Конституції україни стаття 85: Ст. 85 Конституция Украины Конституция Украины Статья 85 Комментарий

Содержание

Ст. 85 Конституция Украины Конституция Украины Статья 85 Комментарий

К полномочиям Верховной Рады Украины относится:

1) внесение изменений в Конституцию Украины в пределах и порядке, предусмотренных разделом XIII настоящей Конституции;

2) назначение всеукраинского референдума по вопросам, определенным статьей 73 этой Конституции;

3) принятие законов;

4) утверждение Государственного бюджета Украины и внесение изменений в него, контроль за выполнением Государственного бюджета Украины, принятие решения по отчету о его исполнении;

5) определение основ внутренней и внешней политики, реализации стратегического курса государства на приобретение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и в Организации Североатлантического договора;

6) утверждение общегосударственных программ экономического, научно-технического, социального, национально-культурного развития, охраны окружающей среды;

7) назначение выборов Президента Украины в сроки, предусмотренные настоящей Конституцией;

8) заслушивание ежегодных и внеочередных посланий Президента Украины о внутреннем и внешнем положении Украины;

9) объявление по представлению Президента Украины состояния войны и заключение мира, одобрении решения Президента Украины об использовании Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в случае вооруженной агрессии против Украины;

10) устранение Президента Украины с поста в порядке особой процедуры (импичмента), установленном статьей 111 настоящей Конституции;

11) рассмотрение и принятие решения по одобрению Программы деятельности Кабинета Министров Украины;

12) назначение по представлению Президента Украины Премьер-министра Украины, Министра обороны Украины, Министра иностранных дел Украины, назначения по представлению Премьер-министра Украины других членов Кабинета Министров Украины, Председателя Антимонопольного комитета Украины, Председателя Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины , Председателя Фонда государственного имущества Украины, освобождение указанных лиц от должностей, решение вопроса об отставке Премьер-министра Украины, членов Кабинета Министров Украины;

12-1) назначение на должность и освобождение от должности по представлению Президента Украины Председателя Службы безопасности Украины;

13) осуществление контроля за деятельностью Кабинета Министров Украины в соответствии с настоящей Конституцией и законом;

14) утверждение решений о предоставлении Украиной займов и экономической помощи иностранным государствам и международным организациям, а также о получении Украиной от иностранных государств, банков и международных финансовых организаций займов, не предусмотренных Государственным бюджетом Украины, осуществление контроля за их использованием;

15) принятие Регламента Верховной Рады Украины;

16) назначение на должности и освобождение от должностей Председателя и других членов Счетной палаты;

17) назначение на должность и освобождение от должности Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека; заслушивание его ежегодных докладов о состоянии соблюдения и защиты прав и свобод человека в Украине;

18) назначение на должность и освобождение от должности Председателя Национального банка Украины по представлению Президента Украины;

19) назначение на должности и освобождение от должностей половины состава Совета Национального банка Украины;

20) назначение на должности и освобождение от должностей половины состава Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания;

21) назначение на должности и освобождение от должностей членов Центральной избирательной комиссии по представлению Президента Украины;

22) утверждение общей структуры, численности, определение функций Службы безопасности Украины, Вооруженных Сил Украины, других образованных в соответствии с законами Украины воинских формирований, а также Министерства внутренних дел Украины;

23) одобрение решения о предоставлении военной помощи другим государствам, о направлении подразделений Вооруженных Сил Украины в другое государство или о допуске подразделений вооруженных сил других государств на территорию Украины;

24) установление государственных символов Украины;

25) дача согласия на назначение на должность и освобождение от должности Президентом Украины Генерального прокурора; выражении недоверия Генеральному прокурору, что влечет его отставку с должности;

26) назначение на должности трети состава Конституционного Суда Украины;

{Пункт 27 части первой статьи 85 исключен на основании Закона № 1401-VIII от 02. 06.2016}

28) досрочное прекращение полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым при наличии заключения Конституционного Суда Украины о нарушении ею Конституции Украины или законов Украины; назначении внеочередных выборов в Верховную Раду Автономной Республики Крым;

29) образование и ликвидация районов, установление и изменение границ районов и городов, отнесение населенных пунктов к категории городов, наименование и переименование населенных пунктов и районов;

30) назначение очередных и внеочередных выборов в органы местного самоуправления;

31) утверждение в течение двух дней с момента обращения Президента Украины указов о введении военного или чрезвычайного положения в Украине или в отдельных ее местностях, о всеобщей или частичной мобилизации, об объявлении отдельных местностей зонами чрезвычайной экологической ситуации;

32) предоставление законом согласия на обязательность международных договоров Украины и денонсация международных договоров Украины;

33) осуществление парламентского контроля в пределах, определенных настоящей Конституцией и законом;

34) принятие решения о направлении запроса к Президенту Украины по требованию народного депутата Украины, народных депутатов Украины или комитета Верховной Рады Украины, предварительно поддержанному не менее чем одной третью от конституционного состава Верховной Рады Украины;

35) назначение на должность и освобождение от должности руководителя аппарата Верховной Рады Украины; утверждение сметы Верховной Рады Украины и структуры ее аппарата;

36) утверждение перечня объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, определение правовых основ изъятия объектов права частной собственности;

37) утверждение законом Конституции Автономной Республики Крым, в нее изменений.

Верховная Рада Украины осуществляет также иные полномочия, в соответствии с Конституцией Украины отнесены к его компетенции.

Стаття 85. — Законы

До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;

{Пункт 5 частини першої статті 85 в редакції Закону № 2680-VIII від 07.02.2019}

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

12-1) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) встановлення державних символів України;

25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;

{Пункт 25 частини першої статті 85 в редакції Закону № 1401-VIII від 02. 06.2016}

26) призначення на посади третини складу Конституційного Суду України;

{Пункт 26 частини першої статті 85 в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016}

{Пункт 27 частини першої статті 85 виключено на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016}

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;

37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

{Стаття 85 в редакції Закону № 742-VII від 21.02.2014}

Статья 85 Конституции Украины с Комментариями в новой редакции с последними изменениями на 2021 год

Новая редакция ст. 85 Конституции Украины с Комментариями.

К полномочиям Верховной Рады Украины относится:

1) внесение изменений в Конституцию Украины в пределах и порядке, предусмотренных разделом XIII этой Конституции;

2) назначение всеукраинского референдума по вопросам, определенным статьей 73 настоящей Конституции;

3) принятие законов;

4) утверждение Государственного бюджета Украины и внесения изменений в него, контроль за выполнением Государственного бюджета Украины, принятие решения относительно отчета о его выполнении;

{Пункт 5 части первой статьи 85 в редакции Закона № 2680-VIII от 07. 02.2019}

7) назначение выборов Президента Украины в сроки, предусмотренные этой Конституцией;

9) объявление по представлению Президента Украины состояния войны и заключение мира, одобрение решения Президента Украины об использовании Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в случае вооруженной агрессии против Украины;

11) рассмотрение и принятие решения об одобрении Программы деятельности Кабинета Министров Украины;

12) назначение по представлению Президента Украины Премьер-министра Украины, Министра обороны Украины, Министра иностранных дел Украины, назначение по представлению Премьер-министра Украины других членов Кабинета Министров Украины, Председателя Антимонопольного комитета Украины, Председателя Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины, Председателя Фонда государственного имущества Украины, освобождение указанных лиц от должностей, решение вопроса об отставке Премьер-министра Украины, членов Кабинета Министров Украины;

12-1) назначение на должность и увольнение с должности по представлению Президента Украины Председателя Службы безопасности Украины;

13) осуществление контроля за деятельностью кабинета министров Украины в соответствии с этой Конституцией и законом;

15) принятие Регламента Верховной Рады Украины;

16) назначение на должности и увольнение с должностей председателя и других членов Счетной палаты;

17) назначение на должность и освобождение от должности Уполномоченного Верховной Рады Украины из прав человека; заслушивание его ежегодных докладов о состоянии соблюдения и защиты прав и свобод человека в Украине;

18) назначение на должность и увольнение с должности Председателя Национального банка Украины по представлению Президента Украины;

21) назначение на должности и увольнение с должностей членов Центральной избирательной комиссии по представлению Президента Украины;

22) утверждение общей структуры, численности, определение функций Службы безопасности Украины, Вооруженных Сил Украины, других образованных соответственно законам Украины военных формирований, а также Министерства внутренних дел Украины;

24) установление государственных символов Украины;

25) предоставление согласия на назначение на должность и освобождение от должности Президентом Украины Генерального прокурора украины; выражение недоверия Генеральному прокурору, что влечет его отставку с должности;

{Пункт 25 части первой статьи 85 в редакции Закона № 1401-VIII от 02. 06.2016}

26) назначение на должности трети состава Конституционного Суда Украины;

{Пункт 26 части первой статьи 85 в редакции Закона № 1401-VIII от 02.06.2016}

{Пункт 27 части первой статьи 85 исключен на основании Закона № 1401-VIII от 02.06.2016}

28) досрочное прекращение полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым при наличии заключения Конституционного Суда Украины о нарушении ею Конституции Украины или законов Украины; назначение внеочередных выборов в Верховной Рады Автономной Республики Крым;

30) назначение очередных и внеочередных выборов в органов местного самоуправления;

31) утверждение в течение двух дней с момента обращения Президента Украины указов о введении военного или чрезвычайного состояния в Украине или в отдельных ее местностях, о всеобщей или частичной мобилизации, об объявлении отдельных местностей зонами чрезвычайной экологической ситуации;

32) дача законом согласия на обязательность международных договоров Украины и денонсация международных договоров Украины;

33) осуществление парламентского контроля в пределах, определенных этой Конституцией и законом;

34) принятие решения о направлении запроса к Президенту Украины на требование народного депутата Украины, группы народных депутатов Украины или комитета Верховной Рады Украины, предварительно поддержанную не менее как одной третью от конституционного состава Верховной Рады Украины;

37) утверждение законом Конституции Автономной Республики Крым, изменений в нее.

Верховная Рада Украины осуществляет также другие полномочия, которые согласно Конституции Украины отнесены к ее ведению.

Комментарий к ст. 85 Конституции Украины

Комментируемая статья Конституции Украины определяет основные функции и полномочия Верховной Рады Украины. Среди основных функций Верховной Рады Украины следует выделить представительскую, учредительную законодательную, программную, политику безопасности и оборонную, внешнеполитическую, бюджетно финансовую, контрольную, арбитражную, институций ну кадровую и др. Соответствующие функции Верховной Рады Украины являются взаимодополняющими и находят свое продолжение и реальное воплощение в правотворческой и правоприменительной деятельности, которая осуществляется на реализацию системы полномочий, определенных в комментируемой ст. 85 и других статьях Основного Закона.

Статья 85 Конституции Украины состоит из двух частей. Первая часть содержит 36 пунктов, которые определяют основные конституционные полномочия Верховной Рады Украины, а вторая указывает на то, что указанные в первой части настоящей статьи полномочия парламента не являются исчерпывающими.

Характерной особенностью ч. 1 ст. 85 Конституции Украины является то, что большинство полномочий Верховной Рады Украины, закрепленных в ней, получают свое развитие в других положениях Основного Закона, законах, других правовых актах, а также в правовых позициях Конституционного Суда Украины. К тому же отдельные конституционные полномочия Верховной Рады Украины реализуются через принятие ею законов Украины, то есть сочетаются с законодательной функцией парламента, которая выступает не только основной, но и универсальной относительно других его функций.

Приоритетными в системе полномочий парламента следует считать его права и обязанности, направленные на осуществление учредительной власти, в частности внесение изменений в конституцию, назначение общегосударственного референдума, законодательное регулирование общественных отношений назначение выборов представительных органов государственной власти и органов местного самоуправления, установление и изменение границ административно территориальных единиц.

Пункт 1 ч. 1 комментируемой статьи закрепляет за Верховной Радой Украины полномочия вносить изменения Основного Закона в пределах и в порядке, которые установлены разделом XIII Конституции Украины. Соответствующее полномочие парламента получило свое развитие в статьях 154-159 Конституции Украины, в главе 26 «Рассмотрение законопроектов о внесении изменений в Конституцию Украины» Регламента Верховной Рады Украины, других правовых актах. Следует учитывать, что внесение парламентом изменений в Основной Закон дифференцируется в зависимости от предмета конституционной ревизии. Так, законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины, кроме разделов «Общие положения», III «Выборы. Референдум» и XIII «Внесение изменений в Конституцию Украины», предварительно одобренный большинством от конституционного состава Верховной Рады Украины, считается принятым, если на следующей очередной сессии за него проголосовало не менее чем две трети от конституционного состава парламента. Зато внесении изменений в разделы I, III, XIII Конституции происходит по более жесткой процедуре, которая предусматривает подачу соответствующего законопроекта в парламент Президентом Украины или не менее как двумя третями от конституционного состава Верховной Рады Украины и, при условии его принятия не менее чем двумя третями от конституционного состава парламента, вынесение его на всеукраинский референдум, который назначается Президентом Украины.

Отечественная конституционная практика свидетельствует о необходимости неукоснительного соблюдения требований Конституции при внесении в нее изменений. Так, Закон Украины от 8 декабря 2004 г. «О внесении изменений в Конституцию Украины» был признан Решением Конституционного Суда Украины от 30 сентября 2010 г. № 20 рп/2010 (дело о соблюдении процедуры внесения изменений в Конституцию Украины) неконституционным в связи с нарушением конституционной процедуры его рассмотрения и принятия и утратил силу.

Пунктом 2 ст. 85 Конституции Украины устанавливается полномочия парламента назначать обязательный всеукраинский референдум по вопросу об изменении территории Украины. Впрочем, за годы независимости Верховная Рада Украины ни разу не реализовала это полномочия, в частности, вследствие неоднозначности дефиниции «вопросы об изменении территории Украины», так и несовершенстве соответствующих положений Закона Украины от 3 июля 1991 г. «О всеукраинском и местных референдумах».

Пункт 3 комментируемой статьи определяет, по сути, основное полномочия Верховной Рады Украины как единственного органа законодательной власти в Украине (ст. 75 Конституции) – принятие законов. Предметом законодательной деятельности парламента является принятие законов Украины по вопросам отнесенных ст. 92 Основного закона к исключительному регулированию законом, а также по другим вопросам, отнесенным к компетенции Верховной Рады Украины, в частности, по вопросам, определенным в ч. 1 ст. 85 Конституции Украины. Порядок осуществления законодательной деятельности Верховной Радой Украины регулируется Регламентом Верховной Рады Украины, утвержденным Законом Украины от 10 февраля 2010 года.

В учредительных следует отнести и полномочия Верховной Рады Украины относительно определения основ внутренней и внешней политики, которое согласуется с конституционными полномочиями Президента Украины на осуществление руководства внешнеполитической деятельностью государства (п. 3 ч. 1 ст. 106 Конституции) и Кабинета Министров Украины на осуществление внутренней и внешней деятельности Украины (п. 1 ст. 116 Конституции). Реализуя полномочия установленные п. 5 ч. 1 ст. 85 Основного Закона, Верховная Рада Украины приняла 1 июля 2010 г. Закон Украины «Об основах внутренней и внешней политики», который определил основные принципы внутренней политики Украины в сфере развития государственности, местного самоуправления и стимулирования развития регионов, формирования институтов гражданского общества, национальной безопасности и обороны, в экономической, социальной и гуманитарной сферах, в экологической сфере и сфере техногенной безопасности, а также основы внешней политики Украины.

Отдельный блок учредительных полномочий Верховной Рады Украины, определенных в комментируемой статье Основного Закона, касающейся назначения выборов Президента Украины, Верховной Рады Автономной Республики Крым, а также выборов в органы местного самоуправления. Так, согласно п. 7 ч. 1 ст. 85 Основного Закона, Верховная Рада назначает выборы Президента Украины в сроки, предусмотренные ч. 5 ст. 103 Конституции Украины. Очередные выборы Президента Украины проводятся в последнее воскресенье марта пятого года его полномочий, а в случае досрочного прекращения полномочий Президента Украины – в период девяноста дней со дня прекращения полномочий.

Верховная Рада Украины также наделена полномочиями относительно назначения очередных и внеочередных выборов в органов местного самоуправления (п. 30 комментируемой статьи) и назначении внеочередных выборов в Верховную Раду Автономной Республики Крым (п. 28 комментируемой статьи). Примером реализации соответствующих положений комментируемой статьи является постановление Верховной Рады Украины от 1 апреля 2010 г. № 2032 «О назначении внеочередных выборов Ореховского сельского головы (Ореховская сельский совет Лутугинского района Луганской области)» и др.

В соответствии с п. 29 ч. 1 комментируемой статьи Верховная Рада Украины также наделена учредительными полномочиями по образованию и ликвидации районов, установлению и изменению границ районов и городов, отнесению населенных пунктов к категории городов, наименованию и переименованию населенных пунктов и районов. Примерами реализации этого конституционного полномочия парламента являются постановления Верховной Рады Украины от 22 октября 2009 г. «Об установлении границ города Путивль Путивльского района Сумской области», от 18 декабря 2008 г. “О присвоении наименования новообразованному населенному пункту Запорожского района Запорожской области” и др.

Верховная Рада Украины также наделена полномочиями учредительного характера об утверждении перечня объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, определение правовых основ изъятия объектов права частной собственности. Реализуя эти полномочия, парламент принял законы Украины «О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации», «О Перечне памятников культурного наследия, не подлежащих приватизации» и др.

Учредительная функция парламента тесно связана с его программной деятельностью по законодательному утверждение детализированных планов дальнейшего развития государства и право созидания, развития различных сфер государственной и общественной жизни на средне и долгосрочную перспективу. Согласно полномочий, определенных в п. 6ч. 1 ст. 85 Конституции Украины, Верховная Рада Украины утверждает общегосударственные программы, направленные на экономическое, научно технический и социальный, национально культурное развитие, а также охрану окружающей среды. Как пример, реализуя указанные полномочия, Верховная Рада Украины приняла законы Украины от 30 сентября 2008 г. № 608 VI «Об утверждении Общегосударственной целевой научно технической космической программы Украины на 2008-2012 г.»; от 23 декабря 2009 г. № 1794-VI «Об утверждении Общегосударственной программы борьбы с онкологическими заболеваниями на период до 2016 г.» и др.

К полномочиям парламента в сфере национальной безопасности и обороны комментируемая статья относит объявление по представлению Президента Украины состояния войны и заключение мира, одобрение решения Президента Украины об использовании Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в случае вооруженной агрессии против Украины (п. 9). Согласно п. 31 ч. 1 ст. 85 Верховная Рада Украины также уполномочен утверждать в течение двух дней с момента обращения Президента Украины указы о введении военного или чрезвычайного состояния в Украине или в отдельных ее местностях, о всеобщей или частичной мобилизации, об объявлении отдельных местностей зонами чрезвычайной экологической ситуации. Правовые режимы военного и чрезвычайного состояния, а также основания и порядок их введения регулируют законы Украины от б апреля 2000 г. «О правовом режиме военного положения», от 16 апреля 2000 г. «О правовом режиме чрезвычайного положения», от 10 февраля 2010 года. «О Регламенте Верховной Рады Украины» и др.

Кроме того, к безопасности и оборонных полномочий Верховной Рады Украины принадлежат полномочия по утверждение общей структуры, численности, определение функций Вооруженных Сил Украины, Службы безопасности Украины, других образованных соответственно законам Украины военных формирований, а также Министерства внутренних дел Украины (п. 22 ч. 1 ст. 85 Конституции) и одобрение решения о предоставлении военной помощи другим государствам, о направлении подразделений Вооруженных Сил Украины в другое государство или о допуске подразделений вооруженных сил других государств на территорию Украины (пп. 23 ч. 1 ст. 85 Конституции). Реализация Верховной Радой Украины своих конституционных полномочий в сфере национальной безопасности и обороны Украины осуществляется прежде всего через принятие ею соответствующих законов. Например, численность Вооруженных сил Украины на сегодня регулируется Законом Украины «О численности Вооруженных Сил Украины на 2008 год» от 12 февраля 2008 года с изменениями и дополнениями, а общая структура и функции Вооруженных Сил Украины, Службы безопасности Украины и других военных формирований регулируется законами Украины от 6 декабря 1991 г. «О Вооруженные Силы Украины», от 25 марта 1992 г. «О Службе безопасности Украины» и др.

Порядок осуществления Верховной Радой Украины конституционных полномочий в сфере национальной безопасности и обороны регламентируется положениями главы 31 «Рассмотрение вопросов об утверждении указов Президента Украины о введении военного или чрезвычайного состояния в Украине или в отдельных ее местностях, о всеобщей или частичной мобилизации, об объявлении отдельных местностей зонами чрезвычайной экологической ситуации и объявление по представлению Президента Украины состояния войны или заключения мира, одобрение решения Президента Украины об использовании Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в случае вооруженной агрессии против Украины» и Регламента Верховной Рады Украины, другими актами действующего законодательства.

Важное место в системе функций и полномочий Верховной Рады Украины занимает ее правосубъектность в сфере внешнеполитической деятельности. Комментируемая статья Основного Закона уполномочивает парламент определять принципы внешней политики (п. 5 ч. 1), принимать решения о предоставлении военной помощи другим государствам (п. 23 ч. 1) др. Не менее важное значение для внешнеполитической деятельности Украинского государства в целом имеет и реализация Верховной Радой Украины своего конституционного полномочия по предоставлению в установленный законом срок согласия на обязательность международных договоров Украины и денонсацию международных договоров Украины (п. 32 ч. 1 комментируемой статьи). Ведь международные договоры, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины, согласно ч. 1 ст. 9 Основного Закона является частью национального законодательства Украины. Это дает основания относить соответствующее полномочие Верховной Рады Украины одновременно и полномочий в сфере парламентского контроля.

Порядок предоставления Верховной Радой Украины согласия на обязательность международных договоров Украины (ратификация, утверждение, принятие, присоединение) и их денонсация осуществляется в соответствии с Конституцией Украины, Закона Украины «О международных договорах Украины», Венской конвенции о праве международных договоров 1969 г. и главы 32 Регламента Верховной Рады Украины.

Жизненно важными для общества и государства есть полномочия Верховной Рады Украины утверждать Государственный бюджет Украины и вносить изменения в него, а также иные полномочия в бюджетно финансовой сфере. Государственный бюджет Украины на следующий год принимается в форме закона, а его проект разрабатывается с учетом основных прогнозных макропоказателей экономического и социального развития Украины на следующий бюджетный период с указанием показателей объема валового внутреннего продукта, индексов потребительских цен, прогнозируемого официального обменного курса гривны в среднем за год и на конец года, прогнозируемого уровня безработицы и других показателей и представляется в установленном порядке на рассмотрение Верховной Рады Украины Правительством Украины. Представление Государственного бюджета на следующий год осуществляется на пленарном заседании Верховной Рады Украины Министром финансов Украины. Проект закона о Государственном бюджете Украины на следующий год рассматривается в парламенте по процедуре трех чтений с учетом требований главы 27 «Утверждение Государственного бюджета Украины и контроль за его выполнением» Закона Украины «О Регламенте Верховной Рады Украины».

Реализуя свою бюджетную функцию, парламент также осуществляет контроль за выполнением Государственного бюджета Украины и принимает решение относительно отчета о его выполнении. Соответствующий контроль Верховная Рада Украины осуществляет как непосредственно (ежемесячные, ежеквартальные, годовые отчеты), так и через специальный орган. От имени Верховной Рады Украины в соответствии со ст. 98 Конституции Украины контроль за исполнением Государственного бюджета Украины осуществляет Счетная палата, правовой статус которой нормирует Закон Украины от 11 июля 1996 г. «О Счетной палате». Годовой отчет о выполнение закона о Государственном бюджете Украины за предыдущий год рассматривается на пленарном заседании Верховной Рады Украины не позднее чем в двухнедельный срок со дня получения заключения Счетной палаты об использовании средств Государственного бюджета.

К полномочиям Верховной Рады Украины в бюджетно финансовой сфере следует отнести и предусмотренное п. 14 ч. 1 ст. 85 Конституции Украины полномочия относительно утверждения решений о предоставлении Украиной займов и экономической помощи иностранным государствам и международным организациям, а также о получении Украиной от иностранных государств, банков и международных финансовых организаций займов, не предусмотренных Государственным бюджетом Украины, осуществление контроля за их использованием. Кроме того, комментируемая статья Основного Закона возлагает на парламент и осуществления бюджетно финансовых полномочий в части утверждения сметы Верховной Рады Украины и структуры ее аппарата (п. 35 ч. 1).

Очевидно, что реализация основных функций и полномочий Верховной Рады Украины не в последнюю очередь зависит от эффективности осуществления ею парламентского контроля, который реализуется парламентом как непосредственно (на пленарных заседаниях, через парламентские комитеты, народных депутатов Украины), так и через Счетную палату (бюджетно финансовый контроль) и Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека (парламентский контроль за соблюдением прав и свобод человека в Украине) в рамках, определенных Основным Законом. Часть 1 ст. 85 Конституции Украины устанавливает систему полномочий Верховной Рады Украины, реализация которых обеспечивает осуществление ею функций парламентского контроля.

Так, Верховная Рада Украины имеет ряд контрольных полномочий в отношении деятельности Президента Украины. Она полномочна заслушивать ежегодные и внеочередные послания Президента Украины о внутреннем и внешнем положении Украины (п. 8 ч. 1 ст. 85). При этом, ежегодное послание главы государства при обычных обстоятельствах провозглашается до 31 марта каждого текущего года, а внеочередное – по усмотрению Президента Украины. В новейшей истории Украины были примеры, когда Президент Украины игнорировал эту обязанность, установленный п. 2 ч. 1 ст. 106 Конституции, и не представлял парламенту ежегодный доклад. Так, 11 мая 2007 г. Верховная Рада Украины, реализуя свою контрольную функцию, приняла постановление № 1011 V «О ежегодном послании Президента Украины о внутреннем и внешнем положении Украины», которым обязала Президента Украины «подать в Верховную Раду Украины ежегодное Послание о внутреннем и внешнем положении Украины в 2006 году».

Верховная Рада Украины полномочна принятие решения о направлении запроса к Президенту Украины на требование народного депутата Украины, группы народных депутатов или комитета Верховной Рады Украины, предварительно поддержанную не менее как одной третью от конституционного состава Верховной Рады Украины (п. 34 ч. 1 ст. 85). Порядок рассмотрения Верховной Радой Украины вопросов, связанных с депутатскими запросами, нормирован в гл. 37 Регламента Верховной Рады Украины.

Значительные контрольные полномочия Верховная Рада Украины сохраняет и относительно деятельности Кабинета Министров Украины. В частности, п. 11 ч. 1 ст. 85 Конституции закрепляет компетенцию парламента рассматривать и принимать решение об одобрении Программы деятельности Кабинета Министров Украины, а п. 13-осуществлять контроль за деятельностью кабинета министров Украины в соответствии с этой Конституцией. Так, согласно ч. 1 ст. 87 Основного Закона Верховная

Рада Украины может рассмотреть вопрос об ответственности Кабинета Министров Украины и принять резолюцию недоверия Кабинету Министров Украины большинством от конституционного состава Верховной Рады Украины. Принятие резолюция недоверия, согласно ч. 4 ст. 115 Конституции, имеет следствием отставку Кабинета Министров Украины. Порядок рассмотрения вопросов, связанных с парламентским контролем за деятельностью Кабинета Министров Украины, урегулировано в главе 38 Закона Украины «О Регламенте Верховной Рады Украины».

Кроме того, Верховная Рада Украины, осуществляя свои контрольные полномочия, наделен полномочиями заслушивать ежегодные доклады Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека о состоянии соблюдения и защиты прав и свобод человека в Украине (п. 17 ч. 1 ст. 85) и выразить недоверие Генеральному прокурору Украины, что имеет следствием его отставку из должности (п. 25 ч. 1 ст. 85).

Контрольные функции парламента получают свое развитие и логическое продолжение в его арбитражных полномочиях, когда Верховная Рада Украины, по сути, становится «квазісудовим» органом, а ее решения устанавливают мере конституционно правовой ответственности соответствующих субъектов. Так, в случае совершения Президентом Украины государственной измены или другого преступления, Верховная Рада Украины полномочна устранить главу государства с поста в порядке особой процедуры (импичмента) (п. 10 ч. 1 ст. 85). Это арбитражное по своему содержанию полномочия парламента детализировано в ст. 111 Конституции Украины и в главе 30 Регламента Верховной Рады Украины. Вопрос о смещении Президента Украины с поста в порядке импичмента инициируется большинством от конституционного состава Верховной Рады Украины. Для проведения расследования Верховная Рада Украины создает специальную временную следственную комиссию, в состав которой включаются специальный прокурор и специальные следователи. Выводы и предложения временной следственной комиссии рассматриваются на заседании Верховной Рады Украины, которая, при наличии оснований, не менее как двумя третями голосов принимает решение об обвинении Президента Украины. Решение о смещении Президента Украины в порядке импичмента принимается Верховной Радой Украины не менее как тремя четвертыми от ее конституционного состава после проверки дела Конституционным Судом Украины и получения его заключения относительно соблюдения конституционной процедуры расследования и рассмотрения дела об импичменте и получения заключения Верховного Суда Украины о том, что деяния, в которых обвиняется Президент Украины, содержат признаки государственной измены или другого преступления. За годы независимости Украины институт импичмента не применялся.

Пункт 28 ч. 1 комментируемой статьи Основного Закона также закрепляет за Верховной Радой Украины арбитражное полномочия относительно досрочного прекращения полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым при наличии заключения Конституционного Суда Украины о нарушении ею Конституции Украины или законов Украины. Порядок рассмотрения парламентом вопроса о досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым определяется главой 40 Регламента Верховной Рады Украины.

Часть 1 ст. 85 Конституции Украины также наделяет Верховную Раду Украины значительными институциональными и кадровыми полномочиями, которые он реализует как самостоятельно (назначения на должности и освобождения от должностей Председателя и других членов Счетной палаты (п. 16), назначение на должность и освобождение от должности Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека (п. 17) назначение и освобождение половины состава Совета Национального банка Украины (п. 19) назначение половины состава Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания (п. 20), выражение недоверия Генеральному прокурору Украины, что имеет следствием его отставку из должности (п. 25), назначение трети состава Конституционного Суда Украины (п. 26) избрание судей бессрочно (п. 27) назначение на должность и освобождение от должности руководителя аппарата Верховной Рады Украины (п. 35)), так и солидарно с Президентом Украины. К последним следует отнести полномочия относительно предоставления согласия на назначение Президентом Украины Премьер министра Украины (п. 12) предоставление согласия на назначение на должности и увольнение с должностей Президентом Украины Председателя Антимонопольного комитета Украины, Председателя Фонда государственного имущества Украины, Председателя Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины (п. 24) предоставление согласия на назначение Президентом Украины на должность Генерального прокурора Украины (п. 25), назначение и освобождение от должности Председателя Национального банка Украины по представлению Президента Украины (п. 18) назначение на должность и прекращение полномочий членов Центральной избирательной комиссии по представлению Президента (п. 21). Порядок осуществления парламентом его кадровых полномочий нормированный в главе 33 Регламента Верховной Рады Украины.

При этом комментируемая статья Основного Закона удостоверяет, что установленные ею институциональные и кадровые полномочия парламента не являются исчерпывающими, поскольку Верховная Рада Украины также осуществляет назначение или избрание на должности, увольнение с должностей, предоставление согласия на назначение и увольнение с должностей лиц в случаях, предусмотренных этой Конституцией (п. 15).

Как уже отмечалось, ст. 85 Конституции Украины определяет систему основных, но не исчерпывающих полномочий Верховной Рады Украины. Парламент осуществляет и другие полномочия, отнесенные Конституцией к его ведению, в частности, в различных сферах общественной и государственной жизни, организации своей внутренней деятельности.

Другой комментарий к статье 85 Конституции Украины

Данная статья закрепляет широкие полномочия Верховной Рады Украины, которые определяют ее место и роль в государстве. Понятно, что все они требуют более глубокого изучения, но уже сейчас их можно по сути и назначению разделить на ряд групп, среди которых прежде всего следует назвать полномочия, связанные с внесением изменений в Конституцию Украины; законотворческой деятельностью и принятием законов; с функцией контроля за бюджетом; определению основ политики государства и программ общественного развития;

определением взаимоотношений Верховной Рады Украины и Президента Украины; формированием других государственных органов; с функцией парламентского контроля Верховной Рады; организацией административно-территориального деления страны; осуществлением внешних функций государства и некоторые другие.

Однако перечисленные в ст. 85 Конституции полномочия Верховной Рады не являются исчерпывающими, они дополняются и детализируются положениями других статей Конституции (в частности ст. 111). Кроме того, оценивая границы полномочий Верховной Рады Украины, не следует забывать о положении ст. 92 Конституции, которая очерчивает круг вопросов, решаемых исключительно законами Украины (см. комментарий к ст. 111).

Конституція України — Розділ IV

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років.

Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

Стаття 79. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:

«Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників».

Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.

Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.

Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

7) його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України — в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, — судом.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією.

Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12¹) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

19) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

24) встановлення державних символів України;

26) призначення на посади третини складу Конституційного Суду України;

27) пункт 27 частини першої статті 85 виключено

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

Стаття 86. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов’язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.

Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.

Стаття 88. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.

Голова Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;

2) громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

3) права корінних народів і національних меншин;

4) порядок застосування мов;

5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку;

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;

7) правовий режим власності;

8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян, засобів масової інформації;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

13) територіальний устрій України;

14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури;

15) засади місцевого самоврядування;

16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

18) правовий режим державного кордону;

19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;

21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;

22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

4) порядок використання і захисту державних символів;

5) державні нагороди;

6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

7) державні свята;

8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.

Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Стаття 95. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Стаття 97. Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України.

Поданий звіт має бути оприлюднений.

Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України.

Стаття 100. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

Стаття 101. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Стаття 85 — Конституція України

До повноважень Верховної Ради України належить:

внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

прийняття законів;

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;

затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;

затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

прийняття Регламенту Верховної Ради України;

призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

встановлення державних символів України;

надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;

призначення на посади третини складу Конституційного Суду України;

{Пункт 27 частини першої статті 85 виключено на підставі Закону № 1401-VIII від 02. 06.2016}

дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності;

затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

Прес-реліз у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-10-25

факс 287-36-16

ПРЕС-РЕЛІЗ

1 лютого

1 лютого Конституційний Суд України офіційно оприлюднив наданий 30 січня Висновок у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 в редакції від 26 січня 2016 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України (Постанова Верховної Ради України від 28 січня 2016 року № 950–VIII).

Короткий зміст мотивувальної частини висновку

1. Верховна Рада України згідно з Постановою „Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України“ від 28 січня 2016 року № 950–VIII звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати висновок щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524 в редакції від 26 січня 2016 року) (далі – Законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Законопроект поданий Президентом України та включений до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання як невідкладний.

Законопроект передбачає:

– викласти в новій редакції статті 124–129, 130, 131, 147–148, 149, 151, 153 Конституції України;

– доповнити Конституцію України новими статтями 129-1, 130-1, 131-1 – 131-2, 148-1, 149-1, 151-1 – 151-2;

– внести зміни до статей 29, 55, 59, 85, 92, 106, 108, 110, 111, 136, 150, 152, до розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України;

– виключити із Конституції України розділ VІІ „Прокуратура“.

Законопроект містить також „Прикінцеві та перехідні положення“.

Відповідно до пункту I Постанови законопроект № 3524 від 25 листопада 2015 року вважається відкликаним.

2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Основного Закону України до повноважень Верховної Ради України належить внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України.

Згідно зі статтею 159 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

3. Порівняльний аналіз Законопроекту та законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 25 листопада 2015 року (далі – Законопроект № 3524 в редакції від 25 листопада 2015 року), а саме пропонованих ними змін до статей 29, 55, 59, 85, 92, 106, 108, 110, 111, 124–129, 130, 131, 136, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, розділу ХV „Перехідні положення“ Конституції України, доповнення її статтями 129¹, 130¹, 131¹, 131², 148¹, 149¹, 151¹, 151² та виключення з Конституції України розділу VII „Прокуратура“, а також їх Прикінцевих та перехідних положень, свідчить про ідентичність пропонованих ними змін, крім редакції пункту 25 частини першої статті 85 Основного Закону України та статті 131¹, якою Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України.

У Законопроекті пропонується пункт 25 частини першої статті 85 Конституції України викласти в такій редакції:

„25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади;“.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Законопроект передбачає збереження за Верховною Радою України вказаного повноваження.

У той же час пропонована Законопроектом редакція пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України не містить слова „України“ у назві посади Генерального прокурора, що узгоджується з положеннями статті 131¹, якою Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України і якою, зокрема, передбачено, що прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор.

Конституційний Суд України вважає, що пропонована Законопроектом редакція пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України статтею 131¹ такого змісту:

„Стаття 131-1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом“.

У частині пʼятій наведеної статті передбачається, що дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених Конституцією України та законом. Це узгоджується зі збереженням за Верховною Радою України передбаченого пунктом 25 частини першої статті 85 Основного Закону України у пропонованій Законопроектом редакції повноваження висловлювати недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.

Конституційний Суд України вважає, що пропонована Законопроектом для доповнення Конституції України стаття 131¹ не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до частини першої статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена, якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Конституційний Суд України вважає, що зміни, запропоновані у Законопроекті, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 153, 157, 158, 159 Конституції України, статтями 51, 57, 63, 66, 67, 69 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України

д і й ш о в в и с н о в к у:

1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 26 січня 2016 року, текст якого викладено у пункті 1 мотивувальної частини Висновку.

2. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 26 січня 2016 року вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскаржений.

Головуючий на пленарному засіданні – Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін.

Суддя-доповідач у справі – Михайло Гультай.

Точка зору Міністра юстиції на ініціативу глави держави щодо питання можливості прийняття нової редакції Конституції України шляхом всеукраїнського референдуму, призначеного Президентом України

Частинами другою та третьою статті 5 Конституції України закріплено, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами».

Положення Конституції України закріплюють право Українського народу на безпосередню реалізацію народного суверенітету шляхом проведення всеукраїнського референдуму (стаття 69 Конституції України), право громадянина на участь у такому референдумі (частина перша статті 38, частина перша статті 70 Конституції України).

Всеукраїнський референдум призначається (проголошується) Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, установлених Конституцією України, зокрема, Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції (тобто, про затвердження законопроекту про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» раніше прийнятого не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України) та проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою (стаття 72, пункт 6 статті 106 Конституції України).

Як випливає із змісту пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України здійснює повноваження, визначені цією та іншими статтями Конституції України. Таким чином, Президент України вправі здійснювати лише повноваження, що визначаються виключно Конституцією України. Така позиція знайшла своє відображення і в Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 7 (справа про гарантії діяльності народного депутата України), пунктом 2 мотивувальної частини якого передбачено, що повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей імперативний припис є однією із засад конституційного ладу і не передбачає жодних винятків, у тому числі й для глави держави. Тому Президент України свої повноваження має здійснювати виключно в межах Основного Закону.

Отже, Президент України не має конституційних повноважень щодо призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму з власної ініціативи, у тому числі в питаннях внесення змін до чинної Конституції України або прийняття нової редакції Конституції України.

Як вже було зазначено, Конституція України передбачає проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, який проголошує Президент України на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області (частина друга статті 72, пункт 6 частини першої статті 106 Конституції України).

Тобто, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, народ може реалізувати владу безпосередньо через право народної ініціативи, що втілюється через всеукраїнський референдум.

На думку Конституційного Суду України, положення частини третьої статті 5 Конституції України треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі. При цьому, із нормативно-правового змісту положень частин другої, третьої статті 5 Основного Закону України, за якими народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні та народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, випливає, що народ має право приймати нову Конституцію України (підпункти 4.1. та 4.3. пункту 4 мотивувальної частин Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6 (справа про здійснення влади народом).

Отже, із зазначеного можна дійти висновку, що Український народ може бути ініціатором зміни конституційного ладу шляхом прийняття нової Конституції України.

При цьому слід враховувати, що кожен громадянин зобовязаний неухильно додержуватися вимог Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України, абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).

Системний аналіз норм чинної Конституції України доводить, що право народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні може бути реалізовано безпосередньо ним лише у формі всеукраїнського референдуму, проголошеного за народною ініціативою, який відповідно до статті 72 і пункту 6 частини першої статті 106 Конституції України призначається Президентом України.

При цьому, слід враховувати іншу правову позицію Конституційного Суду України, висловлену в мотивувальній частини Рішення від 27 березня 2000 року № 3 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою), за якою всеукраїнський референдум за народною ініціативою може бути проведений відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, норми, які закріплюють право народу змінювати конституційний лад в Україні шляхом референдуму, прямо не уповноважують народ приймати Конституцію держави саме на референдумі. Це право може реалізувати Верховна Рада України як представницький орган, що здійснює, крім іншого, установчу владу, і як це вже було зроблено при прийнятті чинної Конституції України в 1996 році.

Більш того, поняття «нова Конституція», на нашу думку, взагалі є юридично некоректним.

Прийняття Конституції відбувається, як правило, з огляду на якісні зміни у державному і суспільно-політичному житті певної країни. Верховна Рада України прийняла чинну Конституцію України, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

Конституція України закріпила незалежність та територіальну цілісність країни, права і свободи людини і громадянина, які не можуть бути скасовані чи обмежені (частина перша статті 157 Конституції України). Крім того, в чинній Конституції України закріплений принцип безперервності державної влади.

З цього випливає, що ухвалення «нової Конституції» можливе через ухвалення нової редакції на основі чинної або шляхом внесення змін до існуючої.

Порядок та умови прийняття «нової Конституції» чинним Основним Законом безпосередньо не врегульовані. При цьому, внесення змін до Конституції України належить до повноважень Верховної Ради України, які здійснюються в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України (пункт 1 частини першої статті 85 Конституції України).

Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 154 Конституції України).

Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 155 Конституції України).

Відповідно до статті 156 Конституції України законопроект про внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Враховуючи, що в новій редакції Конституції України можуть зазнати змін її розділ І «Загальні засади», розділ III «Вибори. Референдум» і розділ ХІІІ «Внесення змін до Конституції України», стаття 156 Конституції України фактично визначає механізм, за яким можливе її викладення у новій редакції.

Аналізуючи норми розділу XIII Конституції України «Внесення змін до Конституції України», слід звернути увагу на виключну роль Конституційного Суду України в процесі внесення змін до Конституції України.

Включення до розділу XIII Конституції України статті 159, за якою законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України, зумовлено прагненням не допустити внесення змін до Конституції України всупереч вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Обовязковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, поданий до Верховної Ради України в порядку статей 154, 155 і 156 Конституції України, але й усі можливі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України (Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року № 8 (справа щодо внесення змін до Конституції України). Таким чином, Конституційний Суд України забезпечує «юридичну досконалість» законопроекту.

Проте, у разі проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з метою прийняття нової редакції Конституції України залишаються невирішеними питання про порядок розробки проекту Конституції, її суть, зміст, характер конституційного ладу, з огляду на необхідність збереження існуючих загальних засад конституційного ладу та неприпустимість порушення частини першої статті 157 Конституції України, за якою Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Окремою проблемою може стати відсутність нормативно визначеного порядку набуття чинності новою Конституцією, прийнятою всеукраїнським референдумом за народною ініціативою, адже в резолютивній частині Рішення від 27 березня 2000 року № 3 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою) Конституційний Суд України вказав, що схвалені всеукраїнським референдумом за народною ініціативою питання є обовязковими для розгляду і прийняття рішень у порядку, визначеному Конституцією України, зокрема її розділом XIII «Внесення змін до Конституції України», та законами України. При цьому в Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6 (справа про здійснення влади народом) ця правова позиція залишилася незмінною, Конституційний Суд України лише зазначив, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обовязковими.

Зі змісту зазначених Рішень Конституційного Суду України виходить, що навіть у разі проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з питань внесення змін до Конституції України його результати можуть набути правового значення лише у порядку, визначеному Конституцією України, зокрема її розділом XIII «Внесення змін до Конституції України», та законами України.

Суттєвою перешкодою для проведення всеукраїнського референдуму за сучасних умов є те, що Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» значно застарів і не відповідає ряду положень Конституції України, зокрема, щодо предмету і субєктів всеукраїнського референдуму, процедури його проведення.

Стаття 3 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» (далі — Закон) визначає, що предметом всеукраїнського референдуму може бути: затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів. Проте зазначені положення не узгоджуються з нормами Конституції України.

Закон визначає єдиним субєктом призначення всеукраїнського референдуму Верховну Раду України, при цьому в статті 13 Закону йдеться про призначення референдумів на вимогу громадян України та народних депутатів, тобто відсутнє поняття проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та не визначена процедура проведення такого референдуму. Фактично норми Закону щодо призначення референдумів на вимогу громадян України можуть застосовуватися лише за аналогією.

За зазначеним Законом процедура всеукраїнського референдуму складається з послідовних і взаємообумовлених стадій, які визначають порядок підготовки, організації і проведення всеукраїнського референдуму та порядок реалізації його рішень. Водночас через неузгодженість із положеннями Конституції України окремі процедурні норми Закону не можуть бути застосовані на практиці.

Підготовча стадія всеукраїнського референдуму передує його призначенню і передбачає ініціювання всеукраїнського референдуму уповноваженими субєктами, інформування громадян про ініціювання всеукраїнського референдуму, агітацію за чи проти винесення питання на всеукраїнський референдум.

Окремі норми Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (зокрема, статті 20) дозволяють вирішити процедурні питання проведення підготовчої стадії всеукраїнського референдуму. Так, Центральною виборчою комісією встановлені форми свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, посвідчення члена ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, підписного листа для збирання підписів на підтримку всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Разом з тим, статті 22 та 23 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», які визначають порядок прийняття рішення про призначення референдуму, тобто завершення підготовчої стадії референдуму, не відповідають Конституції України.

Норми Закону щодо організації всеукраїнського референдуму та проведення голосування з питань всеукраїнського референдуму в цілому можуть бути застосовані на практиці, але лише в системному звязку з відповідними нормами Закону України «Про Центральну виборчу комісію». При цьому, слід зазначити, що в Законі відсутні норми, які мають реально забезпечити демократичність та прозорість процесу народного волевиявлення.

Заключна стадія всеукраїнського референдуму, що має втілювати механізм імплементації результатів референдуму в національне законодавство, взагалі не регулюється законодавством про всеукраїнський референдум. Частиною четвертою статті 1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» визначено, що закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами, що не узгоджується із згаданими вище рішеннями Конституційного Суду України.

Отже питання механізму набрання чинності законодавчими актами, ухваленими всеукраїнським референдумом, залишаються неврегульованими.

Враховуючи, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України, питання імплементації до законодавства України результатів всеукраїнського референдуму повинно бути предметом відповідного закону. Без належного законодавчого врегулювання цього питання будь-які результати народного волевиявлення можуть бути піддані сумніву, що матиме негативні наслідки для української держави.

Також слід зазначити, що 26 січня 2007 року Президент України звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 72, статті 74 Конституції України, зокрема щодо того, чи є всеукраїнський референдум за народною ініціативою, передбачений частиною другою статті 72, статтею 74 Конституції України, формою здійснення державної влади безпосередньо народом шляхом голосування виборців щодо прийняття законів, внесення змін до чинних законів або їх скасування, а також щодо прийняття нової (нової редакції) Конституції України.

На нашу думку, офіційне тлумачення зазначених положень Конституції України має принципове значення для визначення механізму прийняття нової редакції Конституції України на всеукраїнському референдумі.

Таким чином, аналіз відповідних норм Конституції України, рішень Конституційного Суду України доводить, що Президент України не має конституційних повноважень щодо призначення всеукраїнського референдуму з власної ініціативи. Водночас, відповідно до статті 72 і пункту 6 частини першої статті 106 Конституції України, він зобовязаний проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Чинна Конституція України прямо не передбачає можливості прийняття нового Основного Закону держави і не визначає відповідного порядку. Закони України також не визначають такого порядку. Проте із змісту статті 5 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6 (справа про здійснення влади народом) випливає, що проект нової редакції Конституції України може бути предметом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. При цьому його результати можуть набути нормативного значення лише у порядку, визначеному чинною Конституцією України, зокрема її розділом XIII «Внесення змін до Конституції України», та законами України.

Міністр юстиції

Олександр Лавринович

Законодательная линия

Исключения

Конституции Украины об Уполномоченном Верховной Рады Украины по правам человека

КОНСТИТУЦИЯ УКРАИНЫ

(Официальный вестник Верховной Рады Украины (БВРУ), 1996, № 30, с. 141)

Статья 55. Права и свободы человека и гражданина охраняются судом.

· Каждому гарантируется право обжаловать в суд решения, действия или бездействие органов государственной власти, органов местного самоуправления, должностных и служебных лиц.

· Каждый имеет право обратиться за защитой своих прав к Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека.

· После исчерпания всех внутренних средств правовой защиты каждый имеет право обратиться за защитой своих прав и свобод в соответствующие международные судебные учреждения или в соответствующие органы международных организаций, членом или участником которых является Украина.

· Каждый имеет право защищать свои права и свободы от нарушений и незаконных посягательств любыми способами, не запрещенными законом.(Официальное толкование части второй статьи 55 см. В решении Конституционного суда № 6-зп (v006p710-97) от 25.11.97; статьи 55 см. В решении Конституционного суда № 9- зп (в009п710-97) от 25.12.97).

Статья 85. Полномочия Верховной Рады Украины составляют:

1) внесение изменений в Конституцию Украины в пределах и порядке, предусмотренных главой XIII настоящей Конституции;

2) о назначении всеукраинского референдума по вопросам, определенным статьей 73 настоящей Конституции;

3) принятие законов;

4) утверждение Государственного бюджета Украины и внесение в него изменений; контроль за исполнением Государственного бюджета Украины и принятие решений по отчету о его исполнении;

5) определение принципов внутренней и внешней политики;

6) утверждение государственных программ экономического, научно-технического, социального, национально-культурного развития и охраны окружающей среды;

7) назначение выборов Президента Украины в сроки, предусмотренные настоящей Конституцией;

8) заслушивание ежегодных и специальных посланий Президента Украины о внутреннем и внешнем положении Украины;

9) объявление войны по представлению Президента Украины и заключение мира, утверждение решения Президента Украины о применении Вооруженных Сил Украины и других воинских формирований в случае вооруженной агрессии против Украины;

10) отстранение Президента Украины от должности в особом порядке (импичмент), установленном статьей 111 настоящей Конституции;

11) рассмотрение и принятие решения об утверждении Программы деятельности Кабинета Министров Украины;

12) дача согласия на назначение Премьер-министра Украины Президентом Украины;

13) осуществляет контроль за деятельностью Кабинета Министров Украины в соответствии с настоящей Конституцией;

14) утверждение решений о предоставлении Украиной ссуд и экономической помощи иностранным государствам и международным организациям, а также решений о получении Украиной ссуд, не предусмотренных Государственным бюджетом Украины, от иностранных государств, банков и международных финансовых организаций, осуществление контроля за их использованием;

15) назначение или избрание на должность, освобождение от должности, согласие на назначение и освобождение от должности лиц в случаях, предусмотренных настоящей Конституцией;

16) назначение на должность и освобождение от должности председателя и других членов Счетной палаты;

17) назначение на должность и освобождение от должности Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека; заслушивать его ежегодные отчеты о ситуации с соблюдением и защитой прав и свобод человека в Украине;

17)

19) назначение и освобождение половины состава Совета Национального банка Украины;

20) назначение половины состава Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания;

21) назначение на должность и прекращение полномочий членов Центральной избирательной комиссии по представлению Президента Украины;

22) подтверждение общей структуры и численности, а также определение функций Вооруженных Сил Украины, Службы безопасности Украины и других воинских формирований, созданных в соответствии с законодательством Украины, а также Министерства внутренних дел Украины;

23) утверждение решений об оказании военной помощи другим государствам, о направлении частей Вооруженных Сил Украины в другое государство или о допуске частей вооруженных сил других государств на территорию Украины;

24) дача согласия на назначение на должность и освобождение от должности Президентом Украины Председателя Антимонопольного комитета Украины, Председателя Фонда государственного имущества Украины и Председателя Государственного комитета по телевидению и радио. Телерадиовещание Украины;

25) дача согласия на назначение Президентом Украины Генерального прокурора Украины; недоверие Генеральному прокурору Украины в связи с его отставкой с должности;

26) назначение одной трети состава Конституционного Суда Украины;

27) избрание судей на постоянной основе;

28) с прекращением до истечения срока полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым на основании заключения Конституционного Суда Украины о нарушении Верховной Радой Украины Конституции Украины или законов Украины. Рада Автономной Республики Крым; назначение внеочередных выборов в Верховную Раду Автономной Республики Крым;

29) образование и упразднение районов, установление и изменение границ районов и городов, отнесение населенных пунктов к разряду городов, наименование и переименование населенных пунктов и районов; (Официальное толкование пункта 29 статьи 85 см. В Постановлении Конституционного Суда Российской Федерации от 29.07.2012 г.11-рп / 2001 (в011п710-01) от 13. 07.2001)

30) назначение очередных и внеочередных выборов в органы местного самоуправления;

31), подтверждающий в двухдневный срок с момента обращения Президента Украины указов о введении военного или чрезвычайного положения в Украине или на ее отдельных территориях, о полной или частичной мобилизации и о объявление отдельных территорий зонами чрезвычайной экологической ситуации;

32) согласие на обязательность международных договоров Украины в установленный законом срок и денонсация международных договоров Украины;

33) осуществляет парламентский контроль в пределах, определенных настоящей Конституцией;

34) принятие решения о направлении запроса Президенту Украины по требованию народного депутата Украины, группы народных депутатов или комитета Верховной Рады Украины, ранее поддержанное не менее чем одной третью конституционный состав Верховной Рады Украины; (Официальное толкование пункта 34 статьи 85 см. В Постановлении Конституционного Суда РФ от 21. 07.2012 г.16-рп / 2003 (в016п710-03) от 14.10.2003)

35) назначение на должность и освобождение от должности Руководителя Аппарата Верховной Рады Украины; утверждение бюджета Верховной Рады Украины и штатного расписания;

36) подтверждающий перечень объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации; определение правовых основ отчуждения объектов права частной собственности.

37) Верховная Рада Украины осуществляет иные полномочия, отнесенные к ее компетенции в соответствии с Конституцией Украины.

Статья 101. Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека осуществляет парламентский контроль за соблюдением конституционных прав и свобод человека и гражданина.

Статья 150. Компетенция Конституционного Суда Украины составляет:

1) решение вопросов соответствия Конституции Украины (конституционности):

законов и иных правовых актов Верховной Рады Украины; (Официальное толкование абзаца второго пункта 1 части первой статьи 150 см. В Постановлении Конституционного Суда РФ от 21.07.2012 г.7-рп / 2002 (в007п710-02) от 27.03.2002)

акта Президента Украины; (Официальное толкование абзаца третьего пункта 1 части первой статьи 150 см. В решении Конституционного Суда от 27.03.2002 № 7-рп / 2002 (в007п710-02))

акта Кабинета Министров Украины;

правовых акта Верховной Рады Автономной Республики Крым.

Эти вопросы рассматриваются по обращениям: Президента Украины; не менее сорока пяти народных депутатов Украины; Верховный Суд Украины; Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека; Верховная Рада Автономной Республики Крым;

2) официальное толкование Конституции Украины и законов Украины;

По вопросам, предусмотренным настоящей статьей, Конституционный Суд Украины принимает решения, обязательные для исполнения на всей территории Украины, окончательные и обжалованию не подлежат.(Официальное толкование части второй статьи 150 см. В Постановлении Конституционного Суда от 14. 12.2000 № 15-рп / 2000 (в015п710-00))

Законодательная линия

Конституция (1996 г., в редакции 2004 г.) (выдержки)

КОНСТИТУЦИЯ УКРАИНЫ

Принято на V сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г.,

с изменениями, внесенными Законом

№ 2222-IV О внесении изменений в Конституцию Украины от 8 декабря 2004 г.

Раздел I

Общие принципы

(…)

Статья 6.

Государственная власть в Украине осуществляется на принципах разделения на законодательную, исполнительную и судебную.

Органы законодательной, исполнительной и судебной власти осуществляют свои полномочия в пределах, установленных настоящей Конституцией, и в соответствии с законами Украины.

(…)

Статья 8.

В Украине признан и действует принцип верховенства закона.

Конституция Украины имеет высшую юридическую силу. Законы и другие нормативные правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны ей соответствовать.

Нормы Конституции Украины имеют прямое действие. Обращение в суд в защиту конституционных прав и свобод человека и гражданина непосредственно на основании Конституции Украины гарантируется.

(…)

Глава III

Выборы.Референдум

(…)

Статья 72.

Всеукраинский референдум назначается Верховной Радой Украины или Президентом Украины в соответствии с их полномочиями, установленными настоящей Конституцией.

Всеукраинский референдум созывается по народной инициативе по требованию не менее трех миллионов граждан Украины, имеющих право голоса, при условии, что подписи за назначение референдума будут собраны не менее чем за два — трети областей, имея не менее 100 000 подписей в каждой области.

(…)

Глава IV

Верховная Рада Украины

Статья 75.

Единственным органом законодательной власти в Украине является Парламент — Верховная Рада Украины.

(…)

Статья 84.

Заседания Верховной Рады Украины проводятся открыто. Закрытое заседание проводится по решению большинства конституционного состава Верховной Рады Украины.

Решения Верховной Рады Украины принимаются исключительно на ее пленарных заседаниях путем голосования.

Голосование на заседаниях Верховной Рады Украины осуществляется народным депутатом Украины лично.

Артикул 85

(с изменениями, внесенными Законом от 8 декабря 2004 г.)

В полномочия Верховной Рады Украины входят:

(1) внесение изменений в Конституцию Украины в пределах и порядке, предусмотренных главой XIII настоящей Конституции;

(2) о проведении всеукраинского референдума по вопросам, указанным в статье 73 настоящей Конституции;

(3) принятие законов;

(. ..)

(5) определение принципов внутренней и внешней политики;

(…)

(32) согласие — путем принятия соответствующего правового акта — на обязательность международных договоров Украины и денонсация международных договоров Украины;

(…)

Артикул 89

(с изменениями, внесенными Законом от 8 декабря 2004 г.)

Для осуществления законотворческой деятельности, подготовки и предварительного рассмотрения вопросов, отнесенных к ее компетенции, и выполнения своих контрольных функций в соответствии с настоящей Конституцией Украины Верховная Рада Украины создает Комитеты Верховной Рады Украины. Украина состоит из народных депутатов Украины и избирает председателей, заместителей председателя и секретарей этих комитетов.

В пределах своей компетенции Верховная Рада Украины может создавать временные специальные комиссии для подготовки и предварительного рассмотрения вопросов.

Для расследования вопросов, представляющих общественный интерес, Верховная Рада Украины создает временные следственные комиссии, если за это мероприятие набралось не менее одной трети конституционного состава Верховной Рады Украины.

Выводы и предложения временных следственных комиссий не имеют решающего значения для расследования и суда.

Организация и порядок деятельности комитетов Верховной Рады Украины, ее временных специальных или временных следственных комиссий устанавливаются законом;

(…)

Статья 91.

Верховная Рада Украины принимает законы, постановления и другие акты большинством от ее конституционного состава, за исключением случаев, предусмотренных настоящей Конституцией.

Статья 92.

Исключительно законами Украины определяются:

1) права и свободы человека и гражданина, гарантии этих прав и свобод; основные обязанности гражданина;

2) гражданство, правосубъектность граждан, статус иностранцев и лиц без гражданства;

3) права коренных народов и национальных меньшинств;

4) порядок использования языков;

5) принципы использования природных ресурсов, исключительной (морской) экономической зоны и континентального шельфа, исследования космического пространства, организации и эксплуатации систем электроснабжения, транспорта и связи;

6) основы социальной защиты, формы и виды пенсионного обеспечения; принципы регулирования труда и занятости, брака, семьи, защиты детства, материнства и отцовства; воспитание, образование, культура и здравоохранение; экологическая безопасность;

7) правовой режим собственности;

8) правовые основы и гарантии предпринимательства; правила конкуренции и нормы антимонопольного регулирования;

9) принципы международных отношений, внешнеэкономической деятельности и обычаев;

10) принципы регулирования демографических и миграционных процессов;

11) принципы создания и деятельности политических партий, иных объединений граждан, средств массовой информации;

12) организация и деятельность органов исполнительной власти, основы государственной службы, организация государственной статистики и информатики;

13) территориальное устройство Украины;

14) судебная система, судопроизводство, статус судей, принципы судебной экспертизы, организация и деятельность прокуратуры, органов дознания и следствия, нотариуса, органов и учреждений по исполнению наказаний; основы организации и деятельности адвокатуры;

15) принципы местного самоуправления;

16) статус столицы Украины; особый статус других городов;

17) основы национальной безопасности, организации Вооруженных Сил Украины и обеспечения общественного порядка;

18) правовой режим государственной границы;

19) правовой режим военного и чрезвычайного положения, зоны чрезвычайной экологической ситуации;

20) организация и порядок проведения выборов и референдумов;

21) организация и порядок деятельности Верховной Рады Украины, статус народных депутатов Украины;

22) принципы гражданско-правовой ответственности; деяния, являющиеся преступлениями, административными или дисциплинарными правонарушениями, и ответственность за них.

Исключительно законами Украины установлены:

1) Государственный бюджет Украины и бюджетная система Украины; система налогообложения, налогов и сборов; принципы формирования и функционирования финансового, денежного, кредитного и инвестиционного рынков; статус национальной валюты, а также статус иностранных валют на территории Украины; порядок образования и погашения государственного внутреннего и внешнего долга; порядок выпуска и обращения государственных ценных бумаг, их виды и формы;

2) порядок размещения частей Вооруженных Сил Украины в других государствах; порядок допуска и условия пребывания частей вооруженных сил других государств на территории Украины;

3) единицы веса, меры и времени; порядок установления государственных стандартов;

4) порядок использования и защиты государственных символов;

5) государственные награды;

6) воинские звания, дипломатические и иные специальные звания;

7) государственные праздники;

8) порядок создания и функционирования свободных и иных особых зон, имеющих экономический и миграционный режим, отличный от общего режима.

Амнистия объявлена законом Украины.

Артикул 93

(в редакции Закона от 8 декабря 2004 г.)

Право законодательной инициативы в Верховной Раде Украины принадлежит Президенту Украины, народным депутатам Украины, Кабинету Министров Украины и Национальному банку Украины.

Законопроекты, определенные Президентом Украины как неотложные, рассматриваются Верховной Радой Украины вне очереди.

Статья 94.

(п. 4 в редакции Закона от 8 декабря 2004 г.)

Председатель Верховной Рады Украины подписывает закон и незамедлительно направляет его Президенту Украины.

Президент Украины в течение пятнадцати дней после получения закона подписывает его, принимает к исполнению и официально обнародует либо возвращает в Верховную Раду Украины с обоснованными и сформулированными предложениями для повторного рассмотрения.

В случае, если Президент Украины не вернул закон на повторное рассмотрение в установленный срок, закон считается одобренным Президентом Украины и должен быть подписан и официально опубликован.

Если закон при повторном рассмотрении вновь получает голоса не менее двух третей конституционного состава Верховной Рады Украины, Президент Украины обязан подписать и официально обнародовать его в течение десяти дней.В случае неподписания такого закона Президентом Украины он должен быть незамедлительно официально обнародован Председателем Верховной Рады Украины и опубликован за его подписью.

Закон вступает в силу через десять дней со дня его официального опубликования, если иное не предусмотрено самим законом, но не ранее дня его опубликования.

(…)

Раздел V

Президент Украины

(…)

Статья 106.

(пп. 8-16, 19, 22, 30 и п. 4 с изменениями, внесенными Законом от 8 декабря 2004 г.)

Президент Украины:

(…)

29) подписывает законы, принятые Верховной Радой Украины;

30) имеет право вето на законы, принятые Верховной Радой Украины (кроме законов о внесении изменений в Конституцию Украины), с последующим возвращением таких законов в Верховную Раду Украины для повторного рассмотрения;

31) осуществляет иные полномочия, определенные Конституцией Украины.

(…)

Президент Украины на основании и во исполнение Конституции и законов Украины издает указы и распоряжения, обязательные для исполнения на территории Украины.

(…)

Глава VI

Кабинет Министров Украины. Прочие органы исполнительной власти

(…)

Статья 116.

(подпункт 9 ¹, 9 ² добавлен, подпар.10 с изменениями, внесенными Законом от 8 декабря 2004 г.)

Кабинет Министров Украины:

1) обеспечивает государственный суверенитет и экономическую независимость Украины, осуществление внутренней и внешней политики государства, исполнение Конституции и законов Украины, актов Президента Украины;

(…)

Статья 117.

Кабинет Министров Украины в пределах своей компетенции издает постановления и распоряжения, обязательные для исполнения.

Акты Кабинета Министров Украины подписываются Премьер-министром Украины.

Нормативные правовые акты Кабинета Министров Украины, министерств и других центральных органов исполнительной власти подлежат регистрации в порядке, установленном законом.

(…)

Статья 119.

Местные государственные администрации на своей территории обеспечивают:

1) исполнение Конституции и законов Украины, актов Президента Украины, актов Кабинета Министров Украины и других органов исполнительной власти;

2) законность и законность; соблюдение законов и свобод граждан;

(…)

Раздел X

Автономная Республика Крым

(…)

Статья 137.

Автономная Республика Крым осуществляет нормативное регулирование по следующим вопросам:

1) сельское и лесное хозяйство;

2) мелиорация и разработка земель;

3) общественные работы, ремесла и промыслы; благотворительность;

4) городское строительство и жилищное хозяйство;

5) туризм, гостиничный бизнес, ярмарки;

6) музеи, библиотеки, театры, другие учреждения культуры, историко-культурные заповедники;

7) общественный транспорт, дороги, водоснабжение;

8) охота и рыбалка;

9) санитарно-бытовые услуги.

За несоответствие нормативных правовых актов Верховной Рады Автономной Республики Крым Конституции Украины и законам Украины Президент Украины может приостановить действие этих нормативных правовых актов Верховной Рады Автономной Республики. Крыма с одновременным обращением в Конституционный Суд Украины на предмет их конституционности.

(…)

Раздел XII

Конституционный Суд Украины

(…)

Артикул 150.

Компетенция Конституционного Суда Украины составляет:

1) решение вопросов соответствия Конституции Украины (конституционности):

— законы и другие правовые акты Верховной Рады Украины;

— акты Президента Украины;

— УКТ Кабинета Министров Украины;

— правовые акты Верховной Рады Автономной Республики Крым.

Эти вопросы рассматриваются по обращениям:

— Президент Украины;

— не менее сорока пяти народных депутатов Украины;

— Верховный Суд Украины;

— Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека;

— Верховная Рада Автономной Республики Крым;

2) официальное толкование Конституции Украины и законов Украины

(…)

Совет Европы — Венецианская комиссия

К полномочиям Верховной Рады Украины относятся:

2) о назначении всеукраинского референдума по вопросам, указанным в статье 73 настоящей Конституции;

3) принятие законов;

4) утверждение Государственного бюджета Украины и внесение в него изменений; осуществляет контроль за исполнением Государственного бюджета Украины и принимает решения по отчету о его исполнении;

5) определение принципов внутренней и внешней политики;

7) назначение выборов Президента Украины в сроки, указанные в настоящей Конституции;

9) объявление войны по представлению Президента Украины и заключение мира; утверждение решения Президента Украины об использовании Вооруженных Сил Украины и других воинских формирований в случае вооруженной агрессии против Украины;

10) отстранение Президента Украины от должности в порядке особой процедуры (импичмента), предусмотренного статьей 111 настоящей Конституции;

11) рассмотрение и принятие решения об утверждении Программы деятельности Кабинета Министров Украины;

12) назначение на должность — по представлению Президента Украины — Премьер-министра Украины, Министра обороны Украины, Министра иностранных дел Украины; назначение на должность — по представлению Премьер-министра Украины — других членов Кабинета Министров Украины, Председателя Антимонопольного комитета Украины, Председателя Государственного комитета по телевидению и радиовещанию Украины, руководителя Фонда государственного имущества Украины; увольнение с должности указанных выше должностных лиц; принятие решения об отставке Премьер-министра Украины и членов Кабинета Министров Украины;

12 ¹) назначение на должность и освобождение от должности — по представлению Президента Украины — руководителя Службы безопасности Украины;

13) осуществляет контроль за деятельностью Кабинета Министров Украины в соответствии с настоящей Конституцией и законом;

14) подтверждение решений о предоставлении Украиной займов и экономической помощи иностранным государствам и международным организациям, а также решений о получении Украиной займов, не предусмотренных Государственным бюджетом Украины, от иностранных государств, банков и международных финансовых организаций; осуществление контроля за использованием таких средств;

15) об утверждении Регламента Верховной Рады Украины;

16) назначение на должность и освобождение от должности председателя и иных членов Счетной палаты;

18) назначение на должность и освобождение от должности Главы Национального банка Украины по представлению Президента Украины;

19) назначение на должность и освобождение половины состава Совета Национального банка Украины;

20) назначение на должность и освобождение половины состава Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания;

21) назначение и освобождение от должности по представлению Президента Украины членов Центральной избирательной комиссии;

22) утверждение общей структуры и численности Службы безопасности Украины, Вооруженных Сил Украины, других воинских формирований, созданных в соответствии с законодательством Украины, и Министерства внутренних дел Украины, а также определение их функции;

23) принятие решений об оказании военной помощи другим государствам, о направлении частей Вооруженных Сил Украины в иностранное государство или о допуске частей вооруженных сил иностранных государств на территорию Украины;

24) установление государственной символики Украины;

25) дача согласия на назначение на должность и освобождение от должности Президентом Украины Генерального прокурора; выражение недоверия Генеральному прокурору в связи с его освобождением от должности:

(26) назначение одной трети состава Конституционного Суда Украины;

27) удалено;

28) досрочное прекращение полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым в случае признания Конституционным Судом Украины нарушения Верховной Радой Автономной Республики Крым Конституции Украины или законов Украины; назначение внеочередных выборов в Верховную Раду Автономной Республики Крым;

30) назначение очередных и внеочередных выборов в органы местного самоуправления;

31) об утверждении указов Президента Украины — в двухдневный срок с момента обращения Президента — о введении военного или чрезвычайного положения в Украине или в отдельных ее районах, об объявлении полной или частичной мобилизации , а также об объявлении отдельных территорий зонами чрезвычайной экологической ситуации;

32) согласие путем принятия закона на обязательность международных договоров Украины и денонсация международных договоров Украины;

33) осуществляет парламентский контроль в пределах, предусмотренных настоящей Конституцией и законом;

34) принятие решения о направлении запроса Президенту Украины по запросу народного депутата Украины, группы народных депутатов Украины или комитета Верховной Рады Украины при условии, что такой запрос был ранее поддерживаются не менее чем одной третью конституционного состава Верховной Рады Украины;

36) утверждение перечня объектов государственной собственности, не подлежащих приватизации; установление правовых основ отчуждения объектов частной собственности;

37) утверждение законом Конституции Автономной Республики Крым и изменений к ней.

Верховная Рада Украины осуществляет также другие полномочия, отнесенные к ее компетенции Конституцией Украины.

Украина: Принят Закон об импичменте Президента

(7 ноября 2019 г.) 26 сентября 2019 г. вступил в силу Закон № «Об особом порядке отстранения Президента Украины от должности » (Закон об импичменте). Закон определяет правовые процедуры импичмента — механизма, предусмотренного конституцией страны — и наделения национального законодательного органа, Верховной Рады, полномочиями отстранять президента от должности.(Пост. Статья 85, § 10; статья 111.)

Согласно Закону импичмент — это внесудебный конституционный процесс отстранения президента от должности за государственную измену или другие преступления. (Закон об импичменте, статья 1, § 1). Процедура импичмента может быть инициирована письменным запросом, подписанным большинством законодателей, и должна включать юридическое обоснование для создания специальной временной следственной комиссии. Имена депутатов Верховной Рады, инициировавших импичмент, не разглашаются.После возбуждения дела об импичменте Верховная Рада сообщает об этом президенту и председателю Конституционного суда. (Статья 3, §§ 1, 3, 4.)

Специальная временная следственная комиссия

Расследование импичмента проводится специальной временной следственной комиссией (Комиссией), в состав которой входят члены Верховной Рады пропорционально представленности их партий или политических групп в законодательных органах.В состав комиссии также входят специальный прокурор, назначаемый инициаторами импичмента, и специальные следователи, рекомендованные каждой парламентской фракцией. (Статья 4, §§ 2, 3.) Специальная временная следственная комиссия должна быть создана в течение 30 дней с момента начала процедуры импичмента. (Статья 4, § 12.) Закон об импичменте требует, чтобы специальный прокурор и следователи были гражданами Украины с юридическим образованием, имели 10-летний опыт работы прокурором или следователем и проживали в Украине в течение последних 10 лет.(Статья 4, § 5.) Депутаты Верховной Рады могут быть назначены специальным прокурором или следователями. (Статья 4, § 8.)

Комиссия расследует факты и обстоятельства предполагаемого акта государственной измены, совершенного президентом, исследует доказательства и определяет, являются ли действия президента преступлением. Комиссия должна завершить свою работу и представить рекомендации Верховной Раде не позднее, чем через шесть месяцев после своего формирования. (Статья 5, §§ 2, 4.)

В команде защиты президента не может быть более пяти советников (ст.8), и его присутствие требуется, когда Комиссия предъявляет обвинения (статья 12, § 3).

Обсуждение резолюции об импичменте

Заключения и рекомендации Комиссии должны быть представлены председателю Верховной Рады и переданы Президенту Украины за три дня до пленарного заседания, на котором эти документы будут обсуждены и по которым будет проведено голосование. (Статья 11, § 3.) Пленарное заседание должно быть открытым для публики, за исключением случаев, когда обсуждается конфиденциальная или секретная информация.(Статья 12, §§ 1-2.) Верховная Рада может попросить свидетелей и экспертов дать показания на заседании. (Статья 14, § 1; статья 15.) Проект постановления должен обсуждаться в соответствии с обычными процедурами, предусмотренными для полномасштабных парламентских дебатов, и президент или члены группы защиты президента имеют право выступить. (Статья 17, § 3.)

После обсуждения по каждому пункту обвинения, содержащегося в проекте постановления об импичменте президенту, голосование проводится тайным голосованием.Не менее двух третей представителей должны проголосовать за принятие проекта постановления, чтобы он был принят. (Статьи 18 и 20, § 2.)

Завершение принятия решения об импичменте

В случае принятия проекта постановления Верховной Радой необходимо большинством голосов для принятия отдельного постановления о внесении проекта постановления в Конституционный суд и Верховный суд. Конституционный суд рассматривает процедуры импичмента, чтобы убедиться, что они проводились в соответствии с надлежащей правовой процедурой, а Верховный суд выносит свои заключения о том, содержат ли обвинения, представленные в проекте резолюции, элементы государственной измены или других преступлений.(Статья 19.) Если Конституционный суд устанавливает процессуальные нарушения, Верховная Рада должна принять меры для их исправления. Это может включать изменение состава Специальной временной следственной комиссии и проведение дополнительного расследования. (Статья 20, §§ 6, 8.) Если Верховный суд выносит заключение о том, что действия президента не являются преступлением или государственной изменой, процедура импичмента прекращается. (Статья 20, § 5.)

Если и Конституционный суд, и Верховный суд подтверждают проект постановления, Верховная Рада голосует тайным голосованием об отстранении президента от должности.Постановление считается принятым, если его поддержат не менее трех четвертей от всех 450 депутатов Верховной Рады. (Ст. 21, п. 5). Если Верховная Рада не примет постановление об отстранении президента от должности, председатель Верховной Рады должен прекратить процедуры импичмента, объявить об их прекращении в официальной газете, прекратить полномочия Специального Временная следственная комиссия и приносим извинения президенту от имени Верховной Рады. (Ст. 22.) В случае принятия постановление об импичменте президента вступает в силу с момента его оглашения председателем Верховной Рады.(Статья 21, § 7.) Материалы, обнаруженные Комиссией, затем передаются в органы прокуратуры для проведения уголовного расследования. Статья 112 Конституции предусматривает, что председатель Верховной Рады принимает на себя обязанности президента, а статья 103 требует, чтобы новые президентские выборы были проведены в течение 90 дней со дня прекращения полномочий президента.

Оценка Закона об импичменте

Принятие закона об импичменте было обещано президентом Владимиром Зеленским во время его предвыборной кампании в качестве меры по усилению борьбы с коррупцией в стране.Президент сделал принятие этого закона своим наивысшим приоритетом и заявил в пресс-релизе от 23 сентября 2019 года, что «принятие этого закона восстанавливает систему сдержек и противовесов, предусмотренных Конституцией Украины». Однако оппозиция в Верховной Раде раскритиковала пропрезидентское руководство Верховной Рады за то, что разрешили принять Закон без обсуждения (нажмите «Посмотреть скриншот»). В тот же день было проведено первое чтение законопроекта и его окончательное принятие, что, по мнению некоторых депутатов Верховной Рады, является процессуальным нарушением.Некоторые предполагают, что это нарушение было совершено намеренно, чтобы в будущем отменить Закон об импичменте и избежать процедуры импичмента.

Закон № 1401-VIII от 2 июня 2016 г. «О внесении изменений в Конституцию Украины» (в отношении юстиции).

Закон

Имя:	Закон № 1401-VIII от 2 июня 2016 г. «О внесении изменений в Конституцию Украины» (в отношении правосудия).
Страна:	Украина
Тема (и):	Конституционное право; Права человека
Тип законодательства:	, Закон
Принят:	2016-06-02
Вступление в силу:
ISN:	УКР-2016-Л-105565
Ссылка:	https: // www.ilo.org/dyn/natlex/natlex4.detail?p_isn=105565&p_lang=
Библиография:	законодательство on-line СоюзПравоИнформ, Законодательство стран СНГ (на русском языке) (консультация 25.11.2017)
Аннотация / Образец цитирования:	Перефразирует следующие статьи: Статья 124. Правосудие в Украине осуществляется исключительно судом. Статья 125. Судопроизводство в Украине осуществляется на принципах территориальности и устанавливается законом. Статья 126. Независимость и неприкосновенность судей гарантируются Конституцией и законами Украины. Статья 127. Правосудие осуществляют судьи. Правосудие осуществляется с участием присяжных заседателей в случаях, предусмотренных законом. Статья 128. Назначение судьи на должность осуществляется Президентом Украины по представлению Верховного Совета Украины в установленном Законом порядке. Статья 129. При отправлении правосудия судьи независимы и подчиняются только закону. Статья 130. Государство обеспечивает финансирование и надлежащие условия для работы судов и деятельности судей. Расходы на содержание судов выделяются отдельно в Государственном бюджете Украины с учетом предложений Верховного Суда Украины. Статья 131: В Украине действует Высший совет юстиции. Статья 147. Конституционный Суд Украины решает вопросы соответствия законов и иных правовых актов Конституции Украины и дает официальное толкование Конституции Украины и законов Украины, а также имеет другие полномочия в соответствии с действующими нормами. Конституция. Статья 148. Конституционный Суд Украины состоит из восемнадцати судей Конституционного Суда Украины. Статья 149. Независимость и неприкосновенность судей Конституционного Суда гарантируются Конституцией и законами Украины. Статья 151 о порядке заключения Конституционного Суда о соответствии международных договоров Конституции Украины; Статья 153 о порядке деятельности Конституционного Суда. Также дополняет Конституцию новой статьей 129-1 о порядке принятия решений Судом; Статья 130-1 о самоуправлении судей; Статья 131-1 о деятельности прокуратуры; Статья 131-2 об адвокатуре; Статья 148-1 о государственном финансировании деятельности Конституционного Суда; Статья 149-1 о компетенции судьи Конституционного суда; Статья 151-1 о конституционных наименованиях; Статья 151-2 о сути решений Конституционного Суда. Также вносит незначительные изменения в статьи 29, 55, 59, 85, 92, 106, 110, 111, 136, 150, 152. Дополняет Раздел XV «Переходные положения» новым параграфом 16-1.
Измененный текст :

Об инициативе Премьер-министра Украины Д. Шмыгаля по передаче полномочий в сфере государственного управления от одного органа власти другому в случае эпидемии — Комментарий программы USAID RADA

Согласно части первой, Статья 6 Конституции Украины: «Государственная власть в Украине осуществляется на основе принципов ее разделения на законодательную, исполнительную и судебную.Кроме того, эта же статья предусматривает, что «законодательные, исполнительные и судебные органы осуществляют свои полномочия в пределах, определенных настоящей Конституцией, и в соответствии с законами Украины».

В частности, согласно положениям статьи 85 Конституции, Верховная Рада Украины может осуществлять свои полномочия только в пределах, строго определенных Конституцией Украины. Основной закон Украины никоим образом не предусматривает возможности передачи полномочий парламента другим органам власти.Это станет возможным только после внесения соответствующих поправок в Конституцию.

Что касается Президента Украины, то статья 106 Конституции предусматривает, что президентские полномочия не могут быть переданы другим лицам или органам. Только Кабинет Министров Украины согласно пункту 10 части первой статьи 116 Конституции может осуществлять иные полномочия, чем те, которые предусмотрены этим же Основным законом Украины; такие дополнительные полномочия могут быть установлены законами Украины.

Таким образом, как видим, эта инициатива Премьер-министра выглядит нереализуемой, поскольку единственным субъектом в «треугольнике власти» в Украине, полномочия которого могут устанавливаться не только Конституцией, но и законами, является Правительство. Но путем внесения поправок в законы он не может получить какие-либо полномочия, предоставленные Конституцией парламенту и президенту.

Денис Шмыгаль выступил с другим предложением, противоречащим Конституции: Министерству юстиции следует разработать закон (по сути, разрабатываются законопроекты, а не законы), позволяющий «уполномочить президента объявить ЧП, если Верховная Рада Украины не может собраться и работать.Действительно, согласно пункту 31 части первой статьи 85 Конституции, утверждение «в двухдневный срок со дня подачи Президентом Украины указов о введении военного или чрезвычайного положения в Украина или отдельные ее территории (…) »находится в исключительной компетенции Верховной Рады. Такая ответственность может быть возложена на полномочия президента только после изменения соответствующих конституционных положений. Более того, вопрос о рассмотрении ряда других законопроектов, упомянутых в озвученной премьер-министром инициативе, следует поставить, как он сам указывает, на внеочередное заседание Верховной Рады.Поэтому, прежде чем идти дальше, к проведению такого внеочередного заседания парламента нужно готовиться именно в режиме видеоконференцсвязи, когда все эти вопросы будут рассмотрены. Сейчас не время рассматривать эфемерные перспективы внесения поправок в Конституцию.

Кстати, 20 марта Первый заместитель Председателя Верховной Рады Р. Стефанчук представил законопроект № 3250 «Об основаниях и порядке проведения пленарных заседаний Верховной Рады Украины в режиме видеоконференцсвязи в период. реализации мер по предупреждению возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19).Законопроект предлагает возможный выход из ситуации, поскольку проведение внеочередного заседания Верховной Рады в зале по ул. Грушевского, 5 в установленном порядке было бы как минимум нарушением основополагающие принципы заботы о здоровье граждан Украины (депутатов, в данном конкретном случае), если не преступление.

В Украине продолжается включение евроатлантического курса в Конституцию — Юлия Кириченко — Реанимационный пакет реформ

Весной 2018 года Президент Украины Петр Порошенко заявил о намерении инициировать закрепление на уровне Конституции евроатлантического курса Украины.В сентябре 2018 года Президент внес в парламент законопроект № 9037. О стратегическом курсе государства на полноправное членство Украины в Европейском Союзе и Организации Североатлантического договора. Вскоре после этого, 20 сентября, в соответствии с конституционной процедурой внесения поправок в Конституцию, парламент проголосовал за внесение президентского законопроекта в Конституционный суд.

В Украине процедура внесения изменений в Конституцию Украины предусматривает обязательный предварительный конституционный контроль со стороны Конституционного суда.22 ноября Конституционный Суд принял положительное Заключение о соответствии законопроекта № 9037 «О стратегическом курсе государства на полноправное членство Украины в Европейском Союзе и Организации Североатлантического договора» статьям 157, 158 Закона. Конституция. В то же время шесть судей Конституционного суда выразили индивидуальные мнения, указав на недостатки предложенных конституционных изменений. Однако положительное заключение Конституционного суда дало «зеленый свет» рассмотрению и принятию парламентом конституционных изменений, предложенных главой государства.В тот же день парламент предварительно одобрил данный законопроект. В парламенте 311 народных депутатов поддержали конституционные изменения с целью включения евроатлантического курса (требовалась поддержка простым большинством, по крайней мере, 226 голосов парламентариев). Согласно конституционной процедуре, поправки в Конституцию будут одобрены, если за них проголосуют не менее 300 депутатов на следующей сессии украинского парламента, которая начнется в феврале этого года.

Рассмотрим подробнее возможные конституционные изменения в Украине. Консолидация евроатлантического курса государства на уровне его Конституции — нестандартный шаг для государств, особенно в условиях отсутствия реального процесса обретения государством членства в ЕС. Однако в случае с Украиной объяснение можно найти в ее историческом развитии, нынешней ситуации, в частности, в необходимости европейской интеграции для сохранения ее независимости.Кроме того, нельзя упускать из виду субъективный фактор президентской инициативы, а именно голоса проевропейской электоральной базы на президентских выборах, которые состоятся в марте 2019 года. Напомним, что в Украине 31 декабря 2018 года предвыборная кампания следующих президентских выборов началась.

Что предполагают конституционные изменения относительно евроатлантического курса Украины?

На уровне Преамбулы декларировать европейскую идентичность украинского народа и необратимость европейского и евроатлантического курса Украины.
Включить евроатлантический курс государства в полномочия парламента, президента и правительства. В частности, Парламент будет уполномочен определять реализацию стратегического курса Украины на членство в ЕС и Организации Североатлантического договора, Правительство будет обеспечивать реализацию этого курса, а Президент будет выступать в качестве гаранта. его реализации.
Предлагается исключить из Конституции Украины положение, которое предусматривает использование существующих военных баз на территории Украины для временного пребывания иностранных воинских формирований на условиях аренды в соответствии с международными договорами.

В целом поддерживая целесообразность провозглашения европейского курса Украины в преамбуле Конституции, эксперты Центра политики и правовых реформ указывают на ряд оговорок по поводу выдвинутой инициативы. К сожалению, это не удалось сделать при подготовке конституционных изменений.

Это правда, что снова конституционные изменения в Украине готовились главой государства в закрытом режиме, вне рамок инклюзивного процесса.Консолидированные конституционные изменения впервые увидели экспертное сообщество, да и общество, уже на сайте парламента в виде зарегистрированного законопроекта. В то же время при Президенте Украины создан консультативный орган по разработке конституционных изменений — Конституционная комиссия. Однако этот законопроект принят комиссией, он там не разрабатывался и не обсуждался. Референдум по евроатлантическому курсу Украины не проводился, и провести его сегодня в Украине невозможно.Поскольку действующий Закон «Об Всеукраинском референдуме» весной 2018 года был признан Конституционным судом неконституционным, он соответственно утратил силу. Парламенту пока не удалось принять новый закон и наладить порядок проведения референдумов в Украине.

На наш взгляд, очень закрытая процедура подготовки конституционных изменений в очередной раз стала причиной ряда неправильных и сомнительных предложений.

Поэтому мы хотели бы выделить следующие недостатки:

В тексте законопроекта используется термин «полноправное членство» Украины в Европейском Союзе и Организации Североатлантического договора.В уставных документах [1] этих организаций не предусмотрено понятие «полное членство», что вызывает сомнения в правильности использования предложенного термина в тексте Конституции Украины.
Законопроект предлагает следующую формулировку абзаца пятого части первой статьи 85 Конституции Украины: «К полномочиям Верховной Рады Украины относятся… определение принципов внутренней и внешней политики, реализация стратегического курса заявить о получении полноправного членства Украины в Европейском Союзе и Организации Североатлантического договора ».На наш взгляд, предложенная формулировка пункта 5 части первой статьи 85 Конституции Украины поднимает проблему неоднозначного толкования этих полномочий Верховной Рады, а потому не соответствует принципу правовой определенности. В частности, непонятно, как читать полномочия парламента: «К полномочиям Верховной Рады относятся определение реализации стратегического курса государства на получение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и Организация Североатлантического договора »или« Полномочия Верховной Рады включают определение принципов реализации стратегического курса государства на получение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и в Организации Североатлантического договора.В то же время неясность реализации предложенных полномочий Верховной Рады усугубляется сегодняшней парламентской практикой реализации пункта 5 части первой статьи 85 Конституции Украины путем разработки и принятия отдельного Закона «О Принципы внутренней и внешней политики », в котором, кстати, также оговаривается евроатлантический курс Украины. В связи с этим возникает вопрос, следует ли Парламенту принять отдельный закон о принципах реализации стратегического курса государства на полноправное членство Украины в Европейском Союзе и Организации Североатлантического договора или учитывать необходимость реализации стратегического курса страны. государство в каждом законе.
Законопроект предлагает дополнить статью 102 частью третьей следующего содержания: «Президент Украины является гарантом реализации стратегического курса государства на получение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и Североатлантическом договоре. Организация ». В контексте украинского конституционного механизма распределения власти возникает вопрос, какие инструменты будет использовать Президент для обеспечения реализации указанного государственного курса.Это может вызвать конфликты между Парламентом и Президентом, Президентом и Правительством, а даже привести к конституционным кризисам . Ряд судей Конституционного Суда, в частности М. Гултай, в своем индивидуальном мнении указали на возможности разбалансировки механизма государственной власти.
Включение в текст Конституции Украины названий международных организаций, а именно Европейского Союза и Организации Североатлантического договора (при условии принятия предлагаемых конституционных изменений), может привести к неопределенности в отношении стратегического курса государства, если из этих организаций или сразу две изменят название, на что Украина не может повлиять.Судья М. Мельник в своем особом мнении обращает внимание на этот факт, указывая, что включение названий международных организаций в Конституцию не является обоснованным и оправданным.
Существуют спорные вопросы относительно изменения преамбулы Конституции, как с точки зрения процедуры внесения в нее поправок (глава XIII Конституции не регулирует этот вопрос), так и с точки зрения изменения содержания преамбулы как части Конституция, которая отразила определенный исторический момент принятия Конституции Украины.На это обращают внимание целых пять судей КСУ в своем индивидуальном мнении.

Принимая во внимание оговорки эксперта и 6 индивидуальных мнений судей Конституционного Суда, мы рекомендуем Парламенту не спешить с внесением изменений в Конституцию, предложенных Президентом. Желательно провести профессиональное обсуждение сделанных замечаний, доработать законопроект, повторно отправить его в Конституционный суд, а затем вернуться к его предварительному утверждению и окончательному принятию.Предлагаемая процедура также решит вопрос о невозможности изменения Конституции во время военного положения, которое действовало в Украине с 28 ноября по 26 декабря 2018 года.

Конституції україни стаття 85: Ст. 85 Конституция Украины Конституция Украины Статья 85 Комментарий