Імпорт експорт: Імпорт-експорт — Вікіпедія
Імпорт-експорт — Вікіпедія
Імпорт Експорт (нім. Import Export) — фільм австрійського режисера Ульріха Зайдля, 2007 року. Картину було номіновано на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю 2007 року. «Імпорт Експорт» завоював гран-прі Єреванського міжнародного кінофестивалю — золоту абрикосу. Це був єдиний австрійський фільм, номінований на Європейський кіноприз 2007 року. Зйомки проходили в Відні, Україні, Румунії, Чехії та Словаччині з 2005 року до травня 2007 року на 16 мм та 35 мм плівку.
Фільм паралельно розкриває дві сюжетні лінії: одну — медсестри з України, що в пошуках кращого життя вирушає на Захід; другу — безробітного охоронця з Австрії, що вирушає на Схід по тій самій причині, і врешті-решт потрапляє в Україну.
Як в Австрії, так і в Україні, в обох країнах холодна, сніжна зима, похмурі та холодні люди. Так це виглядає з першого погляду, в абсолютно різних регіонах життя не є таким уже різним. Фільм висвітлює дві долі, що шукають свого щастя через Імпорт та Експорт. Освічена українська медсестра та мати Ольга, що бажає вирватися зі своєї звичної життєвої безвихідності, набути світового досвіду, та ніколи не займатися, як її подруги, віртуальним сексом через веб-камеру з іноземцями. Залишивши дитину в Україні, Ольга вирішує перебратися на Захід, в Австрію. Там влаштовується на роботу прибиральницею, та дуже швидко її втрачає, як і наступну роботу домашньої помічниці в міській віллі. Потім влаштовується на постійну роботу до шпиталю для літніх людей.
У молодого безробітного жителя Відня Пауля життя не набагато ліпше. Пауль втрачає свою роботу охоронця, та має немалі проблеми, маючи погасити борги перед своїми друзями, знайомими та вітчимом. Але зайнятість більше не зможе йому в цьому допомогти. Тож його вітчим бере його з собою в Україну продавати ігрові автомати. Паулю це надасть можливість погасити свої борги перед ним та ховатися від кредиторів.
Ульріх Зайдль запланував зняти трилогію про подорожі. Перший фільм буде присвячений сексуальному туризму, другий — туризму масовому, а третій — альпійському.
«Експорт-імпорт» — перший у трилогії. Картина знімалася три роки. За цей час Зайдль об’їздив Східну Європу, побувавши у Болгарії, Словенії, Румунії, Україні. Він планував відібрати натури та уточнити задум. Найбільше його вразила Східна Україна, де він побачив запустіння і розпад все ще радянського побуту.
«Артхаузтраффік» задля реклами фільму опублікував уривки зі щоденника зйомок Клауса Прідінґа, який був асистентом режисера та продюсера Ульріха Зайдля. У цьому щоденнику Україна виглядає не набагато привабливішою за Австрію із «Собачої спеки», але з інших причин. Клаус Прідінґ описує, як вони фільмували в ужгородському готелі «Закарпаття» і були «затиснені між українськими хуліганами та корумпованими напівкримінальними охоронцями (…), а люди ображали нас і погрожували нам. Одного разу нам довелося викликати поліцію, яка негайно стала вимагати грошей за те, що позбавить нас від п’яних хуліганів, які нас тероризували».
Ще він згадує про «донецьку мафію», яка надала їм дозвіл на зйомки на Єнакіївському металургійному заводі: «Після бурхливої дискусії з одним із місцевих її (донецької мафії — автор) босів, яка супроводжувалася щедрою пиятикою, що вона негативно позначилася на моєму здоров’ї, нам вдалося отримати дозвіл». «Але, як це часто буває із Зайдлем, незадовго до початку зйомок він вирішив взагалі не використовувати ці натури, і просто відмінив там зйомки. Бос не міг повірити в це. Тільки коли ми заплатили за оренду (невикористаної) натури, додавши до цього пляшку чудового бренді, він пообіцяв не вбивати нас, якщо ми більше не будемо потрапляти йому на очі», — пише Прідінґ.
Проте в картині «Імпорт-експорт» усього цього немає. Ніяких корумпованих охоронців, п’яних хуліганів та донецької мафії.[1]
Фільм отримав неоднозначні відгуки. Зокрема, австрійцям, які і раніше недолюблювали Ульріха Зайдля, котрий занадто відверто знімав про всі негаразди суспільного життя в Австрії, в більшості фільм не сподобався. Дехто каже, що фільм задовгий, надто вульгарний, чи навіть жорстокий. Інші ж звертають увагу на реалістичність та документальну точність всього, що зображено у фільмі (адже Ульріх Зайдль раніше знімав документальне кіно), як, наприклад, сцена, що зображає як мати Ольги кладе в духовку вогнетривку цеглину задля того, щоб нагріти квартиру в 30-градусний мороз, чи жахливі сцени зруйнованих самими жильцями будівель Словацьких циган. Недаремно всі, хто знявся в фільмі — не професійні актори, а звичайні люди.
Тобіас Кнібе із «Зюддойче Цайтунг» написав: «Цей фільм — „серйозна робота“. Імпорт Експорт — фільм, що висвітлює сніжні бурі в Україні, а також австрійські бюрократичні лікарні, чи ганебність своїх героїв, але це придає фільму силу, яка в іншому випадку ймовірно не виявляється». Цей фільм був одним з найкращих фільмів на конкурсі на Золоту пальмову гілку.
Фільм також не оминула й Українська преса.
Денис Іванов, директор компанії «Артхауз Трафік» каже: «Фільм дійсно екстремальний. Він екстремальний, з одного боку, для українця, оскільки там є українська тема. І з другого боку, метафорою европейця він бачить дім для літніх людей, у котрому за всіма доглядають, усім добре, але це дім для літніх людей, з якого практично пішло все живе».
У фільмі чимало українських краєвидів, особливо Донбасу — із сіро-чорними заводами, обшарпаними багатоповерхівками й барами. «Імпорт-Експорт» — фільм жорстокий, з багатьма пікантними сценами і без хепі-енду. Такий режисерський задум — глядачу має бути некомфорто, щоб він задумався.[3]
Імпорт — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І́мпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій).
Структура імпорту України за 2006-2010 р.р. включно.[1][2] :Недорогоцінні метали — $21.27 млрд. (6%)
Інше — $106.12 млрд. (29%)
Товари і послуги, що одна країна продає іншій для внутрішнього використання, обробки чи перепродажу (Гонконг, наприклад, серйозно залежить від
Імпорт може бути видимим (товари) і невидимим (послуги).
Виділяють також реімпорт.
Якщо країна, що імпортує, не має контрбалансу у вигляді експорту, це може призвести до балансових труднощів і відповідно до обмеження імпорту у вигляді якої-небудь форми протекціонізму (типу імпортних тарифів або накладення квот на імпорт).
Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, низку додаткових переваг. Зокрема :
- доступ до дешевих та якісніших товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;
- наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;
- зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;
- налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;
- розвиток технологій завдяки поширенню ввезення науково-містких товарів.
Вартість імпорту разом із вартістю експорту формує зовнішньоторгівельний оборот. Економіки зі значною питомою вагою зовнішньоторгівельного обороту відносять до відкритих економік.
Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, машинобудування, електроніка.
Як та з ким торгує Україна — все, що потрібно знати про експорт та імпорт
1. У антиглобалістів немає шансів — міжнародна торгівля активно розвивається
Країни торгують між собою все активніше. Якщо 1991 року частка торгівлі у світовому ВВП становила 19%, то 2017 — вже 37%.
Це вчергове підтверджує думку про те, що жодна країна не здатна ізолюватись від сусідів та виробляти все самостійно. Можливо, супротивники глобалізму і хотіли би вигнати транснаціональні корпорації зі своїх країн, але цифри показують: тенденції розвитку світу інші. Саме тому спроби «импортозамещения» у Росії викликають у здорових людей хіба що сміх, і саме тому навіть Північна Корея 2017 року експортувала на 1,7 млрд доларів та імпортувала на 3,4 млрд доларів.
І хоча в основному через кордон продають товари, частка послуг зростає. У відсотковому вираженні незначно, на 2 відсоткових пункта. Але в грошах це астрономічна сумма — 4,5 трильйона доларів.
2. Україна — залежна від торгівлі з іншими країнами держава
Якби одного дня наші торгові партнери закрили кордони, це стало б катастрофою для економіки. Насправді, це був би жахливий варіант для будь-якої держави, але Україна більш орієнтована на експорт та імпорт, ніж, наприклад, Німеччина, Канада, Китай чи США.
3. І деякі товари, що ми продаємо та купуємо, дуже незвичайні
Україна посідає 1-е місце у рейтингу експортерів соняшникової олії, 3-є — шпалер, 11-е — горілки, 17-е — частин локомотивів та вагонів (саме частин до них, а не готових вагонів).
Щодо імпорту, то Україна — на 3-му місці у світі за імпортом ядерного палива, 6-му — сала, 6-му та 10-му — сільськогосподарських машин (на різних позиціях в імпорті різних видів машин).
4. Росія — головна торгова партнерка України. І не лише завдяки газу
У 2018 році Росія знову стала нашою головною експортною партнеркою. В основному через те, що Україна прокачує до ЄС російський газ. Фактично ми експортуємо до РФ послугу з транзиту газу. Це близько 3 млрд доларів щороку (більш точної цифри нам не вдалося знайти). Тобто якщо вирахувати з загального доходу від експорту до РФ доходи від транзиту, залишиться близько 4 млрд доларів. Але це все одно на 400 млн доларів більше, ніж експорт з України до Польщі.
За 2018 рік обсяг транзиту зменшився на 7%, а за половину 2019 — зріс на 6%. Втім, можливо з 2020 року ситуація зміниться, бо Росія хоче запустити «Північний потік-2». Це не позбавить нас транзиту повністю, але його обсяги значно впадуть. Але чи вдасться його запустити — питання.
5. Хоча тренд на орієнтацію на Європу очевидний і в торгівлі
Україна визначилася, що має на меті вступити до ЄС, і міжнародна торгівля підтверджує, що саме у цьому напрямку розвиваються наші стосунки з іншими державами. Якщо у 2011 році найактивніше Україна торгувала з СНД (близько 35-45% експорту та імпорту), то у 2018-му місце СНД зайняла Європа із приблизно такою самою часткою, як раніше у Співдружності Незалежних Держав.
Зробити такий розворот на Захід було складно, бо роками бізнес у багатьох індустріях орієнтувався на Росію. У 90-ті роки російський ринок фактично не вважався іноземним — він був добре знайомим, і вирішити будь-які проблеми можна було просто, за хабар.
Після початку війни виробники сиру втратили російський ринок повністю: якщо 2013 року до РФ відправлялось 85% усього українського сиру, який йшов на експорт, то 2017 — 0,1%. Більше того, вся галузь орієнтувалася на експорт до Росії.
А у самій Росії, після торгових та реальніх війн з Україною, контрсанкцій та розчавлених бульдозерами сирів, 60% сиру — фальсифікуються (серед перевірених зразків).
Втім, у тій же галузі молочних продуктів є і зворотні приклади: скажімо, власники «Яготинського» з самого початку існування компанії орієнтувалися на внутрішній ринок, а не на експорт до РФ, як конкуренти, і тому розрив зв»язків із Росією не став для бізнесу таким шоком, як для інших.
6. Українська зовнішня торгівля ще не відновилася до рівня 2008 року
2018 року Україна експортувала на 59 млрд доларів США (2008 — на 82 млрд), а імпортувала — на 70 млрд доларів (2008 — на 97).
Щоб тема експорту та імпорту стала ближчою та зрозумілішою, ми спільно з контент-маркетинговою агенцією Top Lead та банком «Південний» підготували новий спецпроєкт — «Експорт-імпорт України». Він повністю в інфографіці, і саме цю інфографіку ми використали для цієї статті. Завантаж його безкоштовно — здивуй оточуючих новими знаннями.
7. Найбільше купуємо машин, а продаємо — їжі та сировини
Цей графік знову нагадує нам про сировинний характер українського експорту: 43% всього, що українці та український бізнес продали іншим країнам, припадає на продовольчі товари та сировину. А різноманітних машин, транспортних засобів та приладів, за допомогою яких, у тому числі, вирощують чи виготовляють продовольчі товари та добувають сировину — лише 7%. Зате в українському імпорті це найбільша стаття — майже третина імпорту.
Певно, багато хто чув, що Україна — це «хлібна держава». Втім, якщо подивитися на статистику експорту продовольства детальніше, то ми радше експортуємо не хліб, а пшеницю. Притому більша частина цієї пшениці — фуражна, тобто така, яке йде не на випікання хлібу, а для годування тварин. А власне хлібних виробів ми продаємо у 30 разів менше, ніж зерна. Скажімо, Польща заробляє на експорті хліба у 12 разів більше, ніж Україна. Тому говорити про «хлібну державу» в Україні не дуже то правильно.
8. Українці витратили майже 8 млрд доларів на подорожі
Продавати можна не лише товарі, а й послуги. Якщо розібрати структуру торгівлі ними, то вийде, що українці найбільше грошей витрачають на послуги з організації подорожей — майже 8 млрд доларів або половину всіх грошей на послуги. Сюди входить як приватний відпочинок, так і бізнес-подорожі.
До речі, послуга транзиту російського газу — це 19% від усього експорту послуг Україною.
9. У України є зони вільної торгівлі із 46 країнами
З одного боку, це круто, бо такі угоди дають нові можливості для розвитку бізнесу, треба лише вміти використовувати ці можливості. З іншого боку, ці угоди не спрощують експорт глобально. Після їх підписання товари не поллються в масовому порядку на ринки країн-підписантів. Такі угоди радше є переліком винятків із довгого списку митних бар»єрів. Тобто вони є ще одними регуляторними документами, а у світі бізнесу зайве регулювання — це зло.
10. Але це не завжди гарантує зростання експорту
Цікаво, що експорт з України може зростати навіть якщо договору про вільну торгівлю немає (Україна-США, Україна-Китай), а може падати, хоча договір є (Україна-Нідерланди).
11. Експорту заважає митниця
Це, звичайно, не єдина проблема, але одна з найбільш серйозних, яку потрібно вирішити негайно. Всі товари, що їдуть з України чи в»їжджають до неї, проходять через митницю. Митники буквально вирішують долю товару та навіть бізнесу: якщо зірвуться строки поставок, компанія зазнає штрафів; якщо затримати вантаж надовго, він може зіпсуватись і не годитиметься навіть для корму собакам. Тому митниця, за оцінками, є дуже корумпованою. Є дані про те, що на рік Україна втрачає через корупцію на митниці майже 5 млрд доларів.
За індексом ефективності митного оформлення Україна набирає 2,5 бали із 5. У той час як Німеччина — 4,1.
12. Економіка та курс гривні залежать від погоди
Графік ниже показує, як зростання економіки України залежить від цін на сировину.
І така залежність для України — проблема, бо експортна виручка в країні з сировинною економікою — величина непевна через нестабільність цін на сировину. Значну частку експорту України становлять зернові, і на ціни на них впливають чинники, які людина не здатна контролювати — наприклад, клімат. Надмірна спека, надто холодна зима чи зливи значно зменшать урожай. Сприятлива погода — збільшить. Це вплине і на ціну, і, як результат, на доходи від експорту.
Також ціни на сировину впливають на курс гривні. При цьому залежність помітна лише протягом останніх кількох років. Чому? Тому що до цього курс не був ринковим, Нацбанк штучно його утримував у певних межах, витрачаючи на це резерви. Зараз він формується під впливом попиту та пропозиції.
Україна — країна можливостей. І перш за все — у сфері експорту. Може здатись, що ринки вже поділені, і тому в українських компаній немає шансів. Насправді це не зовсім так. Можливо, виходити на ринки з високою конкуренцією для більшості компаній і немає сенсу. Але є безліч ніш, де конкуренція невелика або її немає взагалі. Важливо лише вміти знайти цю нішу. Але та компанія, яка її знайде, стане першою і на деякий час навіть єдиною на ринку з усіма відповідними перевагами: всі клієнти — ваші, правила формуєте ви, конкуренти, які з’являються пізніше, будуть змагатися за те, щоб вас наздогнати.
Так, виходити на новий ринок складно. Через проблеми на митниці. Через потребу розбиратись у величезній кількості нюансів ведення бізнесу в іншій країні. Через те, що в Україні складно отримати кредит під адекватні відсотки. Через конкуренцію з боку тих, хто вже давно на ринку. Врешті-решт, ваш бізнес можуть просто рейдернути.
Але навіть попри це можливі прибутки від експорту переважають перешкоди. І до цих перепон варто ставитися філософськи. Будь-який експорт на початку — як стартап. А успішними стають, за найбільш оптимістичними даними, лише 10% стартапів.
У багатьох країнах є організації, які допомагають національним виробникам вийти на іноземні ринки: дають поради, розробляють гайдлайни для експортерів, допомагають знайти партнерів, надають аналітику по ринках, допомагають знайти фінансування і так далі. В Україні така організація — Офіс з просування експорту. Якщо великі компанії мають фінансові та інші можливості розпочати експорт без сторонньої допомоги, то для середнього та малого бізнесу така допомога стане у нагоді.
І врешті-решт, перед прийдешніми виборами до Ради кандидату в депутати потрібно задати одне важливе питання: які законопроєкти він збирається подати чи підтримати, щоб Україна стала більш помітним гравцем на міжнародному ринку.
Чим відрізняється імпорт від експорту?
Практично всі сучасні держави здійснюють експорт і імпорт товарів. У чому полягає специфіка обох типів міжнародної взаємодії? Чим відрізняється імпорт від експорту?
У чому полягає специфіка імпорту?
Під імпортом прийнято розуміти ввезення товарів на територію держави з інших країн з метою їх реалізації на внутрішньому ринку. Якщо продукція ввозиться з однієї країни в іншу, але після цього переправляється в третю країну – дана процедура іменується транзитом. Але третя країна в цьому випадку буде вважатися імпортером.
Слід зазначити, що фірма-виробник продукції, яка ввозиться з іншої держави, може належати імпортує його країні. В даному випадку важливо те, де саме випущений товар – юридична приналежність фабрики не грає ролі.
При імпорті зазвичай сплачуються митні збори. У встановленому законом порядку здійснюється огляд товарів, їх перевірка. У деяких випадках вироби можуть не пропустити через кордон – наприклад, якщо законодавство країни, що імпортує встановлює заборону на ввезення продукції, випущеної в конкретній державі.
У широкому сенсі під терміном «імпорт» може розумітися придбання державою за кордоном будь-яких активів (товарів, послуг або цінностей). Наприклад, буває імпорт капіталу, технологій.
У чому полягає специфіка експорту?
Під експортом прийнято розуміти, в свою чергу, вивезення товарів з держави на територію іншої з метою продажу. Аналогічно, експортуватися може і продукція, вироблена фірмою, яка належить тій країні, куди товар поставляється.
Більшість товарів, що експортуються (зокрема, якщо говорити про законодавство РФ) не обкладається будь-якими митними зборами. Але перевіряти їх на кордоні можуть так само ретельно, як і при імпорті, – на випадок, якщо хтось забажає, скориставшись каналами експорту, вивезти з країни заборонену продукцію або важливі для держави цінності.
У широкому сенсі під терміном «експорт» може розумітися, в принципі, поставка тією чи іншою державою будь-яких активів (товарів, послуг, цінностей) за кордон. Буває, таким чином, і експорт капіталу і технологій.
Різниця між імпортом і експортом
Головна відмінність імпорту від експорту полягає в тому, що в першому випадку товари ввозяться в країну з метою реалізації, у другому – вивозяться до іншої держави також для продажу.
Можна відзначити, що існує процедура реекспорту – коли товар, ввезений в ту чи іншу країну, згодом експортується в інші держави. Реекспорт відрізняється від транзиту в даному випадку тим, що при другій процедурі товар не проходить передбачені законом митні процедури. Окремий випадок реекспорту – коли одного разу вивезений товар через деякий час знову прибуває в державу, в якому він спочатку був проведений.
При імпорті сплачується велику кількість митних зборів, при експорті таких зазвичай істотно менше.
Якщо вартість товарів, що експортуються з держави, перевищить вартість виробів, що імпортуються в нього, в економіці країни формується позитивне сальдо. Якщо справа йде навпаки – то з’являється негативне сальдо.
ТОРГІВЛЯ — Сайт geografiamozil2!
За підручником «Географія» 9 клас, автори С. Кобернік, Р. Коваленко
ТОРГІВЛЯ ЯК ВИД ПОСЛУГ
Торговельні послуги
Процес обміну товарами, послугами, цінностями або грошима забезпечують торговельні послуги
Форми торгівлі
Торгівля буває внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня торгівля реалізує товари всередині країни. Вона охоплює як обіг
засобів виробництва, так і предметів особистого споживання. Внутрішня торгівля ведеться у двох формах:
Показники зовнішньої торгівлі
Найстаріша форма економічних зв’язків між країнами – зовнішня (міжнародна) торгівля. Вона, з одного боку, забезпечує додатковий ринок збуту продукції, а з іншого – завезення найдешевшої сировини та найновітнішого обладнання.
Зовнішня торгівля – це обмін товарами і послугами між національними господарствами та між транснаціональними корпораціями.
Вона включає експорт (вивезення на світовий ринок) та імпорт (ввезення) товарів та послуг. Співвідношення вартості експорту та імпорту країни за певний проміжок часу (як правило, за рік) називають торговельним балансом. Якщо експорт більший за імпорт, баланс вважається активним, якщо навпаки – пасивним.
Україна у 2015 р. здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 217 держав та територій світу. Експортувалися товари до 191 країни, імпортували – із 201. Експорт товарів становив $38,1 млрд, імпорт – $37,5 млрд.
Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків
Країни, які домінують у світовій торгівлі і міжнародних фінансах, передусім США, Велика Британія, Японія, Швейцарія, є одночасно країнами базування транснаціонального капіталу. Саме цим зумовлена відносно висока узгодженість геополітичних інтересів їх національної еліти і світової олігархії.
Нині істотно змінилася товарна структура міжнародної торгівлі. Зросла купівля та продаж готових товарів, скорочуються – сировини та продовольства. Виникла нова форма торгівлі – технологіями: ліцензіями, патентами, технічним досвідом. Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем – Японія.
У наш час суттєво зростає роль міжнародної торгівлі послугами. Раніше це були переважно транспортні послуги. Під впливом науково-технічного прогресу зросла роль експертно-консультативних послуг (інжинірингу). Це стосується передусім таких видів діяльності, як проектування та будівництво, модернізація промислових підприємств, геологічні розробки тощо. Послуги можуть бути: фінансові, рекламні, готельні, охоронні, медичні, роялті (періодичні виплати як компенсація за використання патентів, авторських прав, природних ресурсів тощо), а також пов’язані з використанням інтелектуальної власності.
Для цього має бути мережа установ на території інших держав. 90 % світового експорту послуг і 80 % його імпорту припадають на високорозвинуті країни. Перші місця у торгівлі послугами посідають Японія, США та Німеччина. Японія відома експортом банківських послуг, США – інжинірингових, рекламних, готельних та страхових.
Світова організація торгівлі (СОТ)
Вам вже відомо, що провідною у сфері зовнішніх економічних зв’язків є Світова організація торгівлі (СОТ), членами якої є 164 учасники (у тому числі й Україна), частка яких становить понад 96 % обсягів світової торгівлі. Головна функція СОТ – це встановлення правил міжнародної системи торгівлі. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні виходить за рамки торговельних стосунків. Членство в СОТ стало обов’язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Штаб-квартира СОТ розміщується у Женеві (Швейцарія). Цілі організації визначено в преамбулі Марракеської угоди про її утворення. Основними з них є підвищення життєвого рівня країн-учасниць, забезпечення повної зайнятості громадян, постійне зростання доходів і ефективного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними, оптимальне використання світових ресурсів, захист і збереження навколишнього середовища, забезпечення для країн, що розвиваються, такої участі в міжнародній торгівлі, яка відповідала б потребам їх економічного розвитку.
Головні регіони світової торгівлі
Головний обсяг товарообігу припадає на високорозвинуті країни. Головний її осередок – Європейський Союз. Основними його цілями є:
- по-перше, створення економічного союзу, що передбачає спільну зовнішню економічну політику, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу та праці;
- по-друге, створення монетарного союзу з єдиною валютою євро;
- по-третє, створення політичного союзу зі спільною зовнішньою політикою, а також впровадженням спільного громадянства.
Другим за товарообігом є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія, нові індустріальні країни (зокрема Республіка Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань) та нафтодобувні держави Перської затоки. Потужним регіоном світової торгівлі стає Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Країни-учасниці цієї організації проголосили своєю метою створення внутрішнього ринку, сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку регіону.
Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Організація має континентальні масштаби. Вона об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни й має всебічний характер. Метою НАФТА є запровадження ефективного механізму співпраці між країнами-учасницями, розвиток тристоронньої, регіональної та багатосторонньої економічної співпраці, створення умов для справедливої конкуренції, збільшення доцільності інвестування.
Також помітним є значення у світовому товарообігу Росії, Австралії, Бразилії та Південної Африки. Роль інших регіонів у світовій торгівлі значно менша.
Другим за товарообігом є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія, нові індустріальні країни (зокрема Республіка Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань) та нафтодобувні держави Перської затоки. Потужним регіоном світової торгівлі стає Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Країни-учасниці цієї організації проголосили своєю метою створення внутрішнього ринку, сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку регіону.
Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Організація має континентальні масштаби. Вона об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни й має всебічний характер. Метою НАФТА є запровадження ефективного механізму співпраці між країнами-учасницями, розвиток тристоронньої, регіональної та багатосторонньої економічної співпраці, створення умов для справедливої конкуренції, збільшення доцільності інвестування.
Також помітним є значення у світовому товарообігу Росії, Австралії, Бразилії та Південної Африки. Роль інших регіонів у світовій торгівлі значно менша.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ
Обсяги та структура експорту та імпорту товарів України
Основною формою зовнішньоекономічних зв’язків України є зовнішня торгівля. Її обсяги та структура товарів через ряд причин суттєво змінилися із часом. Нині в Україні здійснюють зовнішню торгівлю товарами в експорті 14,7 тис. підприємств, в імпорті – 22,3 тис.
Структура зовнішньої торгівлі товарами та послугами України
У 2015 р. загальна вартість українського товарного експорту становила $38,1 млрд, що на 29,3 % менше порівняно з попереднім роком. Імпорт товарів в Україну також суттєво скоротився (на 31,1 %) і становив $37,5 млрд. Проте, за результатами року, торговельний баланс зовнішньої торгівлі був активним: +$0,6 млрд. На формування активного балансу вплинули окремі товарні групи: чорні метали, зернові культури, рослинні олії, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин та деревина і вироби з неї.
Структура експорту товарів із України
Протягом останніх років основні позиції українського експорту залишились майже незмінними. Український товарний експорт орієнтований переважно на металопродукцію, аграрну продукцію та залізорудну сировину (понад 55 % вартості). У структурі товарного експорту у 2015 р. переважали чорні метали – 21,2 % від загального обсягу експорту, зернові культури – 15,9 %, жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,7 %, руди, шлак і зола – 5,8 %, електричні машини – 5,2 %, механічні машини – 5,1 % та насіння і плоди олійних рослин – 3,9 %. У 2015 р. збільшився експорт окремих товарів: бурякового цукру та суден – у 15,8 раза, рафінованої міді – на 78,3 %, свинини – у 2,1 раза, м’яса великої рогатої худоби – на 11,7 %, цигарок – на 10,4 %, виноградних вин – на 8,7 %. Водночас зменшилися поставки нафтопродуктів (на 77,2 %), електроенергії (на 69,2 %), металургійної продукції (чавуну, феросплавів, прокату та труб з чорних металів), телевізорів, мінеральних азотних добрив, лікарських засобів, зерна (кукурудзи, ячменю, пшениці), продукції харчової промисловості (хлібобулочних, борошняних та кондитерських виробів, молочних продуктів, соняшникової олії.
Структура імпорту товарів в Україну
У структурі імпорту товарів в Україну значна частка традиційно припадає на паливні ресурси (29 %), машини та обладнання (21 %), а також продукцію хімічної промисловості (9,2 %). У 2015 р. спостерігалося збільшення імпорту окремих товарів: мінеральних добрив з умістом двох чи трьох поживних елементів (на 25,6 %), азотних мінеральних (на 21,2 %), марганцевих руд та їх концентратів (на 16,1 %), зернозбиральних комбайнів (на 11,6 %), коксу (на 10,1 %). Разом з тим, зменшилися поставки енергоносіїв (газу природного, кам’яного вугілля, нафти та нафтопродуктів), машин (легкових та вантажних автомобілів, машин для обробки ґрунту, тракторів, телевізорів), лікарських засобів, шин для автобусів та вантажних автомобілів, бавовняних тканин, тютюнових виробів, риби (свіжої, охолодженої та мороженої), кукурудзи.
Найактивніше в Україні здійснюють експортно-імпортні операції підприємства Києва, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Запорізької, Одеської, Львівської, Харківської та Полтавської областей.
Основні країни-партнери у зовнішній торгівлі товарами України
Зовнішньоторговельні операції з товарами у 2015 р. Україна здійснювала з партнерами із 217 країн та територій світу. Експортували товари до 191 країни світу, імпортували – із 201 країни. Основним торговельним партнером України у 2015 р. був Євросоюз, частка якого в українському експорті становила 34,1 %, імпорті – 40,9 %. Частка країн ЄС порівняно з 2013 р. зросла відповідно в 1,3 та 1,2 раза. Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС є Німеччина (6,72 % обігу товарів та послуг), Польща (5,05 %) та Італія (3,47 %). Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Італії (чорні метали, зернові культури, жири та олії) та Польщі (чорні метали, машини, руди, шлак і зола) – по 5,2 % від загального обсягу експорту, Німеччини –3,5 % (машини, одяг, тканини), Іспанії – 2,7 % (зернові культури, жири та олії, залишки і відходи харчової промисловості).
Основні торговельні країни- партнери України
(за вартістю експорту)
Найбільші імпортні надходження серед країн ЄС здійснювались з Німеччини – 10,6 % від загального обсягу імпорту (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, транспортні засоби), Польщі – 6,2 % (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, пластмаси, полімерні матеріали), Угорщини – 4,3 % (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, пластмаси, полімерні матеріали) та Італії – 2,6 % (машини, пластмаси, полімерні матеріали, фармацевтична продукція).
Друге місце у зовнішньоторговельному обігу України посідає Росія, до якої відправлено 12,7 % від загального обсягу експорту товарів: машини, чорні метали, продукти неорганічної хімії. З Російської Федерації з імпортом надходять мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, добрива (20,0 % українського імпорту).
Третє місце у зовнішньоторговельному обігу України належить Китаю, який одержує руди металів, шлак і золу, зернові культури, жири та олії (6,3 % вартості експорту). З Китаю імпортуються електричні та механічні машини, пластмаси, полімерні матеріали. Частка країни в українському імпорті становить 10,1 %. Помітне місце в експорті України посідають Туреччина (7,3 %: чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, добрива), Єгипет (5,5 %: чорні метали, зернові культури, жири та олії) та Індія (3,8 %: жири та олії, машини, чорні метали).
В імпорті України важливе місце посідають Білорусь (6,5 %: паливо), нафта і продукти її перегонки, добрива, транспортні засоби) та США (3,9 %: паливо, нафта і нафтопродукти, машини, транспортні засоби).
Основні торговельні країни- партнери України (за вартістю імпорту)
Обсяги та структура експорту та імпорту послуг України
Зовнішньоторговельні операції з послугами у 2015 р. Україна здійснювала з партнерами із 220 країн та територій, які розташовані в усіх регіонах світу. Надають послуги іноземним партнерам 6,4 тис. українських установ, а одержують послуги від інших країн 4,9 тис. установ.
Експорт послуг у 2015 р. становив $9,7 млрд США, і зменшився на 15,5 % проти обсягу 2014 р., імпорт послуг – $5,5 млрд, і зменшився на 13,3 %. Активний баланс зовнішньої торгівлі послугами становив $4,2 млрд (у 2013 р. також був активним – $6,7 млрд). На формування позитивного сальдо вплинули в основному обсяги транспортних послуг (трубопровідні, морські, залізничні, авіаційні перевезення), у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг, з переробки матеріальних ресурсів. У структурі імпорту послуг переважають транспортні послуги (20,9 %), державні та урядові послуги (19,1 %), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (15,8 %), ділові (13 %), туристичні послуги (10,8 %), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (9,9 %).
Графіки обсягів зовнішньоекономічних зв’язків України, млн $ (2000 – 2015 рр.)
Основні країни-партнери України у наданні послуг
Основним партнером України у сфері послуг є Європейський Союз: його частка в експорті послуг становить 30,1 %, в імпорті – 49,8 %.
Серед країн ЄС найбільше послуг від України одержують Велика Британія (5,7 % від загального обсягу експорту послуг: послуги транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові, послуги дослідження та розробки), Німеччина (4,6 %: послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, повітряного та автомобільного транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові послуги) та Кіпр (2,6 %: послуги залізничного та морського транспорту, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, професійні та консалтингові).
Основні країни-партнери України з надання послуг (за вартістю їх експорту)
Найвагоміші обсяги послуг серед країн ЄС одержувалися Україною від Великої Британії (13 % від загального обсягу імпорту послуг: фінансові, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, повітряного транспорту), Німеччини (9,7 %: послуги повітряного транспорту, державні та урядові, професійні та консалтингові, комп’ютерні, послуги зі страхування), Кіпру (5,2 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, з подорожами, послуги морського транспорту, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності) та Нідерландів (2,5 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, професійні та консалтингові, повітряного транспорту, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності).
Серед інших країн значна частка українського експорту та імпорту послуг припадає на Росію: відповідно 31,2 % та 11,8 %. Україна надає Росії послуги трубопровідного транспорту, телекомунікаційні, залізничного транспорту, наукові та технічні, повітряного транспорту. Натомість наша держава одержує від Росії телекомунікаційні послуги, залізничного транспорту, послуги з обробки та усунення забруднення навколишнього середовища, пов’язані з фінансовою діяльністю.
На Швейцарію припадає 7,9 % експорту та 4,2 % імпорту послуг України. Країна одержує від нашої держави послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, інші допоміжні та додаткові транспортні послуги, зокрема морського транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові послуги. Україна від Швейцарії одержує роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, професійні та консалтингові, телекомунікаційні, державні та урядові, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги морського транспорту.
Значна роль в українському експорті та імпорті послуг належить США: відповідно 6,8 % та 8,8 %. Україна надає США комп’ютерні послуги, повітряного транспорту, інформаційні, професійні та консалтингові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю. Одержує державні та урядові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, професійні та консалтингові послуги.
Серед країн, що надають достатню кількість послуг Україні, вирізняються також Туреччина (3,5 % від загального обсягу експорту послуг: послуги, пов’язані з подорожами, повітряного, морського транспорту) та Китай (2,3 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, наукові та технічні, морського транспорту).
Основні країни-партнери України з надання послуг (за вартістю їх імпорту)
Найсуттєвіше збільшення експорту спостерігалося у обсягах наданих послуг Туркменістану (за рахунок зростання послуг з будівництва) та Туреччині (послуг повітряного транспорту). Одночасно зменшилися обсяги експорту послуг Росії (за рахунок скорочення обсягів наукових та технічних послуг, залізничного транспорту, послуг з ремонту та технічного обслуговування), Німеччині (комп’ютерних послуг, повітряного транспорту) та Кіпру (комп’ютерних послуг, транспортних, пов’язаних з фінансовою діяльністю, професійних та консалтингових).
Список країн за обсягами експорту — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карта обсягу експорту за країнами згідно з даними ЦРУ в млн. $ за 2009 рік:>1 000 000
>500 000
200 000 — 500 000
100 000 — 200 000
20 000 — 100 000
5 000 — 20 000
<5 000
Нема даних
Карта розподілу обсягу експорту за країнами по квартилях згідно з даними ЦРУ, 2008:Верхній квартиль
Другий квартиль
Третій квартиль
Нижній квартиль
Це список країн за обсягом сумарного експорту (включаючи реекспорт) на основі даних «Світової книги фактів» ЦРУ. Цей список враховує лише обсяги товарного експорту, ігноруючи експорт послуг, що важливо, наприклад для таких країн як Україна, частка якого в загальному обсязі котрої становить близько 20%. Зауважте, в список включені деякі не суверенні суб’єкти міжнародного права, але оцінюються тільки суверенні території.
Зверніть увагу. Цей список можна сортувати згідно з вашими запитами. Натисніть кнопку у верхній частині колонки яку ви хочете відсортувати. Клацніть знову, щоб змінити порядок сортування. Оновіть сторінку щоб відновити до початкового виду.
Експорт & Імпорт — definition
Example sentences with «Експорт & Імпорт», translation memory
WikiMatrixРеалізував кілька масштабних і успішних проектів у сфері експорту-імпорту металів кольорової групи.WikiMatrixЇї батько працював в експорті-імпорті, а мати в рекламі.WikiMatrix«Експорт-імпорт» — перший у трилогії.WikiMatrixКрім того, відношення експорту — імпорту було значно збільшено з 32 % в 2004 році до 58,5 % у 2010 році.WikiMatrixПорт міста служить перевалочним пунктом при експорті-імпорті різних товарів широкого вжитку, таких, як сизаль, мило, пенька, бавовна, рис і арахіс.WikiMatrixЗ 1993 по 1995 рр. він обіймав посаду заступника директора з експорту-імпорту Uzimpeksaloqa, а з 1995 по 1996 рр. — директор компанії TashAfinalAL JV.WikiMatrixЦе дозволило йому заробити $600, щоб купити відеокамеру і почати експорт-імпорт бізнес з торгівлі електронікою з Сінгапуру в Монголію, Росію та Східну Європу.WikiMatrix2009 року її оборот становив майже 347 млрд доларів, зокрема експорт — понад 204 млрд доларів (майже 13 % від загальнокитайського експорту), імпорт — понад 142,5 млрд доларів.WikiMatrixУ зовнішньоекономічній політиці виділяють політику в області: експорту; імпорту; мит; тарифів; обмежень; залучення іноземного капіталу; вивезення капіталу за кордон; зовнішніх позик; надання економічної допомоги іншим країнам; здійснення спільних економічних проектів.WikiMatrixAdobe Captivate 3 (липень 2007) У новій версії з’явилася автоматична запис, XML експорт / імпорт (XLIFF) для локалізації, запис аудіо з превью, випадкові вікторини, нові типи питань, PPT імпорт з анімацією, ефекти для зміни слайдів.WikiMatrixМіжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом.WikiMatrixПри цьому виділяють: сальдо торговельного балансу — різниця між вартістю експорту та імпорту.WikiMatrixКомпанія спеціалізується на експорті та імпорті новітньої зброї, військової продукції і технологій, а також техніки спеціального призначення.WikiMatrixУ 1930-і роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали.WikiMatrixНа країни ЄС припадає близько половини російського експорту та імпорту.WikiMatrixДо цього часу експорт та імпорт страхувалися торгпредствами та іншими радянськими організаціями за кордоном в іноземних страхових товариствах.jw2019Вартові коло пропускних пунктів контролюють експорт та імпорт і ведуть спостереження за зовнішнім світом, аби вчасно помітити небезпеку.WikiMatrixМіжнародна торгівля — кількість документів, витрати та час необхідний для експорту та імпорту.WikiMatrixУкрспецекспорт — українська державна компанія, яка має монопольне право здійснювати експорт та імпорт продукції, послуг військового і подвійного призначення.WikiMatrixХарактеризуючи зовнішньоторговельні відносини часто розглядають суму експорту та імпорту за період, наприклад, за рік.Showing page 1. Found 318 sentences matching phrase «Експорт & Імпорт».Found in 9 ms. Translation memories are created by human, but computer aligned, which might cause mistakes. They come from many sources and are not checked. Be warned.
import — Как экспортировать импортированный объект в ES6?
Переполнение стека- Около
- Продукты
- Для команд
- Переполнение стека Общественные вопросы и ответы
- Переполнение стека для команд Где разработчики и технологи делятся частными знаниями с коллегами
- Вакансии Программирование и связанные с ним технические возможности карьерного роста
- Талант Нанимайте технических специалистов и создавайте свой бренд работодателя
- Реклама Обратитесь к разработчикам и технологам со всего мира
- О компании
Импорт и экспорт [Wialon Guide]
Инструмент Импорт / Экспорт предназначен для простого переноса и копирования различных объектов и их свойств. Инструмент Импорт / Экспорт доступен в обоих интерфейсах Wialon — диспетчерском и пользовательском. Чтобы открыть инструмент, щелкните соответствующий пункт в меню пользователя CMS Manager или в главном интерфейсе.
Импорт / экспорт Предмет
Вы можете импортировать / экспортировать:
- пользовательских настроек (настройки панели мониторинга, содержимое всплывающей подсказки пользователя, пользовательские поля и т. Д.).
Кроме того, вы можете выбрать определенные элементы для импорта / экспорта, например, вы можете указать не все, а определенные интервалы обслуживания или датчики (для устройств), определенные геозоны и задания (для ресурсов) и т. Д.
Назначение импорта / экспорта
Импорт и экспорт данных можно производить с помощью файлов или напрямую от одного объекта к другому.
Экспорт в файл позволяет хранить информацию на компьютере и использовать ее при необходимости.Например, вы можете создавать шаблоны свойств единиц, что значительно упрощает создание и настройку новых единиц. Поддерживаются два формата файлов:
WLP — собственный формат для Wialon. Его можно использовать для хранения и передачи различных типов данных, таких как свойства объекта, содержимое ресурса и пользовательские настройки.
- KML (в сжатом виде — KMZ ) — широко известный формат файлов, используемый для отображения географических данных в Google Планета Земля и Карты Google.Этот формат можно использовать в Wialon для обмена геозонами между ресурсами, а также для импорта и экспорта их из / во внешние источники.
Экспорт в объект позволяет передавать данные (свойства или содержимое) прямо от одного объекта к другому того же типа или сразу к нескольким объектам. Например, вы можете копировать геозоны с одного ресурса на другой.
Требуется доступ
Права доступа важны для импорта / экспорта.Помните два простых правила:
Из объекта можно экспортировать только те свойства или содержимое, которые вам доступны (у вас должен быть как минимум доступ для просмотра этих свойств в исходном объекте).
Вы можете импортировать в объект только те свойства или содержимое, которые доступны для редактирования (вам нужен доступ Create, edit, delete к этим свойствам в целевом объекте).
Узнать больше:
Было ли это полезно?
Спасибо! .Импорт Экспорт данных, Индия Экспорт Импорт Данные отгрузки, Таможенные данные, Экспорт Импорт данных
Что делает решение Seair Exim?
Seair Exim Solutions предлагает статистические данные импорта и экспорта компаниям по всему миру. Мы помогаем экспортерам, импортерам, логистическим компаниям получить преимущество над своими конкурентами, предоставляя своим клиентам конфиденциальную бизнес-информацию, основанную на данных международной торговли импорта-экспорта.Данные Seair Exim Solutions Импорт-экспорт содержит информацию о фактических данных экспортно-импортных торговых отгрузок от таможни мировой торговли. С этим множеством последних данных на основе отчетов, экспортируемых и импортируемых, вы можете эффективно использовать эти данные.
Данные анализа отчетов Seair International расскажут вам, кто импортирует, экспортирует, по какой цене, в каком объеме и откуда. Вы можете просматривать, анализировать, сравнивать своих конкурентов, потенциальных потребителей и искать производителей.Вы также можете следить за открывающимися на рынке возможностями для бизнеса и новыми конкурентами.
Решение Seair Exim основано на вашем пользовательском опыте. Мы пользуемся новейшими технологиями сертификации старых и новейших баз данных и предлагаем реальный обзор торгового обмена импорта и импорта более чем в 80 странах по всему миру.
Seair основан на ваших требованиях по развитию вашего торгового бизнеса и достижению его новых высот.Мы занимаем лидирующие позиции в мире банка данных об импорте и экспорте с 2009 года, завоевывая доверие наших потребителей с помощью лучшего, надежного, новейшего и достоверного банка данных с анализом экспорта и импортом по импортно-экспортной торговле по всему миру.
Индия играет значительную роль в мировой торговле импортом и экспортом, поэтому очень важно отслеживать товары, импортируемые и экспортируемые Индией. Seair Exim имеет самый удобный интерфейс, который упрощает анализ данных импорта и экспорта.У нас есть незаменимый банк данных об экспорте и импорте, поскольку Seair предлагает 100% достоверность данных с последними обновлениями текущего рыночного потока сделок в Индии, США, Китае, Индонезии, Вьетнаме и других странах мира. лучший удобный интерфейс в отрасли обработки данных и удобный просмотр для самых разных клиентов, независимо от того, хороши вы технически или нет.
Seair Exim вырос и занял первое место в мире по импорту и экспорту данных банка данных за более чем десятилетний труд.Нам удалось не только остаться в бизнесе, но и занять лидирующие позиции.
Наша цель Seair Exim — предложить финансовую проницательность бизнес-предприятиям и стратегам, занимающимся международной торговлей, по разумной цене. Формируя углубленный анализ международной экономики или новые методы исследования, мы снимаем с вас бремя анализа с помощью нашей аналитической базы данных по импорто-экспортной торговле на основе отчетов.Мы даем вам возможность аккумулировать лучшие возможности на рынке импортно-экспортной торговли. Все это имеет удобный интерфейс, независимо от того, насколько вы технически подкованы. Наши высокообразованные и опытные команды профессионалов являются сердцем Seair Exim Solutions. Наша группа данных проверяет и сертифицирует данные импорта и экспорта, учитывая все аспекты бизнеса, прежде чем представить их нашим клиентам. Наши мощные интеллектуальные источники статистики импортно-экспортной торговли дают вам преимущество над конкурентами.
Решение Seair Exim Solution основано на вашем доверии и надежности в отношении нас; требования клиентов — наш главный приоритет. Мы верим в успех только в наших долгосрочных отношениях с нашими клиентами, помогая им в достижении их целей.
РешениеSeair Exim Solution предлагает бесплатную демонстрацию экспорта и импорта данных перед покупкой, что дает вам полную прозрачность и соотношение цены и качества.
.
Комментариев нет