований показник того, що повинне бути досягнуте в результаті діяльності.
Це основа нормативних вимог до фізичної підготовленості населення як критерію фізичного здоров’я, життєдіяльності, здібності до високопродуктивної праці і захисту Батьківщини.
Мета – стимулювання і напрям подальшого розвитку фізичної культури серед всіх громадян і категорій населення для забезпечення їх здоров’я;
— визначення рівня фізичної підготовленості всіх основних груп і контингентів населення;
— визначення рівня фізичної готовності, який він повинен досягти на певному віковому етапі;
— визначити ефективні засоби і методику фізичного виховання і фізичної підготовки;
— направити діяльність дошкільних, шкільних організацій країни на досягнення необхідного рівня фізичної підготовленості населення.
Систематичне оцінювання (1 раз на рік, в місяць), аналіз і узагальнення результатів дають можливість визначити рівень здоров’я населення і намітити шляхи і засоби для усунення недоліків в руховій підготовці.
Організаційні основи.
Організаційні основи системи фізичного виховання представлені двома формами керівництва і організації: державними і суспільно-самодіяльними.
Державні форми організації і керівництва здійснюються на основі єдиних державних програм фізичного виховання, обов’язкових занять відповідно до учбового плану, наявності встановленого державою штатного розкладу, а також забезпечення матеріально-технічними і фінансовими засобами.
По державній лінії фізичне виховання проводиться в дошкільних установах, загальноосвітніх школах, середніх спеціальних учбових закладах, вузах, армії.
Керівництво фізичним вихованням в даних установах проводять Міністерство освіти і науки, Міністерство оборони, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство культури.
Суспільні самодіяльні форми організації фізичного виховання об’єднують всіх охочих займатися фізичною культурою, від учнів до дорослого населення. Безпосереднє керівництво і організація занять проводиться в спортивних клубах, суспільствах і спортивних товариствах, національних спортивних федераціях, національних Олімпійських комітетах, дитячо-юнацьких спортивних школах.
Основним принципом, на основі якого організовуються і проводяться заняття є принцип демократичного централізму.
Загальне керівництво всіма формами забезпечення фізичного виховання здійснюється комітетами при виконавчих районних, міських, обласних Рад народних депутатів.
Державне управління фізичним вихованням на Україні здійснюється Державним комітетом з фізичної культури і спорту. Ухвали і інструкції по питаннях розвитку масової фізичної культури входять в його компетенцію і обов’язкові для міністерств, відомств і громадських організацій, які вирішують питання фізичного виховання різних вікових груп населення наший країни.
2. Особливості методики проведення уроків фізичної культури у старшому шкільному віці
Конкретні завдання: Сприяння гармонічускому ФР, вироблення вмінь використовувати засоби фізичного виховання для зміцнення здоров’я., Формування уявлень про престижність високого рівня здоров’я і ФП. Формуванню ФК особистості. Навчання новим видам спортивних і прикладних вправ. Формування знань про закономірності ФВ і спортивного тренування, про роль фізичної готовності для виконання функцій материнства і батьківства.
Особливості методики (гендарний підхід): Роздільне проведення уроків з юнаками та дівчатами. Початок тренування сили і швидкісно-силових здібностей. Органічний у дівчат використання вправ, пов’язаних з сильним струсом тіла. Ширше пріманять метод індивідуальних завдань з урахуванням нахилів, фізичної та технічної підготовленості юнаків цілеспрямовано готувати до служби в армії.
Основні засоби: гімнастичні та акробатичні вправи; легкоатлетичні вправи; лижна підготовка; плавання; елементи едіноборства для юнаків.
3. Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток. Категорії дидактики.
Дидактика (грец. сіісіакіікиз — навчаю) — галузь педагогіки, яка розробляє теорію навчання та освіти.
Об’єктом вивчення дидактики є навчальний процес, а її сутність зумовлює виокремлення широкого кола питань, що становлять предмет вивчення дидактики: мета і зміст навчального процесу, обґрунтування принципів, правил навчально-виховного процесу на основі дослідження
закономірностей навчання і вироблення організаційних форм, методів, прийомів і засобів (навчально-матеріальної бази).
Першим почав використовувати термін «дидактика» німецький педагог Вольфганг Ратке (1571—1635), який тлумачив її як наукову дисципліну, що досліджує теоретичні
та методичні засади навчання. Статус науки дидактика отримала завдяки працям чеського педагога Яна-Амоса Коменського (1592—1672), який у книзі «Велика дидактика»(1632) виклав основні принципи навчання і форми його організації. Він був ініціатором запровадження існуючої класно-урочної системи, поділу учнів на класи, навчального часу — на навчальні роки, чверті з канікулами між ними, щоденних занять — на 45-хвилинні уроки і 10—20-хвилинні перерви; започаткував предметну систему викладання за програмами і підручниками, екзамени наприкінці року.
Проблемно-смислова структура дидактики обумовлена такими елементами навчально-виховної діяльності; навчання, освіта, викладання, учіння, знання, уміння, навички,
а також закономірності, принципи, форми, методи навчання.
Навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок.
Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формування
на іх основі свпогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам’яті тощо) та результат цього процесу досягнення певного рівня освіченості.
Викладання — організація та управління вчителем пізнавальною діяльністю учнів, в результаті чого відбувається розвиток і виховання школярів.
Учіння — власна навчальна діяльність учня.
Знання — цілісна система нагромаджених людством відомостей, фактів, наукових теорій, законів, понять.
Кожен учень повинен оволодіти навичками та уміннями.
Навички — автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії.
Усвідомлене і творче застосування навичок свідчить про
сформованість умінь.
Уміння — здатність свідомо діяти на основі засвоєних знань і навичок.
Дидактика виділяє такі види знань:
— основні терміни і поняття. Забезпечують розуміння,
тлумачення, сприйняття наукових положень;
— факти щоденної дійсності й наукові факти. Допомагають
пізнанню законів будь-якої науки, формуванню переконань,
формулюванню, обстоюванню ідей;
— основні закони науки. Розкривають зв’язки і відношення
між різними об’єктами та явищами дійсності;
— теорії. Містять систему наукових знань про певну сукупність
об’єктів, про методи пояснення та передбачення
явищ конкретної предметної галузі;
— знання про способи діяльності. Вони є сукупністю методів
набуття і нагромадження знань;
— оцінні знання. Відомості про норми ставлення до різних
явищ життя.
Классификация МПК — паралимпийские категории и классификации
Вызов интересам паралимпийского спорта представляет собой угрозу одностороннего и предсказуемого соревнования, в котором всегда побеждает спортсмен с наименьшими нарушениями. Чтобы предотвратить это, паралисты распределяются по категориям для соревнований в зависимости от их поражения, они называются спортивными классами .
Система классификации IPC определяет, какие спортсмены имеют право участвовать в соревнованиях в каком-либо виде спорта и как спортсмены группируются для участия в соревнованиях.Это в некоторой степени похоже на группировку спортсменов по возрасту, полу или весу.
В паралимпийском спорте спортсмены сгруппированы по степени ограничения активности в результате поражения.
Различные виды спорта требуют, чтобы спортсмены выполняли различные действия, такие как бег на короткие дистанции, передвижение на инвалидной коляске, гребля и стрельба. Поскольку виды спорта требуют разных занятий, влияние нарушения на каждый вид спорта также разное.
Следовательно, для классификации, чтобы свести к минимуму влияние нарушений на спортивные результаты, классификация должна быть специфичной для спорта.
ТРИ ШАГА КЛАССИФИКАЦИИ
Спортсмены классифицируются классификаторами, которые вместе составляют группу из двух или трех человек. Они обучены и сертифицированы Международной Федерацией.
При оценке спортсмена группы классификации всегда рассматривают три вопроса, ответы на которые даются в процессе оценки спортсмена:
1. Есть ли у спортсмена допустимое поражение в этом виде спорта?
2.Соответствует ли допустимое поражение спортсмена минимальным критериям инвалидности в этом виде спорта?
3. Какой спортивный класс наиболее точно описывает ограничение активности спортсмена?
1. ДЕЙСТВУЮЩИЕ НАРУШЕНИЯ
Первым шагом в классификации видов спорта с инвалидностью является определение наличия у спортсмена подходящего поражения.
Паралимпийское движение предлагает спортивные возможности спортсменам, имеющим поражение, относящееся к одному из десяти подходящих типов поражений, определенных в «Политике приемлемых поражений в Паралимпийском движении».”
Это находится в разделе 2 главы 3.13 Руководства IPC.
Паралимпийское движение приняло определения соответствующих типов нарушений, как описано в Международной классификации функционирования, инвалидности и здоровья Всемирной организации здравоохранения.
ЕСТЬ 10 ПРИЕМЛЕМЫХ ТИПОВ УСТРАНЕНИЙ:
НАРУШЕННАЯ МОЩНОСТЬ МЫШЦ
Пониженная сила, создаваемая мышцами или группами мышц, такими как мышцы одной конечности или нижней половины тела, например, вызванная травмами спинного мозга, расщелиной позвоночника или полиомиелитом
НАРУШЕННЫЙ ПАССИВНЫЙ ДИАПАЗОН ДВИЖЕНИЙ
Диапазон движений в одном или нескольких суставах постоянно сокращается, например, из-за артрогрипоза.Гипермобильность суставов, нестабильность суставов и острые состояния, такие как артрит, не считаются допустимыми нарушениями.
ДЕФИЦИТ КОНЕЧНОСТЕЙ
Полное или частичное отсутствие костей или суставов вследствие травмы (например, автомобильной аварии), болезни (например, рака костей) или врожденной недостаточности конечностей (например, дисмелии).
РАЗНИЦА ДЛИНЫ НОГИ
Укорочение кости на одной ноге из-за врожденного порока или травмы.
КОРОТКОЕ СОСТОЯНИЕ
Уменьшение роста стоя из-за аномальных размеров костей верхних и нижних конечностей или туловища, например, из-за ахондроплазии или дисфункции гормона роста.
ГИПЕРТОНИЯ
Аномальное увеличение мышечного напряжения и снижение способности мышцы к растяжению из-за неврологического состояния, такого как церебральный паралич, травма головного мозга или рассеянный склероз.
ATAXIA
Отсутствие координации движений мышц из-за неврологического состояния, такого как церебральный паралич, травма головного мозга или рассеянный склероз.
АТЕТОЗ
Обычно характеризуется неуравновешенными непроизвольными движениями и трудностями в поддержании симметричной позы из-за неврологического состояния, такого как церебральный паралич, травма головного мозга или рассеянный склероз.
НАРУШЕНИЕ ЗРЕНИЯ
На зрение влияет либо поражение структуры глаза, зрительных нервов или оптических путей, либо зрительной коры.
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЕ НАРУШЕНИЕ
Ограничение интеллектуального функционирования и адаптивного поведения, выраженное в концептуальных, социальных и практических адаптивных навыках, которое возникает в возрасте до 18 лет.
Каждый паралимпийский вид спорта определяет, для каких групп поражений они предоставляют спортивные возможности в своих правилах классификации.
В то время как некоторые виды спорта включают спортсменов со всеми типами поражения (например, легкая атлетика, плавание), другие виды спорта относятся к одному типу поражения (например, голбол) или к ряду типов поражения (например, конный спорт, езда на велосипеде).
Наличие и постоянство одного из допустимых поражений в спорте является предварительным условием для участия, но не единственным критерием.
2. МИНИМАЛЬНЫЕ КРИТЕРИИ ИНВАЛИДНОСТИ
Правила классификации паралимпийских игр для каждого вида спорта описывают, насколько серьезным должно быть допустимое поражение, чтобы спортсмен мог считаться годным.Эти критерии называются критериями минимальной инвалидности.
Примерами критериев минимальной инвалидности могут быть максимальный рост для невысокого роста или уровень ампутации для спортсменов с недостаточностью конечностей.
Критерии минимальной инвалидности должны быть определены на основе научных исследований, которые оценивают влияние нарушений на занятия спортом.
Таким образом, можно гарантировать, что нарушение влияет на результативность в определенном виде спорта. Минимальные критерии инвалидности зависят от вида спорта, потому что занятия разные.
Как следствие, спортсмен может соответствовать критериям в одном виде спорта, но не соответствовать критериям в другом.
Если спортсмен не имеет права участвовать в каком-либо виде спорта, это не ставит под сомнение наличие подлинного поражения. Это спортивное постановление.
3. СПОРТИВНЫЙ КЛАСС
Если спортсмен имеет право на участие в каком-либо виде спорта, классификационная группа оценивает, в каком спортивном классе спортсмен будет соревноваться. Спортивный класс объединяет спортсменов с аналогичным ограничением активности для участия в соревнованиях, чтобы они могли соревноваться на равных.
Это еще раз означает, что спортивные классы различаются по видам спорта.
Это также означает, что спортивный класс не обязательно включает спортсменов с таким же поражением. Если разные нарушения вызывают одинаковое ограничение активности, спортсмены с такими нарушениями могут соревноваться вместе. Вот почему в соревнованиях по легкой атлетике на колясках вы увидите, как спортсмены с параплегией и ампутацией ноги участвуют в гонках вместе.
Есть некоторые виды спорта, которые имеют только один спортивный класс (например,г. Паралимпийский хоккей или пара пауэрлифтинг).
С другой стороны, из-за различных дисциплин (бег, прыжки, метание) и поскольку в этом виде спорта участвуют спортсмены со всеми 10 соответствующими поражениями, паралимпийская легкая атлетика имеет 52 спортивных класса.
Спортивный класс может быть присвоен только путем оценки спортсмена классификационной группой.
Оценка спортсмена проводится перед спортивными соревнованиями. Кроме того, в некоторых видах спорта спортсменов можно наблюдать на соревнованиях.
Оценка спортсмена проводится классификационными группами, состоящими из двух или трех классификаторов. См. Подробности в разделе «Обучение».
Из-за прогрессирующего характера некоторых нарушений и их влияния на определенные виды деятельности спортсменов иногда классифицируют несколько раз на протяжении их карьеры. Кроме того, когда состояние здоровья спортсмена меняется, спортсмены должны сообщить об этом в спорт и попросить о повторной оценке.
Пояснительное руководство к паралимпийской классификации
Пояснительное руководство к паралимпийской классификации Зима
Справочное руководство для спортсмена по классификационному коду спортсмена на 2015 год
Классификация, правила гигиены и инфекционного контроля во время COVID-19
Открытое письмо о несоблюдении IWBF Кодекса классификации спортсменов IPC 2015 года
.спортивная классификация — определение — английский
Пример предложений с «спортивной классификацией», память переводов
WikiMatrixЦель спортивной классификации инвалидности аналогична выборочной классификации, используемой в некоторых видах спорта. WikiMatrixT36 — это спортивная классификация инвалидности для легкой атлетики. WikiMatrixT32 — спорт для людей с ограниченными возможностями. классификация для легкой атлетики в легкой атлетике. WikiMatrix Это было дополнением к Единой системе спортивной классификации СССР.UN-2 Обучение функциональной спортивной классификации и методикам тренировок для различных видов спорта, особенно тех, которые представлены на Играх Evita (легкая атлетика и плавание) .WikiMatrix Система классификации травм в спорте Орчард (OSICS) используется для классификации травм с целью исследования конкретных спортивных травм .WikiMatrix Основным компонентом паралимпийского спорта является классификация. EurLex-2Pacquée проводит ту же аналогию, проводя параллель между любительским спортом — их классификацией дзюдо — и государственным образованием.UN-2 Консультация Департамента культуры, СМИ и спортивных игр по классификации; WikiMatrix Спортивная классификация церебрального паралича — это система классификации, используемая в спорте, которая включает людей с церебральным параличом (ДЦП) с разной степенью тяжести, чтобы честно конкурировать друг с другом и типы инвалидности.EurLex-2LBJ и г-н Пакке проводят ту же аналогию, проводя параллель между любительским спортом — их классификацией дзюдо — и государственным образованием. WikiMatrix Национальные спортивные организации проводят классификацию на национальном уровне.Giga-frenОни используются для быстрого похудания, особенно в спорте, где весовая классификация является важным фактором. Giga-fren На Родосе министр спорта Греции внес предложение о классификации сайтов, связанных со спортом. WikiMatrixТочное определение и то, что включено Поскольку экстремальный вид спорта является спорным вопросом, некоторые пытались сделать классификацию экстремальных видов спорта. WikiMatrix В этот период для некоторых видов спорта на колясках были введены специальные системы классификации видов спорта, включая ограждение на колясках, при этом система классификации IWF была внедрена на летних Паралимпийских играх 1988 года в Сеуле.WikiMatrixКаждый вид спорта имеет свою собственную систему классификации, которая является частью правил этого вида спорта. WikiMatrix Первоначально классификация для этого вида спорта была открыта только для людей с церебральным параличом, но впоследствии система классификации была изменена. UN-2 картриджи устройстваПоказаны страницы 1. Найдено 291 предложения с фразой спортивная классификация.Найдено за 18 мс.Накопители переводов создаются человеком, но выравниваются с помощью компьютера, что может вызвать ошибки. Найдено за 0 мс.Накопители переводов создаются человеком, но выравниваются с помощью компьютера, что может вызвать ошибки.Они поступают из многих источников и не проверяются. Имейте в виду.
.Всемирная паралимпийская легкая атлетика, классификация и категории
Система классификации Всемирной паралимпийской легкой атлетики служит двум ключевым целям:
1. Определение права на участие
Система определяет, кто имеет право участвовать в соревнованиях Всемирной паралимпийской легкой атлетики.
2. Назначение спортивного класса
Система описывает методы разделения допущенных спортсменов на спортивные классы. Цель состоит в том, чтобы каждый класс состоял из спортсменов с нарушениями, которые вызывают примерно одинаковое ограничение активности в ключевых спортивных дисциплинах — беге, гонках на колясках, прыжках и бросках.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРАВО НА УЧАСТИЕ
Чтобы иметь право на участие в паралимпийской легкой атлетике, человек должен иметь соответствующий тип поражения, и поражение должно быть оценено как достаточно серьезное, чтобы оказать влияние на такой вид спорта, как легкая атлетика.
Критерии минимальной инвалидности (MDC) описаны в Правилах и положениях Всемирной паралимпийской легкой атлетики.
Существует 10 подходящих типов нарушений: восемь физических нарушений, а также нарушения зрения и интеллектуальные нарушения.
Мышцы конечностей или туловища полностью или частично парализованы вследствие таких состояний, как травма спинного мозга, полиомиелит или расщепление позвоночника.
- Нарушение диапазона пассивных движений
Диапазон движений в одном или нескольких суставах постоянно сокращается из-за травмы, болезни или врожденной недостаточности (например, таких состояний, как артрогрипоз или контрактура сустава в результате травмы).
Полное или частичное отсутствие костей или суставов с рождения в результате травмы (например,г. травматическая ампутация) или болезни (например, ампутация из-за рака).
Отсутствие координации мышц из-за проблем с частями центральной нервной системы, которые контролируют движение и равновесие, что типично для таких состояний, как черепно-мозговая травма и церебральный паралич.
Повторяющиеся и более или менее постоянные непроизвольные движения, вызванные колебаниями мышечного тонуса, возникающими из-за проблем в центральной нервной системе, типичных для таких состояний, как церебральный паралич.
Аномальное увеличение мышечного напряжения со снижением способности мышц к растяжению и ригидностью суставов, медлительностью движений и плохой постуральной адаптацией и равновесием из-за проблем в центральной нервной системе, типичных для таких состояний, как церебральный паралич, черепно-мозговая травма и инсульт .
Высота стоя и длина конечностей уменьшаются из-за таких состояний, как ахондроплазия и несовершенный остеогенез.
Разница в длине ног минимум 7 см из-за травмы, болезни или врожденных состояний.
На зрение влияет либо нарушение структуры глаза, зрительного нерва / проводящих путей, либо часть мозга, контролирующая зрение (зрительная кора).
Ограниченные интеллектуальные функции и адаптивное поведение, которые необходимо диагностировать до 18 лет.
НАЗНАЧЕНИЕ СПОРТИВНЫХ КЛАССОВ
Цель классификации в паралимпийской легкой атлетике — минимизировать влияние допустимых поражений на результат соревнований. Для этого спортсмены оцениваются и затем помещаются в категории соревнований, называемые спортивными классами, в зависимости от того, насколько их поражение влияет на спортивные результаты.
Как правило, спортсмены с поражениями, которые одинаково влияют на спортивные результаты, будут соревноваться в одном спортивном классе. Система гарантирует, что спортсмены добиваются успеха не просто потому, что у них есть поражение, которое причиняет меньше вреда, чем у их конкурентов, а из-за их навыков, решимости, тактики, физической формы и подготовки.
Числовая цифра в классификации паралимпийской легкой атлетики представляет уровень поражения; чем ниже число в пределах каждого типа нарушения, тем серьезнее нарушение.
TRACK AND JUMP (PREFIX T FOR TRACK)
ДИСЦИПЛИНА: Бег и прыжки (20 занятий)
СПОРТИВНЫЕ КЛАССЫ (виды поражения):
- T11-13 (Нарушение зрения)
- T20 (Интеллектуальное нарушение)
- T35-38 (Нарушения координации (гипертония, атаксия и атетоз))
- T40-41 (Низкий рост)
- T42-44 (Нижняя конечность, участвующая в соревнованиях без протеза, пораженная недостатком конечности, разницей в длине ног, ослабленной мышечной силой или нарушенным диапазоном пассивных движений)
- T45-47 (Поражение верхних конечностей из-за недостаточности конечностей, нарушения мышечной силы или нарушения диапазона пассивных движений)
- T61-64 (Нижняя конечность, конкурирующая с протезом, пораженная недостаточностью конечности и разницей в длине ног)
ДИСЦИПЛИНА: Гонки на колясках (7 классов)
СПОРТИВНЫЕ КЛАССЫ (виды поражения):
- T32-34 (Нарушения координации (гипертония, атаксия и атетоз))
- T51-54 (Недостаточность конечностей, разница в длине ног, нарушение мышечной силы или нарушение диапазона пассивных движений)
БРОСОВ (ПРЕФИКС F ДЛЯ ПОЛЯ)
ДИСЦИПЛИНА: Броски стоя (19 классов)
СПОРТИВНЫЕ КЛАССЫ (виды поражения):
- F11-13 (Нарушение зрения)
- F20 (Интеллектуальное нарушение)
- F35-38 (Нарушения координации (гипертония, атаксия и атетоз))
- F40-41 (Низкий рост)
- F42-44 (Нижняя конечность, участвующая в соревнованиях без протеза, пораженная недостатком конечности, разницей в длине ног, ослабленной мышечной силой или нарушенным диапазоном пассивных движений)
- F45-46 (Верхние конечности, пораженные недостаточностью конечностей, нарушением мышечной силы или нарушением диапазона пассивных движений)
- F61-64 (Нижняя конечность, конкурирующая с протезом, пораженная недостаточностью конечности и разницей в длине ног)
ДИСЦИПЛИНА: Броски сидя (11 классов)
СПОРТИВНЫЕ КЛАССЫ (виды поражения):
- F31-34 (Нарушения координации (гипертония, атаксия и атетоз))
- F51-57 (Недостаточность конечностей, разница в длине ног, нарушение мышечной силы или нарушение диапазона движений)
ДЕТАЛИ СПОРТИВНЫХ КЛАССОВ
T11-13 и F11-13 — Спортсмены этих классов имеют нарушение зрения, достаточно серьезное, чтобы повлиять на спорт.Они соревнуются в одном из трех спортивных классов по легкой атлетике (T11-13) и метаниям (F11-13):
T11 / F11
У этих спортсменов очень низкая острота зрения и / или отсутствие световосприятия.
T12 / F12
Спортсмены спортивного класса T12 / F12 имеют более высокую остроту зрения, чем спортсмены, соревнующиеся в спортивном классе T11 / F11, и / или поле зрения диаметром менее 10 градусов.
T13 / F13
Спортсмены со спортивным классом T13 / F13 имеют наименее серьезное нарушение зрения, подходящее для паралимпийской легкой атлетики.У них самая высокая острота зрения и / или поле зрения диаметром менее 40 градусов.
T20 / F20 — Спортсмены этого класса имеют интеллектуальные нарушения, которые влияют на бег (400 м — марафон), прыжки (прыжки в длину и тройной прыжок) или метательные упражнения (толкание ядра).
Существует один спортивный класс для соревнований по бегу и прыжкам (T20) и один для полевых соревнований (F20), и спортсмены должны соответствовать требованиям MDC для каждого вида спорта (бег, прыжки или метание).
T32-4, T35-38, F31-34 и F35-38 — Спортсмены этих классов подвержены гипертонусу, атаксии и атетозу, каждый из которых обычно влияет на координацию движений. Они соревнуются в следующих классах:
КОЛЕСНЫЙ ДИСК: T32-34 — Классы для гонок на колясках
T32 — Спортсмены имеют нарушение координации от умеренного до тяжелого, затрагивающее все четыре конечности и туловище, но обычно с немного большей функцией одной стороны тела или ног.Нарушается функция, поэтому бросание и движение инвалидной коляски затруднено. Плохое управление багажником.
T33 — Спортсмены имеют нарушение координации от трех до четырех конечностей от умеренного до тяжелого, но обычно имеют почти полный функциональный контроль в наименее пораженной руке. На движение кресла-коляски вперед влияет значительная асимметрия движения руки и / или очень плохой захват и освобождение одной рукой и ограниченное движение туловища.
T34 — У спортсменов обычно поражаются все четыре конечности, но больше поражаются нижние конечности, чем верхние.Руки и туловище демонстрируют от удовлетворительную до хорошей функциональную силу и близкие к здоровому хвату, отпусканию и относительно симметричную тягу кресла-коляски.
БЕГОВЫЕ ДОРОЖКИ И ПЫРЫ: T35-38 — Спортсмены в спортивных классах T35-38 обладают достаточными функциями для бега:
T35 — У спортсменов обычно поражаются все четыре конечности, но в большей степени ноги, чем руки. Беговая походка умеренно или сильно нарушена, длина шага обычно укорачивается.
T36 — Эти спортсмены демонстрируют умеренный атетоз, атаксию, а иногда и гипертонус или их сочетание, поражающее все четыре конечности. Руки обычно поражаются так же или в большей степени, чем ноги. Непроизвольные движения четко проявляются во всем туловище и / или в конечностях во всех видах спорта, либо когда спортсмен пытается стоять на месте (атетоз), либо при попытке выполнить определенное движение (тремор).
T37 — Спортсмены имеют умеренный гипертонус, атаксию или атетоз одной половины тела.Другая сторона тела может быть затронута минимально, но всегда демонстрирует хорошую функциональную способность при беге. Действие руки асимметрично. Некоторая асимметрия туловища обычно очевидна.
T38 — Спортсмены имеют четкие доказательства гипертонии, атаксии и / или атетоза при оценке физического состояния, которые влияют на бег. Нарушение координации от легкой до умеренной степени может проявляться в одной-четырех конечностях. Обычно слабо нарушается координация и равновесие, и в целом эти спортсмены могут свободно бегать и прыгать.
БРОСКИ С СИДЕНЬЕМ: F31-34:
F31 — Спортсмены имеют тяжелую гипертонию или атетоз, с очень плохим функциональным диапазоном и / или контролем движений во всех четырех конечностях и туловище. Работа кисти очень плохая из-за ограниченного статического захвата, сильно ограниченного движения при броске и плохого завершения и освобождения.
F32 — Спортсмены страдают гипертонусом, атаксией и / или атетозом от умеренной до тяжелой степени, поражающим все четыре конечности и туловище, обычно с немного большей функцией одной стороны тела или ног.Возможен цилиндрический и / или сферический захват, но захват и отпускание в сочетании с бросками плохо скоординированы. Плохое динамическое управление багажником.
F33 — Спортсмены страдают гипертонией, атаксией или атетозом от умеренной до тяжелой степени, поражающей от трех до четырех конечностей, обычно имеют почти полный функциональный контроль в наименее пораженной руке. Спортсмены могут бросать снаряжение с силой, хотя и с ограниченным завершением. В то время как спортсмены могут схватить орудие, на его освобождение влияет плохая ловкость пальцев.Движения туловища ограничены тонусом разгибателей, поэтому броски в основном производятся рукой.
F34 — Спортсмены, как правило, имеют гипертонус обеих ног от умеренной до тяжелой степени, со значительными трудностями при стоянии и ходьбе. Руки и туловище демонстрируют хорошую или хорошую функциональную силу и почти полный захват, отпускание и завершение бросков. Плохая координация в руках — обычное явление. Гипертонус туловища и ног может привести к легким ограничениям в бросках.
БРОСКИ СТОЯ: F35-38 — Спортсмены спортивных классов F35-38 обладают достаточной функцией в метании из положения стоя без поддержки или вспомогательных средств:
F35 — Спортсмены обычно больше поражаются ногами, чем руками, но также могут иметь значительное нарушение координации рук, не выполняющих метание. Умеренный гипертонус в ногах существенно ограничивает способность ходить и бегать. Атлет обладает хорошей функциональной силой и почти здоровым хватом, отпусканием и завершением в бросающей руке.
F36 — Спортсмены демонстрируют умеренный атетоз, атаксию, а иногда и гипертонию или их сочетание, поражающее все четыре конечности. Руки обычно поражаются так же или в большей степени, чем ноги. Непроизвольные движения четко видны во всем туловище и / или в конечностях при занятиях спортом, либо когда спортсмен пытается остановиться (атетоз), либо при попытке выполнить определенное движение (тремор).
F37 — Спортсмены имеют умеренный гипертонус, атаксию или атетоз одной половины тела.Другая сторона тела может быть поражена минимально и демонстрирует хорошую функциональную способность в бросках. Плохой перенос веса на пораженную ногу. Пораженная рука может не проявлять некоторых функциональных способностей. Некоторая асимметрия туловища обычно очевидна.
F38 — Спортсмены имеют четкие доказательства гипертонии, атаксии и / или атетоза при физическом обследовании, которое соответствует требованиям MDC. Поражение от легкой до средней степени может поражать от одной до четырех конечностей. Координация и баланс в бросках могут быть незначительно нарушены, но в целом эти спортсмены могут свободно бегать и бросать, используя здоровые техники.
T40-41 и F40-41
Атлеты с низким ростом соревнуются в спортивных классах T40 / F40 и T41 / F41.
ⒸЛукас Убель / Getty Images
Есть два класса в зависимости от роста спортсмена и пропорциональности верхних конечностей.
Спортсмены классов T40 или F40 имеют меньший рост, чем T41 и F41.
T42-47, F42-46, T51-54, F51-58, T61-64 и F61-64
Спортсменов в этих классах страдают от одного или нескольких нарушений опорно-двигательного дефицита конечностей, разницы ног длины, нарушения мышечной силы или нарушения пассивного диапазона движения.
Бег на гусеничном ходу, прыжки и броски с места: T42 / F42 — T44 / F44 и T / F 61-64
Спортсмены с поражением нижних конечностей. Все спортсмены этих классов соревнуются стоя без поддержки.
Критерии бега, прыжков и бросков одинаковые.
T42 / F42 — Спортсмены имеют один или несколько типов поражений, влияющих на функцию бедра и / или колена в одной или обеих конечностях, и с ограничениями активности в бросках, прыжках и беге, соревнующиеся без протеза / протезов, сопоставимые с таковыми у спортсмена, имеющего как минимум одиночная ампутация через колено или выше колена.Спортсмены с поражением (-ями), примерно сопоставимым с двусторонней ампутацией выше колена, также помещаются в этот класс.
T43 / F43 — Спортсмены с двусторонними поражениями нижних конечностей, соревнующиеся без протезов, когда обе конечности соответствуют минимальным критериям поражения, а функциональная потеря наблюдается в ступнях, лодыжках и / или голенях. Ограничение активности в паралимпийской легкой атлетике примерно сравнимо с тем, которое наблюдается у спортсмена с двусторонней ампутацией ниже колена.
T44 / F44 — Этот класс предназначен для любого спортсмена, соревнующегося без протеза с односторонним поражением или сочетанием поражений нижних конечностей, когда поражение только одной конечности соответствует критериям минимального поражения.Функциональная потеря наблюдается в одной стопе, лодыжке и / или голени. Ограничение активности в паралимпийской легкой атлетике примерно сравнимо с тем, которое обнаруживается у спортсмена с ампутацией лодыжки / ниже колена.
T61 / F61 — T64 / F64 — Первичные поражения нижних конечностей включают только недостаточность конечностей и несоответствие длины ног. Все спортсмены в этих классах соревнуются стоя без опоры и часто используют протезы.
T61 / F61 — Спортсмены с двусторонним поражением конечностей через колено или выше колена, соревнующиеся с протезами, удовлетворяющими минимальным критериям поражения нижних конечностей (см. Правила и положения Всемирной паралимпийской легкой атлетики).
T62 / F62 — Спортсмены с двусторонним дефицитом конечностей ниже колена, соревнующиеся с протезами, удовлетворяющими минимальным критериям поражения нижних конечностей (см. Правила и положения Всемирной паралимпийской легкой атлетики).
T63 / F63 — Спортсмены с дефектом конечности через одно колено или выше колена, соревнующиеся с протезом, удовлетворяющим минимальным критериям поражения нижних конечностей (см. Правила и положения Всемирной паралимпийской легкой атлетики).
T64 / F64 — Спортсмены с односторонним дефицитом конечностей ниже колена, соревнующиеся с протезами, удовлетворяющие минимальным критериям поражения для недостаточности нижней конечности и несоответствия длины ног (см. Правила и положения Всемирной паралимпийской легкой атлетики).
T45 / F45, T46 / F46, T47
Основные поражения верхних конечностей. Все спортсмены этих классов соревнуются стоя без поддержки. Критерии бега и прыжков немного отличаются от критериев бросков.
Бег и прыжки: T45 — T47
T45 — Спортсмены имеют поражения обеих рук, поражающие плечевые и / или локтевые суставы, которые сопоставимы с ограничениями активности при беге и прыжках, которые испытывает спортсмен с двусторонней ампутацией выше локтя.
T46 — Спортсмены имеют одностороннее поражение верхней конечности, которое поражает плечевой и / или локтевой сустав одной руки и которое сравнимо с ограничениями активности при беге и прыжках, примерно сравнимо с поражением спортсмена с односторонней ампутацией выше локтя .Спортсмены с поражениями обеих рук, поражающими локоть и запястье и примерно сравнимые с ограничениями активности, испытываемыми спортсменом с двусторонней ампутацией обеих рук через запястье / ниже локтя, или спортсменом с ампутацией выше локтя и ниже локтя, будут также быть помещенным в этот класс.
T47 — Спортсмены с односторонним поражением верхней конечности, приводящим к некоторой потере функции плеча, локтя и запястья, что в первую очередь влияет на спринт.Воздействие нарушения сопоставимо с ограничениями активности, с которыми сталкивается спортсмен с односторонней ампутацией через запястье / ниже локтя.
БРОСКИ СТОЯЧКИ: F45 — F46
F45 — Спортсмены имеют поражения обеих рук, которые должны соответствовать MDC в отношении дефицита конечностей, нарушения пассивного диапазона движений или ослабленной силы мышц до такой степени, что обе руки демонстрируют значительное ограничение активности для захвата и / или метания полевых снарядов.
F46 — Спортсмены с односторонним поражением верхней конечности, примерно сравнимые с ограничениями активности, испытываемыми спортсменом с односторонней ампутацией одной руки через запястье или над ним и одной неповрежденной руки. Спортсмены с двусторонним поражением верхних конечностей, когда одна рука соответствует односторонним критериям, а другая пораженная рука не соответствует двусторонним критериям, указанным выше, также соревнуются в этом классе.
T51-T54 и F51-58
Спортсмены этих категорий легкой атлетики используют гоночные инвалидные коляски и метательные рамы на соревнованиях.
ⒸWagner Meier для IPC
КОЛЕСНАЯ ГУСКА: T51-54
T51 — Спортсмены обычно имеют уменьшенную силу мышц плеча и трудности с выпрямлением локтей для толчка, необходимого для движения в гонках на колясках. В туловище отсутствует сила мышц. Движение кресла-коляски достигается за счет тянущего действия с помощью мышц сгибателей локтя и разгибателей запястья.
T52 — Спортсмены используют мышцы плеч, локтей и запястий для движения инвалидной коляски.Сила мышц пальцев от недостаточной до полной с истощением собственных мышц рук. Сила мышц туловища обычно отсутствует.
T53 — Спортсмены обычно полностью выполняют функции рук, но не имеют активности брюшных или нижних спинных мышц (степень 0).
T54 — Спортсмены обладают полной силой верхних мышц рук, а некоторые — полной силой мышц туловища. У спортсменов может быть какая-то функция ног.
БРОСКИ С СИДЕНЬЕМ: F51-57
F51 — Спортсмены используют слегка уменьшенную до полной силы мышц плеч, сгибателей локтя и разгибателей запястья для метания снаряжения.Мышцы трицепса нефункциональны и могут отсутствовать. Мышечная сила в туловище отсутствует. Захват орудия затруднен из-за нефункциональных сгибателей пальцев. Не метание рука, как правило, требует обвязку к стойке поддержки.
F52 — Спортсмены обычно обладают хорошими плечевыми мышцами и слегка слабыми или полностью развитыми мышцами локтей и запястий, которые необходимы для метания орудия. Мышцы-сгибатели и разгибатели пальцев не работают, что затрудняет захват орудия.Рука, не выполняющая метание, обычно требует привязки к рамке для метания.
F53 — Спортсмены имеют полную силу мышц плеча, локтя и запястья руки, выполняющей метание. Сила мышц сгибателей и разгибателей пальцев функционирует, но всегда есть некоторая слабость и, как следствие, истощение внутренних мышц руки. Захват орудия близок к возможному, и при броске на орудие может быть приложена сила. Неразбрасывающая рука держит шест на рамке для метания.. Атлет с частичным или полным контролем туловища, но с метательной рукой, соответствующей профилю F52, соответствующим образом помещается в этот класс.
F54 — Спортсмены имеют полную силу и движения в руках, но не имеют силы в мышцах живота и, как правило, не имеют равновесия при сидении. Атлет с частичным или полным контролем туловища, но с верхними конечностями, соответствующими профилю F53, соответствующим образом помещается в этот класс.
F55 — Спортсмены имеют полную функцию рук и частичную или полную силу мышц туловища.В нижних конечностях нет движения. Атлеты с двусторонней дисартикуляцией бедра соответствующим образом помещаются в этот класс.
F56 — Спортсмены обладают полной силой мышц рук и туловища. Некоторые обеспечивают устойчивость таза до полной способности сжимать колени вместе. Отводящие и разгибающие мышцы бедра обычно отсутствуют. Аналогичные ограничения активности наблюдаются у спортсменов с двусторонней ампутацией выше колена. Спортсмены с некоторой, но нефункциональной мышечной силой в нижних конечностях также подходят к этому классу.
F57 — К этому классу относятся спортсмены, соответствующие одному или нескольким требованиям MDC в отношении ослабленной силы мышц, дефицита конечностей, нарушения пассивного диапазона движений и разницы в длине ног, которые не соответствуют ни одному из ранее описанных профилей.
ФОРМЫ МЕДИЦИНСКОЙ ДИАГНОСТИКИ ДЛЯ СПОРТСМЕНОВ С ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫМИ, ФИЗИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ И ЗРЕНИЕМ
Спортсмен и NPC несут ответственность за подачу копии формы медицинской диагностики (MDF) и всей соответствующей сопроводительной медицинской документации для спортсменов со зрением и физическими недостатками в World Para Athletics через онлайн-систему SDMS.
Для спортсменов с интеллектуальными нарушениями необходимо подать форму TSAL-Q. Формы медицинской диагностики и TSAL-Q доступны на вкладке Всемирных паралимпийских легкоатлетических правил.
МИРОВАЯ СИСТЕМА КЛАССИФИКАЦИИ ПАРАМЕТРОВ АТЛЕТИКИ
В 2003 году Всемирная паралимпийская легкая атлетика инициировала исследовательскую программу, чтобы рассмотреть, как можно улучшить систему спортивной классификации путем применения более научного и объективно обоснованного подхода. Такие улучшения будут соответствовать Кодексу классификации МПК.
Ниже вы найдете документ, подготовленный главным исследователем доктором Шоном Твиди. Любые вопросы по приведенному ниже документу следует направлять в Всемирную паралимпийская легкая атлетика по электронной почте [email protected]
.Заключительный отчет проекта классификации физических поражений МПК — Этап 1 обновлен 16 июля 2010 г. (pdf)
ПРАВИЛА КЛАССИФИКАЦИИ
Правила и положения классификации Всемирной паралимпийской легкой атлетики 1 января 2018 г.
.спортивная классификация — англо-хорватский словарь
и определяют общий подход к классификации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия.
EurLex-2 hr Tu pretpostavku možeš provjeriti kad god želišen Определение согласованного подхода к классификации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия.
EurLex-2 hr Zeljela samo da kazem da je to … Veoma je проиграть сто nije htio da proba sendvic из tog tvog predivnog izumaen -Определение согласованного подхода к классификации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия и разъяснение правил EFP (Незаконодательный)
EurLex-2 hr Amy, vidimsvaštauogledalima na poslu, loše stvari, došlo je do te točke gdje mogu osjetiti šta mi pokazujuen В соответствии с более ранним решением 12) Комиссия посчитала, что для внедорожников более подходящей будет классификация IHS Global Insight.
EurLex-2 hr Scud, ne znam kako mi se to dogodilo, ali da budem loša više me ne privlačien -О рекомендации по определению согласованного подхода к классификации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия и разъяснению правил Европейского пропуска на огнестрельное оружие (EFP), среди государств-членов не было единого мнения.
EurLex-2 hr To je moj pasen Комиссия придерживается своего мнения, что для определения товарного рынка внедорожников классификация IHS Global Insight более актуальна, чем сегментация, предлагаемая POLK.
EurLex-2 hr Kako je Fleur?en Однако были определены ключевые проблемы, связанные с реализацией Директивы на национальном уровне, такие как: трудности с обменом информацией; несоответствие и сложность национального законодательства, административных мер и разрешительных процедур; различия в классификации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия и административные нагрузки для МСП.
EurLex-2 hr Nitko ne preuzima odgovornost.Jednostavo nema smislaen Принимая во внимание, что спортивные костюмы носят исключительно или в основном для занятий спортом, такой критерий, напротив, не является существенным для классификации ансамблей;
EurLex-2 час Имамо йош йедну ствар за расправитиen 25 Что касается, более конкретно, классификации использования спортивных сооружений, Суд ранее указывал, что услуги, связанные с практикой спорта или физического воспитания, должны насколько это возможно, следует рассматривать как единое целое (решение по делу Stockholm Lindöpark, C-150/99, EU: C: 2001: 34, параграф 26).
EurLex-2 hr Ti, kurvin sineen По тем же причинам в недавнем другом деле, касающемся внедорожников, Комиссия сослалась на соответствующую классификацию IHS Global Insight, а не на более широкий сегмент POLK B (24 ).
EurLex-2 hr Gubite se, čujete li?ru Однако тот факт, что видеокамеры, встроенные, например, в спортивные очки, не имеют функции оптического масштабирования, не препятствует классификации таких продуктов в подзаголовках 8525 80 91 и 8525 80 99 (см. Дело C-178/14, Vario Tek, ECLI: EU: C: 2015: 152, параграфы 17-29).
Eurlex2019 час Джордж Грейru Однако тот факт, что видеокамеры, встроенные, например, в спортивные очки, не имеют функции оптического масштабирования, не препятствует классификации таких продуктов в подзаголовках 8525 80 91 и 8525 80 99 (см. Дело C-178/14, Vario Tek, ECLI: EU: C: 2015: 152, параграфы 17-29).
Eurlex2019 часов Spusti jebenu knjigu!en Основные проблемы: различная классификация огнестрельного оружия, обычно используемого для этой деятельности в MS (т.е. огнестрельное оружие, обычно используемое для спортивной стрельбы, может быть запрещено в некоторых странах, а также ограничительные толкования некоторых правил, связанных с EFP.
EurLex-2 hr Ovo je moje … moje meso, moje kostii moja krven Система классификации транспортных средств: система классификации автомобилей, например в соответствии с их типом или рыночным классом (например, семейный, мини, компактный, седан, внедорожник или другие параметры).
EurLex-2 hr Sve će biti u reduen Стороны Соглашения 1998 г. знали об этой классификации, но считали, что она не исключает передачи в частную собственность, если использование спорта будет гарантировано Real Мадрид.
EurLex-2 hr Чиним sve što mogu da spriječim širenje …… genitalnog herpesaen 2 Запросы были поданы в ходе судебного разбирательства между, в первую очередь, GROFA GmbH и Hauptzollamt Hannover (Главное таможенное управление, Ганновер) , Германия) («Hauptzollamt») (C ‐ 435/15) и, во-вторых, X и GoPro Coöperatief UA и Inspecteur van de Belastingdienst / Douane kantoor Rotterdam Rijnmond (инспектор налоговой и таможенной администрации, офис Роттердамского Рейнмонда, Нидерланды ) (C ‐ 666/15) относительно тарифной классификации экшн-камер, предназначенных для записи видеопоследовательностей во время занятий спортом.
eurlex-diff-2017 hr Služit će mi samo za rasploden Услуги онлайн-заказа бизнес-услуг и потребительских товаров, таких как готовая продукция, незавершенная продукция и сырье, включая классификацию продуктов в офисных и школьных принадлежностях, упаковка и печать, каучуки и пластмассы, защита безопасности, сервисное оборудование, обувь и аксессуары, спорт и развлечения, телекоммуникации, текстиль и изделия из кожи, часы, ювелирные изделия и очки, инструменты, игрушки и хобби, а также транспорт
tmClass hr Svi su znali da bi otišla iz ovog mrtvog gradaen 2 Ссылка была сделана в ходе судебного разбирательства между генеральным директором по таможенным и акцизным делам (Генеральным директором таможни и акцизов) и Главным агентством национального управления по делам renseignement et des enquêtes douanière (руководитель Агентства Национального управления таможенной разведки и расследований) и Humea u Beaupréau SAS («Юмо»), предприятие, регулируемое французским законодательством, касающееся классификации в CN компонентов, необходимых для производства спортивной обуви и импортированных в период с мая 1998 года по ноябрь 2000 года из Китая.
EurLex-2 hr l idem doma spavatien ((Ссылка для предварительного решения — Таможенный союз и Единый таможенный тариф — Комбинированная номенклатура — Тарифная классификация — Товарная позиция 8525 80 — Телевизионные камеры, цифровые камеры и видеокамеры — Подзаголовки 8525 80 91 и 8525 80 99 — Видеокамеры, встроенные в спортивные очки — Функция «Оптический зум» — Запись файлов с внешних источников))
EurLex-2 ч. Господин Вернон, да ли бисмо могли да Ваш снимимо?ru 30 Что касается, во-первых, надзора, а именно прав доступа к спортивным сооружениям и контроля над этим доступом, предоставленного корпорации, то эти права сами по себе не могут исключать классификацию сделки на выпуск в основном производстве как сдачу в аренду в значении статьи 13B (b) Шестой Директивы.
EurLex-2 hr eliš ih natjerati da nam vjeruju?en (Общий таможенный тариф — Тарифная классификация — Комбинированная номенклатура — Глава 64 — Импорт компонентов, необходимых для производства спортивной обуви — Товарная позиция 6404 — Обувь с подошвой из резины, пластика, кожи или композиционной кожи и верхом из текстильных материалов — Товарная позиция 6406 — Части обуви — Общее правило 2 (а) толкования Комбинированной номенклатуры — Незавершенное или незаконченное изделие, имеющее «существенный характер полного или готового изделия» — Изделие «представлено в разобранном или разобранном виде» — Пояснительная записка к интерпретация Гармонизированной системы — Сборочные операции, а не «рабочие операции для завершения в готовом состоянии»)
EurLex-2 часов Član sam ragbi ekipe koja je unajmila avionen (Общий таможенный тариф — Тарифная классификация — Комбинированная Номенклатура — Группа 64 — Импорт компонентов, необходимых для производства спортивной обуви — Товарная позиция 6404 — Обувь изделия с подошвой из резины, пластика, кожи или композиционной кожи и верхом из текстильных материалов — Товарная позиция 6406 — Части обуви — Общее правило 2 (а) толкования Комбинированной номенклатуры — Неполное или незаконченное изделие, имеющее «основной характер полное или законченное изделие ‘- Изделие’ представлено в разобранном или разобранном виде ‘- Пояснительная записка для толкования Гармонизированной системы — Операции сборки, а не’ рабочие операции для завершения в готовом состоянии ‘)
EurLex-2 hr Nevidljiva je .
Комментариев нет