Укуси отруйних змій і комах перша допомога: — Укуси комах, кліщів, павуків, змій

Укуси отруйних змій і комах перша допомога: — Укуси комах, кліщів, павуків, змій

— Укуси комах, кліщів, павуків, змій

Щорічно в світі більше 10 мільйонів чоловік піддаються нападам отруйних тварин, більше 50 тисяч потерпілих гинуть. Причому летальних результатів від укусів бджіл або ос в 3 рази більше, ніж від укусів гримучої змії.

Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому — їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

Комарі. 

Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюються невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.  Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) — цей засіб повинен бути обов’язково в аптечці мандрівника чи мандрівної групи.

Мошка. 

Мошки активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через декілька хвилин з’являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб з аптечки (діазолін, цетиризин).  Щоб уникнути укусів необхідно обробити шкіру репелентом.

Ґедзь. 

Ґедзі можуть переносити інфекції.  У місці укусу може з’явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус ґедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з 40 % спиртом і розчином питної соди.

Бджоли, оси, джмелі і шершні.

Бджоли, оси, джмелі і шершні — комахи, що жалять, можуть бути небезпечними для людей які мають підвищену чутливість до їх отрути.

Бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг, тому щоби уникнути укусів цих комах необхідно:

— збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;

— проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос;

— бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав’язливу цікавість треба або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками;

— не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;

— якщо оса сіла на рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;

— ніколи не пити з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, треба наливати напій спочатку в стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

Допомога при укусі. 

Отрути бджіл, ос і джмелів викликають місцеву реакцію, при укусі кількох комах можуть діяти токсично на нервову систему, а також можуть викликати алергічні реакції у людини.

Перш за все, в місці укусу виникають біль, паління, почервоніння і набряк. Крім таких місцевих реакцій можуть з’являтися і загальні: нездужання, запаморочення, нудота, болі в суглобах, підвищення температури (іноді, досить значне), утруднення дихання або навіть, втрата свідомості.

Розглянемо основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)

2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.

3. Добре промийте місце укусу водою з милом.

4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.

5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.

6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.

7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

Увага! Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу.

Якщо потерпілий не приходить в свідомість або місце укусу все більш набрякає, підвищується температура, з’являється висип, головний біль, запаморочення, проблеми з диханням — необхідно забезпечити хворому повний спокій і негайно звернутися за медичною допомогою. Така реакція організму указує на алергічну реакцію, яку можна зняти тільки у медичні установі. До прибуття лікаря необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, при зупинці дихання і серцевої діяльності почати проведення реанімаційних заходів (СЛР).

Кліщі. 

Через слину цих комах можуть поширюватися до 60 видів вірусів. Найнебезпечніший з — них це кліщовий енцефаліт.

Перш ніж вкусити, кліщ може повзати по тілу кілька годин. Але як тільки він знаходить м’які частини тіла — згин ліктя, внутрішня сторона кисті, під пахвами, під коліном, за вухами або в паху, — швидко присмоктується.

Запобігти нападам кліщів неважко, для цього треба користуватися спеціальними засобами — репелентами. Недорогим і досить дієвим репелентом є бальзам «Зірочка».

Існує кілька способів видалення кліщів. Але всі вони відрізняються тільки інструментом для видалення.

Класичною рекомендацією було видаляти кліща зігнутим пінцетом або хірургічним затискувачем. При цьому кліща захоплюють якомога ближче до хоботка.   Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 оберти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.

Якщо немає інструментів, то можна видалити петлею з грубої нитки. Петлею кліщ захоплюється як можна ближче до шкіри і акуратно, похитуючись в сторони витягується.

Обробка олією не змусить кліща вийняти хоботок. Олія тільки вб’є його, закупоривши дихальні отвори. Масло змусить кліща відригнути вміст в ранку, що може збільшити ризик зараження. Тому олію,  яку часто пропонують для видалення кліща, використовувати не треба.

Після видалення ранку обробляють йодом, або іншим антисептиком для шкіри. Руки та інструмент після видалення кліща треба ретельно вимити.

Якщо в ранці залишилася голова з хоботком, то страшного в цьому нічого немає. Хоботок в ранці не страшніше скалки. Якщо хоботок кліща стирчить над поверхнею шкіри, то його можна видалити, затиснувши пінцетом і викрутивши. Видалити можна і у хірурга в поліклініці. Якщо ж хоботок залишити, то виникає невеликий гнійничок, і через деякий час хоботок виходить.

Мал.1 Scout Tick Twister — викручувач кліщів для мандрівників та скаутів

Найкраще мати в аптечці спеціальний пристрій для безпечного видалення кліщів. Такі пристрої являють собою петлю чи гачок, яким захоплюється кліщ в найнижчий точці його контакту зі шкірою. Після цього кліщ «викручується» (незалежно за чи проти годинникової стрілки) з одночасним його підтягуванням. Такий спосіб дозволяє витягти кліща повністю з максимальною безпекою для постраждалого.  Детально про кліщів та методи боротьби з ними.

При видаленні кліща не треба:

Прикладати до місця укусу їдкі рідини — нашатирний спирт, бензин, та інші.

Припікати кліща сигаретою.
Різко смикати кліща — він обірветься

Колупатися в ранці брудною голкою
Прикладати до місця укусу різні компреси
Тиснути кліща пальцями
Видаленого кліща треба знищити або краще залишити для аналізу, помістивши в банку.

Якщо все нормально, то ранка гоїться за тиждень. Але спостерігати за нею необхідно протягом наступних трьох місяців і в разі її почервоніння, виникнення головного, м’язового болю звернутись до лікаря. Також треба звернутись по медичну допомогу в разі підвищення температури протягом цього часу. При цьому обов’язково повідомте лікаря про укус кліща.

Каракурт.

Останнім часом все частіше стаються випадки укусів каракурта в районах, що знаходяться значно північніше природного ареала цього павука (Південь України — Крим, Причорномор’я та Приазов’я). Цьому сприяє спекотне літо останніх років. Отрута каракурта дуже небезпечна — вона у 10-15 разів сильніша за отруту гримучої змії і нерідко призводить до загибелі постраждалого від його укусу.

Каракурт відноситься до Чорних вдів (лат. Latrodectus) — поширеного у всьому світі сумнозвісного роду павуків, відомого сильною отруйністю всіх своїх 31  видів.

Мал.2 Каракурт

Небезпеку становить самка каракурта, яка має розмір від 10 до 20 мм. Самець має розмір 4-7 мм і є безпечним для людини. Тіло каракурта чорне, у самця і самки на черевці червоні плями, іноді з білим оздобленням навколо кожної плями. Повністю статевозрілі особини іноді набувають чорний колір без плям, з характерним блиском.

Неспровокований каракурт ніколи не нападає на людину. Напад павука — це  захисна реакція на вторгнення на «його» територію.

Улюблені місця проживання — полинова цілина, пустки, береги, схили ярів. Каракурт любить селитися в кам’яних завалах, мишачих норах, стінах, тріщинах, місцях складування дров, в надвірних будівлях приватних будинків, темних кутках гаражів, в стайнях, хліву і сухих купах старого сміття, у взутті, що давно не взувалося. Головною особливістю поведінки павуків є те, що вони люблять плести павутину навколо отворів і дірок, павутина розташована горизонтально, на відміну від павутиння більшості інших павуків.

Кусає павук не дуже боляче, а на місці укусу з’являється невелика червона плямочка, яка швидко блідніє чи зникає. Укушене місце не опухає, біль швидко проходить, а уві сні укус можна й не помітити.

Через деякий час — від 15 хвилин до 6 годин — на місці укусу виникає інтенсивний різкий біль, що поширюється в область живота, грудей і попереку, м’язи живота напружуються, утруднюється дихання і німіють ноги. Настає сильне психічне збудження, постраждалий виразно неспокійний, відчуває страх смерті. Нерідко спостерігаються запаморочення, головний біль, задуха, судоми, блювота. Характерно посиніння обличчя, уповільнення й аритмія пульсу.
Потім хворий стає млявим, але продовжує поводитись неспокійно, сильні болі позбавляють його сну. Зазвичай, чим коротше проміжок часу між укусом і розвитком симптомів, тим важче клінічна картина. Симптоми зазвичай тривають 24-48 годин, але у важких випадках — набагато довше, до декількох днів.

Повне одужання наступає через 2-3 тижні, але слабкість залишається більше місяця. У важких випадках, при відсутності медичної допомоги, через день-два після укусу наступає смерть.

 Перша медична допомога:

1) В перші 2-3 хвилини можна припекти місце укусу каракурта полум’ям запаленого сірника, для чого 1-2 сірника притискують голівками до місця укусу і підпалюють 3-м сірником. Оскільки уражається поверхневий шар шкіри (до 0,5 мм), полум’я сірників достатньо для зруйнування токсину. На місце укусу також потрібно прикласти лід.

2) Дати постраждалому з аптечки антигістамінні засоби (діазолін, цетиризин, лоратадин тощо.), при наростаючих болях — знеболювальні засоби (парацетамол, ібупрофен тощо), інші препарати з аптечки для зменшення симптомів отруєння, наприклад, заспокійливі засоби, тощо.

3) Доставити постраждалого в лікувальний заклад, де йому введуть  протикаракуртову сироватку або проведуть іншу дезінтоксикаційну терапію.

Отруйні змії.

Отруйні змії, що живуть на території України представлені кількома видами гадюк. Найпоширенішими  є три види: гадюка звичайна (мал. 3) гадюка степова (мал.4) та гадюка Нікольського (мал.5)

Мал.5. Гадюка Нікольського

Мал.4. Гадюка степова

Мал. 3. Гадюка звичайна

Мал. 6. Водяний вуж

Великі змії, що живуть біля води це не гадюки, які практично не бувають більше 70 см довжиною, а один з видів безпечних вужів (мал. 6). Гадюки ніколи не нападають на людину першими. Укус змії — це вимушена і крайня міра її самозахисту. Статистика смертності від укусу зміями в Україні недоступна. За останні 10 років з відкритих джерел було повідомлення лише про одного загиблого від укусу змії. У Великій Британії, де ведеться така статистика, за 115 років спостереження зафіксовано всього 14 смертельних випадків.
Однак, небезпека від укусу зростає, якщо постраждалою є малолітня дитина, якщо укус приходиться на частину тіла наближену до голови, якщо укус трапився весною.

Наслідки укусу різняться від малосимптомного до досить важкого перебігу. Зменшити ці наслідки допоможуть правильні ефективні дії з першої допомоги.

При виявленні зміїного укусу, типовим проявом якого є дві червоні ранки ранки від зубів на шкірі,
— надайте постраждалому горизонтальне положення з припіднятою головою,
— максимально обмежте його рухи, особливо ураженою кінцівкою,
— зніміть з ураженої кінцівки годинники, браслети, цепочки та інші прикраси,
— ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються.  Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Американської Асоціації Серця (АНА) є накладення слаботиснучої однослойної іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.

Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!

— Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку.
— Укушену кінцівку по можливості максимально знерухоміти (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию).

По  мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні (діазолін, цетиризин, дезлоратадин), знеболювальні та сечогінні препарати.

Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні.

Не давати алкоголь!
Не відсмоктувати отруту!

Найбільш дискусійне питання.
Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути  ротом.

Мал. 7. Вакуумний екстрактор для видалення зміїної отрути

Настанови Американської Асоціації Серця (АНА) від 2011 року визнавали відсмоктування отрути з ранки патогенетично обгрунтованою процедурою. Оскільки наводились дані досліджень, які показували, що відсмоктуванням можна видалити з місця укусу від 30 до 50% отрути. Для цього вважалось за можливе використання спеціальних пристроїв (мал. 7). Міжнародне керівництво з першої допомоги Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста від 2016 року наводять зовсім протилежні цифри досліджень, які свідчать, що відсмоктуванням можна видалити не більше 0.5% зміїної отрути з рани. На підставі цих даних та з урахуванням інших небезпечних аспектів цієї процедури настанови Червоного Хреста забороняють відсмоктування отрути. Так само забороняють цю процедуру і керівні настанови з домедичної допомоги МОЗ України.

В наступній темі розглянемо допомогу при інших видах отруєнь.

комарів, мух, ґедзів, кліщів, мурах і павуків

Літо – пора відпочинку на природі, біля водойм, у лісі, де зазвичай багато комах. Що робити, якщо вас вкусив ґедзь, мураха чи павук? Лікар-дерматовенеролог Тарас Боднар дає корисні поради. Адже щоб укуси минали для вас непомітно, потрібно їх правильно обробляти.

Комар
Укуси комарів на шкірі мають вигляд рожевих папул, що мають обриси кола, краплі. Якщо місце укусу розчісувати, воно стане червоного кольору, тому що слина комара потрапить в навколишні тканини, що посилить реакцію. Бувають випадки, коли на місці укусу проявляється алергічна реакція з набряком.
Лікуємо укуси комарів:
Нашатирний спирт. Щоб зняти почервоніння від укусу комара і свербіж, обробіть шкіру ватним тампоном, змоченим в розбавленому нашатирному спирті (столова ложка спирту на 3 столові ложки води) або в розчині питної соди (чайна ложка соди на склянку води).
Меновазин. Для того щоб зняти свербіж, набряк і роздратування, змастіть хворе місце спиртовою настоянкою меновазину. Це дуже ефективний засіб, нітрохи не гірший розрекламованих дорогих імпортних гелів.
Сода. Додайте до чайної ложки соди невелику кількість води, щоб вийшла густа маса. Зробіть з неї маленьку кульку і прикладіть до хворого місця. Зверху обмотайте мокрою тканиною. Через три години кульку поміняйте.
Сіль. Пухирі від комариних укусів швидко зникнуть, якщо ви натрете їх дрібною харчовою сіллю. Тільки розтирайте шкіру обережно, щоб не допустити пошкодження.

Муха
Укус мух залишає червону пляму і надзвичайно болючий слід. Комаха може переносити захворювання під назвою кроляча лихоманка. Симптоми: виразки на шкірі, лихоманка, головний біль.
Для зниження неприємних проявів, а також ризику інфікування після укусу мухи осінньої жигалки або ґедзя слід провести кілька нескладних заходів невідкладної допомоги:
• Промивання ранки великою кількістю чистої протічної води.
• Обробка розчинами антисептиків: перекис водню, хлоргексидин, зеленка.
• Знизити прояви запальної реакції за допомогою спеціального засобу від укусу комах (бальзам Гардекс) або протизапальних медикаментів для локального зовнішнього застосування (мазь Локоїд).
• Боротися з можливими алергічними реакціями слід за допомогою доступних вам антигістамінних засобів, до яких відносяться Лоратадин, Діазолін, Супрастин, але після консультації з лікарем.

Ґедзь
Укус залишає помітну позначку з набряком навколо неї. У місці набряку виникає відчуття вогню. Укус викликає свербіж, запаморочення, не виключено інфікування.
Як допомогти тому, кого вкусив ґедзь?
Щоб уникнути того, що слина ґедзя почне збільшувати ділянку свого впливу, укушене місце необхідно придавити пальцем. Потім прикладіть лід або щось холодне, щоб вгамувати зудять відчуття.
Дуже важливо промити укус водою з використанням мила. Вода повинна бути прохолодною, бо тепла здатна посилити свербіж і відчуття вогню. Мило краще брати без косметичних добавок – дитяче або господарське.
Змастити укус спиртом або перекисом водню. Після цього можна нанести йод або зеленку. Продезінфікувати ранку дуже важливо, щоб не дати розвинутися запаленню та уникнути потрапляння до неї вторинної інфекції.
Укус ґедзя лікується в домашніх умовах. Рідко трапляється так, що потерпілого потрібно госпіталізувати. Втручання медиків необхідно, якщо було нанесено безліч укусів або у людини розвинулися сильні алергічні прояви.
Народні та домашні методи лікування підійдуть для того, щоб прискорити процес одужання. Для цього завжди можна використовувати ті засоби, що є під рукою.
Лікуйте укус комахи наступними способами:
• Пов’язка з розчином соди або борною кислотою допоможе вгамувати свербіж.
• Соком подорожника просочують стерильну серветку і прикладають до ранки.
• Вгамувати біль і усунути набряклість допомагає сік свіжого полину.

Кліщ
Найбільш небезпечними для людини є кліщі, так як вони є переносниками небезпечних захворювань, деякі з яких можуть призвести до незворотних змін та навіть смерті. Ротовий апарат цього паразита влаштований таким способом, що дає можливість глибоко і міцно присмоктатися до шкіри. При цьому завдяки слині кліща, що має анестезуючу властивість, людина не відчуватиме болю і може виявити на своєму тілі кліща лиш за декілька днів. Може вийти, що кліщ вас вкусив і відвалився. Тоді в місці укусу буде червона пляма окружністю в кілька сантиметрів, а в центрі – чорна або червона точка. В такому випадку слід терміново звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Що ж робити в домашніх умовах, при укусі кліща, коли немає можливості потрапити в лікарню? Є кілька способів виходу із ситуації:
За допомогою нитки. На підставу тіла кліща накидають петельку і акуратно витягують, розхитуючи з боку в бік.
Пінцет. Тут важливо стежити, щоб не було розриву тільця паразита, і його голова не залишилася в рані.
Шприц. Обрізають кінчик шприца, прикладають його до комахи і поршнем, створюючи вакуум, її повільно витягують.
Олійний розчин. Паразита в рані і довкола щиро змащують олійним розчином, що не пропускає повітря, комаха починає задихатися і сама відпадає.
Існують спеціальні пристосування, для видалення кліщів, є спеціальний затискач, придбати можна в будь-якій аптеці. Місце укусу змастити антисептиком, будь-яким.
В будь-якому разі паразита треба спробувати показати інфекціоністу для швидкого встановлення чи не вкусила вас заражена комаха і чим заражена.

Мураха
При укусі мураха виділяє токсин, який викликає алергічну реакцію. Постраждалі місця візуально схожі на укуси бліх, але жало мурашки спричиняє миттєвий гострий біль. Тому необхідно запобігти інфікуванню ранки і заспокоїти сверблячу шкіру.
Що робити при укусі мурашки?
• Промити це місце мильною водою.
• Покласти лід на 10-15 хвилин.
• Змастити антисептиком (краще 70% спиртом або горілкою).
• При сильному свербінні і почервонінні можна застосувати аптечні засоби від укусів мурах (бальзами або мазі): «Золота Зірка», «Вітаон», «Феністил гель», «Адвантан».
Вирушаючи в зону ризику, додайте до своєї аптечки першої допомоги протианафілактичний пакет. Укуси мурашок для дітей представляють не більше небезпеки, ніж для дорослих, якщо не більше. Важко вмовити малюка не розчісувати пошкоджене місце, тому скористайтеся аптечними мазями або народними засобами для зняття свербіння. Якщо дитина все-таки розчухує це місце, накладіть пов’язку або заклейте дихаючим бактерицидним лейкопластиром.

Павук
Наслідки його укусу можна відчути за кілька годин, коли виникає вторинна біль.
При укусах павуком дорослої людини або дитини розвивається найсильніша інтоксикація організму, тому потрібно швидко надати потерпілому першу допомогу. Якщо людина встигла побачити нападника і визначила його приналежність до отруйних видів, то обов’язково буде потрібно лікарське втручання. Слід викликати бригаду «швидкої допомоги», а тільки потім намагатися полегшити стан потерпілого.
Запобігти поширенню отрути в організмі допоможуть такі заходи:
• Місце укусу необхідно ретельно промити під струменем холодної води, використовуючи господарське мило;
• при пошкодженні кінцівки її слід знерухомити для профілактики проникнення отрути в підшкірну клітковину і здорові ділянки тканин;
• місце укусу потрібно обробити розчинами з антисептичною протимікробною дією: перекис водню, хлоргексидину біглюконат, йод, зеленка, етиловий спирт, мірамістин, фурацилін;
• локалізувати зону поширення токсинів можна перетягуванням руки або ноги (без порушення кровообігу!) еластичним бинтом трохи вище області укусу;
• на почервонілу ділянку шкірних покривів накласти холодний компрес у вигляді шматочків льоду, обгорнутих щільною тканиною.
Якщо сталася втрата свідомості, то допомога при укусі павука полягає в спостереженні за потерпілим до прибуття машини «швидкої допомоги»: потрібно перевернути людину на бік і стежити, щоб постраждала особа не захлинулася власними блювотними масами.

Ілюстрації з відкритих джерел

Перша допомога при укусах змій та комах » Популярно про здоров’я

Нещасні випадки можуть статися з кожною людиною, від них ніхто не застрахований. Такі ситуації, як правило, трапляються зовсім несподівано, і людина, що зіткнувся з такою бідою, потребує надання невідкладної першої допомоги. І часто тільки від оточуючих залежить майбутнє здоров’я потерпілого, а іноді і його життя. Досить рідкісною різновидом нещасних випадків вважаються укуси отруйних змій і комах, але, тим не менше, потрібно володіти інформацією, якою має бути перша допомога при укусах змій та комах.

Перша допомога при укусі змії

Певні різновиди змій отруйні. І людина, що зіткнувся з укусом такої тварини, ніколи не може бути упевнений в безпеці. Варто відзначити, що агресивне вплив отрути може проявитися далеко не відразу, а лише через годину. Тому при такому нещасному випадку необхідно негайно викликати швидку допомогу або відправитися в лікарню. До приїзду фахівців слід надати потерпілому першу допомогу.

Спочатку його необхідно знерухомити (хоча б укушену кінцівку). Так отрута гадюк поширюється разом з током лімфи, і фізична активність може збільшити швидкість його просування. Бажано розташувати постраждалого таким чином, щоб його голова була нижче, ніж ноги.

Після цього необхідно приступити до видавлювання і відсмоктування отрути з ранки. Продовжуйте таку процедуру протягом чверті години. Деякі фахівці стверджують, що таким чином ви зможете усунути приблизно половину отрути. Зміїний отрута не здатний проникнути в організм через ротову порожнину (при відсутності в ній виразок і порізів), однак слину потрібно обов’язково спльовувати після кожного відсмоктування. Закінчивши таку маніпуляцію, промийте ранку, а також рот водою.

У багатьох сучасних джерелах не рекомендують проводити відсмоктування отрути. Сучасні медики стверджують, що така міра не особливо ефективна, але може відняти час і посилити пошкодження.

Після швидко і акуратно накладіть пов’язку трохи вище ділянки укусу. Смужку будь-якої тканини потрібно зав’язати досить щільно, але між нею і шкірою має просовываться пара пальців. Так ви зможете уповільнити поширення отрути, але не нашкодите кровообігу. При наростанні набряку пов’язку слід послабити.
Деякі фахівці радять накладати пов’язку по всій довжині ураженої кінцівки.

Не варто використовувати джгут, він призведе до порушення кровообігу і стане причиною активного розпаду тканин в області укусу. Вони почнуть отруювати організм потерпілого і можуть спричинити гангрену.

Для зниження концентрації отрути рекомендується давати потерпілому більше рідини – води, чаю та ін. Якщо швидка довго не приїздить, а стан людини погіршується, введіть йому якийсь протизапальний або антигістамінний препарат. З цією метою може використовуватися преднізолон, супрастин або димедрол. Для усунення хворобливих відчуттів варто дати хворому анальгетики.

Розрізати, припікати ранки і обколювати уражене місце ліками ні в якому разі не варто. Також не можна давати потерпілому алкоголь.

Транспортуючи потерпілого в лікарню, стежте, щоб він практично не рухався. Краще розмістити його на ношах або нести на руках. Укушену кінцівку необхідно зафіксувати шиною.

Перша допомога при укусі комах

У більшій частині випадків укуси комах викликають легку форму реакції – подразнення шкіри, свербіж, пекучий біль і невелику набряклість. Ці симптоми проходять за один-два дні. Серед можливих відстрочених реакцій – висипання, температура, біль у суглобах і деяке збільшення лімфатичних вузлів. У невеликого відсотка людей укус призводить до серйозних алергічних реакцій (в тому числі і до анафілаксії).

При тяжких алергічних реакціях у хворого набрякає обличчя, утруднюється дихання, виникає біль у животі і шок.

Перша допомога залежить від симптомів, що спостерігаються у потерпілого, і від того, яке саме комаха його вкусила. Так при укусі кліща варто розташувати поверх нього вату, змочену олією. Далі акуратно вийміть кліща і зверніться за медичною допомогою.

Якщо вас вкусили жалкі комахи (шершні, бджоли, оси) – акуратно вийміть жало, але не здавлюйте шкіру. Прикладіть до ураженого місця вату, змочену горілкою, спиртом або настойкою календули. Далі накладіть на нього лід, щоб усунути або зменшити набряклість.

При укусах комарів не потрібно розчісувати уражене місце. Для зняття свербіння накладіть компрес з содового розчину або з перекису. Щоб уникнути алергії – прийміть антигістамінний засіб.

При укусах бліх, промийте уражені місця милом або антисептиком. Поверх укусу накласти холодний компрес. Для усунення свербежу можна використовувати примочки із содового або каламинового розчину.

Якщо укус будь-якого комахи викликає біль, прийміть ібупрофен або ацетоаминофен (парацетамол). А для усунення свербежу краще всього використовувати антигістамінні препарати або методи місцевого впливу (описані вище).

У тому випадку, якщо укус комахи викликає серйозне погіршення самопочуття (серйозну алергічну реакцію), негайно викличте швидку допомогу. При цьому зберігайте спокій, покиньте місце скупчення комах. Прийміть антигістамінний засіб (наприклад, пару таблеток дифинилгидрамина). При появі хрипів, варто вдихнути бронхолитик для розширення дихальних шляхів.

Якщо укус викликав сильну слабкість, ляжте так, щоб ноги були вище голови. Так кров буде активно притікати до мозку.

Алергікам варто завжди мати при собі набір адреналіну. При алергічної реакції його потрібно ввести, згідно інструкції.

Якщо ви опинилися поруч з людиною, який втратив свідомість і пульс внаслідок укусу комахи, обов’язково надайте потерпілому першу допомогу у вигляді серцево-легеневої реанімації.

Укуси комах та змій можуть нести загрозу життю і здоров’ю. Тому надання першої допомоги у таких ситуаціях відіграє вкрай важливу роль.

Додаткова інформація

Для усунення наслідків укусів можуть застосовуватися різні засоби народної медицини.
Так, якщо вас вкусила бджола (або інше жалящее комаха, видаліть жало і прикладіть до ураженої ділянки розім’яті листочки петрушки. Сік цієї рослини відмінно усуне біль, запалення і набряклість.

Паралельно варто приймати відвар, приготований з коренів петрушки. Для його приготування необхідно заварити пару столових ложок подрібненої рослинної сировини півлітра окропу. Настоюйте в термосі протягом восьми-десяти годин, після процідіть. Приймайте по чверті-третині склянки тричі на день за півгодини до їжі. Так ви зможете нейтралізувати алергічні реакції.

Фахівці народної медицини стверджують, що деякі народні засоби допоможуть впоратися з наслідками укусів змій. Так непоганий ефект дає прийом настою вероніки лікарської. Столову ложечку висушеного подрібненого сировини заваріть півлітра тільки скипіла води. Через два-три години процідіть і приймайте по половинці склянки чотири рази на день приблизно через годину-дві після трапези.

Також при укусах змій варто заварити три столові ложки висушеної подрібненої низки півлітра окропу. Наполягайте ліки в термосі протягом восьми-дванадцяти годин, після процідіть. Приймайте по склянці тричі на день приблизно за півгодини до їжі. Такий засіб чудово виводить токсини з організму. До речі, його рекомендують використовувати і після укусів жалких комах.

Якщо вас покусали комарі, розітріть в руках листя бузини або подорожника і змажте ними уражене місце. Таке нехитре ліки допоможе швидко впоратися з набряком і продезінфікувати укус.

Ще при укусах комарів і гедзів варто розчавити один зубок часнику видавити зубок часнику. Розведіть його невеликою кількістю води. Змочіть в отриманому розчині маленький відріз тканини і прикласти до ураженої ділянки. Такий засіб зніме біль і свербіж, а також допоможе уникнути набряклості.

Фахівці народної медицини радять використовувати м’яту для лікування укусів комах. Відіжміть з свіжої травички сік (або просто розітріть її в руках) і нанесіть на місця, ужаленные бджолами, осами, комарами, мошками та ін. Такий засіб має виражені протизапальні, знеболювальні та бактерицидними якостями.

При події укусі змій та комах потерпілому необхідно надати першу допомогу, а також у деяких випадках не обійтися і без лікарського лікування. Усунути наслідки укусів допоможуть засоби народної медицини.

Катерина, www.mednarodna.com.ua

Перша допомога при укусах отруйних змій

Тема: Перша допомога при укусах утруйних змій

Мета: розглянути вплив укуси отруйних змій, симптоми загального отруєння від укусу змій; розвиток умінь моделювати першу допомогу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний етап

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Змії розповсюджені майже всюди на земній кулі, за винятком полярних зон, а також деяких островів. На території нашої країни нараховується десять видів отруйних змій. Найбільш небезпечні укуси кобри, гюрзи, ефи. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюджені гадюки. Після укусу щитомордника і гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але деколи розвиваються тяжкі ускладнення.

Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – з перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають в сплячку, обираючи для цього нори гризунів.  Необхідно знати деякі звички змій. Гадюка і гюрза перед кидком зигзагоподібно вигинають передню частину тіла.

Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серпоподібних смуг, утворюючих напівовал із дрібних точок.

Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров.

Токсичність отрути залежить від ряду факторів: фізіологічного стану і віку змії, кліматичних умов її перебування, часу, який минув з моменту пробудження від сплячки.

У голодних змій отрути більше, ніх у ситих. Отрута змій дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, який володіє різним механізмом дії. Вона руйнує еритроцити, порушує згортання крові (знижує і підвищує), збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Поскільки отрута змії містить речовини білкової природи, можливий розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.

Отруйних змій можна легко відрізнити від неотруйних за формою голови. Голова отруйних змій має яскраво виражену трикутну форму. Це пов’язано з анатомічним розміщенням от­руйних залоз. Отрута цих змій має швидку, але незначну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується тяжкими симптомами загального отруєння. Але, якщо не подати допо­моги, можливі тяжкі ускладнення.

Не отруйні змії, що зустрічаються в Україні. В Україні є 8 неотруйних «змій»: водяний та звичайний вужі, мідянка, леопардовий, чотирисмугий, лісовий і жовточеревий полози та безнога ящірка веретільниця. Вуж звичайний найпоширеніший в Україні вид неотруйних змій. Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею. Спійманий вуж спочатку активно захищається: шипить і викидає голову вперед, що страхітливо діє на більшість ворогів. Якщо ж це не допомогло, він вивергає недавно з’їдену їжу, прикидається мертвим. Кусається рідко. Для людини укус практично не становить жодної небезпеки

Найбільш небезпечні укуси кобри, гюрзи, ефи. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюдженні в лісах України гадюки. Після укусів щитомордника і гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але інколи розвиваються тяжкі ускладнення.

На території СНД можна зустріти отруйних змій, що належать до таких родин:

1. Гадюкові. Характеризуються досконалим розвитком отруйного апарату. Нараховують велику кількість різнома­нітних змій. Найбільш небезпечні серед них гюрза та піщана ефа.

2. Аспідні. До них належать кобри, широковідома очкова змія та деякі інші. їх укуси надзвичайно небезпечні.

3. Ямкоголові. Включають велику групу щитомордників. Найбільш небезпечна гримуча змія, укус якої смертельний.

На території України існує тільки два види отруйних змій.

Перший вид — гадюка степова, поширений в степовій і част­ково лісостеповій зонах. Колір спини сірий, є темна зигзаго­подібна смуга вздовж тіла. Черевний бік чорного кольору з білими цяточками або сірого кольору з чорними плямами. Розміром не більше 60 см. Раніше степова гадюка використовувалася для отримання отрути. У багатьох районах України у зв’язку з розорюванням земель вона практично зникла або збереглася лише на невеликій території. У всіх європейських країнах цей вид значиться під охороною Бернської конвенції, якщо знаходиться під загрозою зникнення.

Дру­гий — гадюка звичайна. Має буруватий чи іржаво-червоний колір спини з темною зигзагоподібною смугою. Трапляється чорна гадюка. Оселяється найчастіше у ділянках лісу з дрібним чагарником, на лісосіках, болотах тощо. Відносно невелика за розміром, довжиною до 75 см, але іноді зустрічаються екземпляри довжиною до 1 м.

Отрута змій. Отрута наших гадюк є дуже небезпечною і за своїми властивостями та дією прирівнюється до отрути гримучої змії, проте, укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, на правду, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю.

Отрута звичайної гадюки за механізмом токсичної дії є отрутою переважно геморагічної (викликає крововилив), кровозгортаючої та місцевої некротичної дії. Укус гадюки викликає наростаючий біль. За крововиливом розповсюджується затікання. При попаданні отрути в кров загальна реакція може розвиватися одразу або через деякий час — півгодини, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин

Ознаки укусу змій та гадюк:

• набряк тканин;

• некроз уражених ділянок;

• гострий біль і набряк;

• психічні розлади:страх, збудження,тривога;

• переймоподібні болі в животі;

• блювота, пронос;

• ангіоневротичний набряк обличчя;

• гипотензія, втрата свідомсті.

Перша допомога.

Схема першої допомоги при укусу змій.

Головним засобом лікування є введення протизміїної сиро­ватки, яку треба застосувати не пізніше 1,5—2 год. з моменту укусу. Однак це можливе тільки після доставки потерпілого в медичний заклад. Щоб перешкодити розповсюдженню отрути по тілу, слід :негайно накласти стискальну пов’язку вище місця укусу.Відразу після укусу слід видавити кілька крапель крові з ранки або відсмоктати отруту за допомогою спеціальної кровосисної банки. Якщо банки немає, можна скористатися звичайною медичною банкою або відсмоктати отруту ротом. Але слід пам’ятати, що невеликі подряпини у ротовій порож­нині, карієсні зуби тощо можуть призвести до отруєння того, хто надає допомогу.

Далі на рану накладають серветку, змочену розчином пероксиду гідрогену. Кінцівку краще іммобілізувати, для послаблення болю прикласти щось холодне.

Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше доставити в найближчий медичний заклад.

Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно. Категорично забороняється:

♦ накладати джгут на кінцівку вище місця укусу;

♦ припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;

♦ розрізати рану на місці укусу.

Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.
Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

Зверніть увагу:

1. Все частіше медики звертають увагу на те, що відсмоктування отрути ротом або медичними банками є малоефективним, тому що вона знаходиться на значній глибині у тканинах (довжина отруйних зубів гадюки 1,2-1,5 см. Тканини еластичні та мають властивість змикатися на місці укусу, тому видалення отрути таким чином є малоефективним. Проте у того, хто це робить досить великий шанс отримати дозу отрути, якщо він має навіть незначні ранки у роті.

2. Накладення джуту – одна з давніх практик при укусі гадюки, але вона має зворотні ефект –

викликає локальний некроз тканини та навіть гангрену!

3. Отрута гадюки – це білок, який денатурується при нагріванні навіть до 40 градусів по Цельсію, але це одна з причин підвищення температури організму до 40-41 градуса, (таким чином він робить спробу його нейтралізувати) яка може спровокувати згорнення інших білків.

ІV. Узагальнення й систематизація знань учнів

V. Домашнє завдання

Вивчити зміст відповідного параграфа підручника.

Тема:Укуси отруйних змій, павуків і комах . Перша допомога при цих патологічних станах та алергічній реакції.

Тема:Укуси отруйних змій, павуків і комах . Перша допомога при цих патологічних станах та алергічній реакції.

Мета: — ознайомити студентів з основними ознаками отруєнь від укусів отруйних комах, павуків та змій.

• Показати основні способи надання першої допомоги при укусах змій і комах.

• Оцінити можливий ризик при появі алергічних реакцій та анафілактичного шоку.

• Виховати бережливе ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих людей.

Вид заняття: лекція.

Тривалість заняття: 1 год.

Обладнання: зображення отруйних комах, павуків, змій, презентація до даної теми, картки з індивідуальними тестовими завданнями, пам’ятка для студентів «Як вижити після зустрічі з отруйними тваринами».

Література:

1. Коденко Я.В. «Основи медичних знань.». Навчальний посібник для 10-11 кл. середніх ЗОШ. – К.:Арт-Освіта, 2004. – 159 с.

2. Чуприна О.В. «Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка». Навчальний посібник. (О.В.Чуприна, Т.В.Гищак, О.В.Долина. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 216 с.

3. Операйло С.І. «Захист вітчизни», підручник для 10-11 кл. ЗО навч. Закладів. К.: Вежа, 2006. – 448 с.

4. Скачко Г.Б., Орещук Г.О. «Якби мати знала. Народні методи лікування дітей». К. «Здоров’я», 2006. – 479 с.

5. Шевчук М.Г. «Сестринська справа», підручник для студентів медичних училищ. К.:Здоров’я, 1994р. – 493 с.

6. Білик Є.В. «Валеологія». Довідник школяра. Донецьк, 2005 р. – 511 с.

Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

1. Індивідуальні тестові завдання окремим студентам.

2. Усне опитування:

• Що таке отруєння, та яки види отруєнь ви знаєте?

• В чому полягає небезпека отруєнь грибами?

• Які основні ознаки отруєння лікарськими препаратами?

• Які шляхи проникнення отрути в організм людини ви знаєте?

ІІ. Підготовка до ознайомлення з новим матеріалом

• Назвіть основні ознаки отруєння від укусів.

• Які наслідки укусів бджіл ви знаєте?

• Як проявляється алергія?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

1. Укуси отруйних комах.

Укуси отруйних комах — бджіл, ос, джмелів, комарів — не дуже небезпечні. Їх одиничні укуси можуть завдати значної шкоди здоров’ю й навіть призвести до смерті (при підвищеній чутливості людини до отрути комах).

Наслідки укусів бджіл, ос та інших комах цього виду часто обмежуються болем, почервонінням і набряком у місці укусу, але іноді їх отрута викликає сип на тілі, набряк обличчя та шиї; інколи призводить до порушення дихання. Особливо небезпечні численні укуси. У дорослої людини укуси п’яти бджіл можуть викликати тяжке отруєння, а укуси кількох сотень — смертельне.

Перша допомога:

• При укусах бджолами, осами, джмелями з ранки видаляють жало, на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою або протирають тампоном, змоченим розчином перекису водню. Якщо припухлість і почервоніння у місці укусу швидко поширюються, слід відсмоктати отруту ротом чи кровоссальною банкою. Можна застосовувати бальзам «Золота зірка», а також назол-спрей для швидкого зменшення набряку дихальних шляхів при укусах у порожнині рота або в ділянці голови і шиї.

З народних методів використовують такі:

Для запобігання укусам комарів, гедзів, мошок відкриті ділянки шкіри змащують риб’ячим жиром або соком петрушки.

До місця ужалення бджоли прикладають листки м’яти або подорожника.

Пов’язки, просочені соком часнику або петрушки, прикладені до укушених місць, знімають біль та набряк, зменшують запалення.

2. Укуси павуків.

Отрута каракуртів і тарантулів, які водяться в сухих і темних місцях, може спричинити хворобливе напруження м’язів, схоже на судоми, ядуху і підвищене слиновиділення. Особливо небезпечні укуси павуків, отрута яких руйнує еритроцити (червоні кров’яні тільця). Швидко настає шок.

Першу допомогу необхідно надати терміново.

• Щоб попередити поширення отрути в організмі, потрібно негайно накласти на одну годину джгут вище місця укусу, але так, щоб зберігався пульс на периферичній артерії Місце укусу прикривають серветкою, змоченою розчином перекису водню. Для відсмоктування отрути на місце укусу ставлять кровоссальну банку, попередньо зробивши 3-4 проколи товстою голкою.

Неприпустиме відсмоктування отрути ротом: це небезпечно при навіть незначних ушкодженнях слизової оболонки рота або порушенні цілісності зубів.

3. Укуси отруйних змій.

Укуси отруйних змій (гадюки звичайної, гюрзи, кобри та ін.) небезпечні для життя. Першими ознаками отруєння від їхніх укусів є біль, набряк, підшкірний крововилив, іноді підвищена кровоточивість у місці укусу.

Отруєння зміїною отрутою супроводжується запамороченням, головним болем, нудотою, блюванням, проносом, носовою кровотечею, різким прискоренням пульсу і падінням кров’яного тиску.

Дуже часто спостерігається картина шоку, зумовленого надмірним страхом потерпілого.

Перша допомога:

• Потерпілому від укусу змії (гюрзи, кобри) необхідно не пізніше ніж через годину після укусу ввести протизміїну сироватку «антигюрза».

• На жаль, протизміїна сиворотка не завжди може виявитися під рукою. Тому необхідно швидко і точно надавати першу долікарську допомогу потерпілому. Необхідно вкласти потерпілого в тінь так, щоб голова була опушена нижче рівня тіла для зниження важкості можливих порушень мозкового кровообігу. Потім слід негайно приступити до відсмоктування яду з ранки. Енергійне раннє відсмоктування на протязі 5 – 7 хв. дає можливість видалити близько 40 % отрути, проте через 15 – 30 хв. вдається видалити тільки 10% отрути. При укусі в руку відсмоктування може проводити сам потерпілий.

В будь — якому випадку рідину, що відсмоктується, необхідно спльовувати, а після видалення отрути порожнину рота слід прополоскати розчином перманганату калію чи водою.

При наявності ранки у роті чи хворих та пошкоджених зубів відсмоктування ротом забороняється.

Під час відсмоктування можна масувати область укусу в напрямку до ранки. При перших ознаках набряку відсмоктування слід припинити, обробити місце укусу антисептиками і накласти тугу стерильну пов’язку.

Давайте пригадаємо з вами, що таке асептика і антисептика…

Дуже важливо знерухоміти уражену кінцівку для зменшення розповсюдження отрути лімфатичною системою. Категорично протипоказане накладання джгута. Небажані і порізи в області укусу, так як вони призводять до утворення ран, які довго не загоюються і сприяють потраплянню вторинної інфекції.

Необхідно забезпечити постраждалому повний спокій, давати багато пити для нормалізації водно – сольового обміну. Алкогольні напої можуть тільки ускладнити важкість отруєння.

Найголовніше – якнайскоріше доправити постраждалого до лікарні для надання першої медичної допомоги.

В більшості випадків укусів змій можна уникнути, якщо дотримуватись мінімальних правил поводження в місцях, де існує загроза укусів змій:

1. Якщо ви не полюєте на змій з метою заробітку, краще їх не зачіпати.

2. В місцевості, де живуть змії, слід носити високе взуття.

3. Бути особливо уважним в густій траві, зарослих ямах, не вступати туди, попередньо не переконавшись, що там немає змії.

4. Вночі слід користуватись ліхтариком – деякі змії особливо активні в теплі літні ночі.

5. Боротися з гризунами – вони притягують змій.

6. Не дозволяти дітям ловити змій.

7. Не влаштовувати нічліг біля дерев з дуплами, гнилих пеньків, входів у печеру, сміттєзвалищ.

В польових умовах, перш ніж лягти спати (особливо в спальний мішок) ретельно огляньте своє ліжко. Якщо, прокинувшись, ви виявите в своєму ліжку змію, постарайтеся не піддаватися паніці. Ваші злякані рухи можуть спровокувати змію на укус. В цьому випадку слід не дуже голосно покликати на допомогу або ж чекати, поки змія піде сама.

Якщо є певні навики, можна різким рухом зкинути змію з себе, однак при цьому не слід забувати про сусідів по палатці.

При відсутності сироватки можна також припекти місце укусу палаючим сірником або запальничкою, щоб отрута зруйнувалася, не встигнувши всмоктатися. При цьому припіканням не варто зловживати, бо воно може викликати змертвіння тканин.

Слід також пам’ятати, що при укусі отруйної змії залишиться дві круглі ранки, якщо ж вкусила неотруйна змія – ранка буде одна та зубчаста.

4. Перша допомога при алергічних реакціях.

В основі алергічних захворювань лежать зміни реактивності організму у відповідь на потрапляння в організм різних алергенів – речовин, що здатні спричинити алергічну реакцію. Алергени потрапляють в організм різними шляхами – з їжею, через дихальні шляхи, шкіру чи при ін’єкціях.

Алергенами можуть бути найрізноманітніші речовини — харчові продукти рослинного або тваринного походження, пилок рослин, медикаменти, домашній пил, пір’я з подушок, шерсть домашніх тварин, корм для акваріумних рибок, бактерії та віруси, хімічні речовини.

Алергічні реакції можуть розвиватися швидко, протягом 20-60 хв. після стикання з алергеном. Ці реакції називають негайними, або атипічними. До них відносять алергічний шок, кропивницю, набряк Квінке (набряк обличчя, тіла, статевих органів, а також язика, гортані, глотки), приступ бронхіальної астми.

Інші алергічні реакції проявляються через багато годин після дії алергена, їх називають сповільненими. Сюди відносять дерматити.

В останні роки почастішали алергічні реакції на укуси бджіл, ос, джмелів. На місці укусу з’являється почервоніння, набряк, свербіння, збільшуються лімфатичні вузли. Нерідко бувають важкі загальні реакції: з’являється великий набряк, кропивниця, різке свербіння шкіри. Потерпілі неспокійні, відзначають загальну слабкість і почуття страху, з’являється хрипле дихання.

Одним з найважчих проявів гострої алергічної реакції є анафілактичний шок. Яскраво виражена реакція на отруту комах буває в тих, у кого є схильність до алергічних захворювань. На таких потерпілих необхідно звертати особливу увагу, тому що вони можуть загинути через кілька секунд після укусу.

Першу допомогу при алергічній реакції, якщо немає можливості усунути дію алергену, слід надавати, використовуючи протиалергічні засоби: для прийому всередину — супрастин, димедрол, діазолін, тавегіл; для зовнішнього застосування — мазь з гідрокортизоном, дексаметазоном або преднізолоном.

У тяжких випадках хворого потрібно негайно госпіталізувати.

Ви – майбутні вчителі – педагоги, які будуть працювати з учнями молодших класів – повинні добре знати і вміти вчасно надати першу допомогу своїм підопічним до приїзду медиків, і за потреби врятувати життя дитині. За статистикою – найчастіше бджоли, оси, джмелі кусають саме дітей, які є непосидючими і дуже багато рухаються. Тому ви повинні завжди бути напоготові надати першу долікарську допомогу негайно після укусів.

ІУ. Закріплення нового матеріалу

• Чи можна запобігти укусам отруйних змій? Яким чином?

• У чому полягає небезпека бджолиних укусів? В яких випадках вони можуть бути смертельними?

• Як надавати першу допомогу при укусах отруйних комах?

• Що спільного є в першій домедичній допомозі при укусах комах, павуків та змій?

У. Підсумок заняття.

УІ. Домашнє завдання

— опрацювати конспект заняття п. 5, 6, 7.

— підготуватись до практичного заняття.

Перша допомога при укусах отруйних змій, павуків, комах, тварин — Студопедия

При укусі отруйних змій необхідно негайно видавити з ранки перші краплини крові та відсмоктати отруту ротом, постійно спльовуючи слину (при пошкодженні слизової оболонки губ або рота, при кровоточивості ясен цього робити не можна). Час відсмоктування — не менше 15 хв. Після відсмоктування отрути потерпілого іммобілізувати, як при переломі кісток. Дати велику кількість гарячого питва. Найбільш дієвим заходом є введення протиотруйної сироватки, тому необхідно негайно доставити його у медичний заклад.

На відміну від укусів змій, при дії отрути павуків на місці укусу утворюється дуже болюче запалення, тому потерпілому необхідно дати знеболювальний засіб (анальгін). Перша допомога така ж, як і при укусах отруйних змій.

Укуси отруйних комах можуть викликати місцевий набряк тканини, підвищення температури тіла, різкі болі голови, навіть судоми та непритомність. При наданні першої допомоги при появі вищезазначених симптомів, необхідно покласти холодний компрес на голову, дати випити 1-2 таблетки димедролу чи діазоліну та як найшвидше викликати лікаря. При укусі бджоли обов’язково видаляють жало.

При будь-якому укусі, якщо навіть на вигляд тварина абсолютно здорова, необхідно шкіру навкруги рани та подряпини, нанесені твариною, змастити йодом і накласти стерильну пов’язку. Якщо на місці укусу залишилась слина тварини, то її слід змити водою з милом. Потерпілого необхідно доставити в лікувальний заклад для проведення курсу щеплень від сказу.

Контрольні запитання

1. Що таке перша допомога?

2. Яка послідовність дій при наданні першої допомоги?

3. Для чого потрібно вивчати питання щодо надання першої допомоги?

4. У чому полягає перша допомога при шоці?

5. У чому полягає перша допомога при непритомності?

6. Що таке клінічна смерть?

7. Як виконується штучне дихання?

8. Як виконується непрямий масаж серця?

9. Як правильно поєднувати непрямий масаж серця зі штучним диханням?

10. До яких пір необхідно виконувати штучне дихання та непрямий масаж серця?

11. На які види підрозділяють кровотечі та що є характерним для кожної з них?

12. Як спинити кровотечу?

13. У чому полягає перша допомога при вивихах?

14. У чому полягає перша допомога при переломах?

15. Яких правил необхідно дотримуватись при накладанні шини?

16. У чому полягає перша допомога при забиттях?

17. У чому полягає перша допомога при ураженні електричним струмом?

18. Як підрозділяють опіки?

19. У чому полягає перша допомога при термічних опіках?

20. У чому полягає перша допомога при отруєннях?

21. У чому полягає перша допомога при відмороженнях?

Укуси змій і комах

На нашій планеті виявлено та описано 3460 різних видів змій. Ці плазуни заселили практично всі континенти, за винятком Антарктиди. Також змії не живуть в Новій Зеландії, Ірландії та на деяких тихоокеанських і атлантичних островах.  Отруйні змії становлять біля 25% від загальної кількості видів.

На території України існує тільки два види отруйних змій.

Перший вид — гадюка степова, поширений в степовій і частково лісостеповій зонах. Колір спини сірий, є темна зигзагоподібна смуга вздовж тіла. Черевний бік чорного кольору з білими цяточками або сірого кольору з чорними плямами.

Другий — гадюка звичайна. Має буруватий чи іржаво-червоний колір спини з темною зигзагоподібною смугою. Трапляється чорна гадюка. Оселяється найчастіше у ділянках лісу з дрібним чагарником, на лісосіках, болотах,   занедбаних кар’єрах, серед кам’яних руїн, у закинутих будівлях. Також трапляються випадки появи гадюк біля помешкання людини.

Для профілактики укусів гадюки слід застосовувати найпростіші запобіжні заходи:

— йдучи до лісу, одягати щільні штани, котрі заправляти у високе взуття;

— бути особливо уважними перед тим, як ступати у чагарники;

— збираючи гриби чи ягоди, користуватися палицею, щоб перевіряти зарослі;

— не намагатися впіймати гадюку або іншу невідому змію;

— при ночівлі в полі, лісі уникати розташування біля колоній мишей-полівок та інших гризунів, брустверів окопів, чагарнику, трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу до нори або печери, тобто улюблених місць полювання гадюк;

— щільно закривати вхід до намету, щоб змія не могла туди заповзти;

— переміщуючись лісом, полем в темний час доби, користуватися ліхтарем. Світло відлякує змій і допомагає виявити їх на шляху;

— вирушаючи на сімейний пікнік, риболовлю, збір грибів чи ягід,  провести профілактичну бесіду з дітьми.

 Отруйних змій можна легко відрізнити від неотруйних за формою голови. Голова отруйних змій має яскраво виражену трикутну форму. Це пов’язано з анатомічним розміщенням отруйних залоз. Щоб напасти на здобич, вкусити її, впирскнути отруту і повернутися в початкове положення, змії потрібно всього 0,07 секунди. Отрута цих змій має швидку, але незначну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується тяжкими симптомами загального отруєння. Головне в такій ситуації — швидко надати першу, а згодом обов’язково і професійну медичну допомогу.

Надання першої медичної допомоги. Надайте постраждалому горизонтальне положення, максимально обмежте його рухи, особливо ураженої кінцівки.

Ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються.  Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Америанської Асоціації Серця (АНА) є накладання тиснучої іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.

Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!

Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку. Укушену кінцівку по можливості максимально знерухомити (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию). По  мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, кровотеча з носа, прискорення пульсу, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні препарати (діазолін, цетиризин, супрастин).

Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні. Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Іноді рекомендується поставити на місце укусу крововідсмоктуючу банку. Якщо навіть вона у вас і буде, то на її приготування підуть найдорогоцінніші хвилини, тому цей спосіб навряд чи буде практичним, хоча якщо вам хтось допомагатиме – можете спробувати. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути  ротом.  Тому ця рекомендація є неоднозначною, яку ми не відкидаємо цілком, але і не рекомендуємо.

Бджоли, оси… Сусідство з бджолами, осами, джмелями, комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому – їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

Бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг, тому щоби уникнути укусів цих комах необхідно:

— збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;

— проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос;

— бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав’язливу цікавість треба або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками;

— не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;

— якщо оса сіла на рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;

— ніколи не пити з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, треба наливати напій спочатку в чашку, стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

Допомога при укусі. Дія отрути комах залежить також від місця укусу та кількості отрути, що потрапила в організм. Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. Укуси п’яти комах можуть спричинити тяжке отруєння, а сотні – смерть.

Клінічні картини дії отрути доволі різноманітні. Найчастіше укус цих комах обмежується місцевою реакцією – почервонінням і невеличким набряком, який швидко проходить. Або ж, спостерігається сильний колючий або пульсуючий біль, тканина набрякає в радіусі 15—20 см, інколи набряк розповсюджується на всю кінцівку, збільшуються у розмірі лімфатичні вузли.

 Основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)

2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.

3. Добре промийте місце укусу водою з милом.

4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні один до п’яти.

5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.

6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.

7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

Увага!  Якщо потерпілий не приходить в свідомість або місце укусу все більш опухає, підвищується температура, з’являється висип, головний біль, запаморочення, проблеми з диханням – необхідно забезпечити хворому повний спокій і негайно звернутися за медичною допомогою. Така реакція організму указує на алергічну реакцію, яку можна зняти тільки у медичні установі. До прибуття лікаря необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, при зупинці дихання і серцевої діяльності почати проведення реанімаційних заходів (СЛР).

Пауки. Анафілактичний шок розвивається і від укусів ряду павуків, великих скорпіонів. Їх отрута спричиняє мимовільне напруження м’язів, судоми, задишку, підвищене слиновиділення. Особливо небезпечні укуси павуків каракуртів, отрута яких руйнує еритроцити крові. Для попередження всмоктування отрути в кров доцільно припалити місце укусу сірником чи розпеченим предметом. Це може зруйнувати хімічну структуру отрути і знешкодити її.

В Україні отруйні павуки, що можуть завдати небезпечних укусів, трапляються переважно на півдні. Так, тарантул великий степовий живе у Криму та частково в степовій та лісостеповій зонах (Миколаївській, Херсонській областях). Цей павук завдовжки 3–4 см має жовто-буре видовжене тіло, овальне черевце. У Криму та окремих місцях степової зони трапляється дуже небезпечний павук–каракурт – чорного кольору з червоними плямами на черевці. Найнебезпечнішими є статевозрілі самиці. На території України зустрічаються три види невеликих скорпіонів: кримський, карпатський та кавказький, поширені відповідно у Криму, Закарпатті та Одеській області. Укуси перелічених членистоногих можуть бути небезпечними, отже, вимагають радикальних заходів під час допомоги.

У випадку укусу спочатку видаляють жало пінцетом, голкою або лезом. Далі уражену ділянку протирають тампоном, змоченим у пероксиді гідрогену. Після цього до ранки прикладають серветку, змочену 10 %-вим спиртовим розчином ментолу чи валідолу. Ефективні також примочки з 0,25%-ного розчину аміаку, настойки календули. У більш-менш серйозних випадках необхідний огляд лікаря.

Комарі. Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюється невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.  Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) – цей засіб повинен бути обовязково в аптечці мандрівника чи відпочиваючого на природі.

Мошка. Мошки активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через декілька хвилин з’являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб (діазолін, цетиризин).  Щоб уникнути укусів необхідно обробити шкіру репелентом.

Ґедзь. Ґедзі можуть переносити інфекції.  У місці укусу може з’явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус ґедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з   40 % спиртом і розчином питної соди.

 Кліщі. Через слину цих комах можуть поширюватися до 60 видів вірусів. Найнебезпечніший з – них це кліщовий енцефаліт.

Перш ніж вкусити, кліщ може повзати по тілу кілька годин. Але як тільки він знаходить м’які частини тіла – згин ліктя, внутрішня сторона кисті, під пахвами, під коліном,  за вухами або в паху, – швидко присмоктується.

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

   — одягатися в світлий однотонний одяг, з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити кліщів, які повзають. Голову слід покривати головним убором;

   — проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

   — звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20–25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

   — вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

    — якщо разом з вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.

    — використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. 

Якщо ви виявили кліща, його потрібно якомога швидше видалити. Існує кілька способів видалення кліщів. Але всі вони відрізняються тільки інструментом яким видаляється кліщ.

Найзручніше видаляти зігнутим пінцетом або хірургічним затискувачем. Кліща захоплюють якомога ближче до хоботка.   Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 оберти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.

Якщо немає інструментів, то можна видалити петлею з грубої нитки. Петлею кліщ захоплюється як можна ближче до шкіри і акуратно, похитуючись в сторони витягується.

Обробка олією не змусить кліща вийняти хоботок. Олія тільки вб’є його, закупоривши дихальні отвори. Масло змусить кліща відригнути вміст в ранку, що може збільшити ризик зараження. Тому олію,  яку часто пропонують для видалення кліща, використовувати не треба.

Після видалення ранку обробляють йодом, або іншим антисептиком для шкіри. Руки та інструмент після видалення кліща треба ретельно вимити.

При видаленні кліща не треба:

Прикладати до місця укусу їдкі рідини – нашатирний спирт, бензин, та інші. Припікати кліща сигаретою.    Різко смикати кліща – він обірветься
Колупатися в ранці брудною голкою Прикладати до місця укусу різні компреси. Тиснути кліща пальцями Видаленого кліща треба знищити або краще залишити для аналізу, помістивши в банку.

Якщо все нормально, то ранка гоїться за тиждень. Але спостерігати за нею необхідно протягом наступних трьох місяців і в разі її почервоніння, виникнення головного, м’язового болю звернутись до лікаря.

Укусов змей на собаках — Правда об отравлении змеями

Мы все любим греться на калифорнийском солнце, и гремучие змеи не исключение. Отравление змеиным укусом — это то, что часто наблюдается в отделении неотложной помощи, на самом деле, только на прошлых выходных мы лечили трех домашних животных от этого ! Сэди, 11-недельный кокер-спаниель, была одним из таких пациентов. Она работала в саду со своей мамой, когда ее укусила гремучая змея.

Ядовитые змеи США принадлежат к двум группам: ямовые гадюки и elapids.Гадюки — самая большая группа и включает по крайней мере 26 подвидов гремучих змей ( Crotalus spp.), Причем западная гремучая змея является наиболее распространенной в этом регионе. Превосходный справочник по гремучим змеям, который включает изображения многих видов калифорнийских гремучих змей, можно найти на веб-сайте California Herp (etology).

Что делает змеиный яд?

Понимание функции яда помогает понять, как работает яд. Змея использует свой яд, чтобы обездвижить жертву и переваривать ткани тела.В яде ямочной гадюки содержится более 50 типов ферментов, и минимум 10 в яде любой отдельной змеи . Кроме того, в яде присутствует много других неферментов, называемых убивающими фракциями , , которые в 50 раз токсичнее , чем «сырой» яд. Когда змеиный яд разрушает ткани тела, возможно, что до 1/3 жидкости тела собаки будет потеряно в тканевых пространствах в течение нескольких часов, что может привести к опасному для жизни падению артериального давления, что приведет к шоку.

Что может ухудшить укус змеи?

Несколько факторов влияют на тяжесть укусов змей у собак. Наиболее важными факторами являются объем яда, введенного собаке, и токсичность самого яда. К другим факторам относятся:

ПОЛУЧИТЕ КОРУ В ВАШЕМ ЯЩИКЕ!

Подпишитесь на нашу рассылку и будьте в курсе.

• Количество регенерированного яда с момента последнего укуса: Яда больше и больше концентрата, если змея не кусала какое-то время.
• Агрессивность змеи: Чем больше опасности они чувствуют, тем более концентрированным ядом.
• Мотивация змеи: наступательные удары более суровы.
• Размер укушенного домашнего животного: более мелкие собаки и кошки страдают более серьезно, чем крупные собаки, из-за их небольшого соотношения размера тела и яда. У маленьких собак меньше тела, чтобы «впитать» количество змеиного яда.
• Размер укуса
• Место укуса: «Лучшее» место для укуса — ноги или лицо, поскольку региональный отек и изменения в местном кровоснабжении могут фактически замедлить поглощение яд; отравление тела вызывает большее беспокойство, поскольку более широкая область позволяет яду быстрее абсорбироваться; укусы языка являются наихудшими и приводят к быстрым и разрушительным клиническим признакам.
• Время: Время прошло от укуса до обращения за медицинской помощью.
• Уровень активности собаки: Объем физической активности с момента укуса.

Какие признаки укуса змеи у собак?

Укусы змей не всегда легко диагностировать, особенно если это был незаметный укус и если у собаки толстая шуба, которая может скрыть колотые раны. При укусах змеиной гадюки обычно наблюдаются кровоточащие колотые раны, и на собаке могут наблюдаться множественные (или одиночные) места проколов.Первыми признаками укуса змеи у собак являются заметная припухлость, которая возникает из-за разрушения тканей и «просачивания» биологических жидкостей в поврежденный участок. Посмотрите на изображение маленького чихуахуа выше, на котором показано, как выглядит типичный укус в лицо.

Дополнительные клинические признаки могут появиться немедленно или через несколько часов после укуса змеи. Синяки и обесцвечивание кожи часто возникают в течение нескольких часов после укуса змеи, потому что из-за яда кровь не сгущается. Обычно в месте укуса возникает сильная и немедленная боль, что помогает отличить укусы змей от других причин отека, а отек обычно прогрессирует до 36 часов.Симптомы укусов змей для собак также включают отек, изменение цвета кожи, коллапс, рвоту, мышечный тремор, шок, угнетение дыхания и даже смерть.

Что делать, если вашу собаку укусила змея

Если вашу собаку укусила змея, лучше всего предположить, что это ядовитый укус. Как можно скорее обратитесь за помощью к ветеринару! Держите питомца спокойным и неподвижным, при необходимости переносите его. Если вы можете сделать это безопасно, примите следующие дополнительные меры перед транспортировкой к ветеринару:

• Если опухоль не на лице, наденьте намордник на собаку, чтобы ее не укусили: укусы змей очень болезненны, и ваш питомец может непреднамеренно сломаться на тебя; если опухоль на лице, не касайтесь всей этой области.
• Обездвижить ту часть собаки, которую укусила змея; старайтесь, чтобы область находилась на уровне сердца или ниже.

Когда собак кусают змеи, доктор Далтон Хиндмарш, ветеринарный врач Техасского колледжа ветеринарной медицины A&M, советует: «Во-первых, вам следует сохранять спокойствие своего питомца и обращаться за помощью к ветеринару». «Вопреки тому, что вы можете прочитать в Интернете, я бы не рекомендовал давать дома какие-либо лекарства, в том числе такие, как Бенадрил, без предварительной консультации с ветеринаром.Я бы также не рекомендовал наложить жгут или пытаться высосать яд ».

Что делать НЕ , если змея укусила вашу собаку?

Если вашу собаку укусила змея, не пытайтесь высосать яд! Эта техника работает только для Джона Уэйна в старых западных фильмах. Опять же, вашей целью должно быть как можно скорее обратиться за помощью к ветеринару.

• Не пытайтесь «сделать крестик» и разрезать область вокруг укуса, вы только нанесете рану.
• Не беспокойтесь об использовании набора для укуса змеи или экстрактора, они действительно нанесут больший вред вашему питомцу и вашему кошельку !.
• Не прикладывайте лед к месту укуса змеи. Прикладывание льда сужает кровеносные сосуды на месте и фактически концентрирует яд, вызывая серьезное повреждение мышц в этой области.
• Не втирать какие-либо вещества в место укуса змеи. В этот момент яд змеи попал в кровоток, и любые вещества, применяемые местно, неэффективны.
• Не накладывайте жгут: это приведет лишь к дальнейшему повреждению тканей и, возможно, к ампутации конечности.
• Не позволяйте вашему питомцу свободно передвигаться.
• Не пытайтесь поймать змею для более позднего опознания (вы будете удивлены …)

Как лечить змеиные укусы?

Поскольку появление клинических признаков может быть отложено на несколько часов, всех животных, укушенных змеей, следует госпитализировать как минимум на 12 часов, а в идеале — на 24 часа. Хотя большинство домашних животных, как правило, нуждаются в поддержке и наблюдении, подавляющее большинство (95%) выживают при своевременном и правильном лечении.

Противоядие — единственное проверенное средство против язвы гадюки, и чем раньше оно применяется, тем эффективнее его действие. Самый большой недостаток противоядия — это стоимость, которая может варьироваться от 450 до 700 долларов за флакон . Обычно отравление контролируется одним флаконом, но может потребоваться несколько флаконов, особенно для маленьких собак или кошек. Многие животные могут обойтись без него, но он снижает тяжесть клинических признаков, а также ускоряет общее выздоровление с уменьшением осложнений.

Хиндмарш также сказал, что профилактические антибиотики обычно не назначаются, поскольку риск заражения от укуса змеи составляет менее 1 процента. Стероидные препараты или нестероидные противовоспалительные (НПВП) обезболивающие также обычно не используются при лечении укуса змеи, поскольку они имеют высокий риск побочных эффектов и не имеют документально подтвержденной пользы от лечения.

Анализ крови также рекомендуется для контроля количества тромбоцитов у вашего питомца, а также времени свертывания крови.Для достижения наилучших клинических результатов требуются внутривенная инфузионная поддержка, интенсивное обезболивание, антибиотики и мониторинг раны. Иногда при тяжелых отравлениях необходимо переливание крови и плазмы.

Существует «вакцина от укуса змей», которая может быть полезной, но контролируемых исследований ее эффективности не проводилось. Основное преимущество вакцины состоит в том, что она может создавать защитные антитела для нейтрализации некоторого количества введенного яда и, в свою очередь, может уменьшить тяжесть клинических признаков.Один из самых распространенных мифов состоит в том, что если вашему питомцу была сделана вакцина, то его не нужно лечить, если он укусил; это неправда, и они по-прежнему нуждаются в таком же лечении, несмотря на вакцину или нет!

Советы по предотвращению укусов змей

Есть несколько простых вещей, которые вы можете сделать, чтобы предотвратить укус змеи для вашей собаки. Самое главное, оставайтесь на открытых дорожках во время прогулки с вашим питомцем. Обязательно держите собаку на поводке и подальше от высокой травы и каменистых выступов, где любят отдыхать змеи.Если вы видите змею, помните, что змея может ударить только на расстоянии половины длины своего тела; дайте змее время «просто уйти», потому что они не хотят общаться с вами или вашей собакой.

• Не позволяйте своему питомцу исследовать норы или копаться под камнями.
• Держите открытое ухо для этого характерного дребезжащего звука и держите своего питомца рядом, пока не определите, откуда исходит звук, а затем медленно отойдите.
• Не позволяйте своему питомцу исследовать мертвую змею, так как они все еще могут отравить.
• Вокруг дома отключите змей от корма и укрытия, косите рядом с домом, храните дрова подальше от дома, заделывая дыры в земле и ограничивая отходы птичьего семени, которые могут привлечь грызунов в ваш дом.

Если вы в конечном итоге увидите змею в следующий раз, когда вы и ваш питомец будете гулять на свежем воздухе, Хиндмарш советует вам «оставить змею в покое, отступить и покинуть территорию».

К счастью, большинство змей будут стараться избегать вас и ваших домашних животных и, как правило, кусаются только в крайнем случае.Но если вашего питомца укусила змея, которая, по вашему мнению, может быть ядовита, лучше проявить осторожность и немедленно обратиться за медицинской помощью. Как всегда, не стесняйтесь задавать вопросы или оставлять комментарии!

.

Человек укусил голову обезглавленной змеи. Но как?

Вскоре после того, как человек убил гремучую змею на своем заднем дворе, отрубленная голова гремучей змеи укусила человека и ввела яд в него, серьезно ранив его, согласно сообщениям новостей.

Инцидент, похожий на зомби, произошел, когда Дженнифер Сатклифф и ее муж работали на заднем дворе возле Корпус-Кристи, штат Техас, в выходные, посвященные Дню поминовения, по сообщению KIII, станции, связанной с ABC. Сатклифф сказала, что заметила 4-футовый (1.2 метра) змея во время прополки, и что муж обезглавил ее лопатой, чтобы защитить ее.

Но когда он наклонился, чтобы избавиться от змеи, ее обезглавленная голова укусила его за руку. Как это возможно? [Галерея изображений: Змеи мира]

Ответ связан с физиологией змеи. Змеи — хладнокровные существа, то есть они получают тепло от внешних источников, таких как солнечный свет и теплые поверхности. (Научный термин для этого — «эктотерм».)

Поскольку змеям не нужно внутренне поддерживать температуру тела, им не нужно столько энергии, которая сжигается с помощью кислорода, как теплокровные «эндотермы». — сказал Дэвид Пеннинг, доцент биологии Южного государственного университета Миссури, не участвовавший в деле Техаса.

Если млекопитающее потеряет голову, оно почти сразу умрет. Но змеи и другие эктотермы, которым не нужно столько кислорода для подпитки мозга, вероятно, могут жить в течение нескольких минут или даже часов, сказал Пеннинг.

«Отрубание головы не приведет к немедленной смерти животного», — сказал Пеннинг Live Science. «Во-первых, ему не нужно столько кислорода».

Конечно, змея могла и не осознавать, что у нее больше нет тела. Скорее всего, он просто почувствовал боль от обезглавливания, а затем попытался защитить себя, сказал Пеннинг.

Тело обезглавленной гремучей змеи (Изображение предоставлено: предоставлено Дженнифер Сатклифф)

Между тем, ведутся споры о том, вводят ли ядовитые змеи больше яда крупным животным, чем мелким, и если они это делают, то делают ли это решение, — сказал Скотт Бобак, доцент биологии колледжа Дикинсон в Пенсильвании, который также не имел отношения к делу этого человека из Техаса.

Хотя вопрос о яде не решен, «я рискну предположить, что реакция обезглавленной змеи была просто непроизвольной», и что змея не контролировала, сколько яда она ввела в человека, — сказал Бобак Live Наука.Это может объяснить, почему этому человеку пришлось получить в больнице столько противоядия — 26 доз, сказал Сатклифф KIII, что намного больше, чем нужно большинству пациентов.

Встречи с гремучей змеей

Если вы встретите гремучую змею, лучший вариант — отойти от змеи и оставить ее в покое, сказал Пеннинг. Он отметил, что гремучие змеи не преследуют людей. Вместо этого позвоните в местный отдел рыбы и дикой природы, который безопасно избавит вас от змеи. [Тссс: Галерея скрытных наземных змей]

Если вас укусила ядовитая змея, вам следует немедленно обратиться в отделение неотложной помощи, где вам введут противоядие и вылечят любые другие симптомы, — сказал Пеннинг.«Не обращайте внимания на городской миф о высасывании яда и откажитесь от так называемых комплектов для извлечения яда», — добавил он. Тело похоже на губку, оно быстро впитывает и распространяет яд, и эти стратегии принесут больше вреда, чем пользы.

По словам Пеннинга, из 10 000 человек, ежегодно укушенных змеями в Соединенных Штатах, умирают от пяти до семи человек. В случае с Техасом мужчина был доставлен в больницу и сейчас выздоравливает.

Хотя гремучие змеи демонизируются в массовой культуре, они играют жизненно важную роль в своих экосистемах.По данным исследования Университета Мэриленда, поскольку они едят так много грызунов, одна древесная гремучая змея ( Crotalus horridus ) может удалить от 2500 до 4500 клещей со своего домашнего ареала. (Клещи живут на грызунах.) Это, в свою очередь, помогает людям, потому что клещи могут переносить болезнь Лайма.

Оригинальная статья о Live Science.

.

Япония, Ядовитые змеи, Ядовитые пауки и смертоносные жуки и насекомые

Есть ли в Японии ядовитые змеи? Да это так.

На протяжении многих лет Япония рекламировалась как одна из самых чистых стран мира. Образ жизни, которым восхищаются многие, которому завидуют другие, но при этом не известен своими «смертоносными островитянами».

Япония находится в Азии, где обитают одни из самых смертоносных рептилий и насекомых-переносчиков болезней. Смерть от укуса ядовитой змеи, ампутация от укуса ядовитого паука и пожизненная болезнь от укуса небольшого насекомого — не редкость.

Только в Японии ежегодно регистрируется более 1500 жертв укусов змей.

Змея Мамуши

Сильно ядовитая змея Мамуши является членом семейства злобных гадюк . Это самая смертоносная змея в Японии, которая также несет ответственность за большинство зарегистрированных нападений змей.

Ежегодно 10 человек умирают в результате инъекции яда исключительно змеи Мамуши в Японии.

Самый крупный зарегистрированный экземпляр имел длину немногим более 3 фута , тогда как средний размер составлял всего около 81 см.Никогда не обманывайтесь их размерами, даже меньшая змея Мамуши в Японии может доставить большую дозу яда, которая может убить взрослого человека.

Эту ядовитую змею можно встретить в заболоченных местах, каменистых местах и ​​открытых полях, а также в лесных районах.

Укус и яд

Яд змеи Мамуши, признанный самой смертоносной змеей в Японии, в основном гемотоксичен

После укуса жертвы будут чувствовать сильную боль вокруг укушенной раны и локализованный отек.В крайних случаях аллергических реакций могут вызвать непристойный отек на всей конечности.

Потоотделение и головные боли могут сопровождаться тошнотой и рвотой . По мере распространения яда возникает учащенное сердцебиение и возможная одышка.

Потеря сознания или приступы головокружения могут предшествовать коме и возможной почечной недостаточности. После этого жертва могла умереть , если не было введено противоядие.

Змея Хабу

Несколько различных видов этой змеи ямочной гадюки также можно найти на островах вокруг Японии, в том числе Окинава, Токара и острова Рюкю .

Хотя японцы делают вино из этой змеи, ее яд очень сильнодействующий.

Было обнаружено, что на Окинаве особи достигают почти 8 футов в длину. особей, хотя в среднем они составляют от 4 до 5 футов в длину.

Обычно от коричневого до оливково-зеленого цвета с более светлым беловатым оттенком под животом. Эта ядовитая змея, ведущая ночной образ жизни, питается крысами и другими вредителями.

Можно найти недалеко от мест обитания человека, где можно найти хороший запас еды благодаря мусору, оставленному снаружи.

Bites and Venom

Большая досягаемость этой универсальной змеи делает ее очень опасной. Он будет входить в дома и из зданий в поисках еды.

На островах Амами ежегодно укушается 2 человека на 1000, а уровень смертности составляет 1%. Яд гемотоксичен.

Люди, укушенные и уколотые этой змеей, могут страдать от необратимой инвалидности, включая потерю кусков мышц и даже целой конечности.

Проблема рассеивания человеческих жертв составляет примерно 8%.Учитывая, что в Японии проживает почти 130 миллионов человек, не считая туристов, более 1000 человек в год будут затронуты или убиты змеей Хабу.

Huntsman Spider

Восьмиглазый паук, которого может вырасти до 1 фута в диаметре. Не классифицируются как серьезно опасные, но дадут сильный защитный укус.

Входит во многие среды обитания человека, особенно в гаражи, и довольно часто встречается внутри дома в сельской местности, а иногда и в городе.

Эти пауки хоть и не слишком опасны, но при встрече могут сильно шокировать. Их размах ног и внешний вид никого сильно напугают.

Жертвы укуса очень скоро после укуса почувствуют боль и местный отек. Могут последовать тошнота, головные боли и возможная рвота.

Непредсказуемые инфекции и аллергические реакции могут вызывать серьезные осложнения со стороны кожи, крови или органов. В случае укуса всегда обращайтесь за медицинской помощью.

Redback Spider

В 1995 году в Осаке было сделано первое открытие этого инвазивного вида в Японии.С тех пор были зарегистрированы еще сотни наблюдений и открытий красного паука.

Красный паук, перебравшийся из Австралии с помощью импортных товаров, считается ядовитым и ежегодно кусает тысячи людей.

Многие укусы произошли в области гениталий, когда пострадавшие пользовались туалетом.

Ни в Австралии, ни в Японии не было зарегистрировано смертельных случаев в результате прямого попадания красного паука, но домашние животные погибли от укусов.

Яд нейротоксичен. Жертвы будут чувствовать постоянную и постоянно усиливающуюся боль в течение более 24 часов. Потоотделение и рвота. , а также сильные головные боли и возможное возбужденное состояние.

Также были зарегистрированы отеки конечностей в 2–3 раза больше нормальных .

Известно, что боль и симптомы укуса длятся до семи недель после первого укуса. Также могут развиться проблемы с животом.

Противоядие доступно во всех больницах для борьбы с симптомами.

Mukada

Эта гигантская многоножка может вырасти до очень внушительных размеров 38 см . Смерть 7-летней девочки на Филиппинах, которая умерла через 29 часов после укуса, была вызвана видом гигантской многоножки.

Считается в Японии «очень опасным» , его можно найти практически в любом месте от домов, хозяйственных построек и даже около супермаркетов.

Их огромная скорость — почти 0,5 м в секунду — затрудняет их ловлю. И когда их поймают, многие японцы сожгут их, так как их панцирь довольно прочен.

Укушенные жертвы почувствуют первый укус, так как он очень болезненный. Область или большая часть конечности покраснеет, и может возникнуть небольшая опухоль.

Тошнота с рвотой, головокружением и лихорадкой могут последовать даже через несколько часов после укуса. учащенное сердцебиение с некрозом кожи вокруг укуса может последовать в ближайшие недели.

Пострадавший будет чувствовать слабость в процессе восстановления, которое может занять до двух месяцев.

Гигантский шершень

Очень смертоносный убийца . Самое сильное жалящее насекомое в Японии, которое убивает 30-40 человек каждый год , это гигантский шершень (Сузумебачи).

Вырастая до впечатляющих длиной 1,8 дюйма , с размахом крыльев более 2,4 дюйма , эти шершни также полезны, поскольку они поедают вредителей сельскохозяйственных культур.

европейских медоносных пчел были завезены в Японию, чтобы помочь с опылением. К сожалению, один гигантский шершень может убить 30 пчел менее чем за минуту. Известно, что 30 гигантских шершней убивают весь улей из 30 000 пчел менее чем за 3 часа.

В сельских районах Японии гнезда шершней, которые обычно расположены высоко на деревьях, следует избегать любой ценой. Их привлекает черная одежда и парфюмерия.

Эти шершней могут даже распылять свой яд , вызывая временную слепоту. Очень агрессивно, если один шершень взволнован, он посылает сигнал, и более 500 шершней могут атаковать за считанные секунды.

Если укусили один раз, может потребоваться госпитализация при появлении аллергической реакции. Яд вводится через жало длиной 6 мм, которое затем быстро распространяется по кровеносной системе, поражая нервную систему.

Жертвы почувствуют укус сразу, так как очень болезненно . Местный отек, учащенное сердцебиение и потливость — все это симптомы укуса.

Проблемы с дыханием, почечная недостаточность и смерть могут также последовать, даже если вводили противоядие.

Electric Caterpillar

Модель denkimush , японская эклектичная компания Caterpillar, фактически не производит никакой электроэнергии. Защитное химическое вещество, которое он выделяет при прикосновении, похоже на укол иглой с электрическим зарядом.

Всего около 25 мм в длину, не смертельно, но неприятно.

.

Как змеи какают? И секреты за этим — Cobras.org

Я знаю, что это не самый приятный вопрос или тема для обсуждения перед обедом или ужином, но какашки — важная часть нашей жизни на Земле. Мы, люди, обычно какаем хотя бы раз в день, в то время как птицы могут какать крошечными кусочками 40-50 раз в день. Змеи, как и любой другой живой организм, регулярно какают.Однако, в отличие от людей и птиц, змеи какают не так часто. Некоторые исследователи даже утверждают, что змеи — одни из самых мало какающих животных на нашей планете.

Согласно исследованию, опубликованному в книге «Биология гадюк», — змеи могут жить, не какая, удивительно долгие периоды — более ГОДА. Это определенно потрясающе, и, честно говоря, человеку немного страшно думать о нем, но это не имеет ничего общего с запором. Биология змеиного помета практически эволюционировала за миллионы лет, чтобы увеличить его шансы на выживание.Как именно? Мы ответим на этот вопрос в ближайшее время, но сначала давайте разберемся с техническим аспектом «Как Змеи какают?».

Технические аспекты биологии змеиного помета

Как и птичий фекалий, змеиный фекалий состоит из двух основных компонентов: фекального фрагмента (фекалии) и фрагмента мочевой кислоты (змеиной мочи). Змеи выводят фекалии через анальную чешую, называемую «клоакой», которая также отмечает конец их живота и начало хвоста.Клоака — единственное отверстие, которое обслуживает кишечник, мочевыводящие и половые пути. Змеи также спариваются и откладывают яйца через клоаку.

Как биология змеиной кормы помогает ей выжить?

Что ж, как вы, наверное, уже знаете, змеи охотятся на добычу, которая обычно намного больше их, и едят ее целиком, будь то большая крыса или огромный олень. Увлекательная змеиная диета означает, что после оленьей еды змея утроит (или больше) свою массу тела всего за несколько минут.Затем змея начнет переваривать оленя снаружи. По словам Матиаса Старка, зоолога из Йенского университета, «змеи развивают свои пищеварительные органы в чрезвычайно эффективные функциональные единицы за очень короткое время и возвращают их в исходное состояние. когда они сделали свою работу ». Змеи даже восстанавливают другие органы, включая их сердца, которые экспоненциально увеличиваются в размерах каждый раз, когда они едят.

Выращивая свои органы только для переваривания пищи, а затем мгновенно уменьшая их до первоначального размера, змеи фактически экономят много энергии.Этот ценный метод энергосбережения используется змеями, чтобы выжить в течение длительного периода времени, когда они не могут найти добычу.

Как видите, отвечая на вопрос «Как змеи какают?» уже привел нас в несколько очень интересных переулков, так что продолжим …

Почему змеи так редко какают?

Ну, все сводится к еде и змеиной диете. Как известно, змеи не всегда находят добычу. Для них это игра удачи, и змеи могут есть очень нечасто, иногда всего несколько раз в год.Как только они находят добычу, проглатывают ее целиком и переваривают, она превращается в фекалии, и время, необходимое для того, чтобы выскользнуть, зависит от вида змей. У некоторых змей, таких как крысиные змеи, между приемом пищи и каканием проходит около двух дней. У других видов змей, таких как кустовая гадюка, потребуется от 3 до 7 дней. Однако наиболее интересными видами являются змеи с тяжелым телом, такие как удавы и питоны, чьи экскременты могут оставаться внутри месяцами и даже дольше года. В ходе полевых испытаний исследователи показали, что кровяной питон держал свои экскременты в течение 386 дней, в то время как габунская гадюка не кормила 420 дней.

Почему эти змеи так долго хранят фекалии?

Некоторые ученые утверждают, что змеи, такие как удавы и питоны, хранят свои фекалии, чтобы придавать дополнительный вес своему телу, давая им дополнительное преимущество перед потенциальной добычей при схватке, ловле и подчинении ее. Фекалии сконцентрированы в задней части тела змеи, что может быть использовано в качестве рычага, когда змея ударяет жертву или сжимает ее.

Эти предположения еще не доказаны, и есть еще много вопросов относительно змеиной кормы.Проблема в том, что я не уверен, что многие ученые будут рады вникать в это… 🙂

.