Західна європа: Західна Європа — Вікіпедія

Західна європа: Західна Європа — Вікіпедія

Західна Європа — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Західна Європа (регіон ООН)

За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.

Основні регіони Європи

Західна Європа (політична)[ред. | ред. код]

Група країн, що опинилася на заході від «залізної завіси». Ці країни були вільні від радянської окупації (за винятком східної частини Австрії), стали переважно членами НАТО та Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), яке пізніше трансформувалось у Європейський Союз.

Глибше розуміння історичної відмінності Заходу і Сходу Європи можна отримати, досліджуючи феномен Західної цивілізації.

• країни Північної Європи: Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Велика Британія, Ірландія, Ісландія
• країни Західної Європи: Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Франція
• країни Південної Європи: Іспанія, Португалія, Андора, Італія, Мальта, Греція, Ватикан, Сан-Марино, Монако

Країна	Населення (2011 est.)	Населення (2000 est.)	-/+	%	Столиця	Щільність (km²)
Австрія	8,414,638	8,002,186	412,452	4.90 %	Відень	101
Бельгія	11,007,020	10,296,350	710,670	6.45 %	Брюссель	366
Данія	5,564,219	5,330,020	234,019	4.20 %	Копенгаген	130
Фінляндія	5,388,417	5,167,486	220,931	4.10 %	Гельсінкі	17.9
Франція	65,821,885	60,537,977	5,283,908	8.02 %	Париж	118
Німеччина	81,799,600	82,163,475	-363,875	-0.44 %	Берлін	226
Греція	10,815,197				Афіни	82
Ісландія	318,452	279,049	39,403	12.37 %	Рейкьявік	3.15
Ірландія	4,581,269	3,777,763	803,506	17.53 %	Дублін	65
Італія	60,681,514	56,923,524	3,757,990	6.19 %	Рим	199
Люксембург	511,840	433,600	78,240	15.28 %	Люксембург	208
Нідерланди	16,699,600	15,863,950	835,650	5.00 %	Амстердам	498
Норвегія	4,989,300	4,478,497	510,803	10.23 %	Осло	15.6
Португалія	10,647,763	10,195,014	452,749	4.25 %	Лісабон	115
Іспанія	46,030,111	40,049,708	5,980,401	13.00 %	Мадрид	93
Швеція	9,415,570	8,861,426	554,144	5.88 %	Стокгольм	23.5
Швейцарія	7,866,500	7,162,444	704,056	8.95 %	Берн	196
Велика Британія	62,262,000	58,785,246	3,476,754	5.91 %	Лондон	255

загальний огляд. Реферат – Освіта.UA

Західноєвропейський регіон знаходиться на крайньому заході материка Євразія. Тут розташовано 25 держав, які разом виробляють 1/4 продукції промисловості і 1/5 продукції сільського господарства світу

До економічно розвинутих країн належать Німеччина, Великобританія, Франція та Італія; до малих промислово розвинутих країн — Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія; до середньорозвинутих — Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія.

Є також в Європі країни-карлики — Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн, кількість населення яких не перевищує 20-25 тис. чоловік кожна.

Країни Західної Європи — суверенні держави. Тільки Гібралтар є колоніальне залежним. Андорра знаходиться під протекторатом Франції та Іспанії. За формою державного правління є республіки і монархії.

У минулому невелика група західноєвропейських країн були метрополіями великих колоніальних імперій, які володіли величезними територіями в Африці, Латинській Америці та Азії. Окремі з них й нині мають невеликі колоніальні володіння.

Багато століть підряд цей регіон утримував історичне лідерство. Звідси почалися Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм, відбулася перша промислова революція.

Мінеральні ресурси Західної Європи досить різноманітні, але їх запаси значно вичерпані. Мало залізних руд та руд інших металів. Споживаються переважно Імпортовані паливні ресурси. Велике значення мають поклади бурого вугілля у Німеччині, газу у Нідерландах, урану у Франції, нафти й газу на шельфі Північного моря в секторах Великобританії та Норвегії. З-поміж інших корисних копалин трапляються родовища бокситів (Греція, Франція), свинцево-цинкових руд (Ірландія, Італія), калійних солей (Франція, Німеччина). У цілому забезпеченість Корисними копалинами нижча, ніж у центральне та східноєвропейських країнах.

Ґрунтовий покрив в регіоні досить різноманітний, але родючих ґрунтів мало. Невисока родючість ґрунтів компенсується продуманою меліорацією території.

Лісів промислового значення також мало, вони (особливо в середній Європі) виконують переважно рекреаційну функцію.

     

Річки здебільшого повноводні цілий рік. Рівнинні використовуються для судноплавства, гірські і північні — багаті на гідроресурси. Питної води місцями де вистачає.

Населення. На Західну Європу припадає тільки близько 6,8% населення світу. Проте пересічна густота тут близько 100 чол. на 1 км2. Протягом останнього століття в Західній Європі зменшувалась народжуваність на фоні зростання середньої тривалості життя (78 років у жінок і 73 — у чоловіків). Кількість пенсіонерів та людей похилого віку постійно зростає.

Економічно активне населення становить 2/3 від загальної кількості працездатних. Причини цього полягають у невеликій кількості працюючих жінок (33-35% від загальної кількості зайнятих), досить високому безробітті (15-17 млн. чоловік щорічно), високій частці молоді, що навчається тощо.

У Західній Європі висока внутрішня міграція населення. Кількість мігрантів за межі регіону порівняно незначна — виїздять переважно жителі Англії до Австралії, Канади та США. Останніми роками велику частину іммігрантів становлять вихідці з постсоціалістичних країн, з арабських країн Близького Сходу, африканських країн, країн Південної Азії.

У галузевій структурі зайнятості за останні десятиліття помітна тенденція різкого зростання зайнятих у невиробничій сфері і зменшення працюючих у галузях матеріального виробництва.

Розміщене населення досить нерівномірно: найгустіше (більше як 300 чол. на 1 км²) заселені Південно-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія, Північна Франція, Рур та прирейнська частина Німеччини. Це пояснюється вигодами їх географічного положення, високою концентрацією елементів інфраструктури, промислових об’єктів і міст. Північна Європа має найнижчу концентрацію населення через суворі природні умови (подекуди густота населення не перевищує 2-3 чоловіки на 1 км

2).

Міське населення значно перевищує сільське: 3/4 людей проживає у містах. Але в різних країнах цей показник не однаковий. У Великобританії, Німеччині, Швеції міські жителі становлять 80%, у Португалії — 50%.

Головною формою міського розселення є агломерації. Багато з них налічує понад 1 млн. чоловік. Найпотужнішими агломераціями є Лондонська (близько 13 млн. чоловік) та Паризька (понад 9 млн. чоловік). Є у регіоні також потужні мегалополіси. наприклад, Англійський і Прирейнський (останній охоплює території Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Франції). За кількістю великих міст та їх густотою Західна Європа випереджає Північну Америку. Але людність західноєвропейських міст нижча за північноамериканські, їх приміські зони менш розвинуті.

Погіршення екологічних умов у містах, велика концентрація людей і промислових об’єктів призводять до ускладнення умов проживання міських жителів, тому у регіоні спостерігається постійний виїзд людей на проживання з центральних районів у приміську зону та сільську місцевість. Темпи зростання кількості жителів периферійних районів агломерацій вищі, порівняно з темпами зростання міських жителів. Села Західної Європи значно відрізняються від сільських поселень Східної Європи своїми функціями та способом життя населення.

Господарство країн Західної Європи дуже розвинуте і характеризується високими показниками сумарного ВВП та доходів на душу населення. Країни регіону мають інтенсивні внутрішні, а також зовнішні економічні зв’язки з усіма регіонами світу, зокрема з основними центрами світового господарства.

Порівняно з Англо-Америкою та промислове розвинутими країнами АТР. темпи економічного розвитку країн Західної Європи дещо нижчі. Нижчі також показники ВВП на душу населення. Проте Західна Європа була і залишається одним з основних центрів розвитку світової цивілізації.

Протягом століть політична карта регіону неодноразово перекроювалася. Після воєн або складних політичних катаклізмів змінювалися кордони, виникали та розпадалися окремі держави і навіть імперії. Сучасного вигляду політична карта Західної Європи набула після Другої світової війни. На початку 90-х років XX ст. відбулися останні істотні зміни.

Найважливішою подією в економічному та політичному розвитку Європи XX ст. стало створення Європейського Союзу.

У 1992 році країни-учасниці ЄС у нідерландському місті Маахстрихті уклали угоду про створення політичного та валютно-фінансового союзу («Маахстрихтський акт»), згідно з якою у країнах Євросоюзу діятимуть Спільний центральний банк, до кінця століття буде впроваджена єдина валюта, а вже нині між країнами, що підписали так звану Шенгенську угоду, діє безвізовий режим поїздок громадян та спрощений митний режим.

Починаючи з 1993 року, в єдиному європейському просторі відбувається вільний рух товарів, капіталу, робочої сили. Відкрита економіка, раціональне використання робочої сили та розумна організація виробництва сприяють досягненню таких найважливіших цілей ЄС: збереженню довгострокового миру між країнами, що раніше протягом попередніх століть ворогували; шануванню національних особливостей країн-учасниць; «підтягуванню» рівнів економічного розвитку країн-учасниць до максимально високих показників.

Громадяни Європейського Союзу можуть вільно працювати, вчитися і виходити на пенсію у будь-якій країні Союзу. Дипломи про освіту дійсні в усіх країнах, що підписали угоду. Передбачається створення єдиного європейського диплома професійної освіти.

До участі у ЄС прагнуть і центральноєвропейські країни. Так, асоційованими членами ЄС вже стали Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Болгарія та Румунія. Бажають брати участь в ЄС й інші центрально- та східноєвропейські країни — країни Балтії, Україна та Молдова.

Важливими політичними інструментами, що регулюють міждержавні відносини в Європі, стали Рада Європи, Парламентська асамблея РЄ, Європарламент, Рада Безпеки і Співробітництва в Європі (РБСЄ). До Ради Європи прийнято майже всі держави Центральної Європи та нові держави, що утворилися після розпаду СРСР. Україна членом Ради Європи стала у 1995 році. Станом на кінець 1996 року до Ради Європи входило 39 країн.

Загалом, в 90-і роки XX ст. в Європі сформувалося кілька інтеграційних утворень, поля взаємодії яких частково перекриваються. У Західній Європі, як зазначено вище, інтеграційне ядро становлять країни ЄС. Інші держави мають з ними тісні економічні зв’язки. Країни Центральної Європи дуже зацікавлені в розширенні аналогічних економічних зв’язків. Північна Європа (Скандинавські країни та Ісландія) окрім західноєвропейських мають і регіональні проблеми, які розв’язуються в рамках північноєвропейської інтеграції.

Саме на зв’язки з цією частиною Європи насамперед орієнтуються нові незалежні країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія. У Центральній Європі майже всі колишні соціалістичні країни взяли курс на приєднання до ЄС та інших європейських структур.

Завдяки реконструкції національних економік західноєвропейські країни на сьогодні досягли високих показників свого економічного розвитку. У господарстві регіону важливу роль відіграють транснаціональні корпорації, що об’єднують капітали різних країн. Держави регіону сприяють їх розвитку, регулюючи правову та фінансову діяльність.

На базі державно-корпоративного сектора в Західній Європі розробляються довгострокові програми економічного та соціального розвитку, які дають змогу розв’язувати зокрема регіональні економічні проблеми. Для цього створюють спеціальні фонди.

Західна Європа — потужний фінансовий центр світу. Крім взаємного обігу капіталу між країнами регіону відбувається міграція капіталу на світовому рівні. Фінансовими столицями тут є Лондон, Франкфурт-на-Майні та Цюріх. В Європі є (без урахування постсоціалістичних країн) більша частина золотих запасів світу.

У господарстві країн регіону співіснують три сектори:

• національний (приватний),
• державний,
• іноземний.

Частка капіталу іноземного сектора досягає 20-25%, окрім транснаціональних європейських корпорацій, активно діють також корпорації СТА, Японії та інших країн.

Галузева структура господарства країн регіону характеризується переважанням промисловості (наукоємних галузей машинобудування та хімічної промисловості) і невиробничої сфери. Порівняно з США Західна Європа має у господарстві нижчу енерго- і технооснащеність. Нижчі тут і показники витрат на науково-дослідні розробки. Відстає регіон від США і за загальноекономічними показниками (національний доход, ВВП на душу населення тощо).

Особливістю економічного розвитку Західної Європи є й те, що найменш розвинуті країни мають найвищі темпи економічного розвитку, тоді як найпотужніші з-поміж них знижують темпи зростання. В результаті рівні економічного розвитку країн регіону в цілому вирівнюються. Проте розрив за головними показниками між окремими країнами поки що значний: найвищі показники ВВП на душу населення у 1994 році становили 25-35 тис. доларів (Швейцарія, Люксембург, ФРН, Швеція), а найнижчі — 5-10 тис. доларів (Данія, Норвегія, Греція, Іспанія, Португалія).

Промисловість Західної Європи має риси сучасного комплексу галузей періоду НТР. Найрозвинутішим країнам світу взагалі притаманна орієнтація на виробництва, що зберігають сировину, енергію та робочу силу і спираються на наукові і технологічні досягнення людства. Причини цього не тільки у високому рівні розвитку продуктивних сил, а і нестачі природних ресурсів.

У галузевій структурі промисловості Західної Європи переважають обробні галузі над добувними у співвідношенні приблизно 9:1. «Старими» вважаються галузі металургії, важкого машинобудування, суднобудування та деякі інші, тому саме ця група галузей переживає застій.

Високі темпи зростання мають електроніка, точне машинобудування, хімія, що спираються на наукові досягнення та кваліфіковану працю. Регіон — найбільший у світі виробник та постачальник на світовий ринок машин та промислового обладнання.

Надзвичайно розвинуте автомобілебудування, особливо у Німеччині («Даймлер-Бенц», «БМВ», «Фольксваген»), Великобританії (фірма «Бритіш лейланд»), Франції («Рено», «Пежо», «Сітроен»), Італії («ФІАТ»). Ці фірми виробляють 1/2 автомобілів Західної Європи.

Військове машинобудування концентрується переважно у Німеччині, Великобританії, Франції. Електротехнічна промисловість — в цих самих країнах, а також Італії, Нідерландах, Швеції.

За виробництвом побутової техніки регіон поступається тільки США. Для цієї галузі характерна залежність від монополій США, особливо у випуску ЕОМ та радіоапаратури. Виділяються Німеччина (1/8 світового виробництва електроприладів), Великобританія та Франція, Італія (світові лідери у виробництві холодильників, пральних машин), Нідерланди (радіоприймачі, телевізори, рентгенівська апаратура тощо).

Хімічна промисловість — одна з провідних галузей. У Західній Європі виробляється близько третини всіх хімікатів світу (у США — близько 1/5, а у Японії — близько 1/10). На хімікати припадає шоста частина вартості всієї промислової продукції регіону. Окремі країни спеціалізуються на випуску конкретних хімічних продуктів, наприклад, Швейцарія — на фармацевтичній продукції, Німеччина — фарбниках та пластмасах, Франція — на фарбниках, пластмасах та виробах парфумерії.

У регіоні добре розвинута харчова промисловість. Легка, в якій Західна Європа тривалий час була лідером, — переживає занепад через втрату зовнішніх ринків. Близько половини верхнього одягу, що споживається в Західній Європі, виробляється у країнах Азії — Республіці Кореї, Малайзії, Філіппінах, Тайвані, Сінгапурі тощо.

Сільське господарство — також розвинута галузь, що має високу продуктивність. Регіон дає третину світового виробництва молока та близько шостої частини м’яса. Галузь надзвичайно добре організована — малопродуктивні землі вилучають з сільськогосподарського землекористування та використовують під будівництво або лісопосадки; зростає кількість пасовищ та луків, знижуються площі орних земель (при постійному зростанні врожайності). Повсюдно державна політика сприяє зміцненню великих сільськогосподарських об’єднань. Аграрна політика країн регіону спрямована на збереження природного середовища та одержання екологічно чистої продукції.

У галузевій структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У більшості країн воно має м’ясо-молочну спеціалізацію. Країни Західної Європи виробляють м’яса стільки ж, як США, а молока — вдвічі більше. В окремих країнах під кормовими культурами зайняті більші площі, ніж під продовольчими. Найважливіші сільськогосподарські культури — пшениця (2/5 збору зернових), ячмінь (1/4-1/3), кукурудза (1/6). Середня врожайність зернових вища, ніж у інших регіонах світу (понад 40 ц з 1 га). Найпотужнішим виробником зерна є Франція (майже ЗО% збору зерна в регіоні).

У сільському господарстві Європи спостерігаємо добре виражені особливості його приміської та зональної спеціалізації. Потужні зони приміського господарства, що забезпечують великі промислові агломерації молоком, яловичиною, свининою, птицею, яйцями, овочами, фруктами, склалися в Німеччині, Нідерландах, Великобританії, Франції.

Сформувалося також кілька широтних зон зональної спеціалізації сільського господарства. Північна частина регіону від Бретані та західної частини Британських островів до країн Балтійського моря — найбільший у світі район інтенсивного молочно-м’ясного тваринництва, в структурі агропромислових комплексів якого переважають виробництво молока, яловичини, свинини, кормовиробництво у поєднанні місцями з вирощуванням технічних культур (особливо льону), картоплі і жита.

Сільськогосподарські райони середньої частини Європи спеціалізуються на вирощуванні зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь та ін.), овочів та фруктів помірної зони (місцями також картоплі, цукрових буряків, соняшнику) в поєднанні з м’ясо-молочним тваринництвом.

Середземноморська Європа — регіон субтропічного сільського господарства з розвинутим плодоовочівництвом (в тому числі вирощуванням винограду, цитрусових, маслин, ефіроолійних та ін.) та вирощуванням зернових. В Альпах, Карпатах, гірських районах Балканського, Апеннінського та Піренейського півостровів — пасовищне тваринництво.

Рибальство дає понад 11 млн. тонн вилову риби щорічно, найбільше її виловлюють Норвегія, Данія, Ісландія.

Транспорт регіону надзвичайно розвинутий, особливо автомобільний. Він виконує великий обсяг пасажиро- і вантажоперевезень.

В центральній Англії склалися індустріальні райони Мідленд, Йоркшир і Ланкашир. Переважно аграрною є Північна Англія. Уельс, Шотландія Північна Ірландія — національні окраїни, що переживають складні економічні проблеми.

Для них характерні значні проблеми із зайнятістю населення. В Уельсі на базі кам’яновугільного басейну працює металургійна промисловість, сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та овець.

Шотландія має суднобудування, металургійні заводи, текстильну і електротехнічна-промисловість. Північна Ірландія (Ольстер) — найбільша соціальна проблема Великобританії внаслідок протистояння католиків і протестантів. Тут найнижчі показники економічного розвитку. У Північній Ірландії найвища в країні зайнятість у сільському господарстві та найвищий рівень безробіття.

03.09.2011

загальний огляд. Реферат – Освіта.UA

Західноєвропейський регіон знаходиться на крайньому заході материка Євразія. Тут розташовано 25 держав, які разом виробляють 1/4 продукції промисловості і 1/5 продукції сільського господарства світу

До економічно розвинутих країн належать Німеччина, Великобританія, Франція та Італія; до малих промислово розвинутих країн — Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія; до середньорозвинутих — Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія.

Є також в Європі країни-карлики — Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн, кількість населення яких не перевищує 20-25 тис. чоловік кожна.

Країни Західної Європи — суверенні держави. Тільки Гібралтар є колоніальне залежним. Андорра знаходиться під протекторатом Франції та Іспанії. За формою державного правління є республіки і монархії.

У минулому невелика група західноєвропейських країн були метрополіями великих колоніальних імперій, які володіли величезними територіями в Африці, Латинській Америці та Азії. Окремі з них й нині мають невеликі колоніальні володіння.

Багато століть підряд цей регіон утримував історичне лідерство. Звідси почалися Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм, відбулася перша промислова революція.

Мінеральні ресурси Західної Європи досить різноманітні, але їх запаси значно вичерпані. Мало залізних руд та руд інших металів. Споживаються переважно Імпортовані паливні ресурси. Велике значення мають поклади бурого вугілля у Німеччині, газу у Нідерландах, урану у Франції, нафти й газу на шельфі Північного моря в секторах Великобританії та Норвегії. З-поміж інших корисних копалин трапляються родовища бокситів (Греція, Франція), свинцево-цинкових руд (Ірландія, Італія), калійних солей (Франція, Німеччина). У цілому забезпеченість Корисними копалинами нижча, ніж у центральне та східноєвропейських країнах.

Ґрунтовий покрив в регіоні досить різноманітний, але родючих ґрунтів мало. Невисока родючість ґрунтів компенсується продуманою меліорацією території.

Лісів промислового значення також мало, вони (особливо в середній Європі) виконують переважно рекреаційну функцію.

     

Річки здебільшого повноводні цілий рік. Рівнинні використовуються для судноплавства, гірські і північні — багаті на гідроресурси. Питної води місцями де вистачає.

Населення. На Західну Європу припадає тільки близько 6,8% населення світу. Проте пересічна густота тут близько 100 чол. на 1 км2. Протягом останнього століття в Західній Європі зменшувалась народжуваність на фоні зростання середньої тривалості життя (78 років у жінок і 73 — у чоловіків). Кількість пенсіонерів та людей похилого віку постійно зростає.

Економічно активне населення становить 2/3 від загальної кількості працездатних. Причини цього полягають у невеликій кількості працюючих жінок (33-35% від загальної кількості зайнятих), досить високому безробітті (15-17 млн. чоловік щорічно), високій частці молоді, що навчається тощо.

У Західній Європі висока внутрішня міграція населення. Кількість мігрантів за межі регіону порівняно незначна — виїздять переважно жителі Англії до Австралії, Канади та США. Останніми роками велику частину іммігрантів становлять вихідці з постсоціалістичних країн, з арабських країн Близького Сходу, африканських країн, країн Південної Азії.

У галузевій структурі зайнятості за останні десятиліття помітна тенденція різкого зростання зайнятих у невиробничій сфері і зменшення працюючих у галузях матеріального виробництва.

Розміщене населення досить нерівномірно: найгустіше (більше як 300 чол. на 1 км²) заселені Південно-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія, Північна Франція, Рур та прирейнська частина Німеччини. Це пояснюється вигодами їх географічного положення, високою концентрацією елементів інфраструктури, промислових об’єктів і міст. Північна Європа має найнижчу концентрацію населення через суворі природні умови (подекуди густота населення не перевищує 2-3 чоловіки на 1 км²).

Міське населення значно перевищує сільське: 3/4 людей проживає у містах. Але в різних країнах цей показник не однаковий. У Великобританії, Німеччині, Швеції міські жителі становлять 80%, у Португалії — 50%.

Головною формою міського розселення є агломерації. Багато з них налічує понад 1 млн. чоловік. Найпотужнішими агломераціями є Лондонська (близько 13 млн. чоловік) та Паризька (понад 9 млн. чоловік). Є у регіоні також потужні мегалополіси. наприклад, Англійський і Прирейнський (останній охоплює території Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Франції). За кількістю великих міст та їх густотою Західна Європа випереджає Північну Америку. Але людність західноєвропейських міст нижча за північноамериканські, їх приміські зони менш розвинуті.

Погіршення екологічних умов у містах, велика концентрація людей і промислових об’єктів призводять до ускладнення умов проживання міських жителів, тому у регіоні спостерігається постійний виїзд людей на проживання з центральних районів у приміську зону та сільську місцевість. Темпи зростання кількості жителів периферійних районів агломерацій вищі, порівняно з темпами зростання міських жителів. Села Західної Європи значно відрізняються від сільських поселень Східної Європи своїми функціями та способом життя населення.

Господарство країн Західної Європи дуже розвинуте і характеризується високими показниками сумарного ВВП та доходів на душу населення. Країни регіону мають інтенсивні внутрішні, а також зовнішні економічні зв’язки з усіма регіонами світу, зокрема з основними центрами світового господарства.

Порівняно з Англо-Америкою та промислове розвинутими країнами АТР. темпи економічного розвитку країн Західної Європи дещо нижчі. Нижчі також показники ВВП на душу населення. Проте Західна Європа була і залишається одним з основних центрів розвитку світової цивілізації.

Протягом століть політична карта регіону неодноразово перекроювалася. Після воєн або складних політичних катаклізмів змінювалися кордони, виникали та розпадалися окремі держави і навіть імперії. Сучасного вигляду політична карта Західної Європи набула після Другої світової війни. На початку 90-х років XX ст. відбулися останні істотні зміни.

Найважливішою подією в економічному та політичному розвитку Європи XX ст. стало створення Європейського Союзу.

У 1992 році країни-учасниці ЄС у нідерландському місті Маахстрихті уклали угоду про створення політичного та валютно-фінансового союзу («Маахстрихтський акт»), згідно з якою у країнах Євросоюзу діятимуть Спільний центральний банк, до кінця століття буде впроваджена єдина валюта, а вже нині між країнами, що підписали так звану Шенгенську угоду, діє безвізовий режим поїздок громадян та спрощений митний режим.

Починаючи з 1993 року, в єдиному європейському просторі відбувається вільний рух товарів, капіталу, робочої сили. Відкрита економіка, раціональне використання робочої сили та розумна організація виробництва сприяють досягненню таких найважливіших цілей ЄС: збереженню довгострокового миру між країнами, що раніше протягом попередніх століть ворогували; шануванню національних особливостей країн-учасниць; «підтягуванню» рівнів економічного розвитку країн-учасниць до максимально високих показників.

Громадяни Європейського Союзу можуть вільно працювати, вчитися і виходити на пенсію у будь-якій країні Союзу. Дипломи про освіту дійсні в усіх країнах, що підписали угоду. Передбачається створення єдиного європейського диплома професійної освіти.

До участі у ЄС прагнуть і центральноєвропейські країни. Так, асоційованими членами ЄС вже стали Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Болгарія та Румунія. Бажають брати участь в ЄС й інші центрально- та східноєвропейські країни — країни Балтії, Україна та Молдова.

Важливими політичними інструментами, що регулюють міждержавні відносини в Європі, стали Рада Європи, Парламентська асамблея РЄ, Європарламент, Рада Безпеки і Співробітництва в Європі (РБСЄ). До Ради Європи прийнято майже всі держави Центральної Європи та нові держави, що утворилися після розпаду СРСР. Україна членом Ради Європи стала у 1995 році. Станом на кінець 1996 року до Ради Європи входило 39 країн.

Загалом, в 90-і роки XX ст. в Європі сформувалося кілька інтеграційних утворень, поля взаємодії яких частково перекриваються. У Західній Європі, як зазначено вище, інтеграційне ядро становлять країни ЄС. Інші держави мають з ними тісні економічні зв’язки. Країни Центральної Європи дуже зацікавлені в розширенні аналогічних економічних зв’язків. Північна Європа (Скандинавські країни та Ісландія) окрім західноєвропейських мають і регіональні проблеми, які розв’язуються в рамках північноєвропейської інтеграції.

Саме на зв’язки з цією частиною Європи насамперед орієнтуються нові незалежні країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія. У Центральній Європі майже всі колишні соціалістичні країни взяли курс на приєднання до ЄС та інших європейських структур.

Завдяки реконструкції національних економік західноєвропейські країни на сьогодні досягли високих показників свого економічного розвитку. У господарстві регіону важливу роль відіграють транснаціональні корпорації, що об’єднують капітали різних країн. Держави регіону сприяють їх розвитку, регулюючи правову та фінансову діяльність.

На базі державно-корпоративного сектора в Західній Європі розробляються довгострокові програми економічного та соціального розвитку, які дають змогу розв’язувати зокрема регіональні економічні проблеми. Для цього створюють спеціальні фонди.

Західна Європа — потужний фінансовий центр світу. Крім взаємного обігу капіталу між країнами регіону відбувається міграція капіталу на світовому рівні. Фінансовими столицями тут є Лондон, Франкфурт-на-Майні та Цюріх. В Європі є (без урахування постсоціалістичних країн) більша частина золотих запасів світу.

У господарстві країн регіону співіснують три сектори:

• національний (приватний),
• державний,
• іноземний.

Частка капіталу іноземного сектора досягає 20-25%, окрім транснаціональних європейських корпорацій, активно діють також корпорації СТА, Японії та інших країн.

Галузева структура господарства країн регіону характеризується переважанням промисловості (наукоємних галузей машинобудування та хімічної промисловості) і невиробничої сфери. Порівняно з США Західна Європа має у господарстві нижчу енерго- і технооснащеність. Нижчі тут і показники витрат на науково-дослідні розробки. Відстає регіон від США і за загальноекономічними показниками (національний доход, ВВП на душу населення тощо).

Особливістю економічного розвитку Західної Європи є й те, що найменш розвинуті країни мають найвищі темпи економічного розвитку, тоді як найпотужніші з-поміж них знижують темпи зростання. В результаті рівні економічного розвитку країн регіону в цілому вирівнюються. Проте розрив за головними показниками між окремими країнами поки що значний: найвищі показники ВВП на душу населення у 1994 році становили 25-35 тис. доларів (Швейцарія, Люксембург, ФРН, Швеція), а найнижчі — 5-10 тис. доларів (Данія, Норвегія, Греція, Іспанія, Португалія).

Промисловість Західної Європи має риси сучасного комплексу галузей періоду НТР. Найрозвинутішим країнам світу взагалі притаманна орієнтація на виробництва, що зберігають сировину, енергію та робочу силу і спираються на наукові і технологічні досягнення людства. Причини цього не тільки у високому рівні розвитку продуктивних сил, а і нестачі природних ресурсів.

У галузевій структурі промисловості Західної Європи переважають обробні галузі над добувними у співвідношенні приблизно 9:1. «Старими» вважаються галузі металургії, важкого машинобудування, суднобудування та деякі інші, тому саме ця група галузей переживає застій.

Високі темпи зростання мають електроніка, точне машинобудування, хімія, що спираються на наукові досягнення та кваліфіковану працю. Регіон — найбільший у світі виробник та постачальник на світовий ринок машин та промислового обладнання.

Надзвичайно розвинуте автомобілебудування, особливо у Німеччині («Даймлер-Бенц», «БМВ», «Фольксваген»), Великобританії (фірма «Бритіш лейланд»), Франції («Рено», «Пежо», «Сітроен»), Італії («ФІАТ»). Ці фірми виробляють 1/2 автомобілів Західної Європи.

Військове машинобудування концентрується переважно у Німеччині, Великобританії, Франції. Електротехнічна промисловість — в цих самих країнах, а також Італії, Нідерландах, Швеції.

За виробництвом побутової техніки регіон поступається тільки США. Для цієї галузі характерна залежність від монополій США, особливо у випуску ЕОМ та радіоапаратури. Виділяються Німеччина (1/8 світового виробництва електроприладів), Великобританія та Франція, Італія (світові лідери у виробництві холодильників, пральних машин), Нідерланди (радіоприймачі, телевізори, рентгенівська апаратура тощо).

Хімічна промисловість — одна з провідних галузей. У Західній Європі виробляється близько третини всіх хімікатів світу (у США — близько 1/5, а у Японії — близько 1/10). На хімікати припадає шоста частина вартості всієї промислової продукції регіону. Окремі країни спеціалізуються на випуску конкретних хімічних продуктів, наприклад, Швейцарія — на фармацевтичній продукції, Німеччина — фарбниках та пластмасах, Франція — на фарбниках, пластмасах та виробах парфумерії.

У регіоні добре розвинута харчова промисловість. Легка, в якій Західна Європа тривалий час була лідером, — переживає занепад через втрату зовнішніх ринків. Близько половини верхнього одягу, що споживається в Західній Європі, виробляється у країнах Азії — Республіці Кореї, Малайзії, Філіппінах, Тайвані, Сінгапурі тощо.

Сільське господарство — також розвинута галузь, що має високу продуктивність. Регіон дає третину світового виробництва молока та близько шостої частини м’яса. Галузь надзвичайно добре організована — малопродуктивні землі вилучають з сільськогосподарського землекористування та використовують під будівництво або лісопосадки; зростає кількість пасовищ та луків, знижуються площі орних земель (при постійному зростанні врожайності). Повсюдно державна політика сприяє зміцненню великих сільськогосподарських об’єднань. Аграрна політика країн регіону спрямована на збереження природного середовища та одержання екологічно чистої продукції.

У галузевій структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У більшості країн воно має м’ясо-молочну спеціалізацію. Країни Західної Європи виробляють м’яса стільки ж, як США, а молока — вдвічі більше. В окремих країнах під кормовими культурами зайняті більші площі, ніж під продовольчими. Найважливіші сільськогосподарські культури — пшениця (2/5 збору зернових), ячмінь (1/4-1/3), кукурудза (1/6). Середня врожайність зернових вища, ніж у інших регіонах світу (понад 40 ц з 1 га). Найпотужнішим виробником зерна є Франція (майже ЗО% збору зерна в регіоні).

У сільському господарстві Європи спостерігаємо добре виражені особливості його приміської та зональної спеціалізації. Потужні зони приміського господарства, що забезпечують великі промислові агломерації молоком, яловичиною, свининою, птицею, яйцями, овочами, фруктами, склалися в Німеччині, Нідерландах, Великобританії, Франції.

Сформувалося також кілька широтних зон зональної спеціалізації сільського господарства. Північна частина регіону від Бретані та західної частини Британських островів до країн Балтійського моря — найбільший у світі район інтенсивного молочно-м’ясного тваринництва, в структурі агропромислових комплексів якого переважають виробництво молока, яловичини, свинини, кормовиробництво у поєднанні місцями з вирощуванням технічних культур (особливо льону), картоплі і жита.

Сільськогосподарські райони середньої частини Європи спеціалізуються на вирощуванні зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь та ін.), овочів та фруктів помірної зони (місцями також картоплі, цукрових буряків, соняшнику) в поєднанні з м’ясо-молочним тваринництвом.

Середземноморська Європа — регіон субтропічного сільського господарства з розвинутим плодоовочівництвом (в тому числі вирощуванням винограду, цитрусових, маслин, ефіроолійних та ін.) та вирощуванням зернових. В Альпах, Карпатах, гірських районах Балканського, Апеннінського та Піренейського півостровів — пасовищне тваринництво.

Рибальство дає понад 11 млн. тонн вилову риби щорічно, найбільше її виловлюють Норвегія, Данія, Ісландія.

Транспорт регіону надзвичайно розвинутий, особливо автомобільний. Він виконує великий обсяг пасажиро- і вантажоперевезень.

В центральній Англії склалися індустріальні райони Мідленд, Йоркшир і Ланкашир. Переважно аграрною є Північна Англія. Уельс, Шотландія Північна Ірландія — національні окраїни, що переживають складні економічні проблеми.

Для них характерні значні проблеми із зайнятістю населення. В Уельсі на базі кам’яновугільного басейну працює металургійна промисловість, сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та овець.

Шотландія має суднобудування, металургійні заводи, текстильну і електротехнічна-промисловість. Північна Ірландія (Ольстер) — найбільша соціальна проблема Великобританії внаслідок протистояння католиків і протестантів. Тут найнижчі показники економічного розвитку. У Північній Ірландії найвища в країні зайнятість у сільському господарстві та найвищий рівень безробіття.

03.09.2011

Європа

Карта Європи

Політична карта Європи

Європа на мапі півкулі

Європейські держави на карті світу

Європа з космосу

Європа — частина світу, має площу близько 10,5 млн км і населення 830 400 000 чоловік. Разом з Азією утворює материк Євразія.

1. Етимологія

Європа названа по імені героїні давньогрецької міфології Європи, фінікійської царівни, викраденої Зевсом і відвезений на Крит (при цьому епітет Європи міг зв’язуватися також з Герой і Деметрою). Походження самого цього імені, як укладає французький лінгвіст П. Шантрен, невідомо. ^[1] Найбільш популярні в сучасній літературі етимологічні гіпотези були запропоновані ще в античності (поряд з багатьма іншими), але є спірними:

• Одна етимологія тлумачить його з грецьких коренів Еврі — і ОПС — як «шірокоглазая» ^[2].
• Згідно лексикограф Гесихій, назва Європи означає «країна заходу, або темна» ^[3], що пізнішими лінгвістами було порівнювати із зх.-сем. ‘rb «захід сонця» ^[4] або Аккад. erebu з тим самим значенням. М. Уест оцінює цю етимологію як дуже слабку ^[5]

2. Межі

Назва Європа для частини світу відсутній у найдавнішій грецькій літературі (в гомерівському гімні до Аполлону Піфійського ^[6] Європою названа тільки Північна Греція) і вперше зафіксовано в «Описі Землі» Гекатея Мілетського (кінець VI століття до н. е..), перша книга якого присвячена Європі.

Лінгвістична карта Європи

Стародавні греки спочатку вважали Європу окремим материком, відокремленим від Азії Егейським і Чорним морями, а від Африки — Середземним морем. Переконавшись, що Європа — лише мала частина величезного материка, який нині називають Євразією, античні автори стали проводити східну межу Європи по річці Дон (такі уявлення зустрічаються вже у Полібія і Страбона). Ця традиція панувала протягом майже двох тисячоліть. Зокрема, у Меркатора кордон Європи йде по Дону, а від його витоку — строго на північ до Білого моря. ^[7]

В XV столітті, коли мусульмани були витіснені майже з усієї Іспанії, а візантійці — з Азії ( турками), Європа на короткий час стала майже синонімом християнського світу, але в даний час більшість християн проживає поза її територією ^[8]. В XIX столітті майже вся світова промисловість перебувала в Європі; сьогодні ж більша частина продукції виробляється за її межами.

В. Н. Татищев в 1720 запропонував провести східний кордон Європи по хребту Уральських гір, і далі по річці Яїк (суч. Урал) аж до гирла, що впадає в Каспійське море. Поступово нова межа стала загальноприйнятою спочатку в Росії, а потім і за її межами. В даний час кордон Європи проводиться: на півночі — по Північного Льодовитого океану, на заході — по Атлантичного океану, на півдні — по Середземного, Егейського, Мармуровій, Чорного морів; на сході — по східному підніжжя Уральських гір, горам Мугоджари, по річці Яїк (суч. Урал) ^[9] до Каспійського моря, від нього по річках Куме і Манич до гирла Дона ^[9] (або по Кавказького хребта до Чорного моря ^[10]). До Європі також відносять прилеглі острови і архіпелаги ^[9].

Дмитро Іванович Менделєєв писав у 1906 :

Відділення Європи від Азії у всіх відносинах штучно і з плином часу неодмінно згладиться і, ймовірно, навіть пропаде. [11]

3. Географія

Європа омивається Атлантичним і Північним Льодовитим океанами та їх морями.

Площа островів близько 730 тис. км . На півострова припадає близько 1 / 4 території Європи ( Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський та ін.)

Середня висота близько 300 м, максимальна (якщо проводити кордон Європи з Кумо-Маничською западині) — 4808 м, м. Монблан, або (при проведенні кордону Європи з Кавказького хребта) — 5642 м, г. Ельбрус, мінімальна в даний час складає бл. -27 Метрів ( Каспійське море) і змінюється разом з коливаннями рівня цього моря.

Переважають рівнини (великі — Руська, Середньоєвропейська, Середньо- і Нижнедунайская, Паризький басейн), гори займають близько 17% території (основні — Альпи, Кавказ, Карпати, Кримські, Піренеї, Апенніни, Урал, Скандинавські гори, гори Балканського півострова). Діючі вулкани є в Ісландії та Середземномор’ї.

На більшій частині території клімат помірний (на заході — океанічний, на сході — континентальний, зі сніжною та морозною зимою), на північних островах — субарктичний і арктичний, в Південній Європі — середземноморський, в Прикаспійської низовини — напівпустельний. На островах Арктики, в Ісландії, Скандинавських горах, Альпах — заледеніння (площа понад 116 тис. км ).

Основні річки: Волга, Дунай, Яїк (суч. Урал), Дніпро, Західна Двіна, Дон, Печора, Кама, Ока, Біла, Дністер, Рейн, Ельба, Вісла, Тахо, Луара, Одер, Німан.

Великі озера: Ладозьке, Онезьке, Чудское, Венерн, Балатон, Женевське.

На островах Арктики і вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану — арктичні пустелі і тундри, південніше — лісотундри, тайгові, змішані і широколистяні ліси, лісостепу, степи, субтропічні середземноморські ліси і чагарники; на південному сході — напівпустелі.

Найбільша в Європі піщана пустеля Рин-піски (40 000 км ) розташована в межиріччі Волги і Уралу (на території Казахстану і Росії), в Західній Європі до близького до напівпустель типу спільнот іноді зараховують масив Табернас в Іспанії. Крім того мало місце опустелювання великих територій в Калмикії, Росія, що сталося в результаті людської діяльності з промислового забору води з природних джерел та нераціонального використання земель ^[12]. У зоні сухих степів на сході Європи є ряд піщаних масивів в Росії на нижньому Дону ( Арчедінско-Донські піски, Цимлянське піски тощо), пограниччі Калмикії, Дагестану і Чечні ( Ногайська степ), а також на території Україна ( Олешківські піски).

, Супутникове карта гроз по Європі.

4. Історія

Європа залишалася незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в Грузії ( Дманісі), були знайдені останки людей, що жили 1,8 мільйона років тому і належать до форми, перехідний між Homo habilis і Homo erectus, пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид, Homo georgicus, і передбачається, що всі останки належать особинам однієї популяції.

Звідки прийшла людина в Європу, спірно. Відомо тільки, що Європа не була місцем зародження людства. Існують версії про те, що перші гомініди прийшли в Європу з Індії. Але найбільш вірогідною є гіпотеза про прихід гоминид до Європи з Африки через Передню Азію. Є припущення, що це сталося в середині віллафранкского часу.

По-справжньому заселили Європу гейдельбергська людина і його ймовірний прямий нащадок неандерталець, причому останній вдавав із себе спеціалізовану форму, адаптовану до європейського клімату.

Найперша поява людей сучасного фізичного типу (Homo sapiens) у Європі, відоме на даний момент, датується 35 тис. років тому, а 28 тисяч років тому, ймовірно, остаточно зник неандерталець.

44 держав мають визнання більшості членів ООН, 4 держави (території) мають обмежене визнання.

5.1. Віртуальні держави

5.2. Європейські залежні території

5.3. Частково визнаний релігійний орден

Традиційно географічними кордонами Європи і Азії вважається Кумо-Маничський западина, цієї думки, зокрема, дотримуються енциклопедії БСЕ ^[19] і Британіка ^[20]; рідше кордон проводять за Кавказького хребту (енциклопедія Ларусса ^[21]). Подальше проходження кордону по Чорному морю і чорноморським протоками підтримується всіма джерелами. В силу зазначених обставин включення Азербайджану ^[22], Грузії ^[23] в список країн Європи грунтується насамперед на політичних, економічних і культурних міркуваннях і не є однозначним. Кіпр входить до Європейського союзу, але географічно знаходиться в Азії. Ряд островів Греції, що знаходяться поблизу узбережжя турецької Анатолії також може бути віднесений до Азії.

6. Розподіл

Європу зазвичай ділять на Північну і Південну, Західну і Східну, а також Центральну. Ділення це досить умовно, тим більше, що тут вступають в дію не тільки чисто географічні, а й політичні чинники. Деякі країни, залежно від точки зору, можуть зараховуватися до різних груп держав.

За радянських часів поділ Європи на Схід і Захід мало часто політичне забарвлення — до Східній Європі відносили НДР, Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію, Болгарію, Албанію, Югославію і СРСР — країни соціалістичні, або, як їх ще називали, «країни народної демократії». До Західній Європі відносилися всі інші держави. При цьому Іспанія, Португалія, південь Франції, Італія, Мальта, Кіпр, Греція і Туреччина також називалися Південною Європою, а Ісландія, Норвегія, Швеція, Данія і Фінляндія — Північній.

В даний час, після розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини, до Центральній Європі відносять Австрію, Швейцарію і раніше включалися до Східної Європи Польщу, Чехію, Словаччину, країни колишньої Югославії, Румунію, Угорщину, іноді країни Прибалтики (останні частіше включають в Північну Європу). До Східній Європі — фізико-географічно Російську Федерацію (в Європі тільки частина), Україна, Білорусію, Казахстан (в Європі тільки частина), Молдавію, включаючи невизнана Придністров’я, а також фізико-географічно південнокавказьких країни Азербайджан і Грузію (включаючи частково визнані й невизнані Абхазію, Південну Осетію, Нагірно-Карабахська Республіка). До Західній Європі — Великобританію, Ірландію, Францію та інші країни, включаючи фізико-географічно центрально-європейську Німеччину ^{[джерело не вказано 109 днів]}. У деяких джерелах зберігається старий розподіл.

7. Політична ситуація

У період після Другої світової війни до 1989-1991 Європа була центральною ареною холодної війни між західним ( капіталістичним) і східним ( соціалістичним) блоками. Більшість країн Західної Європи в цей час у військово-політичному плані об’єдналися в рамках НАТО. Соціальну і правову інтеграцію забезпечував Рада Європи, економічну — Європейське економічне співтовариство. На сході континенту військової інтеграційної структурою виступала Організація Варшавського договору, економічної — РЕВ; в обох домінуючу роль грав СРСР.

Після краху соціалістичних режимів ситуація помітно змінилася. Більшість країн колишнього «соціалістичного табору» переорієнтувалися на західні структури. В даний час більше половини держав Європи входять до складу Європейського союзу і НАТО, практично всі інші заявляють про бажання вступити в ці організації. З одного боку, це створило передумови для перетворення ЄС на політичного гравця справді глобального масштабу. З іншого боку, неоднорідність складу Союзу негативно позначається на його здатності виробляти спільні позиції з тих чи інших питань.

Лідерами політичних процесів в Європі є Німеччина, Франція, Великобританія та Італія. Помітну роль в інтеграційних процесах відіграють малі країни Західної Європи (країни Бенілюксу, скандинавські держави, Ірландія), значною мірою виграли від розвитку ЄС. Особливе місце займають колишні соціалістичні країни, які розраховують поправити своє економічне становище за рахунок участі в Євросоюзі. Осередком нестабільності залишаються Балкани, де до цього часу не врегульовані конфліктні ситуації, які виникли при розпаді Югославії. Незрозумілим залишається політичне й економічне майбутнє колишніх радянських республік, в тому числі на Кавказі. Неоднозначно ставлення в Європі до прагнення переважно мусульманської Туреччини до більшої участі в європейських справах.

8. Основні міжнародні об’єднання в Європі

Країни Європи є членами різних міжнародних організацій, велика частина яких організації економічного і політичного характеру. Основні міжнародні об’єднання в Європі перераховані нижче.

Участь країн у європейських договорах і організаціях.

8.1. Рада Європи

Рада Європи є єдиною пан’європейської організацією, членами якої є майже всі країни Європи. В даний час членами Ради Європи є 47 держав. Цілями Ради Європи є програми зі згладжування протиріч між законодавчими базами європейських країн у таких сферах, як права людини, громадянство, міжнародне приватне право, захист навколишнього середовища та культурної спадщини, охорона прав національних меншин і т. п.

8.2. Європейський союз

Прапор ЄС

Європейський союз, скорочена назва ЄС — наднаціональне об’єднання 27 держав Європи. У рамках Союзу курується безліч програм. В рамках ЄС діє єдиний ринок, що включає в себе митний союз, валютний союз (єдина європейська валюта — євро, діє на території 17 з 27 членів Євросоюзу), загальну політику в галузі сільського господарства та рибальства. Європейський союз також вживає заходів до координації дій країн-членів в області політики. Також існують тенденції до координації дій у сфері оборони та загальної зовнішньої політики. Союз поступово еволюціонує з економічної організації на наднаціональну. В даний час спільний ВВП Євросоюзу є найбільшим у світі і становить 15,849 трильйона доларів США.

Так само в рамках Європи існують такі об’єднання:

8.3. Співдружність незалежних держав

Прапор СНД

Співдружність незалежних держав — організація, що складається з 11 колишніх республік Радянського Союзу (крім країн Прибалтики і Грузії). СНД не володіє наднаціональними повноваженнями і є більшою мірою символічною організацією, що діє в сфері координації взаємодії між країнами-учасницями Співдружності ^[24]. Головними цілями СНД є здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; мирне вирішення спорів; міждержавна кооперація та інтеграція; захист прав і свобод громадян країн-членів. Головними темами обговорення залишаються плани по створенню єдиного ринку на зразок ЄС, а також боротьба з транскордонною злочинністю.

8.4. НАТО

Прапор НАТО

НАТО (Організація Північноатлантичного договору) є військовим союзом, членами якого є в основному країни Європи, а також США і Канада. НАТО створювалася як організація для згуртування західноєвропейських країн під командуванням США проти Союзу Радянських Соціалістичних Республік і його союзників. Основою організації є договір про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-членів.

8.5. ОБСЄ

Емблема ОБСЄ

Організація з безпеки і співробітництва в Європі, найбільша регіональна організація з безпеки, до складу якої входять 56 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки.

Організація націлена на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів.

8.6. Північний рада

Північний рада (заснований в 1952 р.) і Північний рада міністрів (заснований в 1971 р.) — організація для координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Країни-члени: Данія, Фінляндія (з 1956), Ісландія, Норвегія, Швеція. Керівні органи знаходяться в Копенгагені.

8.7. ГУАМ

Організація створена в 1997 році чотирма країнами: Грузія, Україна, Азербайджан, Молдавія ( ГУАМ) Штаб-квартира знаходиться в столиці Україні — Києві. З квітня 1999 по 2006 до складу організації входив також Узбекистан і вона носила назву ГУУАМ.

8.8. ЄврАзЕС

Емблема ЄврАзЕС

Євразійське економічне співтовариство — міжнародна економічна організація низки пострадянських держав, що займається формуванням загальних зовнішніх митних кордонів, виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку.

8.9. ОДКБ

Емблема ОДКБ

До складу організації входять Росія, Білорусія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан.

У рамках ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) проходять спільні військові навчання. Мета організації — спільне відбиття агресії при нападі на будь-яку державу-учасника договору.

8.10. Арктичний рада

Арктичний рада — міжнародна організація, створена в 1989 році за ініціативою Фінляндії для захисту унікальної природи північної полярної зони. У Арктичний рада входять вісім пріарктіческіх країн: Данія, Фінляндія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, Швеція, США. Країни-спостерігачі: Великобританія, Франція, ФРН, Нідерланди, Польща, Іспанія.

8.11. Балтійська асамблея

Балтійська асамблея — дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований в 1991 році. Асамблея координує дії, консультує парламенти трьох країн і декларує узгоджені позиції у вигляді резолюцій, рішень і рекомендацій.

8.12. Бенілюкс

Прапор Бенілюксу

Бенілюкс — союз Бельгії, Нідерландів і Люксембура, створене 3 лютого 1958 року. Має свій парламент і суд, куди входять представники трьох держав.

8.13. Рада держав Балтійського моря

Рада держав Балтійського моря — був заснований 5-6 березня 1992 року в Копенгагені на конференції міністрів закордонних справ країн Балтійського моря. До нього увійшли Німеччина, Данія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Фінляндія, Швеція, Естонія, а також Комісія європейських співтовариств.

8.14. Рада Баренцева / Евроарктіческого регіону

Форум регіонального співробітництва. Був заснований в 1993 р. Рада Баренцева / Евроарктіческого регіону (Ощад). До нього увійшли на правах постійних членів Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія та Швеція, а також Комісія Європейських співтовариств (КЕС). Дев’ять держав — Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США, Японія — мають статус спостерігачів.

8.15. Союзна держава Росії і Білорусі

Конфедеративний союз Російської Федерації та Республіки Білорусь з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним, культурним простором.

8.16. Митний союз Білорусії, Казахстану і Росії

Митний союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Киргизія і Російської Федерації — міждержавний договір про створення єдиного митного простору, підписаний Росією, Білоруссю і Казахстаном. Пізніше до союзу приєдналася Киргизія.

9. Географічний центр

Розташування центру залежить від визначення кордонів Європи і головним чином визначається обраною методикою підрахунку, а також тим, чи включаються віддалені острова в список крайніх точок Європи чи ні. Таким чином, на звання географічного центру Європи претендує кілька місць.

Варіант розрахунку білоруських вчених Олексія Соломонова і Валерія Аношко: 55 градусів 30 хвилин північної широти, 28 градусів 48 хвилин східної довготи ^[25]

На звання географічного центру Європи претендують також України, Литва, Словаччина, Німеччина та Польща.

Книга рекордів Гіннеса, визнає село Пурнушкяй в 26 км на північ від Вільнюса, Литва, в якості «офіційного» географічного центру Європи. Але це не виключає інших обчислень, залежно від методології, використовуваної при прийнятті рішення.

10. Цікаві факти

• ЄВРОПА — наш спільний дім

Література

Примітки

1. Chantraine P. Dictionnaire tymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P.388
2. Гудіанов етімологік (Лосев А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. З. 223
3. цит. по: Лосєв А. Ф. Міфологія греків і римлян. М., 1996. З. 223
4. Тантлевскій І. Р. Історія Ізраїлю та Іудеї до руйнування Першого Храму. СПб, 2005. С. 9, з посиланням на: Astour MC Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Leiden, 1967. P. 128
5. «Phonologically, the match between Europa’s name and any form of the Semitic word is very poor» (West ML The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford, 1997. P. 451 — books.google.com / books? id = fIp0RYIjazQC & pg = PA451)
6. Гімни Гомера II 73 = II 113; Любкер Ф. Реальний словник класичних старожитностей. У 3 т. Т. 1. М., 2001. С. 565
7. Мурзай Е. М. Де ж проводити географічну кордон Європи та Азії? Изв. АН СРСР, сер. геогр., 4, 1963.
8. http://www.etnolog.ru/religion.php?id=431 — www.etnolog.ru/religion.php?id=431 «Хоча християнство колись вважалося переважно європейської релігією, в даний час найбільше число християн зосереджено не в Європі , а в Америці — 711 млн (що становило 36% всього християнського населення Землі в 1996). У Європі (включаючи азіатську частину Росії) живе 556 млн християн (28% від загального числа), в Африці — 361 млн (18%), в Азії — 303 млн (16%), в Австралії і Океанії — 24 млн (1%). »
9. ↑ ^{1 2 3} по БСЕ
10. Caucasus Mountains — encarta.msn.com/dictionary_1861595555/Caucasus_Mountains.html (Англ.)
11. Менделєєв Д. І. До пізнання Росії. СПб., 1906.
12. Червень 2006 № 6 «У СВІТІ НАУКИ» — www.sciam.ru/2006/6/mnenye.shtml
13. ↑ ^{1 2 3 4 5} При проведенні кордону Європи та Азії за Кумо-Маничською западині
14. Зокрема, ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу. Лише невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону Європа-Азія. Див: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/aj.html
15. Зокрема, ЦРУ відносить Грузію до Близького Сходу. Лише невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону Європа-Азія. Див https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gg.html # Geo
16. при проведенні кордону між Європою і Азією по Ембі в Європі розташоване 12,5% території Казахстану, за Уралу з 1964 року (XX Конгрес Міжнародного Географічного Союзу в Лондоні) кордон не проводять)
17. см. Східна Фракія
18. У разі проведення кордони Європи та Азії за Кумо-Маничською западині Керченська протока також відокремлює Європу від Азії; в такому випадку український острів Тузла площею 3,5 км відноситься до Азії (площа острова становить 0,00058% всієї території країни).
19. Вікіпедія. Європа — slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00025/49700.htm? text = Європа & stpar3 = 1.1
20. Британіка. Європа — www.britannica.com/EBchecked/topic/195686/Europe
21. Енциклопедія Ларусса. Європа — www.larousse.fr/encyclopedie/divers/Europe/184804
22. При проведенні кордону по Головному Кавказького хребта в Європі розташована північно-східна частина Республіки Азербайджан
23. При проведенні кордону по Головному Кавказького хребта в Європі розташовані такі частини території Грузії, як верхів’я Терека, верхів’я Аргуна (частина Хевсуретії), Тушеті
24. Р. В. Манекін :: невідворотність обійми пам’яті. Одвічне прагнення Росії на Захід знаходить в XXI столітті месіанський сенс. Політичний клас. Журнал політичному житті Росії. № 7 (43). 2008
25. Як у Полацку знайшлі центр Еўропи — news.tut.by/culture/131397.html

Показники окремих територіальних субринків Європи

Всесвітня туристична організація провела офіційну класифікацію належності країн світу за основними туристичними регіонами. Згідно з цією класифікацією, Європейський регіон поділено на наступні субрегіони:
1) Центральна та Східна Європа;
2) Західна Європа;
3) Північна Європа;
4) Південна Європа;
5) Східне Середземномор’я.
Розглянемо докладніше туристичні ринки цих субрегіонів.

Центральна та Східна Європа

Нині для туризму, окрім бурхливого розвитку, характерним є розширення напрямів туристичних подорожів. Нині поки що до числа таких, що найбільше відвідуються туристами, належать західноєвропейські країни. Країни Центральної та Східної Європи очікують потужне зростання туризму та до 2020 року вони можуть виграти конкурентну боротьбу всередині Європи за райони туристичного призначення.
Країни Східної Європи цікаві у туристичному плані своїми екскурсійними, лікувально – оздоровчими та спортивними програмами та гірськолижними курортами.
Румунія. Третину території країни займають Карпати, які є ідеальним місцем для зимових видів туризму. Основними гірськолижними курортами Румунії є Пояна Брашов та Предял. Курорт Пояна Брашов розташований на висоті 1030 м. та має сучасну спортивну інфраструктуру, цілий ряд готелів та вил. Загальна протяжність трас становить 14 км.
Чорногорія. Республіка багата на гірські масиви та каньйони, один з яких ― Морача, є другим за величиною у світі після Каліфорнійського. Серед відомих курортів можна виділити Жабляк.
Болгарія. В Болгарії є 4 найбільших гірськолижних курорти ― Боровець (гірський масив Рила0, Пампорово (масив Родопи), Банско (масив Пірин) та Алеко. Нині розвиваються й нові перспективні центри гірськолижного спорту ― Смолян, Мальовиця, Семково тощо. Сезон зимового катання тут досить тривалий ― до 190 днів (листопад ― травень), а загальна протяжність трас становить більше 80 км.
Відомими та популярним є також курорти Польщі, Сербії та Словенії.
Угорщина є третім за популярністю туристичним напрямком та її доля у регіоні становить 15 %. Якщо ж розглядати окремі види туризму, наприклад, подорожі на відпочинок, то частка Угорщини становить 18 %.

Північна Європа (Скандинавські країни)

Скандинавські країни є досить привабливим регіоном для туристів. Так, наприклад у Фінляндії, внаслідок розвиненої інфраструктури, у туристів користуються найбільшим попитом сімейні тури. І лише 10 % іноземних туристів у Фінляндії обирають спортивний (гірськолижний) вид відпочинку.
Інші скандинавські країни ― Швеція та Норвегія ― залишаються напрямками індивідуального туризму.
Однак, все ж – таки країни північної Європи не відрізняються високим рейтингом відвідувань туристів. Статистичні дані свідчать, що жодна з країн не входить до 15 найбільш популярних у туристичному плані країн.

Західна Європа

Країни даного субринку Європи користуються найбільшою популярністю на ринку туристичних послуг. Найбільшою популярністю серед країн даного регіону користуються Австрія, Великобританія та Німеччина.
Австрія займає 5 місце в Європі за популярністю у туристів. Питома вага країни у світовому туристичному ринку становить 3,6 %, а середньорічний темп зростання прибуттів туристів у 90 – х роках становив 8,3 %.
Найбільшою популярністю користуються курорти трьох австрійських земель― Зальцбургленда, Тіроля та Карінтії. Крім того, користуються попитом послуги курорту Зелль, що має чудово розвинену інфраструктуру ― школи, прокати, магазини, бари, ресторани, великий аквацентр.
Останнім часом простежується тенденція зменшення популярності групових програм та зростання попиту на індивідуальні тури. Все більшого і більшого поширення набувають культурні види туризму в даній країні. Вена вважається музичною столицею Європи. Тут жили Шуберт, Моцарт, Штраус, Бетховен і Гайдн. Місто відоме також своїми більше ніж 50 – ма музеями.
Великобританія займає друге місце серед країн Західної Європи за популярністю у туристів. Середньорічні темпи зростання туристичних прибуттів в країні становить 3,6 %, а частка країни у світовому туристичному ринку ― 3,7 %.
Найбільш поширеним видом відпочинку в даній країні є культурні подорожі до столиці країни. Лондон є одним з найбільш відомих культурних міст Європи. Він складається фактично з двох раніше існуючих міст: The City of London та The City of Westminster. Основними визначними місцями Лондона є: вестмінстерське абатство, Біг Бен, та будівля парламенту, Національна галерея та Трафальгарській площі, Британський музей, Букінгемський дворець, Уайтхолл та галерея Тейт, Hyde Park, St. Jame’s park, Green Park, Regent’s Park. У діловому районі Сіті видатною будівлею є собор святого Павла (1711 р.) та будівля Банку Англії. Південна частина Лондона значно рідше відвідується туристами. Основні визначні місця цього району це Центр мистецтв, імперський військовий музей, Ботанічний сад та Річмонд – парк ― місце проживання тисяч оленів. У північній частині Лондона розташований парк Hampstead Heath, який є найбільшим у світі міським парком. Музей відомого Шерлока Холмса розташований за його літературною адресою, що існує в дійсності ― 221B Baker Street.
Німеччина є третьою країною Західної Європи за популярністю серед туристів. У зимовий період найбільшим попитом користуються різдвяні та новорічні тури, а також гірськолижний відпочинок. Частка надходжень від гірськолижних програм в загальному обсязі надходжень від туризму в країні, порівняно з іншими альпійськими країнами, досить мала ― біля 10 %.
Зимові курорти Німеччини розташовані на півдні країни, в баварських Альпах. Які проходять вздовж кордону з Австрією. Найбільш відомими є ― Берхтесгаден на крайньому південному сході Баварії, Гармиш – Партенкірхен (один з найбільших курортів Баварських Альп, визнаний центр зимового спортивного відпочинку), розташований на південь від Мюнхена, та Оберстдорф на південному сході країни.
Крім того, Німеччина, яка знаходиться в центрі Європи, є для молоді ідеальною країною для навчання. Тут діє 80 університетів та більше 130 вузів, які дають чудові можливості для отримання безкоштовної освіти. Крім того, маючи великі можливості для подорожей по країнам Європи під час канікул, іноземні студенти практично отримують мультилінгвістчну освіту та мають нагоду для ознайомлення з багатьма країнами та культурами.

Східне Середземномор’я

Найбільш динамічно в даному субрегіоні розвивається туристичний ринок Іспанії. Протягом останніх років обсяг туристичних прибуттів у дану країну щорічно зростає в середньому на 2,5 %. Аналогічна тенденція характерна для показників доходів у галузі ― за період з 1996 до2000 року вони збільшились на 12,5 %.
За результатами досліджень служби Frontur, у 2000 році Іспанія прийняла 48,2 млн. туристів, що на 3 % більше аналогічного показника попереднього року. За даними ВТО, країна зайняла третє місце в світі за прийомом туристів та друге ― за доходами у галузі.
В середньому, іноземні туристи проводять в країні 8,3 дні, 71 % з них віддають перевагу готелям. Значна частка туристів (15 %) зупиняється у знайомих та родичів.
Всередині країни попитом користуються Канарські та Балеарські острови (21,6 та 21,9 % відповідно). Інша частина туристів віддають перевагу Середземноморському узбережжю ― Каталонії (19 %), Андалусії (13 %) та Валенсії (8,9 %). Серед інших регіонів найбільш часто виділяють Мадрид, що залучає 8,3 % всіх туристів.
Іспанія ― країна з розвиненою готельно – туристичною інфраструктурою. За даними Національного інституту зайнятості, в країні налічується близько 15 тис готельних закладів із загальною кількістю койко-ліжок більше мільйона. В цій сфері працює біля 144 тис. осіб.
Разом з тим, отримують все більшу популярність кемпінги. Цей вид розташування найбільше популярний у туристів з Франції, Німеччини, Великобританії та у самих іспанців. Географія відпочинку у кемпінгах охоплює в першу чергу Каталонію, Андалусію та Валенсію.
Говорячи про розвиток туристичної інфраструктури Іспанії, не можна не зупинитися на об’єктах, пов’язаних з активним відпочинком. Особливих успіхів країна домоглася у гольфі. Найбільш великими гольф – центрами Валенсія, Балеари та Каталонія.
Популярним напрямом відпочинку у цьому регіоні є, без сумніву, Франція. В даній країні темп зростання кількості прибуттів туристів становить 6,3 % у рік. Частка країни у світовому туристичному ринку становить 11,7 %.
Найбільш популярними в даній країні є екскурсійні програми відвідування французької столиці, літні тури на Лазурне узбережжя, зимові гірськолижні маршрути. Крім того, останнім часом спостерігається зростання зацікавленості до курортів атлантичного узбережжя країни. Що стосується літнього відпочинку у французьких Альпах, то він є досить популярним і в самих французів. Французькі Альпи є цікавими для туристів, які віддають перевагу активному відпочинку. В даному регіоні країни переважають наступні види туризму ― гольф, прогулянки на гірських велосипедах, катання на конях та рафтинг.
Третє місце серед середземноморських країн за кількістю туристичних прибуттів займає Італія, поступаючись Іспанії та Франції. За експертними оцінками, щорічне зростання кількості іноземних туристів в Італії становить 10 %. У літні місяці 50- 70 % заявок припадає на комбіновані тури і тільки 8 – 10 % туристів купує влітку “чисті” екскурсійні пакети. Щорічне зростання кількості прибуттів туристів в даній країні незначне і становить 0,7 %.
Найбільш престижним курортом країни вважається Італійська Рів’єра. Будучи продовженням Лазурного Узбережжя, регіон характеризується високим рівнем розвитку туристичної інфраструктури. Також стабільно високим попитом користуються курорти центрального Адріатичного узбережжя ― області Марке. Найбільшою популярністю тут користуються курорти Пезаро і Габічче Маре.

Південна Європа

Даний субринок представляє Греція. Туризм ― це перша строка в економіці Греції. Галузь забезпечує до 20% ВВП країни. У 2000 році статистика туристичних прибуттів мала стійку позитивну динаміку та досягла рівня 12,5 млн чол. (+ 2,8 % порівняно з попереднім роком). Це забезпечило Греції 10 – те місце в Європі та 15 – те в світі за популярністю серед туристично розвинених країн.
Великі сподівання грецької туристичної індустрії нині пов’язані з першою Олімпіадою нового століття, яка відбудеться в Афінах у 2004 році та вже зумовила сплеск інтересу до Греції. Програма “Афіни – 2004” значно збільшує потенціал туризму, який нині є нереалізованим. Резерви також є в інших якісних видах туризму ― культурному, релігійному, активному, дитячому, лікувальному та агротуризмі.
Згідно міжнародним дослідженням, в коло проблем грецької туристичної індустрії нині входять недостатній розвиток нових перспективних видів туризму, низький рівень його просування на нові ринки, висока частка низько бюджетного туризму, залежність від стану сусідніх ринків.
У категорії курортного та лікувального туризму, найбільш цікавого для перспективних інвестицій, Греція має близько 20 курортів на теплових та мінеральних джерелах, 3 великих центри таласотерапії, з них 2 на Криті та один в Аттиці. В країні 62 гірських курорти та 16 лижних центрів.
Культурний туризм представлений в Греції як ніде повно. Це, зокрема, 83 музеї, біля 10 тис так званих традиційних ― історичних пам’яток; 64 археологічні дільниці, відкриті для публіки, а також центри, що представляють всі види мистецтва ― від класичного до народного.
Крім того, країна знаходиться у двадцятці країн, активно задіяних у конгресному туризмі. Конгрес – центри та ділові центри готелів можуть прийняти 12 тис осіб. Інфраструктура морського туризму включає 40 портів.
“Повітряне господарство” Греції має 5 міжнародних аеропортів. Крім того, 22 регіональних аеропорти використовуються для регулярних та чартерних рейсів. За даними Національного статистичного агентства, через них проходить біля 77 % в’їздного туристичного потоку. На період 1996 – 2001 років був прийнятий 5-ти річний план модернізації та розвитку інфраструктури аеропортів, який владою визнається виконаним. Аналогічна робота розгорнута у готельній сфері.
В Греції існує чотири поля для гольфу, що відповідають міжнародним стандартам. В межах програми розвитку гольф – туризму, розрахованої на 3 роки, проводиться опанування дільниць для 23 нових полей. Планується створення центрів верхової їзди. Ведеться будівництво центрів активного відпочинку ― 6 водних парків на Криті, Міконосі, Корфу та в Коринфі на Пелопонесі.

Євродепутат упевнена, що Західна Європа повинна краще знати історію України

Європейці мало знають про Україну / УНІАН

Деякі західноєвропейські країни вважають, що постачання летальної зброї Україні не сприятиме дотриманню режиму припинення вогню на Донбасі.

Як передає кореспондент УНІАН, про це в Харкові під час прес-конференції сказала депутат Європарламенту від Німеччини, співголова фракції «Партії зелених» в Європарламенті Ребека Хармс.

За ї словами, тема постачання в Україну летальної зброї насамперед обговорюється в США, «але навіть у США немає повної єдності стосовно того, як допомогти». Хармс підкреслила, що серед європейських країн постачання зброї найбільше підтримують Польща та балтійські країни.

«Постачання зброї в Європі дуже активно підтримують Польща та балтійські країни. У багатьох інших країнах постачання зброї розглядається як ще один фактор, що режим припинення вогню не буде дотримано», — сказала Хармс, при цьому зазначивши, що ЄС зняв заборону на постачання зброї Україні і кожна країна самостійно може вирішувати це питання.

Говорячи про причини цього, Хармс висловила жаль, що в країнах Західної Європи мало знають про історію України. На її думку, підтримують надання Україні летальної зброї ті країни, що знають більше про історію України до 1991 року.

Читайте такожУ ЄС 23 лютого обговорять надання гуманітарної допомоги Україні «На жаль, є досить незначні знання, що стосуються історії Східної Європи, ролі Радянського Союзу. Дуже мало Західна Європа знає про історію так званої «землі крові». Мало хто знає про роль Радянського Союзу в руйнівних процесах у Східній Європі. Не всі європейці розуміють, що люди у Східній Європі відстоюють ідеї свободи, демократії, ідеї Європейського Союзу. Хто не знає історії України до 1991 року, хто не знає історію України від 1991 року, той не розуміє, що це вже третя спроба повстати проти радянського минулого. Але це добре розуміють люди в балтійських країнах, Польщі, угорці, які не симпатизують президенту Орбану, вони розуміють, чому українці відстоюють це», — зазначила вона.

Хармс висловила переконання, що Європі потрібні нові підручники з історії, де більше уваги приділятиметься Україні. «Я думаю, що ми зараз потребуємо насамперед нові спільні європейські книжки. Зміни на добре ставалися там, де люди розуміли історію», — сказала вона.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Западная Европа

SRB

• Srbija
• Hrvatska
• Босна и Герцеговина

РУС

• N1 Информация

  Изданье — Србия
  • Телевизионная программа
  • Тв лика
  • Tv Emisije
  Čitaoci reporteri

  Kategorije vesti

  • Коронавирус
  • Najnovije
  • Вести
  • Biznis
  • Свет
  • Область
  • Спортивный клуб
    • Fudbal
    • Кошарка
    • Тенис
    • Формула 1
    • Moto GP
    • Остали спортови
  • • Область
    • Спортивный клуб
      • Fudbal
      • Кошарка
      • Тенис
      • Формула 1
      • Moto GP
      • Остали спортови
    • Избори 2020
    • Колумне
      • Дража Петрович
      • Борис Дежулович

″ Источна и западная Европа не диэле истэ вриедности ″ | Политика | DW

DW: Gospodine Krastev, zapadna i isto čna Europa, kako to trenutno izgleda, ne govore istim jezikom.Како Ви объявлять?

Иван Крастев: Financijska kriza podijelila je EU na vjerovnike i dužnike, praveći jaz između sjevera i juga. Sada izbjeglička kriza pravi novi rascjep između istoka i zapada. Данас не доживлявамо само недостатак солидарности, како се стально може чути у ЕС-у, веч доживлявамо и судар различных врста солидарности: национальне, этничке и высшей наивысшей солидарности с геедне страницы иссы. Istočni Europljani ne misle da solidarnost, koju duguju građanima u svojoj zemlji, trebaju imati i s ljudima koji bježe od rata i progona.Izbjeglička kriza je upravo pokazala da istok Europe doživljava kao prijetnju upravo one vrijednosti na kojima EU počiva. Istovremeno su ove univerzalne vrijednosti za mnoge u zapadnoj Europi jezgra novog europskog identity. Stoga je ovakav stav zemalja istočne Europe s gledišta zemalja zapadne Europe nepodnošljiv, štoviše skandalozan. Dok se u Njemačkoj 10 posto stanovništva uključilo u privatne akcije i prikupljanje pomoći za izbjeglice i tražitelje azila, javnost u istočnoj Europi kao da ne zanima tragedija izbjebjekéglicaris, akupljanje pomoći za izbjeglice i tražitelje azila, javnost u istočnoj Europi kao da ne zanima tragedija izbjebécéglica izbjekéglica izbjevécéglica.

Jedna, takorekuć, asimetrična reakcija na izbjegličku krizu?

U većini zapadnoeuropskih zemalja je izbjeglička kriza dovela do polarizacije društva, do konfrontacije izmeu zagovornika и protivnika policy отvorenih vrata, između onihomevarajjjj Нет, otpor prema izbjeglicama u istočnoj Europi posbno je problematičan i apsurdan ako se u vidu imaju dvije stvari. Prva je da su se upravo građani istočne Europe najvećim dijelom 20 stoljeća masovno bavili mišlju kako da pobjegnu iz svoje zemlje или su se brinuli o izbjeglicama.Друга да у većini zemalja srednje i istočne Europe uopće nema sirijskih izbjeglica.

Ali zašto je istočna Europa neosjetljiva na tragediju izbjeglica?

Иван Крастев

Povratak podjele izmeu istoka i zapada Europe nie nesretna slučajnost. To ima svoje korijene u povijesti, demografskom razvoju i turbulencijama, koje su pratile postkomunistička društva. Истовремено е то и свои среднеевропейские народы устанак против глобализации.У средней Европы сие большее его другое преподание преданности, али и тамне мультикультурных друзей. Države istočne Europe i njihove nacije nastale su tek u drugoj polovici 19. stoljeća i to jednim potezom. Dok se zapadna Europa suočavala s ostavštinom europskih kolonijalnih imperija i sa svijetom izvan Europe, u mednjoeuropskim državama je, skupa s raspadom carstava, dolazilo do teških etničkih čiški. Prije Otherog svjetskog rata je recimo Poljska bila multikulturna i multietnička zemlja u kojoj su trećinu stanovništva, pa i više od toga, činili Nijemci, Украинцы и Жидови.Danas je Poljska s 97 posto Poljaka jedna od najhomogenijih zemalja na svijetu. Povratak u etnički pluralizam čini se mnogima kao povratak u teška vremena između dva svjetska rata.

Jesu li zemlje istočne i midnje Europe zaostale u svom poimanju nacije nacije i državnosti u oneosu na zemlje zapadne Europe?

Ne bi se baš tako moglo reći. Али njihovo poimanje je jednostavnorugačije. EU se temelji na francuskoj ideji o naciji, za koju pripadnost naciji podrazumijeva lojalnost prema institucijama, ali i na njemačkoj predodžbi o državi s moćnim saveznim zemljamać i relativno slabimiónim Federal.Zemlje srednje i istočne Europe preuzele su, međutim, francusku i njemačku ideju odnosno Definiciju nacije. Ali te zemlje kombiniraju francusku ideju svemoćne centralne države s njemačkom predodžbom po kojoj pripadnost državi počiva na zajedničkom podrijetlu i kulturi. Za mnoge istočne Europljane su parole poput «Poljska Poljacima» или «Njemačka Nijemcima» razumljive, ali to nisu ideje europske Europe. Jer Europa nema etnički identity. Mi nemamo zajednički jezik, a naša zajednička povijest je prije takva da naginjemo podjelama, a ne ujedinjenju.Ако себе настави противити избъегликама, источна Европа би могла потакнуть радикальную кризу солидарности у ЕС-у и, ма како к звуку парадоксально, могла би бити одбачена на западе Европы.

Иван Крастев — политолог, предыдущий Центр за либеральную стратегию у Софии и стал членом Института за антропологию у Бечу.

западная европа — mojevideo.sk

9:53

Progresívny Londýn

pridal styrko pred 262 dňami a 11 hodinami

Západná Európa nám je stále nekriticky dávaná ako príklad.Образ британской метрополии nie len taký, aký nám ho …

31 423 просмотров58% в пределах35 x общих607 комментариев

8:28

Пропаганда Ako sa robí (Satira)

pridal dekel pred 2235 dňami a 11 hodinami

Nemeckú verejnoprávnu televíziu ovládli ruskí špióni a Martinovi udia. Dôkazom je politický kabaret Die Anstalt, …

3 816 показов87% в пределах 10 x общих6 комментариев

1:21

Vy sk * rvení rasisti! Toto je už NAŠA zem! заврите хаби!

придворное быдло777 до 1556 дней а 6 ходинами

Takto nejako nenápadne preberajú moslimovia nadvládu nad mestami v západnej civilizovano-liberalnej-multi-kulti…

4 481 вид38% на пачах3 x общих7 комментариев

2:05

Beatbox для Африки

для новобрачных до 3169 d hoami a 11 hodinami

Sedemročný Nana Kyei z Ghany (západná Afrika) dá svojim zubom zabrať.

22089 просмотров88% в сутки46 x общих119 комментариев

1:02

Okraj SvetaHD

Pridal igis pred 1244 dňami a 11 hodinami

Optická ilúzia natočená dronom na rieke Západná Dvina (Daugava), ktorá pramení vo Valdajskej vrchovine v Rusku….

34 258 показов97% в пределах31 x общих38 комментариев

4:28

Ningaloo Reef — сёрфование в облакочах (HD)

придал мато198 пред 3460 дňами и 12 ходинами

Ningaloo Reef — Západná Austrália — 330 дней в реке Свети в Tejto časti Austrálie slnko a samozrejmosťou je aj krásna …

11 178 просмотров93% в пакете47 x общих77 комментариев

0:23

Kitesurfer preskočil 140 метров широкий выбор pevniny

pridal baltazarq pred 309 dňami a 11 hodinami

Západná Austrália.Profesionálnemu kitesurferovi sa podaril pekný kúsok, so svojim boardom vyskočil a s klzákom …

19 447 показов92% в пачах12 x общих44 комментариев

1:54

Západná AmerikaHD

pridal m0nc4 до 2197 dňami a 11 hodinami

Veľmi pekné zábery natočené v Západnej Amerike. Názov hudby: Above & Beyond — Фильм

10 957 просмотров72% в пределах18 x общих52 комментариев

7:53

Revolucia

pridal roubbbi pred 3761 dňami a 14 hodinami

• Za začiatok revolúcie bol označený neoprávnený útok namierený na pokojne manifestujúcich študentov dňa 17….

2 798 показов83% на пачах2 x общих2 комента

2:54

Mariňák псевдоним Fučo v rádiu Europa 2HD

pridal misoo87 pred 2571 dňami a 5 hodinami

Imitátor Fučo — псевдоним Mariák v Europe 2 vysvetluje, ako došiel k tomu, aby nahral videá o mariákoch.

156 833 просмотра92% в пределах348 x общих206 комментариев

5:56

Mladá Slovenka o multikulturalizme (reakcia na Absolut reklamu)

pridal pavelfcb pred 765 dňami a 4 hodinami

Je v skutočnosti multikulturalizmus pre nšu spoločnosť prínosom? Má značka absolut vo svojej reklamnej kampani pravdu…

109 361 вид76% в пакете93 x общий810 комментариев

1:13

Vajce je hotové za 2 minúty (Austrália) HD

pridal risebe pred 682 dňami a 9 hodinami

Obyvateľ mesta Karratha (Západná Austrália) bol zvedavý, či si dokáže usmažiť vajce v aute. Теплоты cez deň …

19 531 вид86% в пачах4 x общих41 комментариев

определение zapadna_europa et synonymes de zapadna_europa (хорватский)

Извор: Википедия

Zapadna Europa je najrazvijenija regija Europe.Sastoji se od šest država članica Europske unije i Monaka, u kojemu je usprkos tome što nije član Europske unije euro službena valuta. Ujedinjeno Kraljevstvo, Irska, Nizozemska, Belgija, Luksemburg, Francuska i Monako.

Geografski položaj

Sve države zapadne Europe, osim Luksemburga i Monaka, imaju izlaz na Atlanski ocean. К этому постало посебно важно након прерастанья САД-а у прву господарску силу святая. Положай на Атлантическом океане omogućio je tim zemljama da odigraju bitnu ulogu u открывания и колонизации Новога свиджа.Osim što su iskorištavali jeftinu radnu snagu i velika prirodna bogatsva kolonija, one su i širile europsku kulturu i civilizaciju. Danas je Sjeverno more (Посебно Английский канал Т. Дж. Ла-Манш) jedno od najprometijih svjetskih područja.
U mora te regije ulijevaju se mnoge prometno važne rijeke na kojima su velike europske luke. Чтобы su npr. rijeke Rajna, Temza, Seina, Schelda, Loire, Gironde.

Prirodno-geografska obilježja

U reljefu zapadne Europe prevladavaju stara gromadna gorja, riječne doline i zavale.Prostor je pogodan za naseljavanje i gradnju prometnica. Теже проходно младо горье налази се само на югу Francuske (Альпы и Пиринежи). Na granici Francuske i Italije, u Alpama, nalazi se najviši vrh Europe, 4807 metara visoki Mt. Blanc.

Klima je većinom umjereno topla. Zapadni vjetrovi, što pušu s oceana, donose dovoljno padalina. Razlike у temperaturama измеу ljeta i zime nisu velike zbog oceana. Na krajnjem jugu javlja se i sredozemna klima, a u najvišim dijelovima Alpa polarna klima.Vegetacija listopadnih i mješanih šuma postupno je zamijenjena oranicama i pašnjacima te područjima gdje su sagrađeni objekti.

Utjecaj mora

Pomorstvo je višestoljetna tradicija u zapadnoj Europi. Danas je pomorski promet najjeftiniji i najčešće se upotrebljava za prijevoz robe u međunarodnoj trgovini — morem se preveze oko 4/5 robe u svjetskoj trgovini. Люк су uglavnom u estuarijima rijeka. Због великих разлика измежу плиме и осеке (до 10 м), больше понегдье продире чак 100 км, водно омогучавичи упловляванье и великим бродовима, а тиеком осэке сэ повлачи, чередующиеся и продукты.Primjeri luka na estuarijima su London i Amsterdam.

Великие количине рибе любовь се у Северном и осталим морима. Posebno je važno ribolovno područje pličina Dogger Bank, gdje se u proljeće lovi bakalar i sleđ. Noviji problemi su pretjeran izlov i sve veća onečišćenost Sjevernog mora.

Bogata nalazišta nafte i plina otkrivena su oko 1960. godine u Sjevernom moru. Države koje imaju izlaz na to more podijelile su ga na sektore u kojima svaka od njih ima pravo koristiti prirodna bogatstva mora i podmorja.Najviše nafte među državama zapadne Europe vadi Ujedinjeno Kraljevstvo, a plina Nizozemska. Sagrađene su brojne naftne platforme, plinovodi i naftovodi. Ипак, све земля западне Европы мораю увозит нафту због великих потребителей.

Stanovništvo

Zapadna Europa je najgušće naseljen dio Europe. Sve države, osim Irske, imaju gustoću naseljenosti veću od 100 st / km ² , a Nizozemska i Belgija te jugoistok Ujedinjenog Kraljevstva i sjever Francuske i više od 300 st / km ² .Разлози за тако великую концепцию становления су поволян природы положай регион и господарска развитие, те низински рельеф и умерено топла клима.

Народи западне Европы припадаю германской и романской скупини индоевропске породаце. Germani su Englezi, Nizozemci, Luksemburžani i Flamanci (jedan od dva većinska naroda u Belgiji). Romanskoj skupini pripadaju Francuzi i Valonci (narod koji živi u južnoj Belgiji). Škoti, Velšani и Irci припадаю посебной скупини народа унутар индоевропске породаце.

Наталитет и морталит у државама западне Европы е низак, осим у Ирской. Porast broja stanovnika je spor, povećava se udjel starog, a smanjuje udjel mladoga stanovništva. Manjak mlađeg stanovništva očituje se u nedostatku radne snage u visoko razvijenim gospodarstvima tih zemalja. To se riješava zapošljavanjem stranaca koji se doseljavaju iz slabije razvijenih zemalja te iz bivših kolonija zapadnoeuropskih država (npr. Alžirci i Tunižani u Francusku te Indjeinijci ujava).

Većina stanovnika zapadne Europe pripada kršćanskoj regiji (protestanti i katolici). Stupanj urbanizacije je vrlo visok. Belgija, Nizozemska, Luksemburg и Ujedinjeno Kraljevstvo su među najurbaniziranijim zemljama svijeta. Tradicionalna sela zadržala se se samo još u Francuskoj. Širenjem gradova u prostor nastaju velike gradske regije — aglomeracije (na primjer Pariz.) U vrlo gusto naseljenim područjima dolazi do srašćivanja Susjednih gradova u konurbacije. Dobar primjer konurbacije je belgijski tzv.Златни трокут (Брюссель — Антверпен — Гент).

Господарство

Развитие господства западноевропских држава очитуе се у высоким народным доходом по становнику те высокому животному стандарту. Zapadna Europa je postindustrijsko društvo. Sve je više zaposlenih u uslužnim djelatnostima, a sve manje u INDustriji, no Industrijska proizvodnja se ne smanjuje. У информатизираной индустрии радники замужней стройки.

Высока улаганя, суврэмена технологии и изврсна организация доносе полиопривредной производственной виске приносе, унаточно слабиим природным уветима (не особенно плодным тлима).Stočarstvo je važnije od ratarstva zbog prirodnih uvjeta (velike površine nad pašnjacima i vlažna klima). Uglavnom je pregonsko, što znaći da stoka pase u ograđenim pašnjacima, a kad popase travu, pregoni se na sljedeći uređeni pašnjak. Viškovi poljoprivrednih proizvoda nude se na svjetskom tržištu.

Najvažnija izvozna grana gospodarstva je Industrija. Ta regija i danas je jedno od vodećih Industrijskih područja svijeta. U vrijeme prve i druge Industrijske Revolucije prevladavale su takozvane prljave Industrije (npr.crna metalurgija, tj. prerada željezne rude), a danas prevladavaju proizvodnja složenijih proizvoda (autombili, strojevi, elektronski uređaji) te petrokemija (prerada nafte) i prehrambena industrial. Sve se više uvodi tzv. чиста индустрия, као и индустрия виске технологии.

Услуги djelatnosti su vrlo razvijene i u njima radi većina zaposlenih. Zapadna Europa je poznata po razvijenoj trgovini (1/3 svjetske međunarodne trgovine povezana je s tom regijom), prometu i bankarstvu. Države zapadne Europe poznate su i po brojnim turističkim područjima, npr.skijalištima u francuskim Alpama, gradovima preunim kulturno-povijesnih znamenitosti (npr. Paris, London, Amsterdam …), kupališnom turizmu elitne Azurne obale u Francuskoj itd.

Države zapadne Europe

Izvori

• Udžbenik iz zemljopisa za 7.razred osnovne škole, izdavačka kuća Meridijani; I. izdanje, Zagreb, 2003. (ул. 50.-57.)

Vidi još

Vanjske poveznice

Na engleskom

Главная страница | Регби Европа

• Перейти к навигации

Прошедшие / предстоящие игр Новостная рассылка

• Твиттер
• Facebook
• Instagram
• Искать

• Новости
• Соревнования
  • Все игры
  • 2017 — ВСЕ соревнования
    • 2017 — Международные чемпионаты Европы по регби
    • 2017 — XV мужской чемпионат до 20 лет
    • U20 — 2017 XV Трофи, мужчины
    • 2017 — XV мужской чемпионат до 18 лет
    • 2017 — XV мужской трофей U18
    • 2017 — XV Мужская конференция U18 1
    • 2017 — XV Мужская конференция U18 2
    • 2017 Мужские семерки — Гран-при, серия
    • 2017 Мужские семерки — трофей
    • Мужские семерки 2017 — Конференция 1
    • Мужские семерки 2017 — Конференция 2
    • Женщины-семерки, 2017 — Гран-при, серия
    • 2017 Женщины-семерки — трофей
    • Жен. Семерки 2017 — Конференции
    • Мужские семерки 2017 — Чемпионат до 18 лет
    • 2017 Мужские семерки — трофей до 18 лет
    • Семерки, женщины, чемпионат до 18 лет
    • Женщины-семерки, 2017 год, трофей до 18 лет
  • 2018 — Все соревнования
    • 2018 — Международные чемпионаты Европы по регби
    • RWC2019 — Европейская квалификация
    • 2018 — XV Чемпионат среди женщин
    • 2018 — XV Чемпионат среди мужчин до 18 лет
    • 2018 — Мужчины до 18 лет XV Трофей
    • 2018 — Мужчины до 18 лет XV — Конференция 1
    • 2018 — XV Чемпионат среди мужчин до 20 лет
    • 2018 — Мужчины 7 — Серия Гран-при, версия 2
    • 2018 — Семерки, Мужчины — Трофей
    • 2018 — Мужчины 7 — Конференция 1
    • 2018 — Мужчины 7 — Конференция 2
    • 2018 — Женщины 7S — GPS
    • 2018 — Женщины 7 — Трофей
    • 2018 — Женщины 7 — Конференция 1
    • 2018 — Мужчины 7 — Чемпионат до 18 лет
    • 2018 — Женщины 7 — Чемпионат до 18 лет
    • RWC2019 — Европа, квалификационные раунды
  • 2019 — Все соревнования
    • 2018-19 REIC Men XV
    • 2019 — XV Чемпионат женщин
    • 2019 — XV Женский Трофей

Западная Европа | Najnovije vesti

«EPIDEMIJA JE SADA VAN KONTROLE» Španski ministar zdravlja upozorava na alarmantnost situacije

«EPIDEMIJA JE SADA VAN KONTROLE» Španski ministar zdravlja upozorava na alarmantnost situacije

23.10.2020. • 00:40 PRESTIGLI VELIKU BRITANIJU: Španska vlada pravda svoje postupanje u borbi sa korona virusom

PRESTIGLI VELIKU BRITANIJU: Španska vlada pravda svoje postupanje u borbi sa korona virusom

10.08.2020г. • 21:38 ПОКУШАЙ ШВЕРЦА У ЗАПАДНУ ЕВРОПУ: Slovenačka policija pronašla 22 migranta u kamionima sa SRPSKIM TABLICAMA

POKUŠAJ ŠVERCA U ZAPADNU EVROPU: Slovenačka policija pronašla 22 migranta u kamionima sa SRPSKIM TABLICAMA

21.06.2020. • 17:57 ЕВРОПА БРУТАЛЬНО ЭКСПЛОАТИШЕ РОБОВЕ СА ИСТОКА: Бугарская новинкарка указала на лицемерность Запада

ЕВРОПА БРУТАЛЬНО ЭКСПЛОАТИШЕ РОБОВЕ СА ИСТОКА: Бугарская новинарка указала на лицемерность Запада

11.06.2020г. • 17:17 Выше 280.000 žrtava korona virusa u svetu, žarište u Rusiji se rasplamsalo

Više od 280.000 žrtava korona virusa u svetu, žarište u Rusiji se rasplamsalo

10.05.2020. • 21:31 Ускоро пресуда Дарку Шаричу: Остаться ли у затвора в МАКСИМАЛЬНОМ КАЗНОМ?

Uskoro presuda Darku Šariću: Ostaje li u zatvoru sa MAKSIMALNOM KAZNOM?

25.02.2020г. • 08:38 KAKO SE KOTIRAMO: Evo где je razvijeni svet, a gde je SRBIJA

KAKO SE KOTIRAMO: Evo где je razvijeni svet, a gde je SRBIJA

24.01.2020г. • 17:32 ЭКСКЛЮЗИВНО! Великий протест испред ООН због ОТИМАНЯ серпских светиня! Генеральный директор svet će čuti za MILOVU BRUKU

ЭКСКЛЮЗИВНО! Великий протест испред ООН због ОТИМАНЯ серпских светиня! Генеральный директор svet će čuti za MILOVU BRUKU

06.01.2020. • 14:47 ПОКУШАВАЮ НА СВЕ НАЧИНЕ: Migranti se prerušili u bicikliste i zaputili se ka granici!

ПОКУШАВАЮ НА СВЕ НАЧИНЕ: Migranti se prerušili u bicikliste i zaputili se ka granici!

09.12.2019. • 10:13 Очки нас НАЙТОПЛИЯ НОУ У ИСТОРИИ: Эво у ком делу Европы и бити НАЙВРЕЛИЙ! (ВИДЕО)

Očekuje nas NAJTOPLIJA NOĆ U ISTORIJI: Evo u kom delu Evrope će biti NAJVRELIJE! (ВИДЕО)

22.07.2019. • 18:48 «ТЕМПИРАНА БОМБА» ПРЕТИ ЕВРОПИ! У Ujedinjenom Kraljevstvu Industrijska zgrada opasnija od Černobilja!

«ТЕМПИРАНА БОМБА» ПРЕТИ ЕВРОПИ! У Ujedinjenom Kraljevstvu Industrijska zgrada opasnija od Černobilja!

15.07.2019г. • 13:01 KO je u Evropi NAJSPREMNIJI ZA ODBRANU OTADŽBINE? Neke zemlje će vas iznenaditi …

KO je u Evropi NAJSPREMNIJI ZA ODBRANU OTADŽBINE? Neke zemlje će vas iznenaditi …

05.03.2019. • 14:22 Dolaze na more u Hrvatsku, a iza svega se KRIJE MRAČNA TAJNA! Problem će biti SVE GORI — NEMA REŠENJA

Dolaze na more u Hrvatsku, a iza svega se KRIJE MRAČNA TAJNA! Problem će biti SVE GORI — NEMA REŠENJA

12.12.2018г. • 23:11 ŠARI PROGLAŠEN KRIVIM! Darko od suda tražio samo JEDNU STVAR! Njegova završna reč ŠOKIRALA SRBIJU!

ŠARI PROGLAŠEN KRIVIM! Darko od suda tražio samo JEDNU STVAR! Njegova završna reč ŠOKIRALA SRBIJU!

10.12.2018. • 10:19 НАЗНАЧЕНИЕ СУШЕНДЖЕ У СРБИДЖИ ДОБИЖА ЭПИЛОГ! Danas izricanje PRESUDE Darku Šariću!

НАЗНАЧЕНИЕ СУЖЕНДЖЕ У СРБИДЖИ ДОБИЙА ЭПИЛОГ! Danas izricanje PRESUDE Darku Šariću!

10.12.2018г. • 08:54 ПРЕОКРЕТ у случаю коди прати CELA SRBIJA! Sud DARKU ŠARIU izriče NOVU PRESUDU!

PREOKRET у случаю koji prati CELA SRBIJA! Sud DARKU ŠARIU izriče NOVU PRESUDU!

08.12.2018г. • 12:25 На састанку у Любляни 200 ВЛАДАРА ИЗ СЕНКЕ: Ovo su teme o kojima će se razgovarati naredna tri dana

На састанку у Любляни 200 ВЛАДАРА ИЗ СЕНКЕ: Ovo su teme o kojima će se razgovarati naredna tri dana

16.