Місія підприємства: Визначення місії підприємства — Студопедия
Визначення місії підприємства — Студопедия
Тема 5. Обґрунтування місії підприємств.
1. Місія організації.
2. Цілі організації.
3. Розробка місії та цілей організації.
Місія організації
2.
Важливим завданням керівництва при створенні стратегії, тобто при розробці напрямів розвитку підприємства, є формулювання його місії.
Визначення місії підприємства
Місія підприємства – інструмент стратегічного управління, визначає основні орієнтири підприємства, що є важливими для задоволення конкурентних позицій.
Місія підприємства – сукупність найзагальніших настанов і цілющих установок, які характеризують мете існування (призначення) підприємства і принципи його діяльності.
Поняття місії підприємства охоплює декілька можливих варіантів, які заперечують і часто доповнюють один одного.
Місія – це глобальна ціль, спрямована на задоволення тієї потреби, заради якої існує підприємство.
Місія – це сформульована вищим керівництвом і оприлюднена загальна стратегічна мета підприємства, зміст її існування з погляду інтересів громадськості.
Місія – система основних цілей, які ставить перед собою підприємство на визначеному етапі свого розвитку та діяльності.
Поняття «місія підприємства»трактується у широкому та вузькому значенні.
| широке значення | вузьке значення |
Місія уособлює й визначає призначення новостворюваної організації, її філософську концепцію; визначає пріоритети, цінності и принципи, згідно з якими організація здійснюватиме свою діяльність. Призначення визначає дії щодо побудови й типової приналежності організації. Як правило, філософія організації змінюється дуже рідко.
| Місія асоціюється з призначенням новоствореної організації, що чутливо реагує на зміни як внутрішнього так і зовнішнього середовища, визначає суть її існування та кардинальні відмінності від інших організацій. |
Вірно сформульована місія, маючи загальний філософський зміст, надає організації унікальності. Якщо керівник не визначив місії підприємства, то це неминуче призведе до помилок при вирішенні проблеми вибору, що постає постійно перед ним в процесі виробничої діяльності. Місія кінець-кінцем визначає статус підприємства, забезпечує напрями та орієнтири в ході реалізації стратегічних планів на різних рівнях його розвитку.
Основними особами, чиї інтереси повинні враховуватись при визначенні місії підприємства готельно-ресторанного бізнесу, є:
— власники підприємства,які створюють, приводять в дію і розвивають його з метою одержання прибутку для вирішення власних життєвих проблем;
— працівники підприємства,які своєю працею, безпосередньо забезпечують його діяльність, виробляють і реалізують певні послуги, отримуючи за це від підприємства за свою діяльність матеріальну компенсацію для вирішення своїх життєвих проблем;
— споживачі послуг,які віддають підприємству свої ресурси (гроші) в обмін на отримані послуги;
— ділові партнери підприємства,які перебувають з ним у ділових відносинах (формальних і неформальних), надають підприємству послуги (комерційні і некомерційні), отримуючи аналогічні послуги з боку підприємства;
—
— суспільство в цілому,представлене державними структурами, що взаємодіють з підприємством в політичній, правовій, економічній і інших сферах макрооточення й отримують від підприємства частину створеного ним прибутку для забезпечення суспільного розвитку.
Місія підприємства повинна відбивати інтереси всіх шести зазначених суб’єктів.
Міра представленості в місії інтересів кожного із вказаних суб’єктів принципово залежить від розмірів підприємства, його місцерозташування і т. ін.
Як вже зазначалося, чітко сформульована місія визначає так званий образ підприємства, суть його існування та кардинальні відмінності щодо інших підприємств. Відтак при формулюванні поняття «місія підприємства» враховуються такі його характеристики:
— цільові орієнтири,які окреслюють коло завдань, на вирішення яких спрямована діяльність підприємства у перспективі його розвитку;
— сфера діяльності,яка визначає вид послуг, пропонованих підприємством споживачам, та ринок реалізації зазначених послуг;
— філософська концепція підприємства,що визначає пріоритети, цінності та принципи, згідно з якими підприємство здійснює свою діяльність;
— шляхи й способи діяльності підприємства,що передбачають використання його конкурентних переваг та кардинальних відмінностей від інших підприємств при завоюванні позицій на споживчому ринку (виробнича технологія, новітнє устаткування, використання ноу-хау тощо).
При формулюванні місії підприємства важливим є створення певного іміджу, що відбиває зміст його діяльності й конкурентні переваги підприємства. Відтак, місія має велике значення для реалізації підприємства як суб’єкта господарської діяльності.
По-перше, місія презентує підприємство як суб’єкт господарської діяльності з визначеною метою, шляхами її досягнення та чіткою філософською концепцією.
По-друге, місія сприяє об’єднанню колективу підприємства на основі так званого корпоративного духу, а саме:
— для співробітників стає зрозумілішою мета діяльності й розвитку підприємства. Відтак колектив спрямовує зусилля в одному напрямі для досягнення визначених цілей;
— місія сприяє адаптації працівників на підприємстві, концентрації їхньої уваги на здійсненні своєї діяльності;
— місія сприяє створенню позитивного мікроклімату в колективі на основі визначеної філософської концепції підприємства.
По-третє, чітко визначена місія стає запорукою ефективного й далекоглядного управління підприємством, тому що вона:
— є базою для визначення мети діяльності підприємства, а відтак основою для визначення його стратегічних та тактичних дій;
— сприяє раціональному розподілу ресурсів підприємства і створює основу для аналізу використання ресурсів;
— розширює зміст діяльності співробітників на основі більш широкого спектру прийомів мотивації.
Місія не повинна бути обтяженою конкретикою вказівок стосовно термінів та методів роботи підприємства. Вона визначає стратегічні напрями розвитку, позиції підприємства в економічному просторі. Саме тому вона повинна бути чітко сформульованою, легко зрозумілою й бути однозначною щодо тлумачення.
Досвідчені менеджери при формулюванні місії акцентують увагу на трьох її основних елементах:
— визначення основної послуги, яка надається підприємством;
— визначення головного споживчого ринку для реалізації послуг;
— створення технологічної схеми виробництва зазначених послуг.
Дещо узагальнене формулювання місії готельного комплексу
може мати такий вигляд: «Надання іноземним і вітчизняним громадянам послуг проживання високої й середньої вартості». Зазначена місія чітко визначає сферу діяльності підприємства (надання послуг проживання), споживачів послуг (іноземні і вітчизняні громадяни) з орієнтацією на середні й найбільш забезпечені прошарки населення.
Формулювання місії справляє вирішальний вплив на стратегію й тактику підприємства, а також забезпечує підтримку діяльності підприємства з боку суспільства.
Місія формулюється вищим керівництвом, на яке покладається повна відповідальність за її впровадження в життя шляхом визначення і досягнення мети діяльності підприємства. Місія є основою не лише для визначення мети діяльності підприємства в цілому, але й кожного з його підрозділів і функціональних підсистем, зокрема тих, які логічно узгоджують свою діяльність із загальною метою підприємства.
Приклади формулювання місії підприємства:
Місія Apple Computer: “Ми пропонуємо комп’ютери найвищої якості для людей в усьому світі”.
Місія Ford Motor
Місія IBM: “Ми прагнемо бути лідерами у винаході, розвитку й виробництві найбільш передових інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні системи, програмне забезпечення, системи зберігання даних і мікроелектроніку. Ми перетворюємо ці технології в цінність для клієнтів за допомогою професійних рішень, сервісу й консалтингових послуг по усьому світу”.
Місія Mary Kay: “Прикрашати життя жінок в усьому світі, пропонуючи клієнтам якісну продукцію, відкриваючи нові обрії для незалежних консультантів по красі й надаючи їм необмежені можливості кар’єрного росту, роблячи все, щоб жінки, які стикаються з компанією Mary Kay, змогли реалізувати себе”.
Місія McDonald’s: “Швидке, якісне обслуговування клієнтів за допомогою стандартного набору продуктів”.
Місія Microsoft Corporation: “Допомагати людям і бізнесам в усьому світі повністю реалізувати свій потенціал”.
Місія мережі готелів Ritz-Carlton: “Безустанна турбота й забезпечення максимального комфорту кожному гостю”.
Місія Xerox: “Ми створюємо технологію й послуги обробки документів, які дозволяють фірмам управляти інформацією більш розумно й ефективно, безвідносно ситуації”.
Цілі організації.
| Обратная связь | 2.1. Стратегічне бачення як основа для формування місії та стратегічних цілей підприємства 2.2. Сутність та роль місії в процесі визначення напрямку розвитку організації 2.3. Поняття, класифікація та вимоги, що висуваються до цілей підприємства
4 2.1 Стратегічне бачення як основа для формування місії та стратегічних цілей підприємства Розуміння значення словосполучення «стратегічне бачення» й подальше використання його як у спеціальному лексиконі, так і для розробки стратегії підприємства передбачає розуміння симбіозу двох термінів: «бачення» і «стратегічний». Стратегічне бачення— це перспективний погляд на напрями розвитку діяльності організації, базова концепція того, що організація намагається зробити й чого досягти. З наведених визначень випливає, що погляди керівництва й менеджерів підприємства на те, чим буде займатися останнє, і є стратегічне бачення. Воно «малює» картину того, «чим є організація, чим вона займається і чого вона має намір досягти». Для відповіді на ці запитання менеджер повинен чітко уявляти собі характер діяльності підприємства нині і в майбутньому, а також продумати можливі потреби компанії на 5-10 років уперед. Добре продумане стратегічне бачення: готує підприємство до майбутнього; встановлює довгострокові напрями розвитку; визначає намір підприємства зайняти конкретні ділові позиції. Стратегічний намір великої компанії може полягати в досягненні лідерства в галузі в національному і міжнародному масштабах. Стратегічним наміром малої фірми може бути домінування у певній ринковій ніші. Стратегічним наміром компанії, що розвивається, може бути, наприклад, перегнати ринкових лідерів. Стратегічний намір технологічної інноваційної компанії – зробити важливий винахід і відкрити цілу нову перспективну галузь товарів і ринкових можливостей, яке це зробили Xerox, Apple, Мicrosoft, Sony. Стратегічне бачення і місія компанії, фірми, підприємства строго індивідуальні. Загальні положення, застосовані до будь-якої компанії або до будь-якої галузі, не мають управлінської цінності. i Поряд з визначення місії організації часто формулюють її кредо чи корпоративну філософію. Ці терміни трактуються наступним чином. Кредо (від латинського credo – вірую): 1) символ віри; 2) переконання, погляди, основа світогляду (наприклад, політичні, наукові; 3) загальний кодекс поведінки організації, який визначає взаємовідносини не тільки між співробітниками, але й взаємовідносини з клієнтами та акціонерами, її корпоративну культуру. Філософія (від латинського phileo – люблю і sophia – мудрість): 1) абстраговані міркування, погляд на світ і людину; 2) наука про найбільш загальні закони природи, суспільства і мислення. Корпоративна філософія проясняє відношення компанії до бізнесу. Положення цієї філософії відображають основні цінності компанії, її наміри, переконання і філософські пріоритети. Рис. 2.1. дає уявлення про взаємозв’язок і послідовність визначення стратегічного бачення, місії та довгострокових цілей.
Рис. 2.1. Взаємозв’язок стратегічного бачення, місії, цілей В сучасній бізнес-практиці кредо корпорації чи її філософія, відображає той набір базових цінностей (в літературі часто використовують переклад «цінність компанії»), якими керується керівництво організації в середині себе і при взаємодії з зовнішнім оточенням. Як видно, ці питання напряму пов’язані з тим, що, зазвичай, називають організаційною культурою. Її можна означити як звичаї, традиції, очікування, що переважають в організації, що є, як правило, проявом вищих цінностей власників (керівництва) компанії («який піп такий і прихід» або «риба гниє з голови»). Цінності кожної особистості формуються досвідом, освітою, соціально-економічним фоном тощо. В корпораціях система цінностей, зазвичай, формується, в першу чергу, власниками, а також топ-менеджментом. Система цінностей орієнтує керівників, зокрема, коли вони стикаються з необхідністю прийняття критичних рішень. i Успішний керівник — це стратег, це приклад для своїх підлеглих, своєю енергією може надихнути колектив. Це справедлива людина, до якої тягнуться, яку цінують, шанують, до думки якої прислуховуються. Система базових цінностей знаходить відображення у питаннях, які спрямовані на збереження внутрішнього і зовнішнього балансу фірми. Наприклад, відомо, що нетрадиційні фактори, такі як наявність чіткої філософії бізнесу, розвиток корпоративної культури, імідж (репутація) та інші мають вирішальне значення для успішного функціонування організації в довгостроковій перспективі. Репутація корпорації – це те враження, які створюється нею за допомогою співробітників, клієнтів і суспільної думки в цілому, при чому, що дуже важливо, в тому числі в середині організації. Культура і образ фірми підкріпляються чи ослабляються репутацією компанії. Чи хороша репутація у компанії? Чи була її діяльність послідовною? Як виглядає ця компанія в порівнянні з іншими фірмами галузі? Чи привертає вона хороших людей? Чітко розроблені кредо чи філософія бізнесу дають хорошу інформацію про компанію всім зацікавленим групам. Слід звернути увагу на три аспекти формування добре відпрацьованого стратегічного бачення й обґрунтування місії підприємства: 1) розуміння, у яких сферах бізнесу працює підприємство; 2) пояснення всім учасникам організації і споживачам стратегічного бачення і місії підприємства чітко, дохідливо й коректно; 3) своєчасне рішення щодо зміни стратегічного курсу й місії підприємства. Зазначене ще раз засвідчує, що стратегічне бачення означає «обчислювання» майбутнього і його підготовку. Стратегічне бачення можна формалізувати безліччю способів, але головним є окреслена програма дій, яка визначає етапи майбутнього розвитку і необхідні для цього засоби. 4 2.2. Сутність та роль місії в процесі визначення напрямку розвитку організації Досить значна кількість авторів вважає за потрібне починати формування та аналіз діяльності будь-якої організації з таких суттєвих категорій як бачення розвитку фірми, філософія існування фірми, кредо та стратегічний намір. Генеральна мета підприємства чи організації торкається її довгострокової спрямованості та орієнтації на конкретний тип діяльності, який у ринковій економіці задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками середовища. На відміну від бачення, мета в стратегічному управлінні — це ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкта, відносно якого формулюється мета (табл. 2.1). Таблиця 2.1 | |
Бачення (від франц. vision — бачення)— це картина того, про що можна мріяти (з англ. dream), стан бізнесу, якого можна досягти у віддаленому майбутньому за найбільш сприятливих умов і до якого спрямовані сподівання власника підприємства. Стратегічний — той, що стосується стратегії; найважливіший, першочерговий для досягнення генеральних цілей на певному етапі.
При цьому стратегічне бачення необхідне керівництву підприємства, щоб розвіяти всі сумніви щодо довгострокових перспектив розвитку.
Стратегічне бачення або місія ніби відокремлюють одну компанію від інших і надають їй власні відмінні риси, забезпечують напрям діяльності і шлях розвитку. Наприклад, місія Національного банку України, який діє в державному масштабі, має дуже мало спільного з призначенням місцевого банку будь-якого міста України.
Філософія підприємства («верховні принципи діяльності») — це базові погляди і цінності підприємства, що є основою для створення системи мотивації як зовні, так і всередині підприємства.
З точки зору, безумовно, обґрунтованою виглядає теза про те, що думку про вище керівництво компанії можна скласти, наприклад, поспілкувавшись з її торговими представниками чи службою сервісу. Іноді достатньо простого дзвінка на фірму чи розмови з секретарем. Саме у вітчизняній практиці ми часто стикаємось з тим, що корпорації витрачають великі засоби на перенавчання середнього менеджменту, вкладають великі суми в оформлення торгових площадок, і при цьому не приділяють уваги підготовці тих, хто безпосередньо спілкується з клієнтами. І. Ансофф взагалі стверджує, що стратегічна поведінка знаходиться під впливом цінностей. Вище керівництво зберігає і дотримується певних цінностей, які проявляються, наприклад, у виборі типу управління, а також в цілепокладанні організації.
Хоча іноді визначенню місії та цілей діяльності підприємства може передувати попередній аналіз його середовища, оскільки чітко та повною мірою визначити місію та цілі організації можливо лише у результаті осмислення результатів такого аналізу. З іншого боку, оскільки саме існування підприємства передбачає, що у нього є певна мета і завдання, то починати формування стратегії можна і доцільно саме з визначення місії та стратегічних цілей підприємства.Стратегічне управління – Шершньова =UkrKniga.
org.ua= =УкрКнига.орг.юа=
org.ua= =УкрКнига.орг.юа=Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Такий підхід має забезпечити зв’язок між загальними, якісними цілями підприємства та її специфічними суто виробничо-комерційними орієнтирами. Далі це дістало розвиток у «раціоналізації суспільної вигоди», яка трактува-лася для акціонерних товариств як забезпечення інтересів різних груп акціо-нерів, що, в свою чергу, є відображенням змін на ринку капіталу.
Генеральна мета підприємства (ГМП) чи організації торкається її довго-строкової спрямованості та орієнтації на конкретний тип діяльності. У рин-ковій економіці тип діяльності задається ринковою ситуацією, потребами ри-нку, а також іншими чинниками середовища: ГМП у ринковій економіці трактується як місія.
Місія — мета, задля якої існує організація. Місія тісно пов’язана з такими категоріями, як «бачення» розвитку фірми, «філософія існування фірми» тощо, і майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства.
«Бачення» — погляд вищого керівництва підприємства на те, якою може чи має бути організація (підприємство) за найсприятливішого збігу обставин.
Місія складається з довгострокового «бачення» того, що організація прагне робити, та з того, якою організацією вона намагається стати.За умов, коли керівники підприємства «не мають чіткого «бачення» того, що організація збирається робити та чим стати, їхні рішення та дії більш схожі на блокування шляхів розвитку згори, ніж на їх розчищення» [52].
«Бачення» дуже тісно пов’язане з філософією функціонування підприємс-тва. Філософія функціонування підприємства — це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та бажа-ною позицією, способом життя підприємства, які є основними настановами процесу мислення, інтелектуальних робіт, що зумовлюють процеси, проце-дури, технологію та зміст рішень.
Нині домінуючою філософією розвинених, процвітаючих організацій є підприємництво як основа руху вперед, створен-ня цінностей та виконання вимог щодо соціальної відповідальності.
Перш ніж розпочинати процес прийняття рішення щодо подальшого роз-витку підприємства, кожен керівник має чітко відповісти на такі запитання: «До якої сфери належить наша нинішня діяльність? Чим ми збираємося за-йматися в майбутньому?» Відповідь на ці запитання допоможе оцінити мас-штаби та глибину перетворень в організації, характер управління цими змі-нами. Найчастіше відповідь на зазначені запитання в концентрованому вигляді визначається у місії підприємства.
Серед зазначених категорій місія є найбільш конкретною.Рис. 3.4. Роль місії організації
Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уяв-лення про продукцію чи послугу, яка може знайти збут на конкретному сег-менті ринку, про організаційно-технологічні можливості виготовлення кон-курентоспроможного продукту, про існування суспільної відповідальності фірми, що поряд з ідеєю самовизначення та формування неповторного пози-тивного іміджу є основою філософії існування підприємства в сучасних умо-вах.
Місія, як правило, являє собою короткий вислів, що добре запам’ятовується. Добре обізнані фахівці рекомендують використовувати прості речення, зрозумілі працівникам і людям, що існують за межами підприємства. Головне — це сфор-мулювати, яку потребу задовольняє фірма, хто «цільовий споживач», чим кращі товари порівняно з товарами інших фірм (тобто чому треба купувати ці, а не інші товари).
Можна сказати, що місія — це своєрідна текстова реклама, хоча її роль та значення для підприємства виходять далеко за межі рекламного оголошення.
Існують чіткі правила вибору місії (генеральної мети)1 підприємства чи організації, які дають змогу досить жорстко пов’язати об’єктивні та суб’єктивні її сторони.
Правило 1. Забезпечити відкриту розробку та обговорення мети серед співробітників та інших зацікавлених у діяльності підприємства осіб (за до-помогою формальних процедур, що дає змогу компенсувати наслідки змін у складі співробітників і враховувати альтернативи в ході формулювання та коригування мети). Правило 2. Встановити, оцінити та обговорити альтернативні варіанти ме-ти в межах організації (що допомагає співробітникам усвідомити, чим є на-справді організація, де вони працюють).
Міжнародна теорія та практика висунули та вдосконалили широкий спектр евристичних методів формулювання та аналізу цілей: «мозкова ата-ка», «альтернативні сценарії майбутнього», «кібернетичні сесії», «вправи ди-летантів», «метод Дельфі» тощо. Досвід показав, що тільки використання су-купності методів дає змогу висунути цілі, що відповідають вимогам, які існують щодо цілей розвитку та цілей управління.
Через багатоцільовий характер діяльності підприємства дуже гостро по-стає проблема визначення та балансу різноспрямованих цілей, що ними ко-ристується підприємство у своєму розвитку. Нині уже не викликає подиву або протидії домінування багатоцільового підходу до діяльності підприємств або організацій. На практиці це знаходить вираження в характері рішень, що їх приймає керівництво підприємствами.
Це означає:
опанування та широке застосування методів субоптимізації, яка дає змогу знаходити рішення, що задовольняє більшість.
Причини субоптимізації досліджували Д. Міллер і М. Старр, які довели:1) діяльність організації не можна описати та визначити одним показни-ком;
2) множинність цілей потрібна для відображення різноманіття зв’язків ор-ганізації зі складним, поділеним на різні сегменти та елементи середовищем;3) усередині організації єдність цілей є уявною. Кожна група та індивід, котрі мають до організації відношення, користуються власними інтересами, що містить ознаки потенційного конфлікту;
4) субоптимізація потрібна, оскільки не збігаються довго- й короткостро-кові орієнтири, дії та інтереси; вона зумовлена дисбалансом часових характе-ристик і змісту рішень, що приймаються. 5) виходячи з принципу «обмеженої раціональності», керівники підпри-ємств завжди приймають рішення в умовах хронічної нестачі необхідної ін-формації та засобів її обробки.
Навіть якщо обрано критерій оптимальності, фактично досягти його неможливо.
Для того щоб досягти цілі, особливу увагу треба приділити процесам іде-нтифікації та адаптації.
Процес ідентифікації — це взаємозв’язок, ототожнення окремими особа-ми цілей організації з власними цілями.Процес адаптації — це дії, за допомогою яких індивіди намагаються впливати на цілі організації, змінюючи їх.
Система цілей підприємства є результатом протікання обох цих процесів та стосується проблем організаційної поведінки.Книга: Стратегічне управління – Шершньова
ЗМІСТ
На попередню
Завдання 1. Теоретичне питання
⇐ ПредыдущаяСтр 39 из 39
Теоретичне питанняВступ
Ефективність діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання обумовлюється, в першу чергу, обґрунтованим вибором та коректним формуванням стратегії його розвитку. Формування стратегії підприємства передбачає визначення місії його існування, обґрунтування системи стратегічних цілей, вибір на основі аналізу можливих альтернатив найбільш доцільних напрямів їх досягнення з метою забезпечення використання потенціалу та конкурентних переваг підприємства. Такий науково-обґрунтований підхід повинен базуватись на сучасному інструментарії стратегічного менеджменту, який створено вітчизняними та закордонними науковцями та апробовано на успішних підприємствах.
Навчальна дисципліна «Стратегiя пiдприємства» є нормативною і входить до циклу дисциплін професійної підготовки. Мета вивчення дисципліни – засвоєння теоретичних засад стратегічного управління підприємством, сутності та класифікації стратегій, оволодіння навичками та інструментарієм стратегічного аналізу і формування стратегій підприємства.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
— основні категорії теорії стратегічного управління;
— методичні основи проведення стратегічного аналізу та оцінки стратегічного потенціалу підприємства;
— види стратегій підприємства та їх особливості;
— інструментарій оцінки альтернативних стратегічних варіантів та обґрунтування найбільш доцільної стратегії.
вміти:
— оцінити зовнішнє оточення підприємства та виявити його загрози та можливості;
— оцінити поточний стан та перспективу розвитку підприємства та дослідити його сильні та слабкі сторони;
— розробити альтернативні варіанти розвитку підприємства;
— обґрунтувати найбільш доцільні варіанти розвитку підприємства та сформувати його стратегію;
— сформувати генеральну ціль підприємства та виконати її декомпозицію;
— розробити організаційне забезпечення реалізації обраної стратегії.
1. Навчальна програма, методичні вказівки та питання для самоконтролю
Тема 1. Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції
Еволюція концепцій управління підприємством. Сутність та основні положення теорії стратегічного управління. Основні завдання стратегічного управління. Процес стратегічного управління. Переваги стратегічного підходу до управління підприємством.
Походження та зміст категорії «стратегія». Трактування стратегії підприємства в економічній науці. Стратегія як процес, стратегія як результат, стратегія як засіб. Філософська і організаційно-управлінська сутність стратегії підприємства. Еволюція концепції стратегії підприємства. Послідовність, взаємозв`язок, циклічність та ітеративність етапів процесу розробки і реалізації стратегії підприємства.
Методичні вказівки
Вивчення сутності та становлення стратегічного управління потребує повторення матеріалу щодо розвитку управління як науки, категорійного апарату менеджменту, його функцій, тому що розуміння еволюції стратегічного управління можливе за умов її розгляду у контексті становлення науки управління в цілому.
Слід зрозуміти які чинники та зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства обумовлюють необхідність стратегічної орієнтації управління, в чому полягає актуальність та необхідність застосування методів та інструментів стратегічного менеджменту в практиці сучасних суб’єктів господарювання. Необхідно зверуіти увагу, що становлення стратегічного менеджменту як самостійної області дослідження і управлінської практики пройшло чотири етапи: бюджетування і контроль; довгострокове планування; стратегічне планування; стратегічний менеджмент.
Слід зауважити, що базовою категорією стратегічного управління є поняття «стратегія». Доцільно звернути увагу на різні трактування цієї дефініції, виокремивши основні характерні риси поняття стратегії: довгостроковий характер, врахування внутрішнього середовища та зовнішнього оточення, створення конкурентних переваг тощо. При вивченні сутності цієї категорії слід пам’ятати, що на крупному підприємстві розробляється система стратегій, що включає ряд взаємопов’язаних конкретних підприємницьких, організаційних і трудових стратегічних установок.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягає сутність стратегій підприємства?
2. Які етапи еволюцїї менеджменту призвели до виникнення стратегічного управління?
3. Що обумовлює вибір стратегії підприємством?
4. Назвіть основні етапи розробки стратегії.
5. Що являє собою система стратегій підприємства?
Тема 2. Місія та цілі підприємства
Основні стратегічні установки підприємства: стратегічне бачення, місія, генеральна ціль, стратегічні цілі. Необхідно зрозуміти їх сутніть, відмінності та взоємозв’язок в процесі формування стратегічного плану. Поняття місії та основні вимоги до її формування. Фактори, що впливають на визначення місії. Види місій.
Класифікація цілей підприємства. Вимоги до якості цілей. Генеральна ціль: особливості її формування. Стратегічні та фінансові цілі. Ієрархічність системи цілей підприємства.
Декомпозиція генеральної цілі. Метод «дерева цілей» як засіб формування системи взаємопов`язаних цілей. Збалансованість системи цілей підприємства.
Методичні вказівки
Розгляд цієї теми доречно розпочати з усвідомлення сутності основних стратегічних установок підприємства (стратегічне бачення, місія, генеральна мета, а також система стратегічних цілей підприємства), їх місця та ролі в системі управління. Зверніть увагу, що необхідність цілеформування в діяльності підприємства обумовлюється не лише необхідністю мати орієнтири в своїй діяльності. Цільовий початок підприємства пов’язаний з тим, що кожен суб’єкт господарювання є об’єднанням людей, які переслідують певні цілі, досягнення яких передбачається в процесі трудової діяльності.
Зазначте, що чільне місце серед стратегічних установок посідає місія підприємства. Зверніть увагу, що місія не повинна нести в собі конкретні вказівки відносно того, що, як і в які терміни слід робити підприємству.
Вона задає основні напрями його руху, визначає місце підприємства в його оточенні, відношення до процесів і явищ, що протікають усередині і зовні його. Необхідно засвоїти, що залежно від складу та способу формулювання умовно можна виділити наступні види місій: місія-гасло, місія-призначення, місія-орієнтація та місія-політика.
Зрозумівши, що місія задає загальні орієнтири, напрями функціонування підприємства, що виражають сенс його існування, слід перейти до вивчення категорії «цілі», тобто конкретні кінцеві параметри, до яких прагне підприємство. Інакше кажучи, цілі — це конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність.
Зверніть увагу, що основою системи цілеформування є розробка генеральної мети підприємства, яка на відміну від місії повинна містити чіткі кількісні і якісні характеристики у вигляді найважливіших показників діяльності підприємства, які необхідно досягти на кінець планованого періоду.
Важливим при вивченні теми є розуміння того, що генеральна мета для обґрунтування способів її досягнення має бути деталізована за допомогою формування системи стратегічних цілей. Зверніть увагу на фактори, що визначають зміст і кількісне вираження генеральної мети, склад і величини стратегічних цілей.
Необхідно звернути увагу на інструментарій декомпозиції генеральної цілі та формування ієрархічної системи стратегічних цілей. В цьому сенсі слід розглянути метод «дерева цілей».
Питання для самоконтролю
1. В чому різниця між баченням та місією підприємства?
2. Що має відбивати генеральна ціль?
3. Чи залежить генеральна ціль від галузі виробництва, особливостей функціонування підприємства?
4. Що являє собою ієрархія цілей і які методи декомпозиції цілі Вам відомі?
5. Які принципи побудови дерева цілей Вам відомі?
Тема 3.
Стратегічний контекст підприємства
Класифікація стратегій підприємства. Формування стратегічної піраміди. Корпоративна стратегія та особливості її визначення. Ділова стратегія (бізнес — стратегія). Основні напрями її розробки. Функціональна стратегія. Види функціональних стратегій сучасного підприємства. Операційна стратегія.
Фактори, що впливають на визначення стратегії. Вплив цінностей та культури підприємства на його стратегію. Підходи по розробки стратегії підприємства. Етапи розробки стратегії підприємства.
Методичні вказівки
При розгляді класифікації стратегій підприємства слід зрозуміти, що саме комплексність поняття «стратегія» та її розповсюдження на всі аспекти діяльності підприємства призвели до процесу деталізації загального бачення майбутнього підприємства через набір стратегій-складових, класифікація яких може здійснюватися за різними ознаками: за ієрархією, за термінами реалізації, за спрямованістю та ін.
При вивченні теми необхідно згадати етапи еволюції стратегічного управління, сутність поняття стратегії для розуміння передумов та посилань декомпозиції стратегії на різні рівні управління. Зауважте, що ієрархія організаційної побудови підприємства визначає ієрархію стратегічних цілей та ієрархію його стратегії (стратегій). Зазначте, що як правило, вузькопрофільне підприємство будує трирівневу стратегію — ділова стратегія, функціональні стратегії, операційні стратегії, в той же час диверсифіковане підприємство будує чотирирівневу стратегію, починаючи з корпоративної стратегії.
Зверніть увагу на поняття стратегічного набору підприємства, що являє собою систему стратегій різного типу, яка формується та розробляється підприємством з урахуванням специфіки його функціонування і розвитку.
При вивченні теми слід осягнути значущість інформаційної бази для формування стратегічного набору підприємства. Така інформаційна база формується в результаті проведення стратегічного аналізу підприємства.
За змістом стратегічний аналіз є вихідним етапом планування, в межах якого системно аналізуються фактори зовнішнього ділового середовища та ресурсного потенціалу підприємства (внутрішніх можливостей) для визначення поточного стану підприємства та виявлення можливостей його подальшого розвитку. Зазначте, що дієва та обґрунтована стратегія може бути розроблена лише за умов якісного та докладного стратегічного аналізу.
Питання для самоконтролю
1. Що визначає кількість рівнів ієрархії корпоративної стратегії підприємства.
2. Надайте характеристику корпоративній стратегії підприємства.
3. Які ділові стратегії Вам відомі?
4. Надайте визначення стратегічному набору підприємства.
5. З якою метою проводиться стратегічний аналіз підприємства?
Тема 4. Оцінювання зовнішнього середовища
Поняття зовнішнього середовища. Діагностика зовнішнього середовища непрямого впливу.
Діагностика зовнішнього середовища безпосереднього впливу. Методи аналізу ситуації в галузі та конкуренції в ній. Модель п`яти сил конкуренції М.Портера. Визначення економічних показників, що характеризують галузь. Аналіз конкурентного середовища. Галузеві ключові фактори успіху. Аналіз привабливості галузі та визначення її перспектив. Аналіз конкурентів та їх поведінки. Оцінка впливу споживачів. Аналіз впливу партнерів та постачальників.
Методичні вказівки
При вивченні теми слід звернути увагу, що саме врахування зовнішнього оточення підприємства, оцінка тенденцій у зміні умов функціонування на ринку та в галузі, динамічна зміна простору для здійснення господарської діяльності, орієнтація на споживача є визначальною рисою стратегічного менеджменту. Слід зрозуміти, що під зовнішнім діловим середовищем розуміють сукупність факторів, що впливають на підприємство та відповідно на ефективність його функціонування. Зауважте, що в залежності від ступеню впливу підприємства на певні чинники зовнішнього середовища, тісноти та близькості взаємодії з оточенням розрізняють дальнє (загальне) зовнішнє середовище (макрорівень) та ближнє (специфічне) зовнішнє середовище (мікрорівень).
Слід вивчити основні складові загального (економічна, технологічна, політи
Стратегія підприємства 2 — реферат
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ПРЕДМЕТУ
„СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА”
Характеристика поліграфічного підприємства „Експрес”
ПП «Експрес» створено в 1996 році в Макіївці, на базі ДТПО «Ротапринт». На підприємстві працюють близько 250 чоловік. У 1999 р. ПП «Експрес» реалізувало продукції на суму близько 5 млн. грн., у 2000 р. цей показник виріс до 6,5 млн. грн. За названий період ріст середньої заробітної плати склав 138%.
З 1999 по 2001 р. ПП «Експрес» тричі виходило переможцем республіканського конкурсу «Українська зірка упакування» у номінації «Упакування для харчових продуктів». Зразки продукції підприємства визнані гідними спеціальної нагороди в конкурсі на краще упакування світу Word Star-2000.
З 2001 р. підприємство є членом Клуба пакувальників України.
SWOT-АНАЛІЗ
SWOT — це акроним слів Strengts (сили), Weaknesses (слабості), Opportunіtіes (сприятливі можливості) і Тhreats (погрози). Внутрішня обстановка компанії відбивається в основному в S і W, а зовнішня — в О и Т. Для стратегічної перспективи компанії особливо значимі сильні сторони, тому що вони є наріжними каменями стратегії і на них повинне будуватися досягнення конкурентних переваг. У той же час гарна стратегія вимагає втручання в слабкі сторони. Організаційна стратегія повинна бути добре пристосована до того, що потрібно зробити. Особливе значення має ідентифікація відмітних переваг компанії. Це важливо для формування стратегії, тому що:- унікальні можливості дають фірмі шанс використовувати ринкові сприятливі обставини, — створюють конкурентні переваги на ринку, — потенційно можуть бути наріжними каменями стратегії. SWOT-аналіз ПП. „Експрес”Фактори, що враховуються у SWOT-аналізі | |
Потенційні внутрішні сильні сторони (S): | Потенційні внутрішні слабкості (W): |
В компанії працюють висококваліфіковані спеціалісти Високе мистецтво конкурентної боротьби Визнаний ринковий лідер Є чітко сформульована стратегія Власні канали збуту продукції Високотехнологічне виробництво, яке забезпечує випуск якісної продукції за конкурентними цінами | Затягування термінів партнерами при розрахунку за надані послуги з випуску продукції. Не гнучка політика роботи з клієнтами Можливі неузгодженість по термінах |
Потенційні зовнішні сприятливі можливості (О): | Потенційні зовнішні загрози (Т): |
Розширення діапазону можливих товарів Зниження торгових бар’єрів у виході на зовнішні ринки Сприятливі зрушення в курсах валют Велика доступність ресурсів Послаблення нестабільності бізнесу Відсутність товарів — замінників | Загострення конкуренції Несприятливі зрушення в курсах валют Законодавче регулювання цін Чуттєвість до нестабільності зовнішніх умов бізнесу |
Місія та цілі підприємства
Місія – це поняття, що іноді використовується для визначення цілі чи „raison d’efre” (здорового глузду) якого-небудь виду діяльності.
Найбільш широко воно використовується на функціональному рівні в крупних ділових організаціях.
Місія — це орієнтир, на який направлені всі цілі підприємства.
Звичайне визначення місії організації переслідує рішення наступних задач:
Виявити область активних дій організації і відітнути шляху розвитку, що ведуть у нікуди.
Визначити основні принципи конкурентної боротьби.
Виробити загальну базу для розробки цілей організації.
Виробити концепцію діяльності, що надихає співробітників організації.
При розробці місії враховуються наступні групи факторів:
Історії виникнення і розвитку організації, її традицій, досягнень і промахів, як склався імідж.
Існуючий стиль поводження і спосіб дії власників і керівників.
Ресурси, тобто все те, чим організація може керувати: наявні грошові засоби, визнані продуктові марки, унікальні технології, талант співробітників і т.п.
.
Навколишнє середовище, що представляє сукупність усіх факторів, які впливають на можливості організації досягати своїх цілей за допомогою обраних стратегій.
Особові достоїнства, якими володіє організація.
У місії з урахуванням цих факторів відбиваються напрямки діяльності організації. У ній констатується відповідальність організації перед усіма групами впливу. Вона визначає чітким образом загальну мету організації, що надалі може бути конкретизована на окремі цілі і задачі.
Єдиних підходів до формулювання місії не існує. Використовуються як єдине формулювання місії, так і місія, сформульована в декілька позицій.
Місія організації повинна мати мотивуючий характер. Максимізація прибутку, підвищення вартості акцій, збільшення випуску продукції не грають сильної мотивуючої ролі для співробітників організації — це, скоріше, результат реалізації визначених стратегій. Таку мотивуючу роль у більшому ступені грає чітке уявлення співробітників про соціальну важливість своєї роботи.
Так, якщо підприємство по випуску мінеральних добрив сформулює свою місію в розрізі забезпечення лідерства по випуску окремих видів добрива, навряд чи ця прозаїчна місія надихне співробітників на творчу працю. Іншого ефекту очікується, якщо місія буде сформульована як внесення посильного вкладу в рішення проблеми боротьби з голодом на земній кулі.
Місія поліграфічного підприємства „Експрес”
„Наша мета – це вирішення проблем, пов’язаних з налагодженням випуску якісної вітчизняної поліграфічної продукції, створення нових робочих місць і культури виробництва, що зберігає й захищає навколишнє середовище”
Місія не містить конкретних вказівок щодо того, що, як і в які терміни варто робити організації. Такі зведення виходять при формулюванні цілей організації.
Стратегічне планування також припускає постановку для визначеного періоду часу стратегічних цілей, що повинні бути достатньо конкретними і вимірюваними за допомогою визначених критеріїв. Якщо формулювання місії припускає досить широкі заяви, типу «бути кращими у світі», то стратегічні цілі повинні чітко визначити, що це означає.
Можна виділити шістьох типів цілей:
Досягнення визначених значень показника ринкової частки.
Інноваційні цілі. Без розробки нових продуктів і надання нових послуг організація дуже швидко може бути поглинута конкурентами їхньої боротьби. Прикладом цілі даного типу може бути: 50% об’єму продажів повинно бути забезпечено за рахунок продукції і послуг, впроваджених за останні п’ять років.
Ресурсні цілі характеризують прагнення організації залучати більш коштовні ресурси: кваліфікованих співробітників, капітал. Ці цілі мають маркетинговий характер. Так, організації конкурують по залученню найбільш розумних випускників вузів, роздрібні торговці — за краще місце розташування торгових точок. Очевидно, що досягнення даних цілей створює передумови для виконання інших цілей.
Цілі підвищення ефективності діяльності. Очевидно, що якщо персонал, капітал і виробничо-технічний потенціал не використовуються досить ефективно, то і потреби споживачів будуть задовольнятися погано, або це буде виправлено за рахунок надмірних витрат ресурсів.
Соціальні цілі спрямовані на зниження негативного впливу на природне середовище, на надання допомоги суспільству в рішенні проблем зайнятості і т.п..
Цілі одержання визначеного прибутку можуть бути встановлені тільки після формулювання попередніх цілей. Прибуток є тієї необхідною «принадою», що може допомогти залучити капітал і стимулювати бажання власників розділити ризик. Прибуток тому краще розглядати скоріше як обмежувальну мету. Мінімальна пр
3.3. МІСІЯ, ГЕНЕРАЛЬНА МЕТА ПІДПРИЄМСТВА
3.3. МІСІЯ, ГЕНЕРАЛЬНА МЕТА ПІДПРИЄМСТВА
У зарубіжному менеджменті наприкінці 80-х років цілі для підприємства встановлювали в межах концепції «бачення», «місії» або стратегічного спря-мування, що розвивало концепцію «стратегічного мислення» як основи для діяльності.
Такий підхід має забезпечити зв’язок між загальними, якісними цілями підприємства та її специфічними суто виробничо-комерційними орієнтирами.
Далі це дістало розвиток у «раціоналізації суспільної вигоди», яка трактува-лася для акціонерних товариств як забезпечення інтересів різних груп акціо-нерів, що, в свою чергу, є відображенням змін на ринку капіталу.
Генеральна мета підприємства (ГМП) чи організації торкається її довго-строкової спрямованості та орієнтації на конкретний тип діяльності. У рин-ковій економіці тип діяльності задається ринковою ситуацією, потребами ри-нку, а також іншими чинниками середовища: ГМП у ринковій економіці трактується як місія.
Місія — мета, задля якої існує організація.
Місія тісно пов’язана з такими категоріями, як «бачення» розвитку фірми, «філософія існування фірми» тощо, і майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства.
Управлінська цінність формулювання місії полягає у визначенні довго-строкової орієнтації підприємства та основних рішень стосовно узгоджених дій з реалізації «бачення» його розвитку.
«Бачення» — погляд вищого керівництва підприємства на те, якою може чи має бути організація (підприємство) за найсприятливішого збігу обставин.
Місія складається з довгострокового «бачення» того, що організація прагне робити, та з того, якою організацією вона намагається стати.
За умов, коли керівники підприємства «не мають чіткого «бачення» того, що організація збирається робити та чим стати, їхні рішення та дії більш схожі на блокування шляхів розвитку згори, ніж на їх розчищення» [52].
«Бачення» дуже тісно пов’язане з філософією функціонування підприємс-тва.
Філософія функціонування підприємства — це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та бажа-ною позицією, способом життя підприємства, які є основними настановами процесу мислення, інтелектуальних робіт, що зумовлюють процеси, проце-дури, технологію та зміст рішень. Нині домінуючою філософією розвинених, процвітаючих організацій є підприємництво як основа руху вперед, створен-ня цінностей та виконання вимог щодо соціальної відповідальності.
Досить значна кількість авторів вважає за потрібне починати формування та аналіз діяльності будь-якої організації з таких суттєвих категорій, як «ба-чення», філософія існування, цінності, що поділяються персоналом, і місія.
Перш ніж розпочинати процес прийняття рішення щодо подальшого роз-витку підприємства, кожен керівник має чітко відповісти на такі запитання: «До якої сфери належить наша нинішня діяльність? Чим ми збираємося за-йматися в майбутньому?» Відповідь на ці запитання допоможе оцінити мас-штаби та глибину перетворень в організації, характер управління цими змі-нами. Найчастіше відповідь на зазначені запитання в концентрованому вигляді визначається у місії підприємства.
Серед зазначених категорій місія є найбільш конкретною.
Рис. 3.4. Роль місії організації
Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уяв-лення про продукцію чи послугу, яка може знайти збут на конкретному сег-менті ринку, про організаційно-технологічні можливості виготовлення кон-курентоспроможного продукту, про існування суспільної відповідальності фірми, що поряд з ідеєю самовизначення та формування неповторного пози-тивного іміджу є основою філософії існування підприємства в сучасних умо-вах.
Місія, сформульована на таких засадах, відіграє роль сили, що об’єднує зусил-ля працівників, дає змогу сполучити різні цілі та інтереси різних груп людей (на-приклад, акціонерів, менеджерів, працівників усіх ланок, профспілок), визначити загальний діапазон обов’язків виконавців, що беруть участь у діяльності підпри-ємства; й розумні передумови розподілу ресурсів з урахуванням системних і лока-льних пріоритетів, а також оцінити дію окремих факторів та елементів зовнішньо-го й внутрішнього середовища під єдиним «кутом зору» (сприяють вони чи ні виконанню місії), тобто скласти загальну «панораму бізнесу».
Місія, як правило, являє собою короткий вислів, що добре запам’ятовується. Добре обізнані фахівці рекомендують використовувати прості речення, зрозумілі працівникам і людям, що існують за межами підприємства. Головне — це сфор-мулювати, яку потребу задовольняє фірма, хто «цільовий споживач», чим кращі товари порівняно з товарами інших фірм (тобто чому треба купувати ці, а не інші товари).
Можна сказати, що місія — це своєрідна текстова реклама, хоча її роль та значення для підприємства виходять далеко за межі рекламного оголошення.
Місія — генеральна мета, яка стосується її довгострокової орієнтації на який-небудь вид діяльності та відповідне місце на ринку; при чому «місце на ринку» розглядається з таких точок зору: які групи споживачів обслугову-ються, які функції при цьому виконуються, які виробничі процеси викорис-товуються.
Існують чіткі правила вибору місії (генеральної мети)1 підприємства чи організації, які дають змогу досить жорстко пов’язати об’єктивні та суб’єктивні її сторони.
Правило 1. Забезпечити відкриту розробку та обговорення мети серед співробітників та інших зацікавлених у діяльності підприємства осіб (за до-помогою формальних процедур, що дає змогу компенсувати наслідки змін у складі співробітників і враховувати альтернативи в ході формулювання та коригування мети).
Правило 2. Встановити, оцінити та обговорити альтернативні варіанти ме-ти в межах організації (що допомагає співробітникам усвідомити, чим є на-справді організація, де вони працюють).
Правило 3. Визначити в процесі обговорення прихильників і супротивників. Перші об’єднуються навколо мети, інші — усвідомлюють, що їхні джерела еко-номічного та морального задоволення перебувають за межами цієї організації, і приймають рішення про звільнення.
Міжнародна теорія та практика висунули та вдосконалили широкий спектр евристичних методів формулювання та аналізу цілей: «мозкова ата-ка», «альтернативні сценарії майбутнього», «кібернетичні сесії», «вправи ди-летантів», «метод Дельфі» тощо. Досвід показав, що тільки використання су-купності методів дає змогу висунути цілі, що відповідають вимогам, які існують щодо цілей розвитку та цілей управління.
Через багатоцільовий характер діяльності підприємства дуже гостро по-стає проблема визначення та балансу різноспрямованих цілей, що ними ко-ристується підприємство у своєму розвитку.
Нині уже не викликає подиву або протидії домінування багатоцільового підходу до діяльності підприємств або організацій. На практиці це знаходить вираження в характері рішень, що їх приймає керівництво підприємствами.
Це означає:
відхід від оптимізації як способу пошуку найкращих рішень;
опанування та широке застосування методів субоптимізації, яка дає змогу знаходити рішення, що задовольняє більшість.
Причини субоптимізації досліджували Д. Міллер і М. Старр, які довели:
1) діяльність організації не можна описати та визначити одним показни-ком;
2) множинність цілей потрібна для відображення різноманіття зв’язків ор-ганізації зі складним, поділеним на різні сегменти та елементи середовищем;
3) усередині організації єдність цілей є уявною. Кожна група та індивід, котрі мають до організації відношення, користуються власними інтересами, що містить ознаки потенційного конфлікту;
4) субоптимізація потрібна, оскільки не збігаються довго- й короткостро-кові орієнтири, дії та інтереси; вона зумовлена дисбалансом часових характе-ристик і змісту рішень, що приймаються.
5) виходячи з принципу «обмеженої раціональності», керівники підпри-ємств завжди приймають рішення в умовах хронічної нестачі необхідної ін-формації та засобів її обробки.
Навіть якщо обрано критерій оптимальності, фактично досягти його неможливо.
Усі цілі встановлюються на основі місії, переваг вищого керівництва (що проявляються у вигляді «бачення»), позицій, які організація чи підприємство має в зовнішньому середовищі, та інших факторів, що відбивають бажаний стан організації (попри все — це відноситься до її «виходів»), яких треба дося-гти завдяки використанню її потенціалу [4].
Для того щоб досягти цілі, особливу увагу треба приділити процесам іде-нтифікації та адаптації.
Процес ідентифікації — це взаємозв’язок, ототожнення окремими особа-ми цілей організації з власними цілями.
Процес адаптації — це дії, за допомогою яких індивіди намагаються впливати на цілі організації, змінюючи їх.
Система цілей підприємства є результатом протікання обох цих процесів та стосується проблем організаційної поведінки.
51 Заявление о миссии от лучших компаний мира
Вы когда-нибудь пробовали искать примеры заявлений о миссии? Это может быть утомительно.
Но если посмотреть на набор заявлений о миссии в различных отраслях, мы можем многому научиться в создании целенаправленных компаний.
Независимо от того, являетесь ли вы генеральным директором своей компании или руководителем компании, искусство написания целенаправленной миссии — ценный навык.
Мне было так любопытно узнать о заявлениях о миссии, что я собрал 51 пример заявлений о задачах самых успешных компаний мира.Я надеюсь, что это будет полезно для других, изучающих эту тему.
Если вы найдете этот пост полезным, рассмотрите возможность добавления в , оставив комментарий ниже уже на этой странице или поделившись этим постом с другими.
Моя небольшая книга «Простое руководство по рисованию: как использовать визуальное мышление для улучшения коммуникации и решения проблем» теперь доступна на Amazon. Узнать больше Социальные сети и электронная коммерция
Заявления о миссии
«Чтобы дать авторам возможность делать свои лучшие работы и доводить их до аудитории, которой они заслуживают.
”
«Объединить профессионалов со всего мира, чтобы сделать их более продуктивными и успешными».
«Чтобы дать людям возможность делиться и сделать мир более открытым и взаимосвязанным».
«Чтобы дать каждому возможность создавать идеи и информацию и делиться ими мгновенно, без препятствий».
«Быть самой клиентоориентированной компанией Земли, где клиенты могут находить и открывать для себя все, что они могут захотеть купить в Интернете, и стремится предлагать своим клиентам самые низкие цены.”
«Стать модным местом №1 для людей 20-летнего возраста во всем мире».
«Чтобы упростить ведение бизнеса в любом месте».
«Создать в Интернете самое удобное, безопасное и экономичное платежное решение».
Заявления о миссии в сфере инноваций и СМИ
«Uber эволюционирует вместе с миром. Беспрепятственно связывая водителей с водителями через наши приложения, мы делаем города более доступными, открывая больше возможностей для водителей и больше бизнеса для водителей.
”
«Когда мы создавали Tesla десять лет назад, наша цель была такой же, как и сегодня: ускорить появление экологически безопасного транспорта, как можно скорее вывести на рынок привлекательные электромобили для массового рынка».
«Чтобы помочь воплотить творческие проекты в жизнь».
«Помочь человечеству процветать, давая возможность всем командам работать вместе без особых усилий».
«Чтобы обогатить жизнь людей с помощью программ и услуг, которые информируют, просвещают и развлекают.”
«Доставить информацию о людях, идеях и технологиях, меняющих мир.
Определение миссии Merriam-Webster
миссия | \ ˈMi-shən \1a : конкретное задание, которое поручено человеку или группе Их миссия заключалась в помощи жертвам катастрофы.
b (1) : определенная военная, военно-морская или аэрокосмическая задача бомбардировка космический полет
(2) : полет самолета или космического корабля при выполнении миссии миссия на Марс
c : заранее установленная и часто добровольная цель или цель изложение миссии компании
3 : группа лиц, отправленных для оказания услуг или осуществления деятельности: например,
a : группа, отправленная в другую страну для проведения дипломатических или политических переговоров член торгового представительства
c : команда специалистов или деятелей культуры, отправленная в зарубежную страну служил с миссией по совершенствованию методов ведения сельского хозяйства
4a : служение, уполномоченное религиозной организацией для распространения (см.
пункт 3b пропаганды) своей веры или выполнения гуманитарной работы
… Был небольшой порт под названием Куинчанг, куда отцы миссии обычно высаживались из Макао, чтобы научить китайцев христианской религии… — Даниэль Дефо b : назначение или работа в сфере миссионерской деятельностиc (1) : учреждение миссии
(2) : местная церковь или приход, зависящий от более крупной религиозной организации в плане руководства или финансовой поддержки Испанские миссии в Калифорнии
d миссии множественное число : организованная миссионерская работа
e : курс проповедей и услуг, проводимых для обращения нецерковников или оживления христианской веры проповедническая миссия
5 устаревшая : акт или пример отправки
миссии; Missioning \ ˈmi- sh (ə-) niŋ \переходный глагол
1 : отправить или поручить миссию
2 : выполнять религиозную миссию в пределах
1 : или относящийся к стилю, использовавшемуся в ранних испанских миссиях на юго-западе США.
С.
архитектура миссии
2 : , относящаяся к стилю простой тяжелой, обычно дубовой мебели, или имеющая характерные черты этого стиля, родом из США в начале 20-го века
Миссия | \ ˈMi-shən \1 город возле Рио-Гранде на юге Техаса жителей 77,058
2 муниципалитета на реке Фрейзер на юго-западе Британской Колумбии, Канада жителей 36 426
миссия — Wiktionary
Английский [править]
Этимология [править]
Заимствовано из латинского missiōnem , винительного падежа от missiō («отправка, отправка, отправка, выписка, освобождение, отпущение, прекращение»), from mittō («Я посылаю»).
Произношение [править]
Существительное [править]
миссия ( счетных и несчетных , множественных миссий )
- (счетный) Набор задач, выполняющих цель или обязанность; задание, поставленное работодателем или им самим.
- (бесчисленное множество) Религиозная евангелизация.
- (во множественном числе «миссии») благотворительные организации третьего мира, особенно те, которые проповедуют, а также предоставляют помощь.
- (исчисляемый) (католическая традиция) нечастое собрание верующих в приходе, обычно являющееся частью более крупного регионального мероприятия с центральной темой.
- Количество лиц, назначенных для выполнения каких-либо услуг; делегация; посольство.
- (устаревшее) увольнение; уволить со службы
- Поселок или здание, служившее базой для миссионерской работы.
Многие города Америки выросли из испанских миссий .
Производные термины [править]
Термины, полученные из миссии
Связанные термины [править]
Переводы [править]
набор задач, который выполняет цель
религиозный евангелизм
|
Глагол [править]
миссия ( простое настоящее в единственном числе от третьего лица миссий , причастие настоящего задание , простое причастие прошедшего и прошедшего времени назначено )
- (переходный) Отправить в командировку.
- заниматься миссионерской работой, обращать в свою веру
Дополнительная литература [править]
Анаграммы [править]
финский [править]
Существительное [править]
миссия
- родительный падеж единственного числа от missio
Этимология [править]
Из старофранцузского mission , заимствовано из латинского missiō, missiōnem
Произношение [править]
Существительное [править]
миссия f ( множественное число миссия )
- миссия (дежурство, связанное с выполнением запроса)
- миссия (религиозный евангелизм)
Связанные термины [править]
Дополнительная литература [править]
Анаграммы [править]
Этимология [править]
Из старофранцузского mission , заимствовано из латинского missiō, missiōnem .
Комментариев нет