Закон україни про господарські товариства: Про господарські товариства | від 19.09.1991 № 1576-XII

Закон україни про господарські товариства: Про господарські товариства | від 19.09.1991 № 1576-XII

2011 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 2011 (значення).

Офіційні й інші ювілеї та пам’ятні дати в Україні[ред. | ред. код]

• Міжнародний рік лісів, оголошений на вісімдесят третьому пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 2006.

Політика, вибори[ред. | ред. код]

• 1 січня — Угорщина взяла головування у Раді Європейського союзу
• 1 січня — набрав чинності новий адміністративний поділ Греції за Програмою «Каллікратіс»
• 9 січня — розпочався тижневий референдум у десяти провінціях південного Судану щодо проголошення незалежності
• 10 січня — баскське сепаратистське угруповання ЕТА оголосило про припинення збройної боротьби проти іспанського уряду
• 14 січня — через хвилю народного невдоволення і заворушень на території Тунісу введено надзвичайний стан. Президент країни Зін аль-Абідін бен Алі залишив країну, декретом передавши повноваження прем’єру; армія взяла владу у свої руки
• 23 січня — чинний президент Португалії Каваку Сілва переобраний на другий термін
• 25 січня — ПАРЄ закликала до проведення міжнародного розслідування фактів незаконної торгівлі органами людей у Косово^[1]
• 26 січня — У Габоні Уряд розпускає головну опозиційну партію, звинувачуючи одного з її лідерів у вчиненні державної зради.
• 28 січня — масові протестні демонстрації, зіткнення і безлад у Каїрі, Александрії, Суеці та інших містах Єгипту, сотні постраждалих. Надвечір президент країни Хосні Мубарак у телезверненні оголосив про відставку уряду
• 28 січня — Поліція Габону використовує газ проти антиурядових демонстрантів через два дні після того, як лідер опозиції Андре Мба Обам оголошує себе президентом.
• 1 лютого — король Йорданії Абдалла II розпустив уряд на тлі масових акцій протесту в країні
• 5 лютого — набрав чинності черговий договір між Росією та США про скорочення стратегічних озброєнь
• 11 лютого — після тижнів масових демонстрацій президент Єгипту Хосні Мубарак залишив посаду, доручивши Вищій раді збройних сил управляти країною
• 13 лютого — вища рада збройних сил Єгипту розпустила парламент і призупинила дію конституції
• 13 лютого — поліція Бахрейну провела операцію з витіснення антиурядових демонстрантів з головної площі столиці країни Манами: четверо загиблих, півсотні поранених
• 25 лютого — на загальних парламентських виборах в Ірландії перемогла опозиційна партія Fine Gael
• 6 березня — на парламентських виборах в Естонії здобула перемогу очолювана прем’єром Андрусом Ансіпом правоцентристська коаліція
• 14 березня — у Бахрейн на прохання сунітського уряду проти масових протестів шиїтської більшості введені військові підрозділи Саудівської Аравії та ОАЕ
• 20 березня — президентом Гаїті обраний Мішель Мартейї, відомий у країні співак
• 22 березня — проти екс-президента Леоніда Кучми порушено кримінальну справу за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе^[2]
• 22 березня — колишній президент Ізраїлю Моше Кацав засуджений на 7 років позбавлення волі за зґвалтування
• 23 березня — парламент Португалії відхилив четвертий пакет бюджетної економії, уряд Жозе Сократеша пішов у відставку
• 25 березня — канадський парламент висловив недовіру консервативному уряду Стівена Гарпера
• 28 березня — на тлі масових протестів у Сирії президент Башар Асад розпустив уряд
• 30 березня — у М’янмі була офіційно розформована військова хунта, що управляла країною майже 50 років. Влада передана цивільному уряду, кабінет міністрів очолив президент країни Тейн Сейн
• 31 березня — Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, в якій закликає Лорана Гбагбо залишити посаду президента Кот-д’Івуара у зв’язку з тим, що він програв вибори.
• 3 квітня — на дострокових президентських виборах у Казахстані вчетверте з результатом понад 95% голосів переобраний Нурсултан Назарбаєв
• 11 квітня — президент Ємену Алі Абдулла Салех погодився піти у відставку, прийнявши план врегулювання, представлений Радою співробітництва арабських держав Перської затоки
• 16 квітня — чинний президент Нігерії Ґудлак Джонатан переобраний на президентських виборах у країні
• 17 квітня — парламентські вибори у Фінляндії
• 18 квітня — парламент Угорщини прийняв нову конституцію країни
• 19 квітня — у Сирії скасовано надзвичайний стан, який діяв з 1963 року^[3]
• 19 квітня — на VI з’їзді Компартії Куби кубинський лідер Фідель Кастро вперше не включений до складу політбюро, посаду першого секретаря партії офіційно зайняв його брат, 79-річний голова Державної ради Куби Рауль Кастро ^[4]
• 27 квітня — суд у Коста-Риці засудив колишнього президента країни Мігеля Анхеля Родрігеса до п’яти років позбавлення волі за хабар від французької компанії Alcatel
• 29 квітня — у Великій Британії принц Вільям повінчався з Кейт Міддлтон
• 2 травня — дострокові парламентські вибори в Канаді виграла Консервативна партія чинного прем’єра Стівена Гарпера
• 3 травня — ФАТХ і ХАМАС підписали в Каїрі угоду про міжпалестинське примирення^[5]
• 4 травня — на референдумі британці відхилили перехід до альтернативної системи виборів до парламенту^[6]
• 7 травня — правляча в Сінгапурі з 1965 року Партія народної дії здобула перемогу на парламентських виборах, отримавши 81 з 87 депутатських мандатів
• 9 травня — у Німеччині стартував перший від часів об’єднання країни загальний перепис населення^[7]
• 15 травня — в аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку затриманий глава Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан за звинуваченням у сексуальних домаганнях^[8][9]
• 17 травня — перепис населення в Канаді
• 26 травня — сербська поліція затримала генерала Ратко Младича, обвинуваченого гаазьким трибуналом у військових злочинах під час війни у Боснії
• 5 червня — опозиційні соціал-демократи перемогли на позачергових парламентських виборах у Португалії ^[10]
• 5 червня — лівий націоналіст Ольянта Умала обраний президентом Перу.
• 12 червня — владна «Партія справедливості і розвитку»Туреччини перемогла на виборах до парламенту країни
• 28 червня — Крістін Лаґард призначена директором-розпорядником МВФ на п’ятирічний термін, що починається з 5 липня 2011 року^[11][12]
• 24 вересня — другі в історії Об’єднаних Арабських Еміратів вибори до Федеральної національної ради, консультативного органу при уряді країни
• 1 липня — Польща стала головувати у Європейському Союзі
• 1 липня — князь Монако Альбер II та уродженка ПАР, олімпійська чемпіонка з плавання Шарлін Віттсток одружилися
• 1 липня — в Марокко на референдумі 98 відсотків виборців підтримали конституційну реформу, запропоновану королем Мохаммедом VI
• 3 липня — на парламентських виборах у Таїланді перемогла опозиційна партії Пхиа Таї (Для Таїланду), яку очолює Їнглак Чинават, сестра колишнього прем’єр-міністра Таксина Чинавата, усунутого від влади військовим переворотом 2006 року
• 4 липня — помер Отто фон Габсбург
• 9 липня — на політичній мапі світу з’явилася нова держава — Південний Судан зі столицею Джуба
• 9 липня — у Британії через скандал з прослуховуванням політиків, зірок і звичайних громадян медіамагнат Руперт Мердок закриває таблоїд Ньюз оф зе Ворлд, газету з понад 160-річною історією ^[13]
• 20 липня — поліція Сербії заарештувала колишнього президента самопроголошеної Республіки Сербська Країна (на території Хорватії) Горана Хаджича, останнього з розшукуваних Міжнародним трибуналом учасників військового конфлікту в Югославії^[14]
• 22 липня — терористичний акт в Осло: вибух у центрі норвезької столиці біля резиденції прем’єр-міністра забрав життя семи осіб. Дві години по тому Андерс Берінг Брейвік влаштував бойню в молодіжному таборі Робітничої партії на острові Утейя, застреливши 85 осіб
• 23 липня — на референдумі у Латвії громадяни країни висловилися за розпуск Сейму
• 29 липня — військове керівництво Туреччини в повному складі пішло у відставку через розбіжності з урядом Реджепа Таїпа Ердогана
• 3 серпня — Рада безпеки ООН опублікувала заяву, що офіційно засуджує «напади на громадян і масштабне порушення прав людини» в Сирії; заява прийнята одноголосно усіма 15 учасниками
• 5 серпня — у Печерському суді Києва заарештована Юлія Тимошенко, колишня прем’єрка країни та опозиційний політик
• 11 серпня — в Україні запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини, на посаду Уповноваженого призначено Юрія Павленка
• 30 серпня — новим прем’єр-міністром Японії обраний Нода Йосіхіко
• 15 вересня — парламентські вибори у Данії після десятирічної перерви виграла ліва коаліція; прем’єром стає 44-річна Гелле Торнінг-Шміт, перша жінка на цій посаді у країні
• 17 вересня — дострокові парламентські вибори у Латвії^[15]
• 17 вересня — в ООН підняли новий лівійський прапор, що підсумувало міжнародне визнання нової влади у країні
• 10 жовтня — у Польщі партія «Громадянська платформа» чинного прем’єр-міністра Дональда Туска перемогла на загальних парламентських виборах
• 10 жовтня — у Камеруні на виборах вшосте обраний президентом 78-річний Поль Бійа
• 11 жовтня — Печерський суд засудив Юлію Тимошенко до семи років ув’язнення, заборонив три роки обіймати державні посади, і зобов’язав відшкодувати НАК «Нафтогаз України» збитки на 1,5 млрд грн.
• 20 жовтня — баскське сепаратистське угрупування ЕТА оголосило про остаточне припинення збройної діяльності та звернулося до урядів Іспанії та Франції із закликом розпочати процес прямого діалогу з метою розв’язання наслідків конфлікту^[16]
• 23 жовтня — парламентські вибори у Швейцарії.
• 23 жовтня — перші після повалення авторитарного режиму в Тунісі вибори до Установчих зборів.
• 23 жовтня — в Аргентині вибори членів законодавчих зборів країни і президента; чинний президент Крістіна Фернандес де Кіршнер переобрана на другий термін^[17].
• 30 жовтня — на президентських виборах у Киргизстані переміг Алмаз Атамбаєв.
• 30 жовтня — Росен Плевнелієв, кандидат від правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток», переміг на виборах президента Болгарії, набравши 52% голосів у другому турі^[18].
• 31 жовтня — Палестина була прийнята в ЮНЕСКО, попри погрози США позбавити організацію фінансування.
• листопад — створено і потім отримав підтримку парламенту тимчасовий уряд технократів на чолі з професором-економістом М. Монті. Безсилля партійної еліти в протистоянні економічним лихам — зростання бюджетного дефіциту і державного боргу, падіння ВВП, змусило італійські еліти підтримати ідею президента Дж. Наполітано^[19].
• 6 листопада — Даніель Ортега переобраний президентом Нікарагуа^[20]
• 6 листопада — відставний генерал Отто Перес Моліна обраний президентом Гватемали^[21]
• 8 листопада — Елен Джонсон-Серліф була переобрана на посаду президента Ліберії, на другий тур прийшли всього 37% виборців через бойкот другого кандидата
• 11 листопада — у Греції, яка перебуває на межі дефолту і охоплена протестами, до присяги приведений новий уряд. Президент країни Каролос Папульяс доручив формування коаліційного кабінету міністрів колишньому заступнику голови Європейського центробанку Лукасу Пападімосу
• 12 листопада — на екстреній нараді у Каїрі Ліга арабських держав призупинила членство Сирії^[22] через недотримання арабського плану з врегулювання кризи до того моменту, поки в цій країні не буде припинено кровопролиття
• 12 листопада — прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі пішов у відставку^[23] як і обіцяв, після прийняття парламентом закону про стабілізацію економічної ситуації в країні, який включає погоджені з керівництвом ЄС антикризові заходи
• 19 листопада — у Каїрі та інших великих містах Єгипту спалахнули масові виступи проти правління військової ради за передачу влади цивільному уряду^[24]; у зіткненнях з поліцією загинуло до 40 людей, понад 1000 поранені
• 20 листопада — на парламентських виборах в Іспанії перемогла опозиційна правоцентристська Народна партія, яка отримала 186 із 350 місць у парламенті
• 23 листопада — президент Ємену Алі Абдулла Салех підписав у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді угоду з представниками опозиції про передачу влади в країні^[25]
• 25 листопада — на виборах до парламенту Марокко перемогла ісламістська «Партія справедливості і розвитку»^[26]
• 26 листопада — у Новій Зеландії на загальних виборах консервативна Національна партія прем’єр-міністра Джона Кі перемогла і вперше отримала абсолютну більшість у парламенті^[27]
• 28 листопада — президентські вибори у Демократичній Республіці Конго. Переможцем був оголошений чинний президент Жозеф Кабіла, що викликало зіткнення з опозицією^[28][29]
• 30 листопада — колишній президент Кот-д’Івуар Лоран Ґбаґбо переданий у юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі, де його звинуватили у причетності до масових вбивств та зґвалтувань, вчиненими його прихильниками в ході збройного конфлікту
• 4 грудня — у Росії владна партія «Єдина Росія» перемогла на виборах до Державної думи
• 4 грудня — парламентські вибори в Хорватії виграла опозиційна коаліція Kukuriku на чолі з соціал-демократами
• 6 грудня — король бельгійців Альберт II затвердив новий уряд країни на чолі з лідером Соціалістичної партії франкомовної спільноти Еліо Ді Рупо. Бельгія перебувала півтори роки після виборів без уряду, що стало світовим рекордом
• 10 грудня — в Ємені приведений до присяги уряд національної єдності, який очолюють лідери опозиції; його повноваження розраховані на 3-місячний перехідний період
• 10 грудня — на конференції ООН з питань зміни клімату в Дурбані (ПАР) підписано угоду про продовження строків дії Кіотського протоколу
• 11 грудня — вибори до парламенту у Кот-д’Івуарі, безпеку яких забезпечували 25 тисяч співробітників правоохоронних органів за підтримки семи тисяч миротворців ООН
• 11 грудня — колишній президент Панами Мануель Нор’єга екстрадований з Франції, де він відбував покарання за відмивання грошей, на батьківщину, де він відбуватиме термін за вбивства політичних опонентів, які вчинив на посаді очільника держави
• 12 грудня — Жовтневий райсуд Запоріжжя за пошкодження пам’ятника Сталіну присудив дев’яти «тризубівцям» тюремні строки до 3 років^[30]
• 12 грудня — лікар і правозахисник Монсеф Марзукі обраний першим президентом Тунісу^[31] після революції
• 12 грудня — Канада оголосила про вихід з Кіотського протоколу^[32]
• 12 грудня — суд Парижа присудив колишньому президенту Франції Жаку Шираку за корупію два роки тюрми умовно
• 19 грудня — очолений мусульманами-шиїтами уряд Іраку видав ордер на арешт віце-президента суніта Таріка аль-Гашемі^[33] за звинуваченням у тероризмі, той сховався в автономному іракському Курдистані
• 21 грудня — Міжнародний трибунал ООН щодо Руанди одноголосно засудив^[34] до довічного ув’язнення колишнього голови владної партії MRND Матьє Нгірумпатсе і його заступника Едуарда Карамеру за організацію у 1994 році геноциду народності тутсі
• 29 грудня — на дострокових виборах на Ямайці опозиційна Народна національна партія отримала дві третини голосів з 63 у острівному парламенті

Збройні конфлікти[ред. | ред. код]

Учені експерти Гейдельберзького інституту міжнародних досліджень конфліктів (HIIK) нарахували в 2011 році на планеті 20 війн, що є найвищим показником з 1945 року.^[35] Колишній рекорд (16 воєн) був зафіксований в 1993 році. У порівнянні з 2010 роком, коли було зафіксовано лише 6 воєн, показник 2011 року виглядає загрозливим. Експерти інституту HIIK, попереджають, що різке збільшення числа збройних конфліктів на планеті може звести нанівець тенденцію «до стабільнішого світу».

За підрахунками вчених, всього за минулий рік у світі відбулося 338 конфліктів, з яких 38 були визнані «особливо жорстокими». Такі конфлікти характерні в першу чергу для країн Близького Сходу і Африки. Так протистояння в Ємені, Лівії та Сирії переросли у війни. Загострилися конфлікти в Судані і Нігерії, посилилося протистояння між наркокорпораціямі і урядом у Мексиці, операції пакистанської армії проти руху «Талібан», сутички між талібами та урядовими силами Афганістану — всі вони розцінюються вченими як війни.

• 3 лютого — на кордоні Камбоджі і Таїланду поновилося військові зіткнення за територію довкола храму 11 століття Преах-Віхеар, який перебуває під охороною ООН. Храм був пошкоджений артилерійським вогнем, із зони конфлікту евакуйовані десятки тисяч мешканців
• 19 лютого — близько 200 людей загинули і 800 отримали поранення в ході зіткнень протестувальників з армією і масового безладу в лівійському місті Бенгазі на сході країни. Початок громадянської війни у Лівії
• 18 березня — Рада безпеки ООН прийняла резолюцію 1973, що передбачає введення заборони на польоти лівійської авіації, вимагає від прихильників і противників Муаммара Каддафі негайного припинення вогню, а також дозволяє світовій спільноті прийняти всі необхідні заходи для недопущення насильства по відношенню до мирного населення Лівії, за винятком іноземної окупації
• 19 березня — війська США, Франції, Великої Британії, Італії та Канади завдали ракетного удару по військовим підрозділам Муаммара Каддафі в Лівії
• 30 березня — в ході громадянської війни в Кот д’Івуарі загони лідера опозиції Алассана Уаттара взяли столицю країни Ямусукро
• 4 квітня — громадянська війна у Кот д’Івуарі: миротворча місія ООН, включаючи український контингент, і підтримувальні її загони французьких вояків взяли участь у зіткненнях на стороні обраного президента Алассана Уаттари
• 11 квітня — в Абіджані французький спецназ штурмував бункер президента Лорана Ґбаґбо, полонив його і передав у руки опозиції
• 2 травня — Барак Обама оголосив, що лідер «Аль-Каїди» Осама бен Ладен був убитий під час операції американських морських котиків у місті Абботтабад за 50 км від пакистанської столиці Ісламабада^[36]
• 22 травня — Велика Британія повністю вивела війська з Іраку^[37]
• 3 червня — під час обстрілу озброєною опозицією президентського палацу у Сані отримав поранення президент Ємену Алі Абдулла Салех
• 22 серпня — за підтримки авіації НАТО лівійські повстанці взяли столицю країни Триполі
• 15 жовтня — США відправили військовий контингент для підтримки боротьби урядів Уганди, Південного Судану, ЦАР та ДРК проти Господньої армії спротиву^[38]
• 20 жовтня — загони Національної перехідної ради за допомогою авіації НАТО захопили Сирт та Бані-Валід, останні значні осередки спротиву прибічників Каддафі
• 20 жовтня — турецька армія почала масштабну операцію проти загонів Курдської робітничої партії в турецькому Курдистані та в п’яти районах Північного Іраку^[39]
• 31 жовтня — НАТО завершило військову операції в Лівії
• 26 листопада — бойові вертольоти НАТО вторглися з території Афганістану в повітряний простір Пакистану і завдали удару по блокпосту в племінній області Мохманд, загинули 28 пакистанських військовиків, ще 14 поранено^[40]. У відповідь влада Пакистану закрила північний маршрут доставки вантажів для військ НАТО в Афганістані через Хайберський прохід, і зажадала від США в 15-денний термін звільнити базу Шамсі у Белуджистані
• 18 грудня — остання колона американських військ виведена з Іраку

Економіка[ред. | ред. код]

• 1 січня — Естонія перейшла на євро
• 1 січня — Спеціальні муніципалітети Нідерландів: Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба (Карибські Нідерланди) перейшли на американський долар.
• 12 січня — індійська авіакомпанія IndiGo підписала протокол угоди на закупівлю 180 літаків Аеробус А320, сума контракту найбільшого в історії аеронавтики замовлення становить $16,4 млрд^[41]
• 9 лютого — фондова біржі Лондона та Торонто оголосили про об’єднання
• 10 лютого — США ввели в обіг нову 100-доларову купюру^[42]; попередні зміни вносилися у 1928 та 1996 роках
• 11 лютого — на аукціоні проданий останній зібраний український автомобіль «Славута»^[43]
• 13 лютого — почалося регулярне транспортування нафти сорту Azeri Light нафтопроводом «Одеса —Броди» в аверсному режимі^[44]
• 15 лютого — Нью-Йоркська і Франкфуртська фондові біржі оголосили про намір об’єднатися
• 11 березня — Фонд державного майна за 10,575 млрд гривень продав 92,8% акцій компанії «Укртелеком» ТОВ «ЕСУ», дочці австрійського інвестиційно-фінансового консорціуму EPIC^[45]
• 21 березня — американський оператор зв’язку AT&T оголосив про намір придбати оператора T-Mobile USA за $39 млрд, що зробило б AT&T найбільшим оператором США^[46]; проте операція була заблокована антимонопольними органами
• 23 березня — Антимонопольний комітет України, провівши відповідне розслідування, виявив антиконкурентну змову трьох великих компаній — «Окко-Нафтопродукт», «Континент-Нафто-Трейд» і «Альянс Холдинг» й наклав штраф на загальну суму 150 мільйонів гривень
• 19 квітня — Європейська комісія, Європейський банк реконструкції і розвитку і 25 держав на донорській конференції Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки в Києві заявили про готовність виділити додаткові кошти в розмірі 511,9 млн євро на реалізацію «чорнобильських проектів»^[47]
• 4 травня — Португалія домовилася з Євросоюзом і Міжнародним валютним фондом про умови надання фінансової допомоги на €78 млрд^[48]
• 9 травня — керівництво японської компанії-оператора АЕС «Хамаока» Chubu Electric Power вирішило повністю припинити роботу електростанції доки не буде побудована дамба на захист від цунамі^[49]
• 10 травня — Microsoft придбав найбільший у світі сервіс IP-телефонії Skype за 8,5 млрд доларів^[50]
• 13 травня — гігантська бурова машина Big Becky завершила прокладку тунелю довжиною 10,2 кілометра і діаметром 14,4 метра під Ніагарським водоспадом у Канаді, провінція Онтаріо, для подачі води для комплексу гідроелектростанцій Сера Адама Бека (Sir Adam Beck hydroelectric power stations)^[51]
• 24 травня — Національний банк Білорусі визнав девальвацію національної валюти на 55%^[52]
• 30 травня — уряд Німеччини оголосив про рішення зупинити експлуатацію всіх атомних електростанції країни до 2022 року^[53]
• 8 червня — нижня палата парламенту Швейцарії проголосувала за поступове закриття всіх АЕС у країні, повністю всі чотири швейцарські АЕС, на яких працюють п’ять ядерних реакторів, будуть закриті до 2034
• 24 червня — Європейська Рада призначити Маріо Драгі новим президентом Європейського центрального банку^[54], він обійматиме посаду з 1 листопада 2011 по 31 жовтня 2019
• 24 червня — в Китаї відкрили найдовший міст у світі через море довжиною 41,5 кілометри, він з’єднує два береги бухти у місті Циндао, в акваторії Жовтого моря^[55]
• 30 червня — у Китаї зі швидкістю 300 км на годину почав курсувати пасажирський поїзд за маршрутом Пекін—Шанхай^[56]
• 22 липня — лідери країн єврозони на кризовому саміті у Брюсселі ухвалили другу чергу допомоги Греції у сумі €150 млрд; Ніколя Саркозі урочисто оголосив про створення Європейського валютного фонду^[57]
• 22 липня — авіакомпанія American Airlines зробила найбільше замовлення в історії світової цивільної авіації, підписавши контракт на 260 літаків виробництва європейського концерну Airbus і попередньо погодила покупку ще 200 лайнерів у компанії Boeing.^[58] За каталожними цінами два контракти разом оцінюються більш ніж у 38 млрд доларів
• 2 серпня — Конгрес США схвалив законопроект про підвищення ліміту внутрішнього боргу країни на 2,4 трлн доларів при одночасному великому скороченні державних видатків, щоб не допустити дефолту держави. Президент США Барак Обама підписав закон одразу щойно документ надійшов до нього^[59]
• 5 серпня — рейтингове агентство Standard & Poor’s вперше знизило першокласний кредитний рейтинг США з позначки AAA до AA+^[60]
• 15 серпня — корпорація Google повідомила, що придбає американського виробника стільникових телефонів Motorola Mobility за $12,5 млрд (тобто з 63% премією до ціни акцій)
• 9 вересня — президент України Віктор Янукович підписав закон № 3668-VI про реформу пенсійної системи
• 19 вересня — агентство Standard & Poor’s знизило суверенний кредитний рейтинг Італії с A+ до A, прогноз «негативний»
• 23 жовтня — на саміті в Брюсселі лідери ЄС створили європейський економічний уряд, роль якого виконуватимуть регулярні саміти зони євро^[61]
• 26 жовтня — саміт лідерів країн Євросоюзу в Брюсселі узгодив план списання 50% боргів Греції приватними банками, щоб запобігти дефолту країни. З метою подолати боргову кризу єврозони стабілізаційний фонд буде збільшений з €440 млрд до €1 трлн
• 29 жовтня — австралійська авіакомпанія Qantas на невизначений термін призупинила польоти всіх своїх пасажирських літаків через страйк працівників
• 8 листопада — Росія у співпраці з Європейським Союзом запустила в обхід України першу гілку газопроводу «Північний потік» дном Балтійського моря від російського Виборга до німецького Любміна^[62]
• 11 листопада — оголошено про продаж легендарної британської компанії звукозапису EMI двом конкурентам^[63]: Universal Music придбає за 1,9 мільярда доларів її музичну інфраструктуру, а Sony — видавництво з авторськими правами на пісні
• 25 листопада — Газпром підписав договір про купівлю у Білорусі решти 50% акцій «Белтрансгаз» за 2,5 мільярда доларів^[64], таким чином російська компанія стає одноосібним власником газотранспортної системи Білорусі
• 1 грудня — відкритий Алматинський метрополітен
• 9 грудня — на саміті ЄС у Брюсселі всі країни Євросоюзу, за винятком Великої Британії, заявили про бажання приєднатися до «бюджетного договору», який передбачає посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів та обсягами держборгу
• 26 грудня — на переговорах у Пекіні прем’єр-міністри Китаю Вень Цзябао та Японії Йосіхіко Нода домовилися відмовитися від долара при взаєморозрахунках і перейти на єну і юань^[65]
• 27 грудня — у Києві відкрита ювілейна 50-та за ліком станція метро «Виставковий центр»
• За даними Світового банку за підсумками 2011 року Україна зайняла перше місце у світі за кількістю податків і зборів: український бізнес у той чи іншій формі сплачує 135 різних податків.^[66]

Наука і техніка[ред. | ред. код]

• 4 січня — компанія AMD представила гібридні комп’ютерні чипи Fusion, які поєднують можливості центральних процесорів та відеокарт^[67]
• 4 лютого — організація ICANN, яка займається розподілом IP-адрес в мережі Інтернет, офіційно оголосила про вичерпання вільних адрес IPv4^[68]
• 6 лютого — зонди-близнюки НАСА STEREO-A і STEREO-B вийшли в протилежні точки земної орбіти і передали перше в історії повне тривимірне зображення Сонця^[69][70]
• 24 лютого — американський шатл «Діскавері» з шістьма астронавтами на борту вирушив з космодрому Кеннеді у Флориді у свій останній політ до Міжнародної космічної станції
• 17 березня — Іран запустив на орбіту супутник за допомогою ракети «Кавошгар-4» («Дослідник-4»)
• 18 березня — автоматична міжпланетна станція MESSENGER вийшла на орбіту Меркурія^[71], ставши першим штучним супутником цієї планети
• 18 березня — автоматична міжпланетна станція New Horizons перетнула орбіту Урану після п’ятирічної подорожі. Корабель Вояджер-2 здолав цю відстань за 8 років
• 5 квітня — з космодрому Байконур до МКС стартувала ракета-носій «Союз-ФГ» з космічним апаратом «Союз ТМА-21», що носять ім’я «Юрій Гагарін», на борту якого космонавти Олександр Самокутяєв, Андрій Борисенко і астронавт NASA Рональд Гаран
• 16 травня — з космодрому на мисі Канаверал у свій останній 25-й політ відправився шатл «Індевор» з екіпажем у складі командир Марк Келлі, льотчик Грег Джонсон, астронавти NASA Дрю Фойстел, Майк Фінк, Грег Шамітов та італієць Роберто Вітторі^[72]
• 7 червня — космічний корабель «Союз ТМА-02М» стартував з космодрому Байконур до Міжнародної космічної станції, на борту росіянин Сергій Волков, астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень Сатосі Фурукава і астронавт NASA Майкл Фоссум
• 8 липня — з мису Канаверал шатл «Атлантіс» відправився у свою 33-ю і останню подорож на орбіту
• 16 липня — космічний зонд Dawn вийшов на орбіту астероїда Веста
• 18 липня — з Байконура за програмою Радіоастрон українська ракета-носій «Зеніт-3SLБФ» вивела на орбіту російський космічний радіотелескоп «Спектр-Р^[73]»
• 22 липня — вийшло ядро Linux 3.0
• 24 липня — запланований перехід в Японії з аналогового телебачення на цифрове.
• 24—30 липня — XVIII Міжнародний ботанічний конгрес у Мельбурні (Австралія)
• 5 серпня — з американського мису Канаверал до Юпітера з дослідницькою місією стартувала ракета-носій Atlas V з дослідницьким зондом Juno^[74]
• Серпень — у видавництві McGraw-Hill (Нью-Йорк, США) виходить друком 18-та редакція медичного підручника «Основи внутрішньої медицини» (упорядник 1-ї редакції Т. Гарісон).
• 18 серпня — Закінчився конкурс на отримання ліцензій на мовлення в багатоканальних цифрових (DVB-T2) телемережах (мультиплексах) МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5
• 18 серпня — Право мовити у HDTV у «МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5» отримали телеканали Інтер, Україна, MTV Україна, Кіноточка, Мега, Enter-music, Тоніс та Банк-ТВ. Ще 2 HDTV каналу оберуть пізніше.
• 31 серпня — Канада припиняє аналогове телевізійне мовлення.
• 10 вересня — з мису Канаверал ракетою «Дельта-2» НАСА запустило пару зондів GRAIL для вивчення гравітаційного поля і внутрішньої будови Місяця
• 21 жовтня — російська ракета-носій «Союз» вперше стартувала з екваторіального космодрому Куру у Гвіані і вивела на орбіту європейські навігаційні супутники «Галілео»
• 8 листопада — за допомоги української ракети «Зеніт-3ФГ» стартувала російська АМС «Фобос-Ґрунт»
• 14 листопада — з розташованого в Казахстані космодрому «Байконур» до Міжнародної космічної станції стартував російський пілотований корабель «Союз ТМА-22» з міжнародним екіпажем: росіяни Антон Шкаплеров, Анатолій Іванишин і американець Денієл Бербанк
• 26 листопада — з космодрому на мисі Канаверал стартувала американська ракета-носій Atlas-5 з марсоходом Curiosity («Допитливість») на борту
• 1 листопада — на території всієї України розпочали мовлення загальнонаціональні мережі цифрового мовлення МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 у цифровому стандарті DVB-T2. Однак не всі запланованні населені пункти вже мають змогу приймати цифровий ТБ-сигнал.^[75]
• 1 грудня 2011-го року телеканал «Tonis» вперше в Україні почав мовлення в HD-форматі. Мовлення у цифровій мережі DVB-T2 — буде безплатним^[76]
• 21 грудня — з космодрому Байконур на Міжнародну космічну станцію відправився корабель «Союз ТМА-03М»^[77], на борту корабля космонавт Роскосмоса Олег Кононенко, астронавт ЄКА Андре Кауперс і астронавт NASA Дональд Петтіт
• 27 грудня — аналог GPS, китайська супутникова навігаційна система Бейдоу в експериментальному порядку почала надавати громадянам країни оперативні послуги, включаючи позиціонування, навігацію і визначення часу; на момент запуску в рамках системи працювали 10 навігаційних супутників

Культура[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Спорт[ред. | ред. код]

• 30 січня — зимові азійські ігри в Алмати
• 21 квітня — Олег Блохін призначений головним тренером національної футбольної збірної України^[78]
• 18 травня — у Дубліні у фіналі Ліги Європи «Порту» переграв «Брагу» 1:0; тренер переможців Андре Віллаш-Боаш став наймолодшим володарем одного з єврокубків^[79]
• 28 травня — «Барселона» стала 4-разовим переможцем Ліги чемпіонів, обігравши у фіналі «Манчестер Юнайтед» з рахунком 3:1 на лондонському стадіоні «Вемблі»
• Зимова Універсіада 2011 в Ерзурумі, Туреччина.
• 2 липня — Володимир Кличко переміг у Гамбурзі британця Девіда Хея і додав собі титул чемпіона за версією WBA. Таким чином, брати Клички володіють усіма титулами у надважкій вазі
• 6 липня — виконком Міжнародного олімпійського комітету в Дурбані обрав місцем проведення зимової Олімпіади-2018 південнокорейський Пхьончхан
• 17 липня — жіноча збірна Японії з футболу стала чемпіоном світу, обігравши у фіналі американок
• 12 серпня — 23 серпня — літня універсіада в Шеньчжені.Перемогу в неофіційному заліку здобула збірна Китаю
• 18 вересня — в литовському Каунасі чемпіонат Європи з баскетболу вдруге поспіль виграла збірна Іспанія, яка обіграла у фіналі французів 98:85
• 8 жовтня — на чемпіонаті світу з боксу в Баку збірна України посіла перше місце у медальному заліку, завоювавши чотири золоті та одну срібну медалі
• 8 жовтня — у Києві відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого НСК «Олімпійський»
• 23 жовтня — Нова Зеландія, перемігши французів, виграла домашній чемпіонат світу з регбі
• 29 жовтня — відкриття нового стадіону «Арена Львів», на якому проходитимуть ігри Євро-2012
• 25 грудня — спустившися у базовий табір на горі Масив Вінсон, найвищій точці Антарктиди, 15-річний американський хлопець Джордан Ромеро став наймолодшою людиною, що підкорила найбільші вершини на всіх семи континентах.^[80] Сходження він робив разом з батьком та мачухою. У віці 10 років Джордан став наймолодшим підкорювачем Кіліманджаро

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

• 9 січня — у Ірані поблизу міста Урмія розбився літак Боїнг-727 авіакомпанії IranAir із 105 пасажирами на борту, загинули 77
• 9 січня — у гірській частині бразильського штату Ріо-де-Жанейро понад 500 чоловік стали жертвами зсувів ґрунту і селів
• 22 лютого — землетрус силою 6.3 бала у новозеландському місті Крайстчерч; 168 загиблих, 200 зниклих безвісти
• 11 березня — Великий тохокуський землетрус, найбільший за історію спостережень у Японії. Серія підземних поштовхів, найпотужніший землетрус магнітудою 8,9 стався на глибині 32 км за 400 км від Токіо. Від руйнівного цунамі постраждали префектура Міягі, місто Сендай та префектура Фукусіма (див.).
• 12 березня — стався вибух на 1-му блоці 1-й Фукусімській АЕС у префектурі Фукусіма о 14.35 внаслідок виходу з ладу систему охолодження реактору. В результаті вибуху зруйновано машинний зал блоку, піднявся радіаційний фон
• 24 березня — землетрус магнітудою 6,8 стався на північному сході М’янми; вбито 100 людей, знищено 14 буддійських храмів
• 28 березня — вибух на заводі з виробництва боєприпасів для автоматів Калашникова в районі міста Джаар на південно-заході Ємену забрав життя 150 чоловік. У момент вибуху в будівлі перебувало багато місцевих жителів, люди займалися пошуком боєприпасів, що залишилися після скоєного напередодні нападу і пограбування заводу
• 12 квітня — уряд Японії підвищив рівень небезпеки на 1-й Фукусімській АЕС до максимальних 7 балів
• 27 квітня — в американських штатах Алабама, Міссісіпі і Арканзас через сильні шторми і торнадо загинули понад 300 осіб^[81][82]; на цих територіях введено надзвичайний стан
• 1 травня — з глибини 3.9 км був піднятий^[83] «чорний ящик» з технічними параметрами польоту лайнера Airbus A330, який виконував рейс авіакомпанії Air France AF447 з Ріо-де-Жанейро до Парижа і розбився 1 червня 2009 року над Атлантикою
• 11 травня — в результаті землетрусу магнітудою 5,2 на півдні Іспанії поблизу міста Лорка 10 людей загинуло, значні руйнування історичних споруд^[84]
• 21 травня — почалося виверження вулкана Грімсвотн, що входить до складу найбільшого ісландського льодовика Ватнайекюдль. Хмара попелу привела до відміни сотень авіарейсів у Північній Європі^[85]
• 22 травня — торнадо вбив 150 мешканців американського міста Джоплін у штаті Міссурі^[86][87]
• 4 червня — на південному сході Чилі після 51 року сну прокинувся вулкан Пуйеуе; хмара попелу паралізувала авіасполучення у Південній Америці та Австралії^[88][89]
• 13 червня — після 150 років спокою в Еритреї почалося виверження вулкана Дуббі, розташованого в провінції Дебуб-Кей-Бахрі на південному узбережжі Червоного моря; у зв’язку з викидом попелу держсекретар США Гілларі Клінтон перервала поїздку по Африці
• 21 червня — російський літак Ту-134 компанії «РусЕйр», що здійснював рейс Москва—Петрозаводськ, виконав жорстку посадку на шосе за кілька кілометрів від Петрозаводська. В результаті розколовся фюзеляж і спалахнула пожежа; загинули 44 чоловіки з 52 на борту
• 5 липня — у Червоному морі від пожежі на борту єменського судна, яке прямувало із Судану до Саудівської Аравії, загинуло близько 200 мігрантів^[90]
• 7 липня — у туркменському місті Абадан за 20 км від Ашгабада сталася серія вибухів. Влада стверджує, що на повітря злетів склад з феєрверками. Проте правозахисники повідомляють, що вибухнув артилерійський склад, і вибухи забрали життя 200 людей, сотні будинків зруйновані^[91]
• 8 липня — у міжнародному аеропорті міста Касанґані (Демократична Республіка Конго) розбився при посадці при поганих метеоумовах Боїнг-727 компанії Hewa Bora, загинуло 127 чоловік, вижило 57^[92]
• 10 липня — двопалубний теплохід «Булгарія», побудований ще в 1955 році, затонув у Куйбишевському водосховищі на Волзі. На борту було 208 чоловік, врятувати вдалося 80
• 10 липня — у результаті вибуху на військовій базі Евангелос Флоракіс на Кіпрі загинули 17 чоловік, була перервана робота найбільшої електростанції країни
• 20 липня — ООН оголосила два регіони на півдні Сомалі зоною голоду^[93]
• 23 липня — у китайській провінції Чжецзянь швидкісний експрес, який слідував за маршрутом Пекін—Фучжоу, на мосту через річку врізався у хвіст іншого поїзду; внаслідок зіткнення загинули 35 людей, дві сотні поранених
• 26 липня — літак Lockheed C-130 Hercules врізався в гору Імститан при посадці неподалік від марокканського міста Гельмім, загинули всі 80 людей на борту^[94]
• 26 липня — дві аварії на українських копальнях. Унаслідок вибуху на шахті «Суходольська-Східна» загинули 26 гірників. У Макіївці на шахті імені Бажанова в результаті обвалу копра загинули 11 робітників. 31 липня в Україні оголошений день жалоби
• кінець серпня — Ураган Айрін
• 7 вересня — в ярославському аеропорту Туношна при зльоті впав літак Як-42 з командою хокейного клубу «Локомотив», що виконував чартерний рейс на Мінськ; загинули 43 людини з 45 на борту^[95]
• 10 вересня — затонув пором, що йшов із Занзібару до Танзанії, загинули близько 200 чоловік із 600 на борту
• 16 вересня — під час національного чемпіонату з літакового спорту в американському Рено, штат Невада, на глядацьку трибуну впав літак P-51 Mustang, який за часів Другої світової війни використовувався як винищувач; постраждало 75 людей^[96]
• 17 вересня — в Мартінсбурзі, що у Західній Вірджинії (США) під час авіашоу «Блю Рідж» виконуючи елемент повітряної акробатики розбився літак Т-28. Загинула одна людина. ^[97][98]
• 18 вересня — в Індії та Непалі стався землетрус магнітудою 6,8 балів. Загинуло щонайменше 36 людей, серед них 15 у північно-східному індійському штаті Сіккім, ще п’ятеро людей загинули у сусідньому Непалі. ^[99][100]
• 20 вересня — У Китаї у провінції Шеньсі сталася найсильніша за останні півстоліття повінь. З небезпечних районів евакуйовано понад 70 тисяч людей, під водою опинилися 10 міст. Понад 30 тисяч будинків повністю затоплені. Жертвами негоди стали вже 45 людей^[101].
• 23 жовтня — землетрус магнітудою 6,6 з епіцентром за 32 км від турецького міста Ван неподалік іранського кордону призвів до жертв і руйнувань у провінції
• 30 жовтня — апогей масштабної повені у Таїланді, затоплена столиця країни 12-мільйонний Бангкок
• 17 грудня — тропічний шторм Ваші вбив понад 1200 мешканців на півдні Філіппін^[102], понад тисячу зниклих безвісти
• 18 грудня — бурова платформа «Кольська» затонула в умовах сильного шторму при буксируванні з півострова Камчатка до острова Сахалін, з 67 чоловік на борту врятувати вдалося лише 14

Дивись також Категорія:Померли 2011

В Україні[ред. | ред. код]

• 1 січня — Дмитро Телегін (1919–2011), український археолог, доктор історичних наук (1967).
• 6 січня — в Одесі убитий Олександр Коробчинський, бізнесмен, лідер ПППУ.
• 7 січня — Михайлина Коцюбинська, філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників.
• 17 січня — Анатолій Кукоба, український політик, екс-мер Полтави (обирався на посаду 5 разів), народний депутат України двох скликань.
• 10 лютого — Олег Олександрович Лаврентьєв, радянський, російський і український фізик, «батько водневої бомби».
• 3 квітня — Станіслав Конюхов, генеральний конструктор і генеральний директор КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля.
• 5 квітня — Ігнащенко Анатолій Федорович, український архітектор, народний художник України.
• 1 травня — Литвиненко Володимир Миколайович, український художник південно-руської мистецької школи, заслужений художник України.
• 16 серпня — Ільмі Аметов, кримськотатарський скульптор.
• 17 серпня — Василь Джарти, прем’єр-міністр Криму.
• 12 вересня — Петро Тимофійович Тронько, історик і краєзнавець, академік НАНУ.
• 23 вересня — Володимир Полохало, український політолог, народний депутат від БЮТ.
• 21 грудня — Євген Васильович Рудаков, радянський футболіст, воротар, Заслужений майстер спорту.

У світі[ред. | ред. код]

• 6 січня — Оган Дурян, вірменський диригент і композитор
• 10 січня — Олексій Волченков, радянський хокеїст, чемпіон СРСР у складі ЦСКА
• 10 січня — Дерек Гарднер, американський інженер, розробник низки болідів Ф-1 Tyrell
• 24 січня — Бернд Айхінгер, німецький кінорежисер і продюсер
• 25 січня — Василіс Константакопулос, грецький магнат-судновласник.
• 31 січня — Джон Баррі, англійський композитор, автор музики до «Бондіани»
• 3 лютого — Тетяна Шмига, зірка російської оперети, народна артистка СРСР
• 6 лютого — Ґері Мур, ірландський блюз-роковий гітарист, співак, автор пісень
• 6 лютого — Кен Олсен, американський інженер, засновник Digital Equipment Corporation, піонер комп’ютерної індустрії
• 14 лютого — Джордж Ширінг, американський джазовий піаніст-віртуоз і композитор
• 24 лютого — Ковальов Сергій Микитович, генеральний конструктор радянських атомних підводних крейсерів, академік РАН, двічі Герой Соціалістичної Праці
• 28 лютого — Анні Жирардо, французька акторка театру і кіно
• 3 березня — Джеймс Елліот, американський астроном, який відкрив кільцеву систему Урана і атмосферу Плутона
• 4 березня — Михайло Петрович Симонов, радянський і російський авіаконструктор, генеральний конструктор «ДКБ Сухого»
• 21 березня — Микола Андріанов, радянський гімнаст, семиразовий олімпійський чемпіон, чотириразовий чемпіон світу
• 23 березня — Елізабет Тейлор, англо-американська акторка.
• 26 березня — Пол Баран, американський інженер, науковець і винахідник, один з прабатьків сучасного Інтернету.
• 30 березня — Людмила Гурченко, російська акторка.
• 23 квітня — Оґа Норіо, японський підприємець, президент (від 1982) і голова ради директорів (1989–1995) компанії Sony.
• 25 квітня — Гонсало Рохас, чилійський поет.
• 27 квітня — Кон Ігор Семенович, радянський і російський соціолог, антрополог, філософ.
• 29 квітня — Володимир Крайнєв, російський піаніст.
• 30 квітня — Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик, художник і правозахисник.
• 2 квітня — Леонід Абалкін, радянський економіст, академік; у 1989-91 заступник голови радянського уряду і автор програми економічних реформ.
• 5 квітня — Барух Бламберг, американський лікар і вчений, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1976 року.
• 5 травня — Клод Стенлі Шулз — останній у світі ветеран першої світової війни.
• 7 травня — Віллард Бойл, американський фізик канадського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2009 «за розробку оптичних напівпровідникових сенсорів».
• 29 травня — Сергій Багапш, президент Абхазії.
• 29 травня — Ференц Мадл, президент Угорщини у 2000–2005, академік Угорської академії наук.
• 3 червня — Джек Кеворкян, американський лікар-патологоанатом, завдяки своїй практиці евтаназії зажив прізвиська «Доктор смерть».
• 7 червня — Хорхе Семпрун Маура, іспанський письменник і політичний діяч.
• 23 червня — Пітер Фальк, американський актор.
• 4 липня — Отто фон Габсбург, старший син останнього імператора Австро-Угорщини Карла I, європейський громадський діяч, євродепутат^[103].
• 5 липня — Сай Твомблі, американський художник, абстракціоніст і імпресіоніст.
• 10 липня — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф.
• 17 липня — Хуан Марія Бордаберрі, президент і диктатор Уругваю з 1972 по 1976 рік; помер, відбуваючи 30-річне ув’язнення.
• 23 липня — Емі Вайнгауз, британська соул-співачка (нар. в 1983).
• 27 липня — Агота Крістоф, швейцарська письменниця угорського походження.
• 3 серпня — Микола Арнольдович Петров, радянський російський піаніст, народний артист СРСР.
• 5 серпня — в офісі власної партії найдений повішеним Анджей Леппер, засновник та голова партії Самооборона Республіки Польща.
• 27 серпня — Ія Саввіна, народна артистка СРСР.
• 20 вересня — Бурхануддін Раббані, президента Афганістану з 1992 по 2001 роки, голова Високої ради примирення; загинув в результаті вибуху.
• 25 вересня — Вангарі Маатаї, перша жінка з Африки, яка здобула Нобелівську премію миру.
• 5 жовтня — Стів Джобс, співзасновник корпорації Apple
• 7 жовтня — Раміз Алія, керівник комуністичної Албанії з 1985 до 1992 року
• 8 жовтня — Денніс Рітчі, американський вчений-інформатик, автор мови програмування C, розробник операційної системи Unix
• 16 жовтня — британський пілот Ден Вілдон розбився на гонці американської серії Indycar у Лас-Вегасі^[104]; він був чемпіоном серії Indycar у 2005 році, двічі перемагав у автогонках «Інадіанаполіс-500» у 2005 і 2011 роках
• 20 жовтня — лівійський диктатор Муаммар Каддафі захоплений і вбитий у місті Сирт
• 23 жовтня — внаслідок аварії на Гран-прі Малайзії загинув гонщик MotoGP Марко Сімончеллі^[105]
• 24 жовтня — Джон Маккарті, американський інформатик та дослідник мислення, автор терміну «Штучний інтелект», творець мови LISP
• 31 жовтня — Флоріан Альберт, угорський футболіст, нападник, найкращий гравець Європи 1967 року
• 4 листопада — Альфонсо Кано, лідер Революційних збройних сил Колумбії (FARC-EP), убитий колумбійськими спецслужбами
• 7 листопада — Джо Фрейзер, американський боксер, олімпійський чемпіон 1964, чемпіон світу у важкій вазі 1970–1973 (версії WBC та WBA)
• 8 листопада — Валентин Козьмич Іванов, радянський футболіст та тренер, олімпійський чемпіон, чемпіон Європи
• 25 листопада — Василь Іванович Алексєєв, радянський спортсмен-важкоатлет, дворазовий олімпійський чемпіон, володар 80 світових рекордів
• 30 листопада — Зденек Мілер, чеський художник-аніматор, творець персонажа Кротика
• 17 грудня — Кім Чен Ір, лідер комуністичної Північної Кореї у 1994–2011
• 17 грудня — Сезарія Евора, кабовердійська співачка
• 18 грудня — Вацлав Гавел, чеський драматург і останній президент Чехословаччини

Шевченківська премія[ред. | ред. код]

У категорії «Літературознавство і мистецтвознавство» лауреатами стали Роман Горак і Микола-Ярослав Гнатів за 10-томне видання «Іван Франко».

В оперному мистецтві нагороджені постановники опери «Норма» у Київській опері. Лауреатами стали: диригент-постановник Микола Дядюра, режисер-постановник Анатолій Солов’яненко, виконавець партії Оровезо Сергій Магера і виконавиця партії Норми Оксана Крамарева

У номінації «Концерно-виконавське мистецтво» перемогла Лідія Забіляста з Київського оперного театру.

У номінації «Образотворче мистецтво» премію не присудили через суперечку навколо двох кандидатур: Людмили Жоголь і Віктора Сидоренка.

Комітет з Національної премії присудив Шевченківську премію з літератури письменнику Василю Шкляру за роман «Залишенець. Чорний Ворон», але той попросив відкласти вручення доти, коли міністром освіти не буде Дмитро Табачник

Закон про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність вже в дії

17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі – Закон).

З набранням чинності цього Закону втратив чинність Закон України «Про господарські товариства» у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Законом визначається порядок створення, управління, реорганізації та припинення товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (далі – ТДВ), склад статутного капіталу, порядок внесення вкладів учасників та виплати дивідендів.

Зокрема, нормами Закону передбачено введення корпоративних договорів для учасників товариства (ст. 7 Закону). Це письмовий договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

Крім того, скасовується обмеження щодо кількість учасників товариств (ст. 4 Закону). Раніше вони обмежувались 100 особами.

Значно скорочуються обов’язкові відомості, які повинні міститись у статуті товариств.

Так, відповідно до ст. 11 Закону № 2275 у статуті товариства зазначаються відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Також встановлено загальне правило про термін внесення учасниками товариств вкладів, – не пізніше ніж 6 місяців з дня державної реєстрації товариства (ст. 14 Закону).

Статтею 26 нового Закону врегульовані правила виплати дивідендів, у якій, зокрема, зазначено, що дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Крім того, Законом встановлені випадки, коли не можна виплачувати дивіденди (ст. 27 Закону). Зокрема, товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень нового Закону протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту ТОВ та ТДВ, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту ТОВ, ТДВ.

Отже, у ТОВ та ТДВ є рік, починаючи з 17.06.2018 року, щоб привести свої статути у відповідність до норм нового Закону. Водночас, якщо товариства будуть вносити будь-які зміни до статуту, то одночасно потрібно привести свої статути у відповідність до нового законодавства.

Новий закон про господарські товариства — ТОВ

Законодавче регулювання господарської діяльності в Україні за останні роки виявилося застарілим і неефективним. Існуючий до цього часу Закон України «Про господарські товариства» прийнятий ще в далекому 1991 році вже давно не відповідав сучасним реаліям ведення бізнесу. Його норми обмежували, а іноді навіть і блокували корпоративні можливості власників.
Значною подією стало прийняття і оприлюднення довгоочікуваного Закону України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набирає чинності вже 17 червня 2018 року (за винятком одного пункту).
Це означає, що вже незабаром бізнес в Україні «запрацює» за новими правилами.
Чого ж необхідно очікувати від нового Закону та на які зміни необхідно розраховувати власникам господарських товариств?

Визнаються на законодавчому рівні корпоративні договори

Новий Закон запроваджує, широко відомий у міжнародній практиці, інструмент корпоративного договору. Це документ, який уточнює яким чином учасники будуть реалізовувати свої права і обов’язки стосовно один одного. Іншими словами він стосується повноважень власників. Наголошується, що корпоративний договір є безвідплатним, вчиняється в письмовій формі та має конфіденційний характер. Законодавець передбачив навіть ефективний «важіль», який зміг би сприяти реалізації зобов’язань сторонами такого договору. Ним вбачається можливість видачі безвідкличної довіреності, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

З’являється можливість укладення договору про створення підприємства

Цікавою новелою став договір про створення товариства. Суть його полягає в тому, що він виступає своєрідним гарантом, що забезпечує виконання всіх домовленостей, які були досягнуті між учасниками-засновниками до моменту створення та державної реєстрації товариства. Зокрема, договір про створення товариства може встановлювати порядок його заснування, умови здійснення спільної діяльності, розмір статутного капіталу тощо.

Статут за новими правилами

Зміни торкнулися і статуту. Законодавець суттєво зменшив обов’язковий перелік відомостей, які повинні бути відображені в ньому. Більше не треба вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників, місцезнаходження тощо. Достатньо буде зазначити відомості лише про: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Очікуються зміни у статутному капіталі товариства

Порядок формування статутного капіталу товариства зазнав значних змін. Законодавцем було зменшено строк для повного внесення вкладу учасником товариства з одного року до шести місяців з дня державної реєстрації.
Нарешті скасовано заборону на конвертацію заборгованості у частку у статутному капіталі.
Окрім цього, Закон деталізує порядок збільшення статутного капіталу. Передбачається, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів може здійснюватися як учасниками товариства (які мають переважне право), так і третіми особами. Внесення таких вкладів повинно бути здійснено у визначені Законом строки – один рік для учасників та шість місяців для третіх осіб. Також з’являється можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу.
Стало можливим збільшення статутного капіталу й без додаткових вкладів, тобто за рахунок нерозподіленого прибутку. В цьому разі ні склад учасників товариства, ні співвідношення їх часток в статутному капіталі не змінюються.
Не оминуло змін і питання зменшення статутного капіталу. Тепер, у разі якщо учасники виявлять намір зменшити статутний капітал, повідомляються не всі кредитори, а лише ті, зобов’язання яких забезпечені заставою, гарантією або порукою. Крім того, забезпечені кредитори позбавлені права вимагати від товариства дострокового виконання або припинення зобов’язань перед ними.

«Мертві душі» нарешті знайдуть спокій

Мова йде про померлих учасників товариства, частки яких ніхто не успадкував. Новий Закон дозволяє виключити з товариства померлого учасника, за умови якщо протягом року після закінчення строку для прийняття його спадщини не з’являться спадкоємці. У зв’язку з цим статутний капітал компанії зменшується (відповідно на частку померлого), а частки інших учасників пропорційно збільшуються.

Доведеться отримувати дозвіл на вихід із ТОВ

Новий закон ускладнює процедуру виходу з бізнесу. Раніше кожен учасник міг без жодних проблем вийти з товариства, не питаючи нікого. Нині ж учасник, який має частку в п’ятдесят і більше відсотків зможе вийти із товариства лише з узгодженням своїх бізнес-партнерів.

Уточнюється порядок та строки виплати дивідендів

Відповідно, до Закону дивіденди виплачуються учасникам за рахунок чистого прибутку компанії пропорційно до розміру їх часток. Виплата здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Однак, статутом товариства або рішенням загальних зборів може буде встановлений інший строк. Передбачено певні обмеження щодо виплати дивідендів. Відтак, товариствам забороняється виплачувати дивіденди, якщо вони не розрахувалися з учасниками товариства, що припинили участь у товаристві, а також якщо майна компанії недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями.

Управління товариством стане більш гнучким

Новий Закон ліквідував колізію в законодавстві скасувавши ревізійну комісію, яку неможливо було сформувати.
Натомість у власників бізнесу з’являється можливість створення наглядової ради, яка визнається Законом як орган управління до якого можуть бути залучені незалежні члени.

З’являються категорії «значні правочини» та «правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість»

Новий Закон забороняє вчиняти правочини, вартість яких перевищує п’ятдесят відсотків чистих активів без попередньої згоди загальних зборів учасників. Однак, даною нормою зміст поняття «значний правочин» не вичерпується. Учасники товариства можуть на власний розсуд визнавати будь-які правочини значними, за умови відображення цього положення в статуті. Крім того, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів також визнається значним.
Не менше уваги потребують правочини із заінтересованістю. Законодавець передбачив певні умови щодо них, які стосуються переважно їх сторін. Так, правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість може укладатися між: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою; 2) учасником, який володіє часткою, що становить не менше двадцяти відсотків статутного капіталу товариства; 3) юридичною особою, в якій будь-яка з перелічених вище осіб, є членом органу товариства.

Інші новації…

Згідно Закону відтепер скасовуються кількісні обмеження учасників (на сьогодні 100 осіб), передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, визначено перелік документів, які підлягають зберіганню в товаристві.

Окрім основних норм, уваги потребують також прикінцеві та перехідні положення. Відтак, втрачають чинність норми Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Слід зазначити, що Закон не висуває вказівку змінювати статут товариства. Проте містить вказівку, що він буде діяти лише в частині, що не суперечить Закону.

Зміни у законодавстві щодо Товариств з обмеженою відповідальністю відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

06 лютого 2018 року був прийнятий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ та ТДВ), який набере чинності 17 червня 2018 року. В даній статті коротко розглянемо основні зміни, які стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю (далі — Товариство).

Учасники товариства
Закон України «Про господарські товариства» обмежував максимальну кількість учасників Товариства з обмеженою відповідальністю до 100 осіб. В Законі про ТОВ та ТДВ дані обмеження були зняті, тобто кількість учасників в ТОВ не обмежена.

Статутний капітал
Окремо зміни торкнулись формування статутного капіталу Товариства. Так, Закон України «Про господарські товариства» в ст. 52 закріплював імперативну вимогу щодо формування статутного капіталу учасниками Товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства, а в Законі про ТОВ та ТДВ цей строк зменшили до 6 місяців, якщо інше не буде встановлено статутом Товариства. Тобто строк формування статутного капіталу може бути учасниками як зменшений, так і збільшений на власний розсуд, головне щоб конкретний строк був зазначений у статуті Товариства.
За Законом України «Про господарські товариства» (ст. 13) вклади учасників у негрошовій формі оцінювалися за згодою учасників Товариства (крім випадків встановлених законом щодо незалежної експертної перевірки), але на практиці нерідко виникали питання яким чином таку оцінку оформити: актом оцінки та приймання-передачі, визначити у протоколі Загальних зборів учасників, тощо. В Законі про ТОВ та ТДВ в ч. 3 ст. 13 зазначили, що вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням Загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники Товариства, а при створені Товариства, така оцінка визначається у рішенні засновників про створення Товариства.
Закон про ТОВ та ТДВ в ст. 15 встановлює обов’язок для виконавчого органу в разі прострочення учасником Товариства внесення вкладу, надіслати письмове попередження про прострочення та зазначити додатковий строк для погашення заборгованості. Додатковий строк не може перевищувати 30 днів.
В разі не внесення вкладу учасником Товариства протягом визначеного строку, Закон про ТОВ та ТДВ, порівняно з Законом України «Про господарські товариства», дозволяє прийняти ще одне рішення — про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками Товариства без зміни розміру статутного капіталу Товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками.

Відчуження частки в статутному капіталі
В Законі про ТОВ та ТДВ закріплений порядок реалізації переважного права на придбання частки учасника Товариства. Відповідно до положень ст. 20 Закону про ТОВ та ТДВ Учасники Товариства мають переважне право на придбання частки іншого учасника.
Якщо кілька учасників Товариства скористаються своїм переважним правом, вони купують частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі Товариства.
Учасник Товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників Товариства та поінформувати про ціну і розмір частки, що продається, а також інші умови продажу. Якщо жоден з учасників Товариства протягом 30 днів з дати отримання такого повідомлення не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник Товариства надав свою згоду на продаж часки третій особі на 31 день з дати отримання повідомлення.
Якщо учасник Товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу частки (частини частки).
У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам Товариства умовах.
Слід зазначити, що згідно з ч. 6 ст. 20 Закону про ТОВ та ТДВ статутом Товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників Товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками Товариства, відмови від реалізації переважного права учасників Товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники Товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника Товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками Товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники Товариства.
Що стосується виходу учасника з Товариства, то Закон про ТОВ та ТДВ передбачає надання згоди інших учасників в залежності від розміру частки. Учасник Товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з Товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Учасник Товариства, частка якого у статутному капіталі Товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з Товариства за згодою інших учасників.

Органи керування
За Законом про ТОВ та ТДВ органами керування Товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі її створення) та виконавчий орган.
В цьому законі слід звернути увагу на випадки, коли скликання загальних зборів учасників є необхідним, а саме — якщо вартість чистих активів Товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану Товариства, про зменшення статутного капіталу Товариства або про ліквідацію Товариства.
У разі порушення обов’язку, передбаченого ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ та ТДВ, та визнання Товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями Товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів Товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку із зниженням вартості чистих активів Товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов’язку.
Новелою Закону про ТОВ та ТДВ є заочне голосування та опитування. Так питання заочного голосування регулюється ст. 35 Закону про ТОВ та ТДВ, учасник Товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника Товариства на такому документі засвідчується нотаріально.
Голос учасника Товариства зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю щодо безумовного голосування «за» чи «проти» відповідного рішення з питання порядку денного. Такий документ долучається до протоколу загальних зборів учасників та зберігається разом із ним.
Рішення загальних зборів учасників, можуть прийматись шляхом опитування, якщо інше не встановлено статутом Товариства, але Законом про ТОВ та ТДВ передбачені питання, рішення по яких не можуть прийматись шляхом опитування, а лише відкритим або заочним голосуванням.
Законом про ТОВ та ТДВ передбачено створення наглядової ради, але це не є обов’язком, тому доцільність її створення учасники Товариства визначають самостійно.
Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом Товариства.
Виконавчий орган Товариства може бути одноосібним або колегіальним. Законом України «Про господарські товариства» одноосібним виконавчим органом визначався «директор», а колегіальним — «дирекція» на чолі з генеральним директором. В Законі про ТОВ та ТДВ назва одноосібного та колегіального органу може визначатись учасниками самостійно із закріпленням у відповідних положеннях статуту.
Таким чином, новий Закон про ТОВ та ТДВ дає можливість учасникам: оперативніше вирішувати необхідні для діяльності Товариства питання шляхом заочного голосування чи опитування; закріплює порядок оцінювання негрошових внесків до статутного капіталу; конкретизує порядок реалізації переважного права на відчуження часток у статутному капіталі, тощо.
Всі ці зміни мають як свої позитивні так і негативні сторони, які проявлять себе вже на практиці, коли даний закон набуде чинності.
Протягом одного року з дня набрання чинності цього Закону всі товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю можуть безкоштовно привести свої Статути у відповідність до нового Закону та провести держану реєстрацію відповідних змін. А протягом цього року положення старого Статуту будуть вважатися чинними і матимуть перевагу над нормами Закону про ТОВ та ТДВ у разі конкуренції закріплених положень.

Закон України «Про господарські товариства»

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

{Закон втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою
відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону
№ 2275-VIII від 06.02.2018}

Про господарські товариства

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 49, ст.682)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 2692-XII від 14.10.92, ВВР, 1992, № 48, ст.662
Декретом
№ 24-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, № 11, ст. 94
Законами
№ 3709-XII від 16.12.93, ВВР, 1994, № 3, ст. 11
№ 3710-XII від 16.12.93, ВВР, 1993, № 51, ст.480
№ 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, № 14, ст.90
№ 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, № 14, ст.93
№ 769/97-ВР від 23.12.97, ВВР, 1998, № 18, ст. 89
№ 622-XIV від 05.05.99, ВВР, 1999, № 26, ст.213
№ 1708-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст.256
№ 1987-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, № 46, ст.397
№ 2409-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст.146
№ 2916-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 15, ст.102
№ 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114
№ 3047-III  від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194
№ 3095-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, № 32, ст.222
№ 762-IV  від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247
№ 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст.181
№ 1377-IV від 11.12.2003, ВВР, 2004, № 15, ст.228
№ 1519-IV від 19.02.2004, ВВР, 2004, № 23, ст.320
№ 2459-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.263}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2801-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст.480
№ 3107-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 8, ст.88
№ 997-V  від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440
№ 514-VI  від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 50-51, ст.384
№ 639-VI від 31.10.2008, ВВР, 2009, № 14, ст.181 — зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року
№ 1759-VI від 15.12.2009, ВВР, 2010, № 9, ст.76
№ 1873-VI  від 11.02.2010, ВВР, 2010, № 18, ст.137
№ 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, № 22-23, № 24-25, ст.263 — зміни застосовуються у 2010 році
№ 2435-VI від 06.07.2010, ВВР, 2010, № 46, ст.539
№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564
№ 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.41}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2774-VI від 03.12.2010, ВВР, 2011, № 22, ст.151
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 3262-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.445
№ 3263-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.446
№ 3326-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, № 45, ст.481
№ 3384-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 46, ст.512
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 221-VII від 18.04.2013, ВВР, 2014, № 10, ст.119
№ 642-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.773
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 289-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.188
№ 816-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.7
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 1666-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.800
№ 1984-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2018, № 10, ст.52
№ 720-IX від 17.06.2020}

{Роз’яснення: господарські товариства, офіційно зареєстровані до моменту введення в дію Закону «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про господарські товариства», перереєстрації не підлягають, відповідно до Постанови ВР № 3711-XII від 16.12.93, ВВР, 1994, № 3, ст.12}

{У тексті Закону слова «установчий договір», «збори учасників», «статутний фонд», «рада товариства (спостережна рада)», «рада акціонерного товариства (спостережна рада)» у всіх відмінках замінено відповідно словами «засновницький договір», «загальні збори учасників», «статутний (складений) капітал», «наглядова рада товариства», «наглядова рада акціонерного товариства» у відповідному відмінку згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

{У тексті Закону слова «Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку» в усіх відмінках замінено словами «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку» у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011}

Цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників.

Закон про ТОВ: що змінилося і навіщо?

Довгоочікуваний Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» нарешті був прийнятий і вже зовсім скоро набере чинності.

Маєте Телеграм? Два кліки — і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у парламентарів була доволі амбітна мета: «Вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані зі створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його у відповідність із нормами та концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС. Прийняття окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю стане логічним продовженням шляху розвитку українського законодавства, закладеного прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства», надасть можливість врегулювати відповідні відносини з належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання та розбіжності, дозволить значно покращити інвестиційний клімат та умови здійснення підприємницької діяльності».

Насправді, звучить перспективно. Проте чи стане цей Закон дійсно смачним пряником для учасників корпоративних відносин? Можливо, навпаки, він перетвориться на болючий батіг для багатостраждального українського бізнесу? Спробуємо розібратися… Однак спочатку невеличка довідка.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон) №2275-VIII був прийнятий Верховною Радою України в цілому 06.02.2018 р. Закон, вже підписаний Головою ВРУ та Президентом України, 17.03.2018 р. був оприлюднений в офіційному виданні ВРУ «Голос України». Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, Закон набере чинності через 3 місяці з дня офіційного опублікування, тобто 17.06.2018 р., крім ч. 2 ст. 23, яка набере чинності через 1 рік з дня набрання чинності Законом (тобто 17.06.2019 р.).

Даёшь права участникам!

Учасникам товариства, їх якісному складу (громадянство, резиденство, вік тощо) законодавці вирішили не приділяти увагу, але поряд з цим зняли обмеження щодо кількісного складу учасників, що обумовлено, за словами авторів Закону, створенням умов для зміни організаційно-правової форми акціонерних товариств, які де-факто не є класичними акціонерними товариствами, а обрали таку форму виключно через існування обмеження щодо кількості учасників ТОВ.

Ще одним нововведенням стало звуження кола обов’язків учасників товариств. Відповідно до ст. 6 Закону, учасники товариства зобов’язані дотримуватися статуту та виконувати рішення загальних зборів, при цьому вони можуть мати обов’язки, встановлені законом і статутом товариства.

Натомість ст. 117 Цивільного кодексу України поряд з вище наведеними обов’язками учасників товариства встановлює обов’язок виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі ті, що пов’язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчим документом, та не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Важко зрозуміти причину таких нововведень, адже задекларованою метою проекту Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» було створення окремого комплексного закону з належним ступенем деталізації та усуненням розбіжностей, присутніх у чинних актах. Очевидно, що ця мета не досягнута. До того, передбачені поки що чинним ЗУ «Про господарські товариства» обов’язки учасників ТОВ складно назвати великим тягарем, тому скорочення законодавчо встановлених обов’язків учасників може призвести до зловживань з боку недобросовісних учасників. Адже для стабільної роботи товариства має бути унормований чіткий баланс між правами та обов’язками його учасників. Як показує судова практика, відсутність на законодавчому або установчому рівні фіксації збалансованих прав та обов’язків унеможливлює захист прав учасників і товариства загалом від бездіяльності недобросовісних учасників, що в результаті призводить до корпоративних конфліктів та блокування діяльності товариства.

До речі, щодо прав учасників. Автори нового Закону знову віднесли участь в управлінні товариством, участь у загальних зборах, обговорення та голосування питань порядку денного до прав учасників. В цьому є певна алогічність та деструктивність. Як відомо, вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Саме загальними зборами вирішуються основні питання діяльності товариства. Однак без відповідного кворуму та визначеної кількості голосів ухвалення будь-яких рішень неможливе, що негативно позначається на діяльності товариства.

Очевидно, що більш правильно було б віднести участь у загальних зборах товариства, обговорення та голосування питань порядку денного до обов’язків учасників, таким чином убезпечивши товариство від зловживань учасниками своїми «правами» на «не участь» в управлінні товариством. Наявна на сьогодні судова практика демонструє безпорадність товариств та/або учасників перед систематичною неявкою мажоритарних учасників на загальні збори товариства. Тому, напевне, корисним та дієвим запобіжником від цього могла б також стати закріплена на законодавчому рівні можливість проведення загальних зборів без присутності учасника, який кілька разів поспіль не взяв участь у загальних зборах.

Статут

Законодавець зменшив вимоги до змісту статуту та визначив лише 3 пункти, які обов’язково мають бути у статуті: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Неврегульованість на законодавчому рівні важливих аспектів корпоративних відносин може призвести до виникнення спорів та унеможливлення діяльності товариства.

Наприклад, до статуту після набрання чинності Законом не потрібно буде вносити інформацію про учасників товариства та розмір часток, що їм належить, а відтак, не потрібно буде змінювати статут у разі зміни складу учасників та/або розміру їхніх часток. Отже, виникає потенційний ризик неправомірної зміни учасників товариства.

До речі, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено внесення змін до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи складу учасників ТОВ. Однак на дату написання цієї статті такі зміни до вказаного закону не були внесені.

Закон про колізії

Поміж іншим, у Закон закладено низку колізійних норм, які також матимуть негативний ефект. Зокрема, ст. 7 Закону встановлена можливість укладення корпоративного договору та визначені умови недійсності такого договору. Ч. 6 згаданої статті визначено, що договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення. Як відомо, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Однак у випадку вищезазначеної статті умови нікчемності правочину встановлені не чітко, що не дає змоги однозначно визначити деякі питання. Хто, кому та яким чином доводитиме, чи знала інша сторона за договором про порушення умов корпоративного договору? Чи мала вона про це знати? В який саме момент і ким договір буде визнаний таким, що «укладений на порушення корпоративного договору? Очевидно, що така правова невизначеність в майбутньому може призвести до корпоративних конфліктів та судових спорів.

Інша колізія, введена ст. 8 Закону, якою передбачена довіреність, що видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, так звана безвідклична довіреність. Правова природа цієї безвідкличної довіреності суперечить положенням Цивільного кодексу України як у частині інституту представництва за довіреністю (в тому числі припинення представництва за довіреністю), так і в частині забезпечення виконання зобов’язань.

Новим Законом змінено правовий інститут «вкладу до статутного капіталу товариства», який передбачений Законом України «Про господарські товариства» та чинною ст. 144 Цивільного кодексу України на конструкцію «вклад учасника». При цьому Законом встановлено, що розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті, які не можуть бути більшими, ніж вартість вкладів учасників. Результатом такої плутанини й невизначеності стане ускладнення діяльності товариства, стосунків між ним та його учасниками.

Вкл./викл.

Ще одним «яскравим нововведенням» Закону є положення ч. 2 ст. 23 Закону, яке передбачає можливість виключення зі складу товариства померлого учасника-фізичну особу або припиненого учасника-юридичну особу. Однак цивільна правоздатність фізичної особи, відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу, припиняється у момент її смерті, а цивільна правоздатність юридичної особи, відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу, припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином, зі смертю фізичної/припиненням юридичної особи припиняється її статус як учасника товариства, а тому говорити про виключення померлого/припиненого учасника юридично некоректно.

До слова про виключення учасника з товариства. Новий Закон не містить ні порядку виключення, ні підстав для такого виключення, ні згадки про виключну компетенцію загальних зборів у питанні виключення учасника з товариства, ні вимоги щодо кворуму, необхідного для правомочності загальних зборів, ні вимоги до порядку прийняття рішення з питання виключення учасника. Проте існують процедури заочного голосування та підписання протоколу одноосібно головою загальних зборів. За таких обставин та у разі відсутності чіткого врегулювання в установчих документах питання виключення учасників останнім може загрожувати протиправне позбавлення права участі у товаристві.

Виходу немає

Новелою Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» стало позбавлення права на вихід з товариства учасника ТОВ, який володіє часткою у розмірі 50% або більше. Визнавши право учасника на вихід з товариства фундаментальним правом, яке забезпечує захист прав та інтересів учасника, автори Закону вирішили, що воно стосується не всіх. Надання такого права «контролюючому» учаснику вони назвали абсурдом. За словами авторів, у переважній більшості випадків саме він здійснює контроль над товариством та його виконавчим органом, а тому надання йому безумовного права на вихід з товариства за таких обставин створить надзвичайно високий ризик порушення прав учасників товариства через виведення більшої частини активів у зв’язку з виплатою «контролюючому» учаснику компенсації вартості його частки у статутному капіталі товариства. З позиції ефективності, це достатньо сумнівний законодавчий хід, адже очевидно, якщо міноритарні учасники не нададуть своєї згоди на вихід учасника з часткою 50% і більше, то останній заблокує діяльність компанії або виключить зі складу товариства «розумників», які не надали згоди.

Збори не розкіш?

Окрім вищенаведеного, був змінений порядок скликання загальних зборів. Передбачена можливість визначення статутом відмінного від встановленого Законом строку та способу повідомлення учасників про скликання зборів. Встановлене право виконавчого органу товариства на відмову в скликанні загальних зборів на вимогу учасників товариства та покладення витрат на скликання і проведення зборів на учасника (учасників), який ініціював проведення загальних зборів.

Dum spiro spero

Перелічені вище норми – це ще не повний список нововведень, запроваджених Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Всю глибину трагедії, як то кажуть, ми побачимо з часом. Однак, з огляду на аналіз змісту Закону, в ньому достатньо багато прогалин, колізій та невизначеностей. Єдине, що сьогодні додає оптимізму – це сподівання на те, що правова невизначеність змусить учасників товариств більш прискіпливо підходити до розробки установчих документів, оскільки саме вони стануть єдиною запорукою стабільної господарської діяльності товариства.

Про порядок застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства» : Корпоративний секретар : Корпоративний секретар

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Л И С Т

07.05.2009 № 5224

Про порядок застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства»

(Витяг)

29 квітня 2009 року набирає чинності Закон України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон № 514-VI).

З метою запобігання порушенням норм чинного законодавства Держкомпідприємництво звернулося до Міністерства юстиції України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного комітету статистики України з проханням надати роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону № 514-VI.

Після опрацювання отриманих відповідей повідомляємо таке.

Щодо порядку приведення діяльності відкритих/закритих акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону № 514-VI.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 514-VI акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Враховуючи те, що відповідно до Закону № 514-VI при «переході» закритих/відкритих акціонерних товариств у приватні/публічні акціонерні товариства їх правова основа — «акціонерне товариство» не змінюється, то приведення діяльності закритих/відкритих акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону № 514-VI проводитиметься через процедуру державної реєстрації внесення відповідних змін до статутів акціонерних товариств, у тому числі пов’язаних зі зміною найменування юридичної особи, відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Зазначений порядок «переходу» закритих/відкритих акціонерних товариств у приватні/публічні акціонерні товариства підтверджено роз’ясненням від 17.02.2009 р. № 3, яке затверджено Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Щодо порядку застосування окремих положень Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.02.2009 р. № 237 «Про акціонерні товариства» у зв’язку з набранням ним чинності», та роз’ясненнями, наданими листом від 10.04.2009 р. № 10/01/5752.

Щодо написання найменування акціонерних товариств відповідно до вимог Закону № 514-VI.

Частиною четвертою статті 3 Закону № 514-VI визначено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Згідно із Вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затвердженими наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65 та зареєстрованими в Мін’юсті 29.06.2004 р. за № 792/9391, у найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма та назва.

Крім того, назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, установленими Цивільним та Господарським кодексами України та законами України. Юридична особа, крім повного найменування, може мати скорочене найменування.

На даний час Держкомпідприємництво узгодило позицію щодо написання найменування приватних/публічних акціонерних товариств з Держкомстатом.

Таким чином, написання найменування акціонерних товариств публічного/приватного типу матиме вигляд: публічне акціонерне товариство «власне ім’я» та приватне акціонерне товариство «власне ім’я».

Крім того, скорочене найменування публічного акціонерного товариства матиме вигляд — ПАТ «власне ім’я», а скорочене найменування приватного акціонерного товариства матиме вигляд — ПрАТ «власне ім’я».

Стосовно поширення норм Закону України «Про акціонерні товариства» і Закону України «Про господарські товариства» на закриті та відкриті акціонерні товариства.

Пунктом 2 Прикінцевих положень передбачено, що через два роки з дня набрання чинності Законом № 514-VI втрачають чинність статті 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.

За період з 29.04.2009 р. до 28.04.2011 р. акціонерні товариства до приведення у відповідність до норм Закону № 514-VI статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Акціонерні товариства, які починаючи з 29.04.2009 р. привели свою діяльність у відповідність до Закону № 514-VI, мають керуватись у своїй діяльності Законом України «Про акціонерні товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

При цьому починаючи з 29.04.2009 р. всі акціонерні товариства, в тому числі ті, що ще не привели свою діяльність у відповідність до Закону № 514-VI, зобов’язані керуватись у своїй діяльності положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Закону України «Про управління об’єктами державної власності», в тому числі тими, що внесені до зазначених законодавчих актів — Розділом XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, починаючи з 29.04.2011 р. усім акціонерним товариствам необхідно виконувати всі вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» в повному обсязі, в тому числі положення частини другої статті 20 щодо виключно бездокументарної форми існування акцій.

Таким чином, Закон № 514-VI надав можливість діючим акціонерним товариствам до приведення у відповідність своїх установчих документів, згідно із встановленим Законом строком, керуватися нормами Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.

Проте таким правом акціонерні товариства наділяються строком на два роки.

Стосовно внесення змін до статуту акціонерних товариств у разі збільшення розміру статутного капіталу.

Відповідно до пункту 6 прикінцевих положень у разі, якщо після набрання чинності Законом № 514-VI загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність до цього Закону та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства. Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства, згідно із Законом № 514-VI, є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.

Отже, у разі якщо починаючи з 29.04.2009 р. загальними зборами відкритого/закритого акціонерного товариства прийнято рішення про зміну статутного капіталу товариства (збільшення або зменшення розміру статутного капіталу), деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність до Закону № 514-VI.

Прийняття загальними зборами рішення про збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства до набрання чинності Законом № 514-VI не є підставою для приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність до цього Закону та внесення необхідних змін до статуту та інших внутрішніх документів товариства.

Надані цим листом роз’яснення просимо довести до відома державних реєстраторів для врахування та використання їх в роботі. <…>

Заступник голови                                                                                          С.Третьяков

 

правовых аспектов государственно-частного партнерства в Украине по JSTOR

Abstract

Несмотря на социальные и экономические трудности, с которыми сталкивается Украина, страна остается многообещающим рынком для участия частных компаний в строительстве новой и реконструкции существующей общественной инфраструктуры. Государственно-частное партнерство (ГЧП) все чаще признается в Украине как инновационный правовой инструмент для ускорения участия частного сектора в инфраструктуре за счет эффективного разделения рисков между государственными и частными партнерами.В этой статье представлен общий обзор украинской правовой среды в отношении ГЧП и конкретных проблем в этой сфере. При подготовке этой статьи мы постарались объединить наши конкретные знания украинской нормативно-правовой базы и обширный опыт консультирования международных инвесторов по различным инфраструктурным проектам в Украине. С этой целью в статье приводится ряд ключевых примеров из украинской практики, чтобы продемонстрировать основные вызовы и препятствия, мешающие успешному развитию ГЧП в стране.

Информация о журнале

EPPPL — это международный научный журнал, рецензируемый слепыми специалистами, который публикует оригинальные научные статьи, исследовательские работы и материалы о современных правовых и политических разработках в Европейском Союзе и международных государственных закупках и государственно-частном партнерстве.

Информация об издателе

Lexxion — юридическое издательство, специализирующееся на различных европейских темах, включая европейское законодательство о государственной помощи и конкуренции, европейские закупки и государственно-частные партнерства, финансирование ЕС, климатическое и экологическое право и право веществ.Помимо издаваемых книг и журналов, мы организуем конференции, семинары или тренинги для экспертов из государственного и частного секторов. За последние десять лет мы организовали множество мероприятий в тесном сотрудничестве со службами Европейской комиссии.

США Украина Хартия стратегического партнерства

Хартия США и Украины о стратегическом партнерстве
Бюро по делам Европы и Евразии
Вашингтон, округ Колумбия
19 декабря 2008 г.

Преамбула

Соединенные Штаты Америки и Украина:

1. Подтверждаем важность наших отношений как друзей и стратегических партнеров.Мы намерены углублять наше партнерство на благо обеих стран и расширять наше сотрудничество по широкому спектру общих приоритетов.
2. Подчеркните, что это сотрудничество между нашими двумя демократическими странами основано на общих ценностях и интересах. К ним относятся расширение демократии и экономической свободы, защита безопасности и территориальной целостности, укрепление верховенства закона и поддержка инноваций и технологических достижений.
3. Подчеркните наше обоюдное желание укреплять наши отношения в экономической, политической, дипломатической, культурной областях и в сфере безопасности.
4. Подтвердите важность гарантий безопасности, изложенных в Трехстороннем заявлении президентов США, Российской Федерации и Украины от 14 января 1994 г. и Будапештском меморандуме о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия. ядерного оружия от 5 декабря 1994 г.
5. Подтверждает Приоритеты сотрудничества США и Украины (Дорожная карта), подписанные 31 марта 2008 года, и обязательства в отношении стратегического партнерства, взятые президентами Бушем и Ющенко 4 апреля 2005 года.

Раздел I: Принципы сотрудничества

Настоящая Хартия основана на основных принципах и убеждениях, разделяемых обеими сторонами:

1. Поддержка суверенитета, независимости, территориальной целостности и нерушимости границ друг друга составляет основу наших двусторонних отношений.
2. Наша дружба происходит из взаимопонимания и признательности за общую веру в то, что демократия является главным гарантом безопасности, процветания и свободы.
3. Сотрудничество между демократическими странами в области обороны и безопасности необходимо для эффективного реагирования на угрозы миру и безопасности.
4. Сильная, независимая и демократическая Украина, способная к ответственной самообороне, вносит свой вклад в безопасность и процветание не только всего народа Украины, но и всей Европы, свободной и мирной.

Раздел II: Сотрудничество в области обороны и безопасности

Соединенные Штаты и Украина кровно заинтересованы в сильной, независимой и демократической Украине.Углубление интеграции Украины в евроатлантические институты является взаимным приоритетом. Мы планируем реализовать программу расширенного сотрудничества в области безопасности, направленную на повышение украинского потенциала и усиление кандидатуры Украины на членство в НАТО.

1. Руководствуясь Декларацией Бухарестского саммита Североатлантического совета НАТО от 3 апреля 2008 г. и Совместным заявлением Комиссии НАТО-Украина от 4 апреля 2008 г., в которых подтверждалось, что Украина станет членом НАТО.
2. Признавая наличие угроз глобальному миру и стабильности, Соединенные Штаты и Украина намерены расширить масштабы своих текущих программ сотрудничества и помощи по вопросам обороны и безопасности, чтобы противостоять этим угрозам и содействовать миру и стабильности.Партнерство в области обороны и безопасности между Соединенными Штатами и Украиной приносит пользу как странам, так и региону.
3. Работая в рамках Комиссии НАТО-Украина, наша цель — достичь согласия по структурированному плану повышения оперативной совместимости и координации возможностей между НАТО и Украиной, в том числе посредством усиленной подготовки и оснащения украинских вооруженных сил.
4. Признавая растущую угрозу, создаваемую распространением оружия массового уничтожения, Соединенные Штаты и Украина обязуются бороться с таким распространением оружия массового уничтожения и опасных технологий посредством соблюдения международных стандартов нераспространения и эффективного обеспечения соблюдения и усиления экспортного контроля.

Раздел III: Экономическое, торговое и энергетическое сотрудничество

Соединенные Штаты и Украина намерены расширять сотрудничество для ускорения создания рабочих мест и экономического роста, поддержки экономических реформ и либерализации, создания делового климата, поддерживающего торговлю и инвестиции, и улучшения доступа к рынкам для товаров и услуг. Признавая важность торговли для глобального экономического роста, развития, свободы и процветания, Соединенные Штаты и Украина поддерживают следующие инициативы:

1. Приветствуя вступление Украины во Всемирную торговую организацию 16 мая 2008 года, стороны провели первое мероприятие U.Заседание Южно-Украинского совета по торговле и инвестициям 2 октября 2008 г. в Киеве. Как обсуждалось на встрече, Соединенные Штаты продолжают поддерживать усилия Украины по выполнению своих обязательств перед ВТО. Другие области, в которых мы планируем активизировать наши усилия, включают расширение доступа на рынок, разрешение нерешенных споров и продвижение прав интеллектуальной собственности. Признавая важность увеличения инвестиций для экономического роста и развития, Соединенные Штаты поддерживают усилия Украины по усилению защиты инвесторов.
2. Признавая важность хорошо функционирующего энергетического сектора, стороны намерены тесно сотрудничать в целях восстановления и модернизации пропускной способности украинской газотранспортной инфраструктуры, а также диверсификации и обеспечения безопасности украинских источников ядерного топлива, что сделает Украину менее зависимой от иностранных источников ядерного топлива и ядерной энергии. хранение топлива.
3. В соответствии с Дорожной картой приоритетов американо-украинского сотрудничества США и Украина намерены начать работу Двусторонней рабочей группы по энергетической безопасности.В соответствии с Декларацией саммита США-ЕС от 10 июня 2008 г. США и Украина намерены укрепить трехсторонний диалог с Хартией стратегического партнерства между США и Украиной. Страница 1 из 2 http://www.state.gov/p /eur/rls/or/113366.htm 1/8/2009 Опубликовано на веб-сайте Государственного департамента США по адресу http://www.state.gov, который поддерживается Бюро по связям с общественностью. Европейский Союз о повышении энергетической безопасности.
4. Активно развивая сотрудничество с регионами Украины, включая Крым, Соединенные Штаты поддерживают план Украины по продвижению безопасности, демократии и процветания за счет расширения экономического развития, энергосбережения, продовольственной безопасности и инициатив надлежащего управления.США и Украина также намерены сотрудничать в сфере государственно-частного партнерства в регионах Украины с целью поддержки малых и средних предприятий.

Раздел IV: Укрепление демократии

Укрепление верховенства закона, продвижение реформы правовой системы и правоохранительных структур, а также борьба с коррупцией — все это имеет ключевое значение для благополучия Украины. Мы намерены работать вместе, чтобы поддержать реформы, демократию, терпимость и уважение ко всем сообществам.

1. Соединенные Штаты и Украина будут расширять свое сотрудничество в усилиях по укреплению судебной системы, повышению профессионализма, прозрачности и независимости, а также улучшению юридического образования и расширению доступа к правосудию для всех украинцев.
2. Посредством укрепления отношений между правоохранительными органами и судебными органами США и Украина планируют бороться с распространенными транснациональными преступными угрозами, такими как терроризм, организованная преступность, торговля людьми и наркотиками, отмывание денег и киберпреступность.
3. Признавая важность борьбы с коррупцией, Соединенные Штаты и Украина намерены расширить сотрудничество, которое расширит мониторинг усилий СМИ и общественности за антикоррупционными усилиями; обеспечивать соблюдение этических стандартов путем создания подразделений по внутренним расследованиям; и оптимизировать процесс государственного регулирования.
4. Соединенные Штаты и Украина планируют работать вместе, чтобы продвигать реформу законодательных процессов в Украине за счет повышения прозрачности, усиления подотчетности через доступ граждан и средств массовой информации, а также расширения общественной информации о работе украинского парламента.
5. Признавая важность приведения системы уголовного правосудия Украины в соответствие с европейскими и другими международными стандартами, мы планируем более интенсивно работать вместе по ключевым вопросам, включая принятие Уголовно-процессуального кодекса, соответствующего стандартам Совета Европы.
6. Соединенные Штаты планируют предоставить Украине дополнительную техническую помощь для поддержки усилий Украины через государственные и судебные органы по борьбе с торговлей людьми, включая усиление защиты свидетелей.
7. Соединенные Штаты поддерживают увеличение помощи, направленной на укрепление демократии и благого управления, чтобы закрепить политический прогресс Украины и ее приверженность демократическому развитию.

Раздел V: Расширение межличностных и культурных обменов

Соединенные Штаты и Украина разделяют стремление к расширению наших контактов между людьми и совершенствованию наших программ культурного, образовательного и профессионального обмена, которые продвигают демократию и демократические ценности и укрепляют взаимопонимание.

1. Признавая жизненно важное значение расширения контактов между народами США и Украины, обе стороны намерены способствовать дальнейшему культурному и социальному обмену и деятельности посредством таких инициатив, как программа Фулбрайта, Программа обмена будущими лидерами (FLEX), Обмен студентами ( UGRAD), Законодательное образование и практика (LEAP), Программа по лидерству международных посетителей, Программа преподавания и обучения английскому языку и Программа «Открытый мир».
2. Подчеркивая необходимость инноваций и динамизма для будущего наших двух стран, Соединенные Штаты и Украина намерены содействовать расширению сотрудничества в области высшего образования и научных исследований. Соединенные Штаты будут способствовать таким обменам в соответствии с законами и процедурами США, чтобы квалифицированные специалисты в области культурной, образовательной и научной деятельности имели возможность участвовать.
3. Наши две страны будут продолжать тесно сотрудничать, чтобы способствовать сохранению памяти и повышению осведомленности общественности о Великом голоде 1932-33 годов на Украине.
4. Украина приветствует намерение Соединенных Штатов установить в Симферополе свое дипломатическое присутствие (American Presence Post).

Подписано в Вашингтоне, округ Колумбия, 19 декабря 2008 г.

От Соединенных Штатов Америки: Государственный секретарь Кондолиза Райс

Для Украины: Огрызко Владимир

Отношения США с Украиной — Государственный департамент США

Более подробную информацию об Украине можно найти на сайте Украина Page , а также в других публикациях Государственного департамента и других источниках, перечисленных в конце этого информационного бюллетеня.

ОТНОШЕНИЯ США И УКРАИНЫ

Соединенные Штаты установили дипломатические отношения с Украиной в 1991 году, после обретения ею независимости от Советского Союза. Соединенные Штаты придают большое значение успеху Украины как свободного и демократического государства с процветающей рыночной экономикой. Политика США направлена ​​на поддержку Украины перед лицом продолжающейся агрессии России, продвигая реформы, направленные на укрепление демократических институтов, борьбу с коррупцией и создание условий для экономического роста и конкуренции.Соединенные Штаты не признают и никогда не признают попытку России аннексировать Крым и продолжают работать с нашими партнерами в поисках дипломатического решения спровоцированного Россией конфликта на востоке Украины. Хартия о стратегическом партнерстве между США и Украиной подчеркивает важность двусторонних отношений и неизменную приверженность США поддержке расширенного взаимодействия между Организацией Североатлантического договора (НАТО) и Украиной.

СШАПомощь Украине

Помощь правительства США Украине направлена ​​на поддержку развития безопасной, демократической, процветающей и свободной Украины, полностью интегрированной в евроатлантическое сообщество.

Двусторонние экономические отношения

Соединенные Штаты предоставили Украине статус с рыночной экономикой и прекратили применение поправки Джексона-Вэника к Украине, предоставив Украине постоянный статус нормальных торговых отношений. Соединенные Штаты и Украина подписали двусторонний инвестиционный договор.Экспорт США в Украину включает уголь, технику, автомобили, сельскохозяйственную продукцию, рыбу и морепродукты, а также самолеты. Импорт США из Украины включает в себя железо и сталь, неорганические химические вещества, нефть, изделия из чугуна и стали, самолеты и сельскохозяйственную продукцию. Американо-украинский совет по торговле и инвестициям был создан в соответствии с соглашением между странами о торговом и инвестиционном сотрудничестве и работает над расширением коммерческих и инвестиционных возможностей путем выявления и устранения препятствий для двусторонней торговли и инвестиционных потоков.

Членство Украины в международных организациях

Украина и США принадлежат к ряду одних и тех же международных организаций, включая Организацию Объединенных Наций, Организацию по безопасности и сотрудничеству в Европе, Международный валютный фонд, Всемирный банк, Всемирную торговую организацию и Совет евроатлантического партнерства. Украина также является наблюдателем при Организации американских государств.

Двустороннее представительство

Главные должностные лица посольства внесены в список ключевых должностных лиц Департамента.

Украина имеет посольство в США по адресу 3350 M Street NW, Вашингтон, округ Колумбия 20007 (тел. 202-349-2920).

Дополнительную информацию об Украине можно получить в Государственном департаменте и других источниках, некоторые из которых перечислены здесь:

CIA World Factbook Украина Страница
Посольство США
USAID Украина Страница
История отношений США с Украиной
Статистика внешней торговли Бюро переписей США
Международные офисы Export.gov Страница
Millennium Challenge Corporation: Украина
Библиотека Конгресса США по изучению стран (см. Советский Союз (Бывший))
Туристическая информация

Вызовы и перспективы государственно-частного партнерства в Украине

15.Февраль 2021 г.

20 января 2021 года правительство Украины приняло законопроект, который теперь позволяет государству заключать амбициозные соглашения о государственно-частном партнерстве (ГЧП), несмотря на ограничения в планировании национального бюджета.

В настоящее время процесс ГЧП в Украине регулируется рядом законов и различных подзаконных актов. Тем не менее, есть некоторые трудности в реализации проектов ГЧП, связанных с бюджетным процессом в Украине.В настоящее время государственные органы не могут брать на себя долгосрочные обязательства по ГЧП из-за ограничений в планировании национального бюджета. Новый закон должен позволить реализовать различные проекты в социально значимых сферах, таких как инфраструктура и / или энергетика.

Сочетание государственных и бизнес-ресурсов может стать правильным решением для реализации масштабных и дорогостоящих инфраструктурных проектов. Однако для того, чтобы ГЧП было эффективным и способствовало промышленному развитию, должны быть созданы правильные рамочные условия.К ним относятся надлежащее правовое регулирование партнерства, прозрачность в выборе частных инвесторов и оценка всех возможных рисков.

Мы с нетерпением ждем развития регулирования ГЧП в Украине, так как это окажет положительное влияние на инфраструктурный сектор, а также на экономику страны в целом.

Мария Степаненко, юрист, ECOVIS Bondar & Bondar, Киев, Украина

Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, разработавшее закон, уверяет, что поправки означают, что государство может гарантировать свои обязательства по ГЧП и развивать новые инфраструктурные проекты в Украине.

Специалисты ECOVIS Bondar & Bondar консультируют клиентов по всему спектру проектов ГЧП. Они помогают частным инвесторам, разработчикам проектов, концессионерам, кредиторам и подрядчикам во всех аспектах механизмов ГЧП в Украине.

За дополнительной информацией обращайтесь:

Мария Степаненко, юрист, ECOVIS Bondar & Bondar, Киев, Украина
Электронная почта: [email protected]

Подпишитесь на нашу рассылку!

государственно-частных партнерств — UkrainianLawFirms

Государственно-частное партнерство (ГЧП) — это сотрудничество между государством (или муниципальными органами) и частными организациями в отношении проектов, представляющих общественный интерес и значимость.Проекты ГЧП предусматривают долгосрочное сотрудничество между частным партнером, который обязуется реализовать проект, предоставлять услуги, строить новые или реконструировать существующие объекты, и государственными органами, которые нуждаются в капитальных вложениях и специальном опыте со стороны частного партнера и по другим причинам не имеют самостоятельной способность осуществить и завершить проект.

Одним из основных преимуществ ГЧП является возможность использовать существующие государственные активы, получать государственные гарантии, поддержку со стороны государства в решении вопросов доступа и использования земли, а также безопасную инфраструктуру для реализации проекта, а также другую поддержку, которая в целом обеспечит стабильность доходов, что позволит проекту привлечь внешнее финансирование.

Большинство проектов ГЧП в Украине традиционно реализуются в форме концессий (что является формой ГЧП), тогда как соглашения о совместной деятельности и так называемое «государственно-частное партнерство» встречаются реже. Вот почему украинское правительство в последнее время усиленно работает над внесением улучшений в нормативную базу концессий, как более подробно обсуждается ниже.

В настоящее время существует несколько законов и нормативных актов, регулирующих ГЧП, а также значительное количество подзаконных актов, дополняющих основные правила ГЧП и детализирующих процедуры, связанные с ГЧП.Ключевые законы в секторе:

— Закон Украины №2404-VI «О государственно-частном партнерстве» (Закон о ГЧП) ; и

— Закон Украины №155-IX О концессиях (Закон о концессиях) .

Закон SPP определяет общие характеристики применения ГЧП в Украине, в то время как Закон о концессиях предписывает более конкретные положения для реализации концессионных проектов как одной из форм ГЧП.

Закон о концессиях был принят 3 октября 2019 года и заменил его предшественник, Закон Украины No.997-XIV О концессиях , а также Закон Украины №1286-XIV О концессиях на строительство и эксплуатацию автомобильных дорог . Закон о концессиях устранил определенные противоречия, существовавшие между Законом SPP , специальными законами о концессиях в различных секторах и вторичным законодательством, и сделал первичное и вторичное законодательство о ГЧП более последовательным и последовательным. Ключевая идея недавно принятого Закона о концессиях заключалась в том, чтобы сбалансировать интересы частных и государственных партнеров, тем самым способствуя привлечению инвестиций, модернизации и развитию новой инфраструктуры в Украине.

Преимущества закона о концессиях

Прежде всего, Закон о концессиях пересмотрел и расширил список правомочных партнеров. Возможные стороны концессии теперь включают:

и. концессионер, юридическое лицо — резидент Украины, которому предоставлен и который является стороной концессионного договора; и

ii. концедент — правительство или муниципальный орган (или государственное юридическое лицо), имеющее право присуждать и заключать концессионные договоры.

Во-вторых, Закон о концессиях ввел новый и прозрачный процесс предоставления концессий и выбора концессионеров. Несмотря на то, что конкурсный отбор для ГЧП не нов, Закон о концессиях предусматривает процедуру, соответствующую стандартам ЕЭК ООН, ЮНСИТРАЛ, Всемирного банка, ЕБРР и МФК. Такая процедура включает в себя предварительный выбор и собственно концессионный тендер и обычно включает в себя следующие элементы:

и. предварительный тендер, в ходе которого потенциальным частным партнерам предлагается подать свои деловые предложения;

ii.концессионный конкурс, в ходе которого концедент создает конкурсную комиссию, утверждает конкурсную документацию, принимает решение о проведении концессионного конкурса, информирует заявителей о результатах предварительного отбора и приглашает их принять участие в концессионном конкурсе;

iii. оценка предложений, где концедент определяет лучшие условия конкурса; и

iv. приглашение победителю заключить концессионный договор.

В-третьих, Закон о концессиях вносит изменения в отношении инициатора концессионного процесса (и ГЧП в соответствии с Законом SPP ).Инициатива заключения ГЧП в целом и концессии может исходить, в частности, не только от государственного или муниципального органа, но и от потенциального частного партнера.

В-четвертых, Закон о концессиях предусматривает улучшенные стандарты защиты как для государственных, так и для частных партнеров. Например, стороны концессионного договора могут выбирать механизм разрешения споров. Например, посредничество, необязательная экспертная оценка, национальный или международный коммерческий или инвестиционный арбитраж, включая арбитраж, расположенный за границей (если концессионер имеет иностранный элемент), а также процедурные правила для разрешения споров.Кроме того, Закон о концессиях дает сторонам возможность заключать концессию и связанные с ней контракты в соответствии с иностранным законодательством.

Наконец, Закон о концессиях предусматривает возможность заключения прямого договора с кредиторами. Таким образом, кредиторы, концессионер и концессионер могут заключить прямой договор, устанавливающий, , среди прочего, , условия и основания для изменения концессионера, финансовые обязательства, взятые на себя концессионером в пользу кредитора, и другие условия, направленные на предотвращение прекращения. концессионного договора.

Риски закона о концессиях

Закон о концессиях подвергся критике. Главный недостаток Закона о концессиях заключается в том, что для некоторых ГЧП он предусматривает обязательство получать оценку воздействия на окружающую среду после исполнения концессионного договора. Следовательно, если результаты оценки воздействия на окружающую среду будут отрицательными, концессионер не сможет продолжить реализацию проекта ГЧП, несмотря на надлежащим образом оформленный концессионный договор и прошедшие процедуры отбора.

Реализованные ГЧП

По данным Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, по состоянию на начало 2020 года на основе ГЧП заключено 187 договоров. Из этих 187 соглашений 52 находятся в стадии реализации, из них 34 — на основе концессионных договоров, 16 — на основе соглашений о совместных предприятиях и 2 — на основе других типов соглашений. Большинство проектов ГЧП реализуется в Николаевской области (10), Одесской области (5) и Киевской области (5).Большинство действующих проектов ГЧП реализуется в сфере управления водными ресурсами.

Недавние широко обсуждаемые ГЧП касались заключения концессионных договоров в отношении морских портов на юге Украины. В частности, QTerminals (Катар) выиграла концессионный контракт на морской порт Ольвия, расположенный недалеко от города Николаева, а Risoil-Kherson (грузинско-швейцарская компания) выиграла концессионный контракт на Херсонский морской порт. В общей сложности более 50 компаний проявили интерес к указанным тендерам, как международным, так и местным.

Планы на будущее

Еще о концессиях планируется объявить в 2020 году. Среди них — концессии на четыре региональных аэропорта, а именно Черновцы, Херсон, Львов и Запорожье, для которых готовятся технико-экономические обоснования.

Планируется также уступка платных дорог. Министерство инфраструктуры Украины начало технико-экономическое обоснование для пяти частных платных автомагистралей: Киев-Белая Церковь, Киевская КАД, Львов-Краковец (граница с Польшей) и Львов-Стрый (дорога на Закарпатье).

Предполагается, что примерно через год вокзалы Харьков, Днепр, Хмельницкий, Николаев и Чоп могут быть переданы частным инвесторам в долгосрочную аренду. По оценке Министерства инфраструктуры Украины, эти пять станций могут привлечь 20 миллионов долларов инвестиций.

Заключительные наблюдения

Государственные и частные партнеры обычно считают концессию наиболее надежным видом ГЧП из-за обширной правовой базы и опыта по сравнению с другими видами ГЧП.Несмотря на прогрессивные шаги, предпринятые украинским правительством в развитии ГЧП, этот тип партнерства еще не достиг желаемого уровня успеха. К сожалению, на практике многие из заключенных ГЧП остаются нереализованными, а ГЧП в таких секторах, как здравоохранение, управление отходами, образование и добыча полезных ископаемых, встречаются нечасто.

Тем не менее, был объявлен ряд амбициозных ГЧП в различных секторах, включая инфраструктуру, морские порты и аэропорты, которые, как ожидается, окажут благоприятное влияние на эти сектора и будут способствовать их развитию.

Украина

Портал данных инфраструктуры

UA0070, 2018, Антикоррупционная

Открытый стандарт для электронной системы

UA0071, 2018, Законодательство и регулирование

Обеспечение открытости и прозрачности продажи государственных активов и собственности

UA0072, 2018, Доставка государственных услуг

Прозрачность в государственных закупках (Prozorro)

UA0073, 2018, Антикоррупционная

Повышение осведомленности о социально-экономическом развитии

UA0074, г. 2018, Финансовая открытость

Электронные конкурсы предложений в поддержку ОГО

UA0075, 2018, Гражданское пространство

Реестр бенефициарного владения

UA0076, г. 2018, Антикоррупционная

Антикоррупционная подготовка

UA0077, 2018, Антикоррупционная

Публикация экологической информации

UA0078, г. 2018, Доставка государственных услуг

База данных природных ресурсов

UA0079, г. 2018, Антикоррупционная

Интерактивная карта шахт

UA0080, 2018, Доставка государственных услуг

Приоритетные электронные услуги

UA0081, 2018, Доставка государственных услуг

Онлайн-платформа для исполнительных органов и ОГО

UA0082, 2018, Гражданское пространство

Данные ИПДО онлайн

UA0083, г. 2018, Антикоррупционная

Электронные ресурсы для образования

UA0084, 2018, Доставка государственных услуг

Онлайн-проверка сертификатов об образовании

UA0085, 2018, Доставка государственных услуг

Бесплатный доступ к Национальному репозиторию академических текстов

UA0086, г. 2018, Электронное Правительство

Децентрилизация и улучшение административных служб

UA0057, 2016, Доставка государственных услуг

Расширение портала Соединенных Штатов; Объединение электронных государственных информационных служб; Современные инструменты электронной идентификации

UA0058, 2016, СМИ и телекоммуникации

Система для организаций, выполняющих государственные функции

UA0059, 2016, Антикоррупционная

Бесплатная градостроительная документация

UA0060, 2016, Доставка государственных услуг

Система подтверждения бенефициарного владения

UA0061, 2016, Антикоррупционная

Стандарты выгодного владения CoST

UA0062, 2016, Антикоррупционная

Прозрачная бюджетная система

UA0063, 2016,

Помечено Открытые государственные закупки

UA0064, 2016, Антикоррупционная

Помечено Инициатива прозрачности добывающих отраслей

UA0065, 2016, Антикоррупционная

Общественный экологический мониторинг

UA0066, 2016, Доставка государственных услуг

Система охраны общественного порядка

UA0067, 2016, Доставка государственных услуг

Законопроект об общественных консультациях

UA0068, 2016, Общественное участие

Развитие электронной демократии.

UA0069, 2016, Антикоррупционная

Улучшение государственных правил участия ОГО

UA0031, 2014, Общественное участие

Финансирование благотворительности

UA0032, 2014, Гражданское пространство

Статус некоммерческой организации для ОГО

UA0033, 2014, Гражданское пространство

Закон об участии общественности

UA0034, 2014, Общественное участие

Установление правил обработки служебной информации

UA0035, г. 2014, Право на информацию

Доступ к градостроительной документации

UA0036, 2014, Доставка государственных услуг

Помечено Доступ к архивам коммунистической эпохи

UA0037, 2014, Ведение документации

Помечено Законопроект об открытых данных

UA0038, 2014, Открытые данные

Помечено Механизм надзора за правом на информацию

UA0039, 2014, Право на информацию

Соответствие ИПДО

UA0040, 2014, Антикоррупционная

Мониторинг инфраструктурных проектов

UA0041, 2014, Антикоррупционная

Принять региональные антикоррупционные программы

UA0042, 2014, Антикоррупционная

Методология оценки коррупционных рисков

UA0043, 2014, Антикоррупционная

Помечено Раскрытие информации об активах на едином веб-портале

UA0044, 2014, Антикоррупционная

Закон об административной процедуре

UA0045, г. 2014, Законодательство и регулирование

Закон об упрощении уплаты административных сборов

UA0046, 2014, Законодательство и регулирование

Портал административных услуг

UA0047, г. 2014, Право на информацию

Законопроект о децентрализации административных услуг

UA0048, 2014, Субнациональный

Проект закона о социальных услугах

UA0049, 2014, Доставка государственных услуг

Законы об электронном правительстве

UA0050, 2014, Общественное участие

Электронная оценка готовности

UA0051, 2014, Электронное Правительство

Постановление Правительства об открытых данных

UA0052, 2014, Открытые данные

Дорожная карта развития электронной демократии

UA0053, г. 2014, Антикоррупционная

Инициативы открытости бюджета

UA0054, г. 2014, Финансовая открытость

электронные петиции

UA0055, 2014, справедливость

Обучение электронному управлению для местных органов власти

UA0056, 2014, Наращивание потенциала

Законы об участии общественности

UA0001, 2012, Гражданское пространство

Поправки к Закону об общественных объединениях

UA0002, 2012, Гражданское пространство

Поправки к постановлениям о взаимодействии с гражданским обществом

UA0003, 2012, Общественное участие

Тренинг для государственных служащих по консультированию

UA0004, 2012, Общественное участие

Гармонизация законов о доступе к информации

UA0005, 2012, Право на информацию

Положение о доступе к информации

UA0006, 2012, Право на информацию

Рекомендации по классификации данных

UA0007, 2012, Общественное участие

Системы регистрации общественной информации

UA0008, 2012,

Закон об общественном вещании

UA0009, г. 2012, Гражданское пространство

Публичный доступ к информации в государственных реестрах

UA0010, г. 2012, Общественное участие

Помечено Инициатива прозрачности добывающих отраслей

UA0011, 2012, Антикоррупционная

Закон о контроле за заявлениями государственных служащих

UA0012, 2012, Антикоррупционная

Публичная декларация имущества должностных лиц

UA0013, 2012, Антикоррупционная

Рекомендации по конфликту интересов

UA0014, 2012, Антикоррупционная

Обновленные законы о борьбе с коррупцией

UA0015, г. 2012, Законодательство и регулирование

Региональные антикоррупционные программы

UA0016, 2012, Общественное участие

Закон о конкурсных закупках электронного правительства

UA0017, 2012, Антикоррупционная

Помечено Реформы административных служб

UA0018, г. 2012, Законодательство и регулирование

Электронный доступ к административным службам

UA0019, г. 2012, Электронное Правительство

Правительственный веб-портал административных услуг

UA0020, 2012, Электронное Правительство

Административные услуги в цифровом формате

UA0021, 2012,

Помечено Региональные административные центры обслуживания

UA0022, 2012,

Программа продвижения электронного правительства

UA0023, 2012, Электронное Правительство

Электронное сотрудничество между исполнительными агентствами

UA0024, г. 2012,

Интернет-система петиций

UA0025, 2012, Регулирующее управление

Единое окно для электронной отчетности

UA0026, 2012, Электронное Правительство

Пилотный проект электронного региона

UA0027, 2012, Субнациональный

Сеть практиков электронного правительства

UA0028, 2012, Общественное участие

Публичные библиотеки как мосты к электронному управлению

UA0029, 2012, Электронное Правительство

Портал управления знаниями электронного правительства

UA0030, 2012,

% PDF-1.3 % 98 0 объект > эндобдж xref 98 81 0000000016 00000 н. 0000002243 00000 н. 0000002306 00000 н. 0000002454 00000 н. 0000002753 00000 н. 0000002865 00000 н. 0000002977 00000 н. 0000003089 00000 н. 0000003201 00000 н. 0000003313 00000 н. 0000003425 00000 н. 0000003537 00000 н. 0000003649 00000 н. 0000003761 00000 н. 0000003873 00000 н. 0000003985 00000 н. 0000004097 00000 н. 0000004209 00000 н. 0000004321 00000 п. 0000004433 00000 н. 0000004545 00000 н. 0000004657 00000 п. 0000004769 00000 н. 0000004881 00000 н. 0000004993 00000 п. 0000005104 00000 п. 0000005216 00000 п. 0000005327 00000 н. 0000005438 00000 н. 0000005550 00000 н. 0000005661 00000 н. 0000005772 00000 н. 0000005884 00000 н. 0000005996 00000 н. 0000006108 00000 н. 0000006219 00000 н. 0000006331 00000 п. 0000006443 00000 н. 0000006555 00000 н. 0000006667 00000 н. 0000006782 00000 н. 0000007320 00000 н. 0000007477 00000 н. 0000007639 00000 н. 0000007705 00000 н. 0000009953 00000 н.