Роль міжнародних організацій: : ̳ — BestReferat.ru

Роль міжнародних організацій: : ̳ — BestReferat.ru

Содержание

Міжнародна організація — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Міжнародна міжурядова організація (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO’s)), найчастіше асоціюється із терміном Міжнародна організація — об’єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету.

Міжнародні міжурядові організації часто називають міжнародними організаціями, хоча останніми можуть називатися також і міжнародні неурядові організації (INGOs), такі як міжнародні неприбуткові організації, чи мультинаціональні корпорації. Міжнародні міжурядові організації є важливим суб’єктом в публічному міжнародному праві, починають діяти після підписання певного взаємного договору, ратифікованого державами-учасниками.

Міністерство закордонних справ України відповідає за ведення Єдиного державного реєстру міжнародних організацій, членом яких є Україна.

Інформація Реєстру оновлюється двічі на рік.

  1. членство 3-х і більше країн;
  2. наявність установчого міжнародного договору;
  3. постійні органи і штаб-квартира;
  4. повага суверенітету членів-держав;
  5. невтручання організації у внутрішні справи країн — членів організації;
  6. встановлення порядку, прийняття рішень і їх юридичної сили;

Функції міжнародних організацій

Міжнародні організації виконують, як правило, такі основні функції:

1) вони є інструментами зовнішньої політики окремих держав;

2) арена для дискусій членів організації;

3) у межах своєї компетенції беруть участь у створенні юридичних норм;

4) слугують одним з найважливіших каналів міжнародної соціалізації для держав, що прагнуть вступити до них;

5) беруть участь у регулюванні тієї чи іншої форми світогосподарських зв’язків.

  • За предметом діяльності — політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров’я, культури та ін.
  • За колом учасників — універсальні, регіональні.
  • За порядком прийому нових членів — відкриті, закриті.
  • За цілями та принципами діяльності — з загальною компетенцією, зі спеціальною компетенцією.
  • За кількістю членів — всесвітні, групові.

Міжнародні організації[ред. | ред. код]

Загальнополітичні організації: Організація Об’єднаних Націй (ООН), Ліга Арабських Держав (ЛАД), Організація Американських Держав (ОАД), Організація Африканської Єдності (ОАЄ), Азіатсько-Тихоокеанська Рада (АЗПАК).

Військово-політичні організації: Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейський союз (ЗЄС), АНЗЮС тощо.

Міжнародні економічні об’єднання: Світова організація торгівлі (СОТ), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), НАФТА.

Регіональні організації: Європейський Союз (ЄС), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ (ГУАМ), Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ).

Валютно-фінансові організації: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ).

Міжнародні економічні відносини — Вікіпедія

Міжнаро́дні економі́чні відно́сини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.

Історичний розвиток міжнародних економічних відносин[ред. | ред. код]

Міжнародні економічні відносини своїм корінням сягають глибокої давнини. Початком їх розвитку вважають перші елементарні форми «міжнародної» торгівлі, що уособлювала у собі натуральний обмін між окремими особами, сім’ями, племенами тощо. Першими предметами «міжнародного» обміну були надлишки окремих товарів та засоби виробництва.

Уперше міжнародна торгівля проявилася як торгівля між країнами у період рабовласницького ладу. Тоді основними предметами обміну стали предмети розкоші, деякі види сировинних матеріалів, а також раби.

У період капіталізму міжнародна торгівля набула особливого розвитку. Перехід від натурального виробництва до товарно-грошових відносин, поява великого машинного виробництва, покращення умов транспортування, розвиток ринкових відносин стимулювали поширення зовнішньої торгівлі. На цьому часовому проміжку до торгівлі були залучені майже всі країни світу. Формується світовий ринок, а наприкінці XIX ст., з переходом до монополістичного капіталізму, утворилася світова система господарства. Саме в цей період міжнародні відносини перестають обмежуватись лише торгівлею. Їх об’єктом стають також фактори виробництва.

Початок інтернаціоналізації господарських відносин разом із міжнародним капіталом сприяли виникненню монополістичних об’єднань.

Між ними зав’язалася гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладання капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний поділ світу.
[1]

Монополістичний капітал економічно розвинутих країн почав проникати на територію менш розвинених, і, закріплюючись, забезпечував собі не тільки економічне, але й політико-адміністративне панування над «поглиненою» державною. Цей процес призвів до завершення формування територіального поділу світу між розвиненими країнами та розподілу колоній. Почався специфічний колоніальний поділ праці, у якому країни-метрополії нав’язували вигідну для себе спеціалізацію країнам-колоніям, який повністю підпорядковував господарство залежних країн експорту певного виду сировини.

Після завершення Першої світової війни розпочався процес деколонізації, який завершився в 60-х роках XX ст., і у результаті якого світове господарство набуло сучасного вигляду. Особливостями цього господарства є взаємопроникнення економічних систем, перетворення національного виробництва на інтернаціональне, набуття ним міжнародних і міжнаціональних ознак; активізація спільної підприємницької діяльності із масштабним залученням до неї іноземного капіталу, формування інтернаціональних господарських комплексів, виникнення міжнародної власності.

Поняття міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин[ред. | ред. код]

Історичне формування світового ринку стало головною засадою зв’язків між державами, що базувалися на засадах міжнародної економіки.

Наприкінці XIX ст. міжнародна економіка трактувалася як сукупна взаємодія усіх національних економік і міжнародних економічних відносин. У широкому розумінні міжнародною економікою є теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу.

У вузькому розумінні міжнародною економікою є частина ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин у міжнародному обміні товарами та послугами, русі факторів виробництва, творенні міжнародної економічної політики країн.

Міжнародна економіка як наймолодша складова частина сучасної економічної теорії вивчалася спочатку тільки у призмі макро- та мікроекономіки, та лише наприкінці XIX — початку ХХ ст. утворилася як окрема наука.

Схема функціонування міжнародної економіки

Міжнародна економіка функціонує за специфічною схемою, яка містить економіку окремої країни (особливості зв’язків між споживачами та виробниками) у її взаємозв’язку із економіками інших країн (експорт, імпорт).

Ключовими категоріями, якими оперує міжнародна економіка є світовий ринок, міжнародна економічна діяльність, світове господарство тощо. Світовий ринок є механізмом інтернаціонального руху товарів та послуг, факторів виробництва, фінансових засобів під впливом і внутрішніх, і зовнішніх попиту та пропозиції. Дії із міжнародного переміщення товарів та послуг, фінансових засобів та факторів виробництва, які проявляються через укладання угод (здійснення певних операцій), через які передається право власності на фінансові та матеріальні активи, надаються послуги називаються міжнародною економічною діяльністю.

У зв’язку з тлумаченням складників сукупного поняття «міжнародна економіка» можна стверджувати: — міжнародну економіку не можна ототожнювати зі світовим господарством чи світовим ринком; — під міжнародною економікою слід розуміти потоки товарів, послуг, капіталів, інших факторів виробництва та фінансів між країнами.

Міжнародна економіка як дисципліна вивчає причини руху цих потоків, взаємопов’язаність, операції, що фіксують ці потоки та ефективність здійснення таких операцій. Вона включає до себе, на відміну від світового ринку, ще й фактори ризику, фактори попиту і пропозиції, які впливають на конкурентноздатність об’єктів і суб’єктів торгівлі.[2]

Невід’ємною складовою частиною міжнародної економіки є міжнародні економічні відносини, тобто такий різновид суспільних відносин, який виникає між суб’єктами господарювання різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Міжнародні економічні в

Роль міжнародних економічних організацій у світі — Студопедия

Реферат

“ПРОБЛЕМИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ”

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Роль міжнародних економічних організацій у світі

2. Проблеми інтеграції України у світове співтовариство

Висновки

Список літератури

ВСТУП

 

Глибока системна та структурна криза економіки, яка має місце в країнах колишнього Радянського Союзу та, зокрема, в Україні, впливає на всі макроекономічні показники цих країн (в тому числі й на стан торговельного та платіжного балансів, фінансово-економічну стабільність, на розвиток інвестиційного процесу в усьому виробничому комплексі тощо). Вирватися з критичної ситуації, а тим більше забезпечити належний рівень економічного розвитку лише за рахунок власних ресурсів майже неможливо. З огляду на це надзвичайно актуальною для України постає проблема отримання зовнішніх ресурсів, в тому числі через співробітництво з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО), насамперед з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ін. Цим зумовлюється актуальність вибраної теми і її важливе значення.


Питанням діяльності міжнародних, у тому числі економічних, організацій в літературі присвячується багато уваги. Питання діяльності міжнародних економічних організацій знаходяться в полі наукового пошуку В.Печуляка [5], Т.Ткачука [6], А.Мар’янович [4], В.Клочко [3], О.Білоруса [1] та інших.

Однак, враховуючи динамічний характер міжнародних економічних відносин, окремі питання правового статусу міжнародних економічних організацій, міжнародно-правового регулювання їх діяльності потребують переосмислення, а в деяких випадках і нових підходів у розумінні їх природи, що відповідало би вимогам сьогодення та сучасним тенденціям розвитку міжнародного економічного співробітництва.

Метою роботи є подальший розвиток досліджень про міжнародні економічні організації, зокрема перспективи інтеграції України до міжнародного економічного співтовариства.

Роль міжнародних економічних організацій у світі

У більшості випадків під міжнародною організацією розуміють постійно діюче добровільне об’єднання держав, створене на основі міжнародної угоди (договору) для вирішення визначених завдань у політичній, економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах міжнародного співробітництва, що має власну систему органів управління, самостійну (автономну) волю, об’єм якої визначається волею держав-членів, та відповідає вимогам міжнародного права.


Взагалі, в світі нараховується більше 100 міжнародних організацій, які більшою чи меншою мірою залучені до вивчення і регулювання економічних та соціальних проблем, є важливими форумами узгодження економічної політики між країнами. Вони є різними за складом, розміром, функціями і впливом на міжнародну економіку.

До найбільш важливих функцій, що виконують міжнародні організації, з погляду міжнародної економіки належать:

Сприяння — розповсюдження світового досвіду шляхом організації міжнародних конференцій, збір та аналіз статистичних і аналітичних даних, публікація та поширення статистики тощо.

Спостереження — нагляд за процесами, що відбуваються, з можливістю формулювання та оприлюднення офіційної точки зору на ті чи інші проблеми, формування громадської думки і здійснення тим самим впливу на економічну політику країни. Найбільш типовий приклад організації, що виконує функцію спостереження, є Організація Об’єднаних Націй (ООН), яка за допомогою резолюцій Генеральної Асамблеї спонукає країни до проведення певної економічної політики.

Нагляд — більш жорстка форма спостереження, що пов’язана з зобов’язаннями країн повідомляти на регулярній основі і за встановленою формою дані про свій економічний стан та заслуховувати рекомендації щодо сутності поточного економічного розвитку. Уряди, що підписали статути міжнародних організацій, які здійснюють нагляд, повинні приймати в себе місії експертів цих організацій, надавати їм всебічну інформацію і бути максимально відвертими. Типовий приклад — МВФ, головна функція якого полягає в жорсткому нагляді за економічною політикою країн-членів з метою надання ним заснованих на світовому досвіді рекомендацій для попередження потенційно можливих макроекономічних дисбалансів і найбільш ефективного вирішення існуючих проблем.

Регулювання — нагляд, що передбачає виконання країнами рекомендацій міжнародного співтовариства через розробку відповідних міжнародних норм і механізмів примусу до їх виконання. Прикладом є ВТО, в рамках якої встановлені певні правила міжнародної торгівлі, а також жорсткі антидемпінгові та інші процедури, що застосовуються до порушників цих правил.

«Сприяння-спостереження-нагляд-регулювання» — всі ці функції міжнародних організацій засновані лише на добрій волі країн, що беруть в них участь. Однак Міжнародний валютний фонд (МВФ) все ж частково виконує функцію наддержавного регулювання в тих країнах, які використовують його кредити, оскільки умовою надання кредитів є виконання урядом погодженої з МВФ програми економічних реформ.

Незважаючи на наявність спільних рис, міжнародні організації відрізняються між собою за своїми функціями та напрямками діяльності.

Основними функціями МВФ є нагляд за станом міжнародної валютної системи і макроекономічною політикою країн-членів, а також за розвитком міжнародної економіки в цілому; надання тимчасової фінансової допомоги шляхом кредитування країн, що відчувають складнощі з погашенням своїх міжнародних боргів в результаті незбалансованості платіжного балансу, а також надання технічної допомоги та консультацій урядам країн-членів в галузі державних фінансів, статистики, банківського регулювання і платіжного балансу.

Головним завданням Світового банку є надання кредитів країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою для здійснення структурної політики в сфері фінансів, енергетики, підтримки ринків праці, покращання навколишнього середовища, вдосконалення системи освіти та ін.

По відношенню до країн, що розвиваються, політика Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) передбачає допомогу урядам у формуванні в цих країнах основ ринкової за суттю економічної політики з пріоритетами розвитку приватновласницького сектора, модернізації інституційних структур, досягнення фінансової стабілізації, як першого етапу загальної макроекономічної стабілізації, проектування та здійснення відповідних першочергових проектів, що забезпечують економічний розвиток та поліпшують соціальне становище в цих країнах тощо.

Основними функціями Всесвітньої торгівельної організації (ВТО) є нагляд за виконанням багатосторонніх торговельних угод і торговельною політикою держав, проведення багатосторонніх торговельних переговорів, сприяння розв’язанню торговельних спорів, контроль за розвитком міжнародної торгівлі та надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі, організація технічної допомоги, навчання персоналу, співробітництво з іншими міжнародними організаціями з питань торговельної політики.

Особливу роль у системі міжнародних організацій відіграє Система Організації Об’єднаних Націй. Вона має в своєму складі 18 спеціалізованих установ, одну автономну міжнародну організацію, Міжнародну агенцію з атомної енергетики та ряд програм, рад та комісій.

Всі зазначені та інші міжнародні організації тою чи іншою мірою допомагають країнам з перехідною економікою у сфері економіки та фінансів, а також у соціальних та інституційних перетвореннях.


Роль резолюцій міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права.

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 19Следующая ⇒

На даному етапі збільшується роль рішень міжнародних організацій як одного із найприйнятніших способів регулювання міжнародних відносин. Ці рішення характеризуються оперативністю їх прийняття та можливістю регулювання широкого кола питань. Тим не менше, проблема правової сили рішень міжнародних організацій та їх юридичної природи ще не знайшла свого вирішення. У зв’язку з цим, автор вважає доцільним дати відповідь на запитання, чи є рішення міжнародних організацій джерелом міжнародного права, якщо так, то за яких умов, і чи створені ефективні механізми впровадження цих рішень у життя.

Факт участі міжнародних організацій у міжнародному правотворчому процесі у тій чи іншій мірі, визнається більшістю юристів-міжнародників. Як вважає російський дослідник Маргієв, «будучи складовою частиною міжнародної системи, міжнародні організації поряд з державами істотно впливають на хід світового розвитку, здійснюючи нормотворчу і пов’язані з нею кодифікаційну та контрольну функції» [4, С. 46].

Рішення міжнародних організацій приймаються, як правило, у формі резолюцій, що мають рекомендаційний характер. В той же час необхідною рисою джерела міжнародного права є обов’язковість, тобто формулювання правила поведінки суб’єктів права, за невиконання якого до відповідного суб’єкта можуть бути застосовані міри міжнародно-правової відповідальності [6, С. 26]. Незважаючи на це, все більше дослідників визнають, що за певних умов рішення міжнародних організацій стають джерелами міжнародного права, чи хоча б джерелами права міжнародних організацій.

На даний час немаєоднозначної відповіді на те, чи можуть міжнародні організації самі безпосередньо в односторонньому порядку приймати нормативно-правові акти, тобто акти, що містять норми міжнародного права. Дослідники розходяться у відповідях на дане запитання. Однак вважається, що позиція авторів, які визнають за міжнародними організаціями таку здатність, є аргументованішою і, крім того, підтверджується практикою.

Рішення міжнародних організацій загальної компетенції, як правило, визнавались джерелами міжнародного права ще в радянській науці. Так, на думку радянського дослідника Мінасяна «…постанови, що мають демократичний зміст, спрямовані на захист миру та розвиток співпраці між державами, незважаючи на їх соціальний устрій, є джерелами міжнародного права» [5, С. 13]. Іншої думки дотримується російський юрист-міжнародник Тункін. Так, хоча він і вказує, що «Генеральна Асамблея … приймає обов’язкові постанови лише з вузького кола питань, переважно організаційних та фінансових», далі він зазначає, що правила, сформульовані в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, можуть стати нормами міжнародного права таким самим чином, як формуються внутрішньо-правові норми. Щодо рішень спеціалізованих міжнародних організацій він пише: «Роль нормативних рекомендацій спеціалізованих міжнародних організацій у міжнародних відносинах, без сумніву, зростає. Тому встановлення їх юридичної природи та дійсної ролі має як теоретичне, так і практичне значення» [8, С. 150-159].

Особливо важливими з цієї точки зору є рішення міжнародних економічних організацій. Це пояснюється тим, що вони частіше від інших міжнародних організацій використовують можливість регулювання міжнародних відносин (економічних) за допомогою прийнятих ними рішень. Це зумовлено тим, що міжнародні економічні відносини постійно розвиваються та вимагають міжнародно-правового регулювання, а у зв’язку з недостатньою оперативністю регулювання на договірній основі вони у значній мірі визначаються рішеннями міжнародних економічних організацій.

У цьому плані цікава позиція російського дослідника В. Шумілова, який визнає, що «рішення (резолюції) міжнародних організацій є спеціальними джерелами міжнародного економічного права [9, С. 43-44], та вважає, що вказані документи містять декілька видів норм, таких як: діючі правові принципи та норми міжнародного економічного права; нові принципи та норми, які в результаті згоди держав (opinio juris), без тривалої практики та прецедентів стають нормами міжнародного права; політичні (рекомендаційні) норми, що мають високу обов’язкову силу морально-політичного характеру (м’яке право).

Таким чином, можна зробити висновок, що проблема юридичної природи рішень міжнародних організацій не є повністю вивченою. Деякі постанови міжнародних організацій є за своєю природою міжнародно-правовими актами і більше того, джерелами міжнародного права. Однак досі нема чіткого списку критеріїв відповідності рішень міжнародних організацій джерелам міжнародного права.

На нашу думку, для дослідження ефективності виконання рішень міжнародних організацій слід детальніше зупинитися на рішеннях ООН, адже її роль в нормотворчому процесі не підлягає сумніву. Ми вважаємо за доцільне зосередитися на тому, наскільки ефективно рішення основних органів ООН (Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки) втілюються в життя.

Питання про юридичну силу резолюцій Генеральної Асамблеї ООН викликає жваві суперечки серед його дослідників. Основні розбіжності стосуються таких проблем:

· — чи мають вказані резолюції обов’язковий характер для держав-членів ООН, чи ж їх значення не виходить за рамки рекомендацій;

· — чи можуть вони розглядатися як джерела міжнародного права.

Відповіді на дані питання є діаметрально протилежними.

«Рекомендації Генеральної Асамблеї, як і інших органів ООН, – пише Д. Лєвін, – не можуть розглядатись як джерела міжнародного права. Вони не мають обов’язкової сили для членів Організації Об’єднаних Націй, якщо останні не висловили своєї згоди з ними» [2, С. 103]. Інший дослідник Н. Мінасян навпаки вважає всі резолюції Генеральної Асамблеї, що не порушують Статуту ООН, джерелами міжнародного права [5, С. 14].

Однак, на думку автора, для відповіді на ці проблемні запитання варто звернутися до Статуту ООН. Аналіз його положень, що стосуються функцій та повноважень Генеральної Асамблеї, показує, що постанови цього органу не є однорідними за своєю правовою природою та юридичною силою.

Питання, з яких Генеральна Асамблея може приймати резолюції, варто поділити на три основні групи:

1. питання співпраці держав у політичній, економічній, соціальній, гуманітарній та інших сферах;

2. питання підтримання міжнародного миру та безпеки;

3. питання внутрішньо-організаційного характеру.

Остання група резолюцій стосується регламентації внутрішнього життя самої організації і спрямована на забезпечення нормального її функціонування. Це, скажімо, резолюції з питань прийому нових членів ООН, призупинення прав та привілеїв держав-членів, затвердження щорічного регулярного бюджету ООН, виборів членів Ради Безпеки, ЕКОСОРу та інших органів, призначення Генерального секретаря, створення допоміжних органів, вироблення правил процедури тощо. Багато таких рішень мають виключно технічно-процедурний характер (про передачу питання на розгляд певному органу, про перенесення дати його обговорення і т.д.) [3, С. 49]. Резолюції з внутрішньо-організаційних питань можуть бути адресованими як окремим органам ООН, так і державам-членам, або одним та іншим одночасно.

Що стосується юридичної сили цих актів Генеральної Асамблеї ООН, то безсумнівно органи, підпорядковані їй (ЄКОСОР, Секретаріат, допоміжні органи тощо), повинні неухильно виконувати резолюції. Крім того, дані резолюції є обов’язковими і для держав-членів ООН. Проте вони не можуть створювати нових норм міжнародного права, оскільки стосуються виключно внутрішньо-організаційних і технічно-процедурних питань. Тому ці резолюції не можна розглядати як джерела міжнародного права. Обов’язковість їх виконання випливає із самого факту вступу держав до організації і взятих при цьому на себе зобов’язань забезпечувати нормальне функціонування ООН.

У даному випадку йде мова про особливий правовий механізм створення актів міжнародної організації. Однак було б дещо невірним кваліфікувати такі акти як спільні постанови зазначених органів. Рекомендації Ради Безпеки виступають у такому випадку як перший і обов’язковий етап розробки постанов Генеральної Асамблеї. Без такої рекомендації не може бути прийняте рішення з даного питання [3, С. 50].

Виникає питання, якою юридичною силою наділені такі рішення. Видається, що можна говорити про більшу авторитетність таких рішень, оскільки в них виражена воля двох основних органів ООН, в тому числі і Ради Безпеки, яка несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки.

Якщо розглядати резолюції Генеральної Асамблеї з питань співпраці держав у політичній, економічній, соціальній, та інших сферах, а також з питань підтримання міжнародного миру та безпеки, то практика показує, що вони мають лише факультативний характер.

Дещо іншого характеру набувають угоди, укладені між Генеральною Асамблеєю та іншими міжнародними організаціями (перш за все, спеціалізованими установами ООН) чи певними державами (як от про надання технічної допомоги, про місцезнаходження центральних установ ООН тощо). У даному випадку у правотворчому процесі бере участь не лише Генеральна Асамблея; заключає договір інший орган ООН (від імені ГА), на рівних правах з яким у процесі розробки документу діє і друга сторона договору. На практиці ж Генеральна Асамблея виступає у якості останньої інстанції, в результаті чого лише після її затвердження угода набуває обов’язкової сили [3, С. 51].

Згідно Статуту ООН, Рада Безпеки уповноважена приймати рішення з питань підтримання міжнародного миру та безпеки та вирішення суперечок між державами. Однак, як показують події останніх років, держави-члени ООН не завжди вважають за необхідне виконувати рішення ООН. Так, як мінімум 90 резолюцій Ради Безпеки не було виконано протягом 1992-2002 років. Для порівняння, за цей час було виконано більше 1300 резолюцій [1, С. 24]. Як відомо, рішення Ради Безпеки можна вважати прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 9 держав, а п’ять постійних членів не наклали на нього вето [7]. З початку 1970-их років США застосовували право вето майже 50 разів, більше, ніж будь-який інший член Ради Безпеки. Можна із впевненістю вважати, що якщо б дане вето не накладалось, то невиконаних резолюцій було б ще більше. Найчастіше рішення міжнародного співтовариства не виконували Ізраїль, Туреччина, Марокко, Індонезія [1, С. 25]. Крім того, не виконуються або частково виконуються резолюції, що не містять чітких формулювань.

Можна зробити висновок, що незважаючи на гострі дебати між юристами щодо юридичної дії рішень міжнародних організацій, зокрема ООН, практика показує, що держави-члени не виконують даних рішень, якщо це суперечить їх національним інтересам, і практично не існує механізмів, що можуть змусити державу до виконання постанов міжнародних організацій.

Отже, проблема правової сили рішень міжнародних організацій та їх юридичної природи ще не знайшла свого вирішення. Існують діаметрально протилежні погляди щодо того, чи є рішення міжнародних організацій джерелами міжнародного права. Аналіз резолюцій Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН показує, що тільки рішення щодо питань внутрішньоорганізаційного характеру мають характер джерел міжнародного права та ефективно виконуються. Натомість рішення, що спричиняють певні обов’язки для держав-членів, особливо обов’язки, що суперечать їх національним інтересам, не виконуються з огляду на відсутність дієвих механізмів, що можуть примусити державу виконати ту чи іншу резолюцію основних органів ООН.



Читайте также:

 

Міжнародні організації — ЦІЛІСНІСТЬ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

Однозначного визначення міжнародної організації немає. Ширше визначення зазвичай включає міжнародні урядові організації та міжнародні неурядові організації (НУО).Словник статистичних термінів ОЕСР визначає міжнародні організації як “органи, створені формальними політичними угодами учасників, що мають статус міжнародних договорів; їхнє існування визнається правом країн-учасниць; вони не розглядаються як резиденти країн, у яких вони розташовані”.

Міжнародні організації відіграють важливу роль у керівництві та реформування сфери безпеки. Вони надають інформацію та консультації; підвищують поінформованість з питань безпеки; фінансують навчання, програми та проекти з багатьох важливих питань, таких, як технічні навички, керівництво сектором безпеки, нагляд, розбудова доброчесності. Міжнародні організації також відіграють провідну роль у процесі нормотворчості, забезпеченні підзвітності та верховенства права. Крім того, вони забезпечують канал зв’язку між урядами та суспільством, а також між різними країнами, іншими міжнародними органами та діячами, що займаються керівництвом та реформуванням сфери безпеки.

Участь міжнародних організацій у реформуванні сфери безпеки почала рости у 1990-х рр., коли вони зрозуміли, що заходи розвитку, особливо під час і після конфліктів, не можуть бути успішними в умовах загроз. Керівництво сферою безпеки стали розглядати як важливий елемент організації, врядування і проектів реконструкції. Крім того, демократичний нагляд за сферою безпеки став важливою умовою партнерських відносин і членства в таких організаціях, як ЄС, НАТО і Рада Європи.

Відтоді участь міжнародних організацій у процесах реформування сфери безпеки перетворилась на лавину заходів і проектів, що перетинаються між собою. Це особливо стосується країн під час та після конфліктів, де різні організації змагаються за донорів і ресурси. Недавнє графічне дослідження, проведене  Академією Фольке Бернадотта, ілюструє цю дилему в Україні.[1] Український приклад веде до важливого висновку про те, що співпраця та координація міжнародних організацій та інших діячів, зайнятих реформуванням сфери безпеки, абсолютно важливі для успіху програм демократичного врядування і, зрештою, впровадження ефективного демократичного урядування сферою безпеки.

 

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ

Організація Об’єднаних Націй, заснована як міжнародна організація у 1945 році, зараз об’єднує 193 країни-учасниці. Завдання та діяльність Організації Об’єднаних Націй регламентуються цілями та принципами, викладеними у її Статуті.[2] Головними органами ООН є Генеральна асамблея, Рада безпеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат ООН. Система ООН складається з власне ООН і багатьох пов’язаних з нею програм, фондів і спеціалізованих агентств, кожне з яких має власне членство, керівництво і бюджет. Програми та фонди фінансуються за рахунок добровільних внесків. Спеціалізовані агентства – це незалежні міжнародні організації, що фінансуються за рахунок добровільних і фіксованих внесків.

Головна місія Організації Об’єднаних Націй – підтримання міжнародного миру та безпеки. ООН робить це шляхом попередження конфліктів; допомоги сторонам конфлікту досягти миру; миротворчої діяльності; та створення умов для збереження і зміцнення миру. ООН також заохочує сталий розвиток, захищає права людини і працює для розвитку та дотримання міжнародного права. Крім того, Організація також координує операції з гуманітарної допомоги.

Що робить ООН для реформування сфери безпеки?

ООН традиційно бере участь у заходах в галузі як безпеки, так і розвитку, але лише останнім часом між ними намагаються побудувати ефективні зв’язки. В галузі розвитку основним діячем є Програма розвитку ООН (ПР ООН), яка має програми реформування сфери безпеки в країнах, що розвиваються, та перехідних країнах, з таких питань, як попередження криз та відновлення, демократичне врядування і зменшення бідності. В галузі безпеки основним діячем є Департамент миротворчих операцій ООН (ДМО ООН), який очолює операції зі встановлення та підтримання миру. ДМО ООН діє в країнах лише під час або після конфліктів, тоді як ПР ООН довгий час працює в багатьох країнах. Її програми можуть виконуватись як до, так і після конфлікту.

В рамках ПР ООН Управління органів верховенства права, юстиції та безпеки, що входить до складу Бюро попередження криз та відновлення, та Група доступу до правосуддя та верховенства права, що входить до складу Групи демократичного врядування, співпрацюють для забезпечення комплексного підходу «одного ПР ООН» до реформування сфери безпеки.[3]

ДМО ООН визначає свою діяльність з реформування сфери безпеки як задачу забезпечення розвитку дієвих, ефективних, доступних і підзвітних інститутів безпеки. Підрозділ реформування сфери безпеки в ДМО є мозковим і технічним центром реформування сфери безпеки для системи ООН, а також національних і міжнародних партнерів. Конкретно Підрозділ реформування сфери безпеки підтримує роботу все більшого числа польових місій, що допомагають реформуванню сфери безпеки в країнах і регіонах, насамперед на рівні реформування сектору безпеки в цілому.

Підрозділ реформування сфери безпеки також забезпечує секретаріат Спеціальної міжвідомчої групи з реформування сфери безпеки, де співголовують ДМО та ПР ООН. Ця загальна Спеціальна група намагається просувати узгоджений комплексний підхід до реформування сфери безпеки з метою зміцнення здатності Організації Об’єднаних Націй надавати більш дієву та ефективну підтримку національним заходам з реформування сфери безпеки.[4]

Коли в 2007р. буда створена Спеціальна міжвідомча група ООН з реформування сфери безпеки (United Nation’s Inter-Agency Task Force on Security Sector Reform, IASSRTF), вона складалась із семи органів ООН: Департамент політичних справ, Департамент миротворчих операцій, Управління Верховного комісара з прав людини, Бюро з підтримки побудови миру, Програма розвитку ООН, Жіночий фонд розвитку (зараз входить до «ООН-жінки») та Управління ООН з наркотиків та злочинності. Зараз IASSRTF має вже 14 членів, серед яких сім нових: Управління ООН з питань роззброєння; Бюро ООН з обслуговування проектів, Бюро Спеціального радника з питань Африки, Бюро Спеціального представника з питань сексуального насильства в умовах конфлікту, Дитячий фонд ООН, Інститут підготовки та досліджень ООН; і Фонд народонаселення ООН.[5]

Діяльність ООН з реформування сфери безпеки зосереджується на підтримці владі країн у:

  • сприянні національному діалогу з реформування сфери безпеки
  • розробці національної політики, стратегії та планів безпеки
  • зміцненні можливостей з нагляду, керівництва та координації
  • формуванні законодавства про сферу безпеки
  • мобілізації ресурсів на проекти з реформування сфери безпеки
  • координації міжнародної підтримки для реформування сфери безпеки
  • освіті, навчанні та організаційному будівництві
  • відстеженні та оцінці програм і результатів
  • реформуванні сектору оборони

Основні документи:

 

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Згідно свого офіційного веб-порталу, Європейський Союз (ЄС) – це економічне і політичне товариство 28 європейських країн. [6] Мета цієї організації, створеної після 2-ї світової війни – сприяння економічній співпраці, а значить, уникнення конфліктів. Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) було засноване у 1958р. Спочатку воно налічувало шість країн: Бельгію, Німеччину, Францію, Італію, Люксембург і Нідерланди. Щоб відобразити еволюцію з чисто економічного союзу у політичний, ЄЕС у 1993р. перебрало нинішню назву – Європейський Союз (ЄС). ЄС грунтується на верховенстві права. Людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права і дотримання прав людини є фундаментальними цінностями ЄС. Основоположний документ ЄС – Лісабонський договір 2009.[7]

Що робить ЄС для реформування сфери безпеки?

ЄС від самого початку долучився до реформування сфери безпеки в різних аспектах, включаючи поліцейські та військові операції, зміцнення верховенства права, судової і пенітенціарної систем. Спочатку ці заходи здійснювались без спеціальної політики реформування сфери безпеки. У 2003 році ЄС схвалив свою першу Стратегію європейської безпеки.[8] У 2005 році Європейська Рада схвалила Концепцію підтримки реформування сфери безпеки в рамках Європейської політики безпеки та оборони.[9] У 2006 році Єврокомісія схвалила Концепцію підтримки реформування сфери безпеки Європейським Співтовариством.[10] Ці документи Визначили концептуальний підхід ЄС до реформ у сфері безпеки. У 2016р. Європейська комісія оприлюднила Повідомлення для Європейського парламенту та Ради – Елементи стратегічних засад реформування сфери безпеки в ЄС.[11]

Європейський Союз здійснює заходи з реформування сфери безпеки на трьох взаємопов’язаних рівнях: рівні громад, рівні країн-учасниць і спільно з міжнародними організаціями. На рівні громад ці заходи здійснює переважно Рада та Комісія. Заходи Комісії виключно цивільні, тоді як Рада здійснює цивільні, військові та змішані заходи. На рівні країн-учасниць країни ЄС впливають на проблематику та політику ЄС з реформування сфери безпеки і самостійно здійснюють заходи в третіх країнах. ЄС як організація бере активну участь у заходах реформування сфери безпеки, розроблених міжнародними організаціями. Крім того, країни-учасниці в силу свого членства і за власною ініціативою беруть участь у численних ініціативах з реформування сфери безпеки, що здійснюються спільно з міжнародними організаціями. Як наслідок, багато проектів, заходів та спільних дій з реформування сфери безпеки, в яких бере участь, фінансує або організує ЄС або задіяні країни-члени ЄС, перетинаються.

ЄС відіграє важливу роль у зусиллях ОБСЄ, ОЕСР, ООН, НАТО і Ради Європи (РЄ) з розробки норм і кращих практик демократичного урядування сектором безпеки. Показовим прикладом цих зусиль є схвалення Кодексу поведінки ОБСЄ стосовно військово-політичних аспектів безпеки у 1994 році.

 

Рада Європи (РЄ) міжнародна організація із штаб-квартирою у Страсбурзі. РЄ об’єднує 47 європейських країн і була створена у 1949 році для підтримки демократії та захисту прав людини і верховенства права у Європі.[12]

Від початку РЄ переважно займалась правами людини, верховенством права, підзвітністю урядів та іншими питаннями врядування. Ці теми поступово еволюціонували в напрямку демократичного урядування безпекою, оскільки всі вони внутрішньо стосуються безпеки та підзвітності. Зміни в міжнародній ситуації, що відбулись у 1990-х рр., теж сприяли повороту до тем сфери безпеки.

Що робить РЄ для реформування сфери безпеки?

Діяльність РЄ з урядування безпекою охоплює різні питання, в т.ч. розбудову спроможностей, слідчі та судові процедури, а також дорадчі та навчальні задачі. Завдяки програмам підготовки до членства в ЄС РЄ зміцнює можливості країн-претендентів в аспекті підзвітності, прав людини та верховенства права. РЄ розслідує такі проблеми, як таємні затримання. Вона також надає політичні консультації та організує навчальні заходи для персоналу сфери безпеки. Важливою сферою дій РЄ є встановлення стандартів сфери безпеки. Крім того, РЄ забезпечує підзвітність діяльності сектору безпеки країн-учасниць і виконує важливу юридичну функцію, коли йдеться про порушення прав людини.

Основні документи РЄ з реформування сфери безпеки:

 

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ (ЄСПЛ)

Рада Європи визначає Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) як міжнародний суд, створений у 1959 році, який розглядає заяви фізичних осіб або держав про порушення громадянських і політичних прав, викладених у Європейській конвенції про права людини.[13]

Європейська конвенція про права людини – це міжнародний договір, у якому країни-учасниці Ради Європи зобов’язались забезпечити фундаментальні громадянські та політичні права не лише власних громадян, а всіх, хто перебуває в їхній юрисдикції. Конвенція, підписана в Римі 4 листопада 1950 року, набула чинності у 1953 році.[14]

Згідно зі спрощеною версією Конвенції та протоколами до неї, підготовленими ЄСПЛ, Конвенція про права людини Європейського Союзу підтверджує наступні права, викладені в Загальній декларації прав людини:[15]

Стаття 1 ‐ Зобов’язання поважати права людини

Стаття 2 ‐ Право на життя

Стаття 3 ‐ Заборона катувань

Стаття 4 ‐ Заборона рабства та примусової праці

Стаття 5 ‐ Право на свободу та безпеку

Стаття 6 ‐ Право на справедливий суд

Стаття 7 ‐ Заборона покарання без закону

Стаття 8 ‐ Право на повагу до приватного та сімейного життя

Стаття 9 ‐ Свобода думки, совісті та релігії

Стаття 10 ‐ Свобода волевиявлення

Стаття 11 ‐ Свобода зборів та об’єднання

Стаття 12 ‐ Право на одруження

Стаття 13 ‐ Право на ефективний судовий захист

Стаття 14 ‐ Заборона дискримінації

Стаття 15 ‐ Обмеження прав за надзвичайних обставин

Стаття 16 ‐ Обмеження політичної діяльності іноземців

Стаття 17 ‐ Заборона зловживання правами

Стаття 18 ‐ Обмеження застосування обмежень прав

 Статті 19-51 – Пояснення, як працює Європейський суд з прав людини

Стаття 34 ‐ Якщо ваші права, викладені в Конвенції, були порушені в одній з країн-учасниць, ви маєте спочатку звернутись до всіх компетентних національних органів влади. Якщо це не діє, тоді ви можете звернутись безпосередньо до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі.

Стаття 52 ‐ На прохання Генерального секретаря Ради Європи уряд повинен пояснити, як національний закон захищає права, викладені в цій Конвенції.

 

Протоколи до Конвенції

Стаття 1 Протоколу № 1 ‐ Захист майна

Стаття 2 Протоколу № 1 ‐ Право на освіту

Стаття 3 Протоколу № 1 ‐ Право на вільні вибори

Стаття 2 Протоколу № 4 ‐ Свобода пересування

Стаття 1 Протоколу № 6 ‐ Скасування смертної кари

Стаття 2 Протоколу № 7 ‐ Право на апеляцію в кримінальних справах

Стаття 3 Протоколу № 7 ‐ Компенсація за неправомірний вирок

Стаття 1 Протоколу № 12 ‐ Загальна заборона дискримінації

 

Що робить ЄСПЛ для реформування та урядування сферою безпеки?

Головна задача Європейського суду з прав людини у керівництві безпекою – забезпечувати правосуддя у випадках порушень прав людини персоналом сфери безпеки, якщо національні суди не втрутились або не втручаються, або у випадках, коли можливості оскарження їхніх рішень вичерпані.[16]

Згідно публікації Суду Facts and Figures у 2015 році четверта частина порушень, розглянутих ЄСПЛ, стосувалась Статті 6 (право на справедливий суд).[17] Майже 23% з них стосувались заборони катувань та негуманного або принизливого поводження (Стаття 3), а 15% стосувались права на свободу та безпеку (Стаття 5). Усього 30% порушень були серйозними порушеннями Конвенції (права на життя чи заборони катувань та негуманного або принизливого поводження).

Після того, як у 2005 році були сформульовані Керівні вказівки КСР ОЕСР, Довідник ОЕСР з реформування системи безпеки: Підтримка безпеки та правосуддя[18] заповнив прогалину між політикою та практикою в підходах донорів до реформи сектору безпеки.

Цей Довідник значною мірою узгоджується з циклом програми зовнішньої допомоги та містить цінні інструменти для сприяння діалогу з питань безпеки та юстиції та підтримки процесу реформування системи безпеки (РСБ) через етапи оцінки, планування та реалізації. У Довіднику також наведено нові рекомендації щодо моніторингу, огляду та підбиття підсумків виконання програм РСБ, а також висвітлено, як забезпечити більшу узгодженість між різними суб’єктами та відомствами, які займаються РСБ.

Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) – міжурядова організація, що об’єднує 57 країн-учасницьs.[19] Згідно OSCE factsheet, це форум для політичного діалогу з широкого кола питань безпеки та платформа спільних дій для покращення життя людей і громад.[20] Її підхід до безпеки охоплює військово-політичний, економічний, екологічний і гуманітарний виміри. ОБСЄ допомагає подолати розбіжності та побудувати довіру між державами шляхом співпраці у попередженні конфліктів, врегулюванні криз і відновленні після конфліктів. ОБСЄ займається контролем озброєнь, тероризмом, добрим врядуванням, енергетичною безпекою, торгівлею людьми, демократизацією, свободою ЗМІ та питаннями національних меншин.

Що робить ОБСЄ для реформування сфери безпеки?

Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) зараз працює над різними аспектами реформування сфери безпеки). Новаторський Кодекс поведінки ОБСЄ стосовно військово-політичних аспектів безпеки визначив орієнтири доброго урядування сектором безпеки.[21] Розширення участі та цікавості ОБСЄ до реформування сфери безпеки зрештою призвело до публікації ОБСЄ Настанов з керівництва та реформування сфери безпеки для персоналу ОБСЄ. [22]

Кодекс поведінки ОБСЄ щодо військово-політичних аспектів безпеки, схвалений у 1994 році як обов’язковий до виконання політичний документ, залишається основною декларацією ОБСЄ з реформування сфери безпеки. Кодекс закликає до демократичного контролю не лише за військовими, а й за іншими силами безпеки, в т.ч. воєнізованими формуваннями, поліцією та службами розвідки. Отже, демократичний контроль за сферою безпеки вважається важливим елементом стабільності та безпеки.

 

  • СВІТОВИЙ БАНК

Згідно офіційного веб-порталу, Світовий банк включає Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР).[23] Останні входять до групи Світового банку, яка загалом включає п’ять організацій:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) надає позики урядам країн з середніми доходами та кредитоспроможних країн з низькими доходами.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) надає безвідсоткові позики та гранти урядам найбідніших країн.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – всесвітня агенція розвитку, яка займається виключно приватним сектором.

Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) була створена у 1988 році для заохочення прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються. Вона робить це, пропонуючи страхування політичних ризиків (гарантії) інвесторам і позичальникам.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) надає міжнародні засоби примирення та арбітражу в інвестиційних суперечках.

Група Світового банку була створена у 1944 році. Вона має статус спостерігача у Комітеті з допомоги у розвитку (DAC) ОЕРС).[24] Мета групи Світового банку – підтримати розвиток і зменшити бідність. Для цього Світовий банк надає позики під низькі відсотки, безвідсоткові або дешеві кредити та гранти країнам, що розвиваються. Деякі з цих проектів фінансуються спільно з урядами, багатосторонніми організаціями, комерційними банками, агенціями з кредитування експорту, приватними інвесторами та трастовими фондами за двосторонньої та багатосторонньої донорської участі. Крім того, Світовий банк надає політичні консультації, здійснює дослідження, аналіз і надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, а також займається розбудовою спроможностей, організацією форумів і конференцій.

Що робить Світовий банк для урядування та реформування сфери безпеки?

Раніше участь Світового банку в керівництві сектором безпеки була обмеженою. Як і в інших органів розвитку, його підхід до зменшення бідності та підтримки розвитку не враховував питань безпеки до кінця 1990-х рр. Крім того, повноваження Світового банку не дозволяли йому торкатися питань безпеки. Пізніше спроби побудови миру та відновлення вражених конфліктом країн показали важливість демократичного урядування сектором безпеки як передумови розвитку. Як наслідок, Світовий банк став брати все більшу участь у підтримці реформ сфери безпеки у країнах, що розвиваються або вражені конфліктом. Зараз група Світового банку переважно займається такими тематичними галузями, пов’язаними з керівництвом і реформуванням сектору безпеки:

  • Оборонні витрати та закупівлі
  • Боротьба з корупцією
  • Реформа судочинства
  • Роззброєння, демобілізація, реінтеграція
  • Прозорість
  • Підзвітність
  • Нагляд
  • Політика реагування на надзвичайні умови

 

  • TRANSPARENCY INTERNATIONAL

Незалежна міжнародна організація Transparency International (TI), була створена у 1993 році для боротьби з корупцією.[25] Її місія – «зупинити корупцію і пропагувати прозорість, підзвітність і доброчесність на всіх рівнях і в усіх сферах життя суспільства». Її основоположні цінності – «прозорість, підзвітність, доброчесність, солідарність, мужність, справедливість і демократія». Організація має понад 100 національних відділень по всьому світу і міжнародний секретаріат в Берліні, які взаємодіють з урядами, компаніями та громадянським суспільством у боротьбі з корупцією.[26] Відповідно до її фундаментальних принципів і місії, ресурси, фінансування та витрати Transparency International є публічними.[27]

Основні досягнення Transparency International з 1993 року – привернення уваги світу до боротьби з корупцією та інформування про важливість прозорості, підзвітності й доброчесності. Її робота дозволила створити коаліцію організацій та громадян, які виступають за владу та бізнес без корупції. Діяльність Transparency International також дозволила розробити багато якісних інформаційних продуктів та інші досконалі інструменти й ресурси, які є важливим орієнтиром для кожного.

Основні досягнення та документи Transparency International:

Що робить Transparency International для урядування та реформування сфери безпеки?

Transparency International бере участь у керівництві та реформуванні сфери безпеки шляхом досліджень, навчань, політичних консультацій та аналізу, визначення стандартів, а також заходів розбудови спроможностей. ‘Оборона та безпека’ – одна з 18 тем, якими займається Transparency International.[30] Transparency International розробила Індекс боротьби урядів з корупцією в оборонному секторі, за яким оцінюють і виставляють бали правилам і процедурам боротьби з корупцією урядів та оборонних компаній 82 країн світу.

Програма оборони та безпеки Transparency International (TI-DSP) з 2004 року заохочує реформу сектору оборону та безпеки в різних країнах, співпрацюючи з урядами у виявленні корупційних ризиків та розробці механізмів уникнення корупції. Transparency International також допомагає подолати корупцію, організуючи семінари для керівників, круглі столи та курси з розбудови доброчесності для військових і працівників міністерств оборони. Transparency International також співпрацює з міжнародними організаціями, щоб впливати на політику, наприклад,  Договір ООН про торгівлю зброєю.

Transparency International співпрацює з компаніями військово-промислового комплексу з метою просування більш суворих світових стандартів етики у промисловості. У жовтні 2012 року Transparency International оприлюднила Антикорупційний індекс оборонних компаній, інструмент оцінки антикорупційної політики 129 найбільших військових компаній світу. Він також містить рекомендації.[31]

Transparency International називає деякі важливі заходи боротьби з корупцією:

  • Підвищення обізнаності про предмет і його публічне обговорення.
  • Подолання ризиків корупції, яке починається і закінчується зміною поведінки людей в організації
  • Навчання змінам як в секторі оборони та безпеки, так і в громадянському суспільстві
  • Моніторинг та оцінка заходів боротьби з корупцією

Основні інструменти та ресурси Transparency International:

НАТО

Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) – це військово-політичний союз, створений у 1949р. для захисту свободи та безпеки учасників політичними та військовими засобами.[38] НАТО просуває демократичні цінності і заохочує консультації та співпрацю з питань оборони та безпеки з метою розбудови довіри та, у віддаленій перспективі, попередження конфліктів.

DCAF з 2001р. активно співпрацює з НАТО в рамках кількох спільних програм керівництва безпекою. Використовуючи свій багатий досвід роботи у сфері демократичного врядування, включаючи реформування оборонних, правоохоронних і розвідувальних відомств, програми прав людини, верховенства права та розвитку, DCAF підтримує майданчики для співпраці з НАТО в галузі воєнної реформи, демократичного врядування та – останнім часом – гендерних аспектів керівництва сферою безпеки.

Що робить НАТО для реформування сфери безпеки?

Роль НАТО у реформуванні сфери безпеки визначається процесом підготовки країн до членства та їх інтеграції до структур Альянсу після вступу. В НАТО демократичне керівництво сферою безпеки зробили одним з головних завдань при розширенні (див: NATO 2010, Strategic Concept for the Defence and Security of the members of the North Atlantic Treaty Organisation).[39] Там же розробили ряд програм, що мають підвищити дієвість та підзвітність оборонних інституцій. Крім того, такі програми, як Partnership Action Plan on Defence Institution Building (PAP-DIB) та програми боротьби з тероризмом, теж стосуються реформування сфери безпеки. Питання реформування сфери безпеки також включають у миротворчу діяльність НАТО. Крім того, НАТО приділяє все більше уваги реформуванню сил безпеки у таких країнах, як Україна. Всі ці заходи виглядають обнадійливо. Проте, дехто вважає, що НАТО потрібен більш жорсткий і комплексний підхід до реформування сфери безпеки під час і після конфліктів, щоб забезпечити стабілізацію та реконструкцію.[40]

В рамках Програми з виховання доброчесності (ВД), НАТО сприяє поширенню принципів доброчесності, прозорості та підзвітності відповідно до міжнародних норм та практики.[41]

Як зазначає НАТО, Програма ВД надає членам Альянсу та країнам-партнерам всебічну підтримку у питаннях зниження ризиків корупції у оборонному та пов’язаному з ним безпековому секторах і заохочує дотримання принципів ефективного урядування в їхніх оборонних структурах. Виконання Програми забезпечує Трастовий фонд НАТО, в якому провідну роль грають шість країн – Бельгія, Болгарія, Норвегія, Польща, Сполучене Королівство та Швейцарія. Програма ВД підтримує імплементацію Резолюції Ради безпеки ООН №1325 та подальших резолюцій щодо жінок, миру й безпеки.[42]

 

Джерела

Рада Європи

Європейський суд з прав людини

Офіційний веб-портал Європейського Союзу (ЄС)

Монс Ганссен (Академія Фольке Бернадотта 2016), Міжнародна підтримка реформування сектору безпеки в Україні. Схематичне зображення проектів РСБ.

НАТО

Програма НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ)

Програма НАТО з розбудови доброчесності

OSCE, Security Sector Governance and Reform Guidelines for OSCE Staff.

OECD (2008), OECD DAC Handbook on Security System Reform: Supporting Security and Justice, 

Світовий банк

United Nations

UNDP and SSR.

United Nations SSR Website.

UNDPKO on SSR.

UN (2012), The United Nations SSR Perspective.

 

[1] Available at: https://fba.se/en/how-we-work/research-policy-analysis-and-development/publications/international-support-to-security-sector-reform-in-ukraine/

[2] Джерело: ООН на www.un.org

[3] UNDP and SSR.

[4] UN (2012), The United Nations SSR Perspective.

[5] Джерело: UN SSR Taskforce

[6] See: https://europa.eu/european-union/index_en

[7] Available at : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=URISERV%3Aai0033

[8] See : https://eeas.europa.eu/topics/common-security-and-defence-policy-csdp/5388/shaping-of-a-common-security-and-defence-policy-_en

[9] Council of the European Union (2005), Concept for European Security and Defence Policy support to SSR. 

[10] Commission of the European Communities (2006), A Concept for European Community support for security sector reform. 

[11] Commission of the European Communities (2016), Elements for an EU-wide strategic framework to support security sector reform. 

[12] Джерело: Рада Європи. 

[13] Рада Європи

[14] ECtHR

[15] Simplified Convention available at: http://www.echr.coe.int/Documents/Simplified_Conv_ENG.pdf ; Universal Declaration of Human Rights. Available at:  http://www.un.org/en/universal-declaration-human-rights/

[16] Source: The European Court of Human Rights

[17] Available at: http://www.echr.coe.int/Documents/Facts_Figures_2015_ENG.pdf

[18] OECD (2008), OECD DAC Handbook on Security System Reform: Supporting Security and Justice.

[19] Source: OSCE. 

[20] Available at: http://www.osce.org/whatistheosce/factsheet

[21] Available at: http://www.osce.org/fsc/41355

[22] Available at: http://www.osce.org/secretariat/231176

[23] Source: World Bank, at: http://www.worldbank.org/en/about/what-we-do/brief/ibrd

[24] See: http://www.oecd.org/dac/developmentassistancecommitteedac.htm

[25] Source: Transparency International.

[26] TI’s Strategy for 2020 is available at: http://www.transparency.org/whoweare/organisation/strategy_2020/1/

TI’s Code of Conduct is available at: http://www.transparency.org/files/content/ouraccountability/TIS_CodeOfConduct_3_8_2011.pdf

[27] See at: http://www.transparency.org/whoweare/accountability/funding_and_financials

[28] Yearly Progress Report Available at: http://www.transparency.org/whatwedo/publication/progress_report_2011_enforcement_of_the_oecd_anti_bribery_convention

[29] Про роботу Transparency International над Конвенцією ООН проти корупції див: http://www.transparency.org/whatwedo/activity/our_work_on_conventions

[30] See: https://www.transparency.org/topic/

[31] Про діяльність Transparency International у сфері оборони та безпеки див: http://www.transparency.org/whatwedo/activity/our_work_on_defence_and_security

[32] Available at: http://gateway.transparency.org/

[33] See: http://ti-defence.org/

[34] Available at: https://www.transparency.org/whatwedo/tools/integrity_pacts/3/

[35] Available at: http://gateway.transparency.org/tools/detail/24

[36] Available at : http://companies.defenceindex.org/good-practice/

[37] At : http://www.transparency.org/whatwedo/tools/

[38] Source: NATO 

[39] Available at: http://www.nato.int/nato_static/assets/pdf/pdf_publications/20120214_strategic-concept-2010-eng.pdf

[40]David M. Law (ed.), Intergovernmental Organisations and Security Sector Reform. DCAF (2007)

[41] Source: NATO BI http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_68368.htm

[42] For more information on NATO BI Programme see: https://buildingintegrity.hq.nato.int/Default.aspx

 

Міжнародні організації — Мокій А.І.-1.3. Класифікація міжнародних організацій

Міжнародні організації — це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності створюються спільні органи, координаційні комітети.

Класифікація міжнародних організацій, зумовлена їх значною кількістю, різноманітністю сфер діяльності, здійснюється за такими базовими критеріями.

1. За характером членства та юридичною природою учасників розрізняють міждержавні (міжурядові) і неурядові.

Міжнародна міжурядова організація — це об’єднання держав, створене на основі договору з метою досягнення спільних цілей, для якого характерним є членство держав, наявність установчого міжнародного договору, постійних органів, здійснення діяльності в інтересах держав-членів, поважаючи їх суверенітет як суб’єкта міжнародного права.

Неурядова міжнародна організація створюється на основі об’єднання фізичних чи юридичних осіб у формі асоціацій, федерацій і діє в інтересах членів для досягнення конкретних цілей.

2. За предметом діяльності виокремлюють політичні, економічні, кредитно-фінансові, військово-політичні, з питань охорони здоров’я, культури, торгівлі та ін.

3. За колом учасників міждержавні організації поділяються на універсальні, відкриті для участі всіх держав (ООН та її спеціалізовані установи), і регіональні, членами яких можуть бути держави одного регіону.

4. За компетенцією розрізняють організації загальної та спеціальної компетенції. Діяльність організацій загальної компетенції охоплює всі сфери відносин між державами-членами: політичну, економічну, соціальну, культурну (ООН, Рада Європи, Ліга арабських держав).

Організації спеціальної компетенції налагоджують співробітництво в окремій сфері (Всесвітня поштова спілка, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародне агентство з атомної енергії) і поділяються за напрямами діяльності — політичні, економічні, соціальні, культурні, наукові, релігійні.

5. За характером повноважень міжнародні організації поділяються на міждержавні й наддержавні (наднаціональні). До першої групи належать майже всі міжнародні організації, метою яких є здійснення міждержавного співробітництва і рішення адресовані державам-членам. Головною метою наддержавних організацій є здійснення інтеграції, а їх рішення поширюються безпосередньо на фізичних та юридичних осіб держав-членів. Наприклад, такою наддержавною організацією є Європейський Союз (ЄС).

6. За умовами участі міжнародні організації поділяються на відкриті, у яких будь-яка держава може стати членом, і закриті, де прийом проводиться згідно із запрошенням засновників.

7. За цілями і принципами діяльності: правомірні — створюються відповідно до міжнародного права; протиправні — створюються з порушенням загальновизнаних норм міжнародного права із цілями, що суперечать інтересам міжнародного миру та міжнародної безпеки.

Крім того, характеристику міжнародних організацій, що здійснюють регулювання світових господарських зв’язків, можна доповнити класифікацією за організаційними принципами і за сферою багатостороннього регулювання.

Класифікація за організаційними принципами передбачає участь або неучасть у системі ООН, з урахуванням профілю організації та цілі діяльності. Відповідно до цього підходу, міжнародні організації поділяються на такі групи: 1) міжнародні організації системи ООН; 2) міжнародні організації, що не входять до системи ООН; 3) регіональні економічні організації.

Класифікація міжнародних організацій за сферою багатостороннього регулювання передбачає їх поділ на групи залежно від сфер і цілей регулювання:

— організації, що регулюють економічне та промислове співробітництво і галузі світового господарства; — організації в системі регулювання світової торгівлі; — регіональні економічні організації в системі регулювання світового господарства; — міжнародні та регіональні організації з регулювання підприємницької діяльності; — неурядові організації та об’єднання, які сприяють розвитку міжнародних господарських зв’язків.

1.4. Цілі, функції та основні напрями діяльності міжнародних організацій

На сучасному етапі розвитку світових господарських зв’язків науково-технічна революція перетворила більшість національних та регіональних проблем у проблеми глобальні, чим і зумовлено зростання ролі міжнародних організацій, насамперед ООН, у регулюванні світових господарських зв’язків.

До головних цілей та функцій міжнародних організацій належать:

1) вивчення та застосування заходів вирішення найважливіших проблем міжнародних економічних відносин; 2) забезпечення стабілізації валют; 3) сприяння усуненню торговельних бар’єрів і забезпечення широкого товарообміну між державами; 4) виділення коштів на додаток до приватного капіталу для надання допомоги технологічному та економічному прогресу;

5) стимулювання покращання умов праці і трудових відносин;

6) прийняття резолюцій і рекомендацій з регулювання світових господарських зв’язків.

Як організаційні форми співробітництва міжнародні міжурядові організації створюються державами відповідно до об’єктивної необхідності і потреб розвитку міжнародних економічних відносин.

Міжнародне регулювання здійснюється за напрямами:

1) економічне і промислове співробітництво; 2) співробітництво у галузі транспорту; 3) співробітництво у валютно-фінансовій сфері; 4) співробітництво у сфері світової торгівлі; 5) співробітництво у сфері інтелектуальної власності; 6) співробітництво у сфері стандартизації і сертифікації продукції; 7) співробітництво у сфері інвестицій; 8) науково-технічне співробітництво; 9) співробітництво у сфері міжнародної комерційної практики.

Здійсненням співробітництва займаються міжнародні організації відповідної компетенції. Організації системи ООН, а також регіональні здійснюють міжнародне економічне співробітництво через органи ЕКОСОР, спеціалізовані установи та автономні органи, пов’язані з ООН. Метою регіонального економічного співробітництва є надання допомоги країнам, що розвиваються, забезпечення стійкого економічного зростання і розвитку найважливіших галузей економіки, підвищення рівня соціального розвитку та покращання життя людей.

1.4. Цілі, функції та основні напрями діяльності міжнародних організацій
Тема 2. Міжнародні економічні організації системи ООН
2.1. Цілі, принципи та функції організацій системи ООН
2.2. Організаційно-структурна побудова системи ООН
2.3. Загальна характеристика основних міжнародних організацій системи ООН
2.4. Діяльність України в Організації Об’єднаних Націй (ООН)
Тема 3. Наддержавне регулювання економічної діяльності в європейському союзі
3.1. Історичні передумови та етапи європейської інтеграції
3.2. Умови участі країн в Європейському Союзі та перспективи його розширення
3.3. Інституції Європейського Союзу

Международные организации: их роль в международном регуляторном сотрудничестве

Международные организации (МО) играют все более важную роль в качестве органов, устанавливающих стандарты, в поддержке сотрудничества в области регулирования. Факты свидетельствуют о том, что МО вносят свой вклад в международное сотрудничество в области регулирования (IRC) посредством:

  • предлагает площадки для постоянного диалога по регуляторным вопросам;
  • облегчение сопоставимости подходов и практик;
  • , предоставляя странам-членам гибкие механизмы для выявления и адаптации к новым и возникающим областям регулирования или вопросам;
  • способствует развитию общего нормативного языка
  • разработка международных правовых и политических инструментов.

В ОЭСР НЕДАВНО:

  • завершил инвентаризацию управления, операционных модальностей, инструментов, правил нормотворчества и оценку реализации и воздействия IRC-механизмов МО на основе опроса, проведенного примерно 50 внештатными сотрудниками .
  • , проведенное с партнерскими учреждениями исследования нормотворческой практики МО, начиная с 2014 года на примере ОЭСР и ИМО.В 2016 году были разработаны новые исследования: ФАО, ИСО, МОЗМ, ВОЗ и ЕЭК ООН.

ИСТОРИЯ

Работа ОЭСР по IRC и МО началась с более широкого исследования различных механизмов, доступных правительствам для содействия сотрудничеству в области регулирования, а также их преимуществ и проблем, Международное сотрудничество в области регулирования: решение глобальных проблем .

В ноябре 2014 года ОЭСР приступила к проведению первоначального анализа нормотворческой деятельности международных организаций Нормативное сотрудничество и международные организации: примеры ОЭСР и ИМО , .

СОБЫТИЯ ПО ИО И IRC

  • Вклад международных организаций в международную систему, основанную на правилах: ключевые результаты партнерства международных организаций для эффективного международного нормотворчества, Нью-Йорк, 10 апреля 2019 г.
  • 5-е совещание международных организаций: лучшие международные правила для инклюзивной глобализации, Дворец Наций, Женева, 12 апреля 2018 г.
  • Мозговой штурм, Партнерство для эффективного международного нормотворчества, Конференц-центр ОЭСР, 6 ноября 2017 г.
  • 4-е совещание международных организаций ОЭСР: партнерство для эффективного международного нормотворчества, Конференц-центр ОЭСР, 25 апреля 2017 г.
  • Объединение усилий по глобальным стандартам для лучшей жизни, Конференц-центр ОЭСР, 2 ноября 2016 г.
  • 3-е совещание международных организаций ОЭСР, Конференц-центр ОЭСР, 15 апреля 2016 г.
  • 2-е совещание международных организаций ОЭСР: Содействие вкладу международных организаций в улучшение правил глобализации, Конференц-центр ОЭСР, 17 апреля 2015 г.
  • 1-е совещание международных организаций ОЭСР: роль международных организаций, Конференц-центр ОЭСР, 16 апреля 2014 г.

СООТВЕТСТВУЮЩИЕ ССЫЛКИ

ОТЧЕТ

  • Содействие торговле посредством сотрудничества в области регулирования: пример соглашений и комитетов ВТО по ТБТ / СФС — английский — 3 июля 2019 г.

БОЛЬШЕ:

Роль международных организаций в международном предпринимательском праве

По мере роста международной торговли появляются свидетельства ее выгод как для государств, так и для предприятий, наиболее очевидной из которых является экономическая выгода.Чем более универсален рынок, тем свободнее торговые потоки, генерируя больше экономических ресурсов для роста рынка, инфраструктуры, исследований и разработок, рабочих мест, рыночной и трудовой специализации, глобального, экономического и социального статуса.

В настоящее время существует множество руководств, типовых законов, конвенций и договоров для управления международной торговлей. Их цель — открыть границы, модернизировать традиционные обмены и снизить торговые барьеры по всему миру.

Для достижения этих целей был создан ряд международных организаций (МО).

ГАТТ и ВТО

Торговые барьеры, включая тарифы и квоты, представляют собой серьезную проблему для международного бизнеса, поскольку они могут отрицательно сказаться на международной торговле и экономической стабильности в целом.

Перед окончанием Второй мировой войны несколько правительственных делегатов встретились на Бреттон-Вудской конференции в США, чтобы, среди множества целей, создать Международную торговую организацию (ITO), чтобы способствовать экономическому восстановлению и стабилизации мировой торговли после окончания войны. .Но Конгресс США отказался одобрить участие, и впоследствии попытка официально создать ITO потерпела неудачу.

Попытка формализовать ITO не обошлась без успеха. Его унаследованный документ, Генеральное соглашение по тарифам и торговле (ГАТТ), был документом 1947 года, согласованным всеми сторонами, включая Соединенные Штаты, и направленным на снижение торговых барьеров (особенно тарифов).

ГАТТ предоставил как торговые правила, так и форум для участников для обсуждения и решения торговых вопросов.Он также установил некоторые основные правила для управления международной торговлей после нескольких лет сбора участников (раундов) для переговоров. Были установлены три основных правила:

  • Тарифы и правило обязывающих уступок: Если член ВТО снижает тариф, он считается «связанным», и стране запрещается впоследствии повышать тариф. Связанный тариф применяется ко всем членам ВТО.
  • Правило наиболее благоприятствуемой нации: Принципы режима наибольшего благоприятствования запрещают дискриминацию среди аналогичных товаров независимо от их происхождения и правил, касающихся импорта или экспорта товаров или платежей на основе их происхождения или назначения.
  • Правило национального режима: «Требование, наиболее четко сформулированное в Статье III ГАТТ, о том, что участники должны относиться к импортируемым товарам не менее благоприятно, чем к аналогичным товарам отечественного производства, после того, как импорт проходит таможню». (См. Raj Bhala, Dictionary of International Trade Law ).

В то время как ГАТТ добился значительного прогресса в снижении тарифов, другие торговые соглашения (многосторонние и двусторонние) и национальный протекционизм стали превращаться в серьезные препятствия для торговли.В апреле 1994 года в Марракеше, Марокко, более 100 стран согласились создать Всемирную торговую организацию (ВТО), и ВТО вступила в силу в январе 1995 года.

Согласно его веб-сайту, ВТО:

  • Место, куда правительства стран-членов приходят, чтобы попытаться решить торговые проблемы, с которыми они сталкиваются друг с другом
  • Набор правил, контрактов и соглашений, обязывающих правительства сохранять свою торговую политику в согласованных пределах
  • Гармоничный способ урегулирования торговых разногласий с помощью нейтральных процедур на основе согласованной правовой основы ВТО — единственная международная организация, отвечающая за правила, касающиеся торговли между странами товарами, услугами, интеллектуальной собственностью, урегулирования споров и мониторинга торговой политики членов .

Негативное влияние торговых барьеров: Великая депрессия

Одним из наиболее катастрофических примеров негативного воздействия торговых барьеров являются протекционистские меры США (квоты, высокие тарифы), предпринятые в попытке смягчить последствия Великой депрессии.

Была надежда на получение доходов от тарифов и увеличение спроса на товары, произведенные внутри страны.

Ответом промышленно развитых стран на кризис депрессии было введение барьеров для торгового импорта, которые периодически парализовали международную торговлю.

Однако существует ряд дополнительных организаций, работающих над тем, чтобы сделать международную торговлю более свободной:

УНИДРУА

Международный институт унификации частного права (УНИДРУА) — независимая межправительственная организация, которая изучает «потребности и методы модернизации и гармонизации частного и, в частности, коммерческого права между государствами и группами государств».

ЮНСИТРАЛ

Комиссия Организации Объединенных Наций по праву международной торговли (ЮНСИТРАЛ) была учреждена Генеральной Ассамблеей ООН в 1966 году для того, чтобы играть активную роль в преодолении «несоответствий в национальных законах, регулирующих международную торговлю, создававших препятствия для торговых потоков».

ICC

Базирующаяся в Париже отраслевая группа, Международная торговая палата (ICC), является организацией, которая работала над гармонизацией международного частного права, а также играет важную роль в качестве арбитражного учреждения.

Хотя МУС работает в тандеме с ООН, это не правительственная организация. Скорее, это группа, состоящая из специально назначенных руководителей бизнеса, которые образуют совет. Национальные комитеты руководителей бизнес-индустрии добровольно посвящают свое время тому, чтобы бизнес-перспективы своих стран были услышаны и помогли сформулировать политику и программы ICC.

Кроме того, что касается инструментов, которые помогут продвинуть единообразие и прозрачность в международной торговле, ICC создает и дает рекомендации отраслям и межправительственным организациям. Например, кодифицировав следующее, ICC оказала влияние на согласование условий международных договоров, а также арбитражной практики:

  • Инкотермс: Общепринятые условия договора, регулирующие международные перевозки
  • Единые обычаи и практика для документарного аккредитива (UCP 600): Определяет условия и правила кредитования для документарных аккредитивов по требованиям и гарантиям, которые преимущественно используются банками во всем мире.

Гаагская конференция по международному частному праву

Гаагская конференция по международному частному праву — это глобальная межправительственная организация, работающая над гармонизацией международного частного права, которое государства приняли для решения вопросов физических лиц и корпораций, связанных с более чем одним государством.Представляя все континенты, он представляет собой плавильный котел различных правовых традиций, который развивает и обслуживает многосторонние правовые инструменты, отвечающие глобальным потребностям.

Европейский Союз

Европейский Союз (ЕС), основанный в 1993 году, представляет собой политическое сообщество, в котором 28 государств-членов составляют единый экономический рынок, который снизил барьеры и препятствия при перемещении товаров, услуг и инвестиций внутри сообщества. Благодаря стандартизированной системе законов и единой валюте (евро) граждане ЕС могут свободно жить, работать, учиться и вести бизнес на всей территории ЕС, а также пользоваться широким выбором товаров и услуг по конкурентоспособным ценам.

OHADA

Основанная в 1993 году Организация по гармонизации предпринимательского права в Африке, известная под французским аббревиатурой OHADA, работает над введением более надежных правовых и судебных мер и установлением современного и единообразного коммерческого права с целью привлечения инвесторов в африканские государства.

CDIP

Всемирная организация интеллектуальной собственности (ВОИС) — это агентство ООН, в мандат которого входит разработка международной системы интеллектуальной собственности (ИС) для обеспечения творчества и инноваций в целях содействия экономическому развитию при защите общественных интересов.В сентябре 2007 г. он объявил о создании Комитета по развитию и интеллектуальной собственности (КРИС).

КРИС был создан для «разработки рабочей программы по реализации рекомендаций, принятых в отношении Повестки дня ВОИС в области развития. КРИС также уполномочен контролировать, оценивать, обсуждать и сообщать о выполнении всех рекомендаций ».

Международное право направлено на улучшение глобального делового потенциала путем создания более открытых границ, модернизации традиционных обменов и снижения торговых барьеров по всему миру.

Для предпринимателей это, в свою очередь, может означать возможности для роста и специализации рынка и рабочей силы, исследований и развития инфраструктуры, создания рабочих мест, а также глобального, экономического и социального статуса.

Автор: Памела Хаятт

Я специалист по контент-маркетингу на Форуме по обучению международной торговле (FITT). Вы можете найти некоторые из моих работ на TradeReady.ca. Мой опыт работы в копирайтинге, журналистике и социальных сетях. Моя страсть заключается в том, чтобы рассказывать людям самые важные для них истории.Просмотреть все сообщения Pamela Hyatt

Состояние HTTP 500 — Внутренняя ошибка сервера

Состояние HTTP 500 — Внутренняя ошибка сервера

Тип Отчет об исключении

Сообщение javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: org.springframework. web.util.NestedServletException: ошибка обработки запроса; вложенное исключение — org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || ‘|’ || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ‘,’)) как значение]; вложенное исключение — org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует

Описание Сервер обнаружил непредвиденное условие, которое помешало ему выполнить запрос.

Исключение 

 javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: org.springframework.web.util.NestedServletException; RequestException; вложенное исключение - org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:31)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: org.springframework.web.util.NestedServletException: Ошибка обработки запроса; вложенное исключение - org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:31)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
org.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
орг.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 javax.servlet.ServletException: javax.servlet.ServletException: org.springframework.web.util.NestedServletException: ошибка обработки запроса; вложенное исключение - org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:31)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.UtmParamFilter.doFilter (UtmParamFilter.java:54)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
орг.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
орг.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 javax.servlet.ServletException: org.springframework.web.util.NestedServletException: Ошибка обработки запроса; вложенное исключение - org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:31)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java: 336)
com.britannica.netdata.filter.UtmParamFilter.doFilter (UtmParamFilter.java:54)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
org.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
орг.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 org.springframework.web.util.NestedServletException: ошибка обработки запроса; вложенное исключение - org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.processRequest (FrameworkServlet.java:1014)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.doGet (FrameworkServlet.java:898)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:634)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.service (FrameworkServlet.java:883)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:741)
org.apache.tomcat.websocket.server.WsFilter.doFilter (WsFilter.java:53)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:327)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.UtmParamFilter.doFilter (UtmParamFilter.java:54)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
org.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filter.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 org.springframework.jdbc.BadSqlGrammarException: PreparedStatementCallback; неправильная грамматика SQL [SELECT info_type AS key, info_summary_xml AS value FROM info_summary WHERE topic_id =? И info_type IN (?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?,?) UNION SELECT 999 AS ключ, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE topic_id =?)) :: TEXT AS value UNION SELECT 998 AS key, (EXISTS (SELECT 1 FROM timeline WHERE timeline_topic_id =?)) :: ТЕКСТ КАК значение UNION SELECT 997 AS key, (SELECT array_to_string (array (SELECT connected_topic_id || '|' || pages FROM infinite_scroll WHERE topic_id =? ORDER BY sort_order LIMIT 10), ',')) как значение]; вложенное исключение - org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
org.springframework.jdbc.support.SQLErrorCodeSQLExceptionTranslator.doTranslate (SQLErrorCodeSQLExceptionTranslator.java:239)
org.springframework.jdbc.support.AbstractFallbackSQLExceptionTranslator.translate (AbstractFallbackSQLExceptionTranslator.java:72)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.translateException (JdbcTemplate.java:1443)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.execute (JdbcTemplate.java: 633)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:669)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:694)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:748)
org.springframework.jdbc.core. namedparam.NamedParameterJdbcTemplate.query (NamedParameterJdbcTemplate.java:216)
org.springframework.jdbc.core. namedparam.NamedParameterJdbcTemplate.query (NamedParameterJdbcTemplate.java:223)
com.britannica.mendel.dao.providers.ImarsProvider.getImarsContents (ImarsProvider.java:337)
jdk.internal.reflect.GeneratedMethodAccessor303.invoke (Неизвестный источник)
java.base / jdk.internal.reflect.DelegatingMethodAccessorImpl.invoke (DelegatingMethodAccessorImpl.java:43)
java.base / java.lang.reflect.Method.invoke (Method.java:566)
org.springframework.aop.support.AopUtils.invokeJoinpointUsingReflection (AopUtils.java:344)
org.springframework.aop.framework.JdkDynamicAopProxy.invoke (JdkDynamicAopProxy.java:205)
com.sun.proxy. $ Proxy48.getImarsContents (Неизвестный источник)
com.britannica.mendel.controllers.topic.utils.TopicContentManager.getTopicPageInfo (TopicContentManager.java:97)
com.britannica.mendel.controllers.topic.TopicController.initModelAndView (TopicController.java:171)
com.britannica.mendel.controllers.topic.TopicController.getTopic (TopicController.java:59)
jdk.internal.reflect.GeneratedMethodAccessor315.invoke (неизвестный источник)
java.base / jdk.internal.reflect.DelegatingMethodAccessorImpl.invoke (DelegatingMethodAccessorImpl.java:43)
java.base / java.lang.reflect.Method.invoke (Method.java:566)
org.springframework.web.method.support.InvocableHandlerMethod.doInvoke (InvocableHandlerMethod.java:190)
org.springframework.web.method.support.InvocableHandlerMethod.invokeForRequest (InvocableHandlerMethod.java:138)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.ServletInvocableHandlerMethod.invokeAndHandle (ServletInvocableHandlerMethod.java:105)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.RequestMappingHandlerAdapter.invokeHandlerMethod (RequestMappingHandlerAdapter.java: 878)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.RequestMappingHandlerAdapter.handleInternal (RequestMappingHandlerAdapter.java:792)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.AbstractHandlerMethodAdapter.handle (AbstractHandlerMethodAdapter.java:87)
org.springframework.web.servlet.DispatcherServlet.doDispatch (DispatcherServlet.java:1040)
org.springframework.web.servlet.DispatcherServlet.doService (DispatcherServlet.java:943)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.processRequest (FrameworkServlet.java: 1006)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.doGet (FrameworkServlet.java:898)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:634)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.service (FrameworkServlet.java:883)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:741)
org.apache.tomcat.websocket.server.WsFilter.doFilter (WsFilter.java:53)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:327)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.UtmParamFilter.doFilter (UtmParamFilter.java:54)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
org.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
орг.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Основная причина 

 org.postgresql.util.PSQLException: ОШИБКА: отношение «info_summary» не существует
  Результат: 57
орг.postgresql.core.v3.QueryExecutorImpl.receiveErrorResponse (QueryExecutorImpl.java:2532)
org.postgresql.core.v3.QueryExecutorImpl.processResults (QueryExecutorImpl.java:2267)
org.postgresql.core.v3.QueryExecutorImpl.execute (QueryExecutorImpl.java:312)
org.postgresql.jdbc.PgStatement.executeInternal (PgStatement.java:448)
org.postgresql.jdbc.PgStatement.execute (PgStatement.java:369)
org.postgresql.jdbc.PgPreparedStatement.executeWithFlags (PgPreparedStatement.java:153)
org.postgresql.jdbc.PgPreparedStatement.executeQuery (PgPreparedStatement.java:103)
org.apache.tomcat.dbcp.dbcp2.DelegatingPreparedStatement.executeQuery (DelegatingPreparedStatement.java:122)
org.apache.tomcat.dbcp.dbcp2.DelegatingPreparedStatement.executeQuery (DelegatingPreparedStatement.java:122)
org.apache.tomcat.dbcp.dbcp2.DelegatingPreparedStatement.executeQuery (DelegatingPreparedStatement.java:122)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate $ 1.doInPreparedStatement (JdbcTemplate.java:678)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.выполнить (JdbcTemplate.java:617)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:669)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:694)
org.springframework.jdbc.core.JdbcTemplate.query (JdbcTemplate.java:748)
org.springframework.jdbc.core. namedparam.NamedParameterJdbcTemplate.query (NamedParameterJdbcTemplate.java:216)
org.springframework.jdbc.core. namedparam.NamedParameterJdbcTemplate.query (NamedParameterJdbcTemplate.java:223)
com.britannica.mendel.dao.Provider.ImarsProvider.getImarsContents (ImarsProvider.java:337)
jdk.internal.reflect.GeneratedMethodAccessor303.invoke (Неизвестный источник)
java.base / jdk.internal.reflect.DelegatingMethodAccessorImpl.invoke (DelegatingMethodAccessorImpl.java:43)
java.base / java.lang.reflect.Method.invoke (Method.java:566)
org.springframework.aop.support.AopUtils.invokeJoinpointUsingReflection (AopUtils.java:344)
org.springframework.aop.framework.JdkDynamicAopProxy.invoke (JdkDynamicAopProxy.java:205)
com.sun.proxy. $ Proxy48.getImarsContents (Неизвестный источник)
com.britannica.mendel.controllers.topic.utils.TopicContentManager.getTopicPageInfo (TopicContentManager.java:97)
com.britannica.mendel.controllers.topic.TopicController.initModelAndView (TopicController.java:171)
com.britannica.mendel.controllers.topic.TopicController.getTopic (TopicController.java:59)
jdk.internal.reflect.GeneratedMethodAccessor315.invoke (неизвестный источник)
java.base / jdk.internal.reflect.DelegatingMethodAccessorImpl.invoke (DelegatingMethodAccessorImpl.java: 43)
java.base / java.lang.reflect.Method.invoke (Method.java:566)
org.springframework.web.method.support.InvocableHandlerMethod.doInvoke (InvocableHandlerMethod.java:190)
org.springframework.web.method.support.InvocableHandlerMethod.invokeForRequest (InvocableHandlerMethod.java:138)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.ServletInvocableHandlerMethod.invokeAndHandle (ServletInvocableHandlerMethod.java:105)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.RequestMappingHandlerAdapter.invokeHandlerMethod (RequestMappingHandlerAdapter.java:878)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.annotation.RequestMappingHandlerAdapter.handleInternal (RequestMappingHandlerAdapter.java:792)
org.springframework.web.servlet.mvc.method.AbstractHandlerMethodAdapter.handle (AbstractHandlerMethodAdapter.java:87)
org.springframework.web.servlet.DispatcherServlet.doDispatch (DispatcherServlet.java:1040)
org.springframework.web.servlet.DispatcherServlet.doService (DispatcherServlet.java:943)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.processRequest (FrameworkServlet.java:1006)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.doGet (FrameworkServlet.java:898)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:634)
org.springframework.web.servlet.FrameworkServlet.service (FrameworkServlet.java:883)
javax.servlet.http.HttpServlet.service (HttpServlet.java:741)
org.apache.tomcat.websocket.server.WsFilter.doFilter (WsFilter.java:53)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:327)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.UtmParamFilter.doFilter (UtmParamFilter.java:54)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.netdata.filter.BcomIdFilter.doFilter (BcomIdFilter.java:63)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.web.filter.CharacterEncodingFilter.doFilterInternal (CharacterEncodingFilter.java:201)
org.springframework.web.filter.OncePerRequestFilter.doFilter (OncePerRequestFilter.java:119)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
com.britannica.mendel.configuration.filters.AbstractBritannicaFilter.doFilter (AbstractBritannicaFilter.java:27)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy $ VirtualFilterChain.doFilter (FilterChainProxy.java:336)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilterInternal (FilterChainProxy.java:211)
org.springframework.security.web.FilterChainProxy.doFilter (FilterChainProxy.java:183)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.invokeDelegate (DelegatingFilterProxy.java:358)
org.springframework.web.filter.DelegatingFilterProxy.doFilter (DelegatingFilterProxy.java:271)

Примечание Полная трассировка стека основной причины доступна в журналах сервера.

Apache Tomcat / 9.0.14

Расскажите о роли ООН в современных международных отношениях.

Международная организация — это организация или ее характер. Существуют два основных типа международных организаций: международные межправительственные организации, членами которых являются суверенные государства; и неправительственные организации, которые являются частными организациями. Международные организации можно разделить на две основные категории: по членству и по функциям.

Роль, которую может играть международная организация, зависит от интересов ее членов. Государства создают и развивают международные организации для достижения целей, которых они не могут достичь в одиночку. Государства не позволят международным организациям делать то, что в глазах этих государств является вмешательством в их внутренние дела. Существуют различные виды встреч для обмена информацией, чтобы сблизить страны с целью их сотрудничества или согласования курса действий, и это очень распространенная функция международных организаций.

ООН — международная организация, заявленные цели которой заключаются в содействии сотрудничеству в области международного права, международной безопасности, экономического развития, социального прогресса и прав человека. Организация Объединенных Наций была основана в 1945 году, чтобы заменить Лигу Наций, в надежде, что она будет вмешиваться в конфликты между странами и тем самым поможет избежать войны. Сейчас в ООН 192 государства-члена, в том числе почти все признанные независимые государства, а также Россия. Заявленные цели ООН — поддержание международного мира и безопасности? Защищать права человека, обеспечивать механизм международного права и способствовать социальному и экономическому прогрессу, повышать уровень жизни и бороться с болезнями.Это дает странам возможность сбалансировать глобальную взаимозависимость и национальные интересы при решении международных проблем. С этой целью он ратифицировал Всеобщую декларацию прав человека в 1948 году.

ООН — универсальная организация, охватывающая весь мир и практически весь спектр международных проблем.

В настоящее время ООН нацелена на достижение целей тысячелетия. Это следующие:

    1. Искоренить крайнюю нищету и голод

    2. получить всеобщее начальное образование

    3. продвижение гендерного равенства

    4. снизить детскую смертность

    5. улучшение материнского здоровья

    6. борьба со СПИДом, малярией и другими болезнями

    7. обеспечение экологической устойчивости

    8. развитие глобального партнерства в целях развития

    Несмотря на то, что международная репутация ООН неоднократно подрывалась, что позволяло многим экспертам и даже странам считать ООН пережитком прошлого, эта организация также доказала свою жизнеспособность.Россия, например, всегда выступает за усиление роли ООН как центрального инструмента урегулирования международных отношений, поскольку это отвечает интересам международной стабильности и каждого государства. Тем не менее, все государства-члены согласились с реформой ООН, без которой сегодня не обойтись. Речь идет о расширении Совета Безопасности ООН, повышении эффективности ООН, создании Совета по правам человека, который должен заменить Комиссию по правам человека. Россия с энтузиазмом относится к реформе ООН, утверждая, что она сделает организацию более способной противостоять современным угрозам и вызовам.Конечно, Совет Безопасности тоже нуждается в ревизии. Россия считает, что если будут созданы новые места, на них будет претендовать ряд сильных и достойных кандидатов. Россия хочет видеть Германию новым постоянным членом Совета Безопасности, в то время как США настаивают на Японии.

    _________________________________
    SocWay

    Обсудите роль международных организаций в международной политике. — Университет социальных наук

    Выдержки из этого документа…

    Абдулла Рифаи 30.11.2010 Количество слов: 1388 POL 1004a Глобализация международной политики I Роль международных организаций в международной политике Международные организации представляют собой общий форум, на котором представители со всего мира собираются вместе и делятся важными идеями об общих международных проблемах. На некоторых форумах международные организации иначе именуются межправительственными организациями.Такие организации, как Всемирная торговая организация (ВТО) и Европейский союз (ЕС), являются классическими примерами международных организаций. Эти организации, по сути, возникли из общей глобальной потребности в создании платформы, на которой страны-члены могли бы обсуждать важные вопросы и вместе принимать определенные решения. (Александар) Роль международных организаций в 21 веке, однако, никогда не может остаться незамеченной из-за прихода мировой политики и растущего влияния таких организаций в разработке международной политики.В настоящее время в мире существует около 1963 международных организаций, но наиболее распространенные и важные организации происходят из отделений Организации Объединенных Наций (ООН). Таким образом, независимость, которой раньше пользовались государственные субъекты, постепенно ограничивается, потому что теперь государства должны действовать в соответствии с международными и региональными соглашениями, сформулированными международными организациями. …прочитайте больше.

    Примером может служить Босния и Косово, которые в некоторой степени находятся в ведении международного сообщества.Однако важно понимать, что это редкое явление и считается временным решением, поэтому трудно предложить это в качестве основной функции международных организаций в целом. Еще одна важная роль — это административная роль, которую играют международные организации. «В некоторых кругах считалось, что международные организации имеют право создавать небольшие административные единицы или действовать как самостоятельные административные единицы» [3]. Поддерживаемая ООН администрация в Косово является одной из таких попыток международной организации создать административную единицу, в то время как миссия ОБСЕ в Боснии также является еще одной попыткой навязать параллельную административную единицу в дополнение к уже существующей системе.Некоторые сильные международные организации обладают большой властью над другими государствами и даже вводят санкции против других государств, если они не соблюдают свои резолюции. Международные организации, обладающие такой возможностью, включают ВТО, Международный валютный фонд (МВФ), Программу развития Организации Объединенных Наций (ПРООН) и Совет Безопасности Организации Объединенных Наций (Александар). …прочитайте больше.

    Эта власть обычно не имеет себе равных со стороны государственных интересов, потому что разные государства также обязаны придерживаться резолюций, принятых международными организациями.Поскольку государства наделили эти международные органы большими полномочиями, их (международные организации?) Пожелания в конечном итоге диктуют действия государства и то, как разные государства относятся к другим. В этом же отношении Хафтель утверждает, что «независимость учреждения во многом определяет его авторитет и влияние». короче говоря, его способность формировать международную политику ?. Поэтому некоторые международные организации, такие как Европейский Союз, можно назвать независимыми бюрократическими структурами, у которых есть свой собственный независимый набор правил, норм и ценностей, которых они придерживаются (а также заставляют государства подчиняться).Таким образом, международные организации квалифицируются как независимые негосударственные субъекты, влияющие на международную политику. В этом же отношении Барнетт утверждает, что «рационально-правовой авторитет, воплощенный в международных организациях, дает им власть, независимую от государств, которые их создали, и направляет эту власть в определенных направлениях» [6]. Таким образом, международные организации обладают большим авторитетом в международной системе; при этом они заставляют государства придерживаться определенной политики и законов, которые они формулируют, частично действуя как независимые административные единицы, которые имеют право влиять на действия государства на оперативном и функциональном уровнях.

    0 08.08.2021
    Разное

    Комментариев нет

    Добавить комментарий

    Рубрики

    2019 © Все права защищены.